ДВЕРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
две́рі
іє. *dhwer-;
споріднене з лит. dùrys, лтс. duris, гот. daúr, двн. turi (ΗΒΗ. Tür), гр. ϑύρα, лат. fores;
псл. dvьrь, пов’язане з псл. dvorь, укр. двір;
р. дверь, две́ри, бр. дзве́ры, др. двьрь, дверь, п. drzwi, [drwi], ч. dveře (мн.), ст. dřvi, слц. dvere, вл. durje, нл. źurja, слн. dúri, dvęri, стсл. двьри (мн.), двьрь (одн. жін. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
две́рки
«малі двері»
две́рник
«швейцар»
две́рці
«малі двері Г; [хвіртка ДзАтл I]»
дверця́та
дверча́та
дверча́тий
одве́рок
«одвірок»
одві́р
о́двір
«біля дверей»
одві́р'є
«тс.»
одві́рець
одві́рник
«деталь засува, що прибивається до одвірка»
одві́рок
«рама дверей»
переддве́р'я
«місце перед дверима»
придве́рє
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзве́ры | білоруська |
| durje | верхньолужицька |
| daúr | готська |
| ϑύρα | грецька |
| turi | давньоверхньонімецька |
| двьрь | давньоруська |
| fores | латинська |
| duris | латиська |
| dùrys | литовська |
| źurja | нижньолужицька |
| drzwi | польська |
| dvьrь | праслов’янська |
| dvorь | праслов’янська |
| дверь | російська |
| dvere | словацька |
| dúri | словенська |
| dvęri | словенська |
| двьри (мн.) | старослов’янська |
| двір | українська |
| две́ри | українська |
| дверь | українська |
| drwi | українська |
| двьрь (одн. жін. р.) | українська |
| dveře (мн.) | чеська |
| *dhwer- | ? |
| dřvi | ? |
бутафо́р
запозичення з італійської мови;
іт. buttafuori «помічник режисера, який випускає артистів на сцену» виникло на основі словосполучення «butta fuori» «викидай геть» (слова помічника режисера, якими той наказує артисту виходити на сцену);
дієслово buttare «кидати» запозичено в італійську мову з французької, в якій bouter «бити, штовхати; класти» походить від франк. *bôtan (*bottan) «бити»;
прислівник fuori «геть» в італійській мові походить від лат. forīs «надворі, зовні», пов’язаного з foris «двері», спорідненим з дінд. dvārah, двн. turi «тс.», псл. dvьri, укр. двері;
р. бр. бутафо́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бутафо́рія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бутафо́р | білоруська |
| turi «тс.» | давньоверхньонімецька |
| dvārah | давньоіндійська |
| buttafuori «помічник режисера, який випускає артистів на сцену» | італійська |
| forīs «надворі, зовні» | латинська |
| dvьri | праслов’янська |
| бутафо́р | російська |
| двері | українська |
| *bôtan «бити» (*bottan) | франкська |
| словосполучення «butta fuori» | ? |
| buttare «кидати» | ? |
| bouter «бити, штовхати; класти» | ? |
| fuori «геть» | ? |
| foris «двері» | ? |
форст «дошка товщиною в 4 дюйми»
через посередництво польської мови запозичене з німецької;
н. Forst «ліс, бір» достовірної етимології не має;
пов’язується з двн. forha, н. Föhre «сосна» (Й. Грімм та ін., див. Kluge–Mitzka 213);
припускається запозичення з фр. ст. forest (фр. forêt «ліс»), утвореного із словосполучення forestis silva власне «зовнішній (тобто неогороджений) ліс»;
лат. forestis пов’язане з forе̄s «двері», якому відповідає укр. две́рі;
п. forst, forszt «товста дошка; ліс, бір»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| forha | давньоверхньонімецька |
| forestis «двері» | латинська |
| forе̄s | латинська |
| Forst «ліс, бір» | німецька |
| Föhre «сосна» | німецька |
| forst «товста дошка; ліс, бір» | польська |
| forszt «товста дошка; ліс, бір» | польська |
| две́рі | українська |
| forest (фр. forêt «ліс») | французька |
| forêt (фр. forêt «ліс») | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України