ВІКНА — ЕТИМОЛОГІЯ

вікно́ «отвір у стіні; рама з шибками у цьому отворі»

псл. *okъno, утворене від *oko, як дісл. vindauga «вікно», з vindr «вітер» і auga «око» (звідси англ. window «вікно»);
слов’янське слово було засвоєне сусідніми мовами, напр., фін. akkuna, ест. aken, уг. ст. і діал. okna, okona, akona, akóna, akana;
р. болг. окно́, бр. акно, др. окъно, п. ч. слц. okno, вл. wokno, нл. hokno, полаб. våknü, м. окно, схв. òкно, слн. ôkno;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вікна́стий
вікни́на «отвір для вікна»
вікня́р
віко́нний
віко́нник
віко́нниця
віко́ння (попід віко́нню)
навіко́нний
підвіко́нний
підвіко́нник
підвіко́ння
Етимологічні відповідники

Слово Мова
акно білоруська
окно́ болгарська
wokno верхньолужицька
vindauga «вікно» давньоісландська
окъно давньоруська
aken естонська
окно македонська
hokno нижньолужицька
våknü полабська
okno польська
*okъno праслов’янська
окно́ російська
òкно сербохорватська
okno словацька
ôkno словенська
і угорська
akkuna фінська
okno чеська
*oko ?
vindr «вітер» ?
auga «око» (звідси англ. window «вікно») ?
і ?
okna ?
okona ?
akona ?
akóna ?
akana ?

вікно́ «ополонка в кризі; місце в болоті, не заросле водоростями; місце, де вирує вода»

якщо це не праслов’янське метафоричне вживання слова вікно́1 «отвір у стіні» (псл. okъno), то можна припустити, що воно є суфіксальним похідним від іє. *akuā «вода»;
пор. лит. ãkas «ополонка», лтс. aka «джерело, криниця», а також слов’янські назви річок і озер: р. Ока (притока Волги), укр. Жабина Ока (притока Оржиці), Волове Око (озеро в с. Циблі на Переяславщині);
р. [окно́] «глибоке або відкрите місце в болоті», бр. акно́ «тс.», п. oko morskie «безодня, прірва під водою», ст. okno «водоспад, джерело», схв. окно «місце в болоті, не заросле лозою або незамерзаюче», слн. ôkno «глибина; ополонка в кризі; земля, де просочується вода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вікни́на «чисте місце в болоті»
ві́книна «замулена глибока яма під водою»
вікно́вина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
акно́ «тс.» білоруська
*ak «вода» індоєвропейська
aka «джерело, криниця» латиська
ãkas «ополонка» литовська
oko morskie «безодня, прірва під водою» польська
Ока (притока Волги) російська
окно́ «глибоке або відкрите місце в болоті» російська
окно «місце в болоті, не заросле лозою або незамерзаюче» сербохорватська
ôkno «глибина; ополонка в кризі; земля, де просочується вода» словенська
Жабина Ока (притока Оржиці) українська
вікно́ «отвір у стіні» (псл. okъno) ?
ãkas «ополонка» ?
Волове Око (озеро в с. Циблі на Переяславщині) ?
okno «водоспад, джерело» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України