БОРТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
борт «бік корабля, стінки кузова, майданчика, посуду; край одягу»
запозичено через російське посередництво з голландської мови і через польське посередництво з німецької;
гол. boord «борт корабля», н. Bord «тс.», Bórte «обшивка, край» споріднені з псл. *borzda, *borna, укр. борозна́, борона́;
р. бр. борт, п. bort, burta «борт корабля, берег каналу», ч. bort, слц. bort, bord, болг. борт, борд, схв. борд;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бортни́ця
«товста широка (і довга) дошка»
бортови́й
отбортну́тись
«відсахнутись, відійти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| борт | білоруська |
| борт | болгарська |
| boord «борт корабля» | голландська |
| Bord «тс.» | німецька |
| bort «борт корабля, берег каналу» | польська |
| burta «борт корабля, берег каналу» | польська |
| *borzda | праслов’янська |
| борд | сербохорватська |
| bort | словацька |
| bord | словацька |
| борозна́ | українська |
| борд | українська |
| bort | чеська |
| Bórte «обшивка, край» | ? |
| *borna | ? |
| борона́ | ? |
| борт | ? |
борть «вулик у дереві, [дупло Тези V сл. конф.]»
Фонетичні та словотвірні варіанти
борт
«тс.; паз, жолоб»
бо́рта
«трухляве всередині дерево»
бортло́
«тс.»
бо́ртник
бо́ртництво
бо́ртниця
«видовбаний кусок, обрубок дерева»
бо́ртніца
«дупло для бджіл, видовбане в пеньку сосни»
бортня́к
«ведмідь»«бортник»«місце для зберігання меду»«трухлявий всередині»«робити паз, видовбувати»«тс.»«дупло, в якому живуть бджоли»«тс.»«тс.; вулик»«видовбана в дереві або в стіні діра для приваблювання роя»«проріз, щілина»«губа, уста»«тс.»«жереб»«ворожити»«дірка»«тс.»«свердлити»«дірка, дупло, щілина»«розколина, ущелина»«свердлити»«ударяти, колоти, різати, терти»
(бортяни́к\ , [бортяни́ця] Я, борта́вий , бо́ртний, бортяни́й, [борmúmu] Ж, [буртува́ти] , бортникува́ти: -- р. борть, бр. борць, [бо́рці́на], др. бърть, борть, п. barć , ч. заст. brt, brt’ , слц. brť , полаб. bártcė »невеликі лісові вулики», м. бртва ; -- псл. *bъ$rtъ з вихідним значенням ; -- пов’язують з болг. бъ́рна , лит. burnà , bùrtas , bùrti , алб. brimë , лат. forāmen , forāre , рум. bórtă , дірл. berna , двн. boron ; все це похідні від іє. *bher- , як і псл. *borti, *borna, укр. боро́ти, борона́.-- Дзендзелівський УЗЛП 22 -- 24; Критенко Вступ 538; Флин Образ. яз. 212; Шанский ЭСРЯ І 2, 173;Фасмер І 198; Преобр. І 38; Горяев 11; Brückner 15--16; Sławski І 28; Machek ESJČ 69; Holub-- Kop. 78; ЭССЯ 3, 132--133; Sł. prasł. I 423; Sadn.--Aitz. VWb. I 412--413; Bern. I 109; Эндзелин ЖМНП 1910, липень, 200; Mühl.-- Endz. I 354; Потебня ЖСт 1891/3, 119--120; Меringer IF 16, 160; Meillet Études 279--280; Pokorny 133--135.-- Пор. боро́ти. ;--
боре́ць «воронка»
очевидно, пов’язані між собою слова, які можуть бути зведені до того самого кореня іє. *bher-/ bhor- «бити, колоти», що й двн. borōn «свердлити», лат. forāre «тс.», foramen «дірка», рум. bórtă «тс.; дупло, щілина», дірл. berna «розколина, ущелина», псл. bъrtь «борть», укр. борть (з іншою огласовкою);
Фонетичні та словотвірні варіанти
боро́ло
«ущелина в скелі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| borōn «свердлити» | давньоверхньонімецька |
| berna «розколина, ущелина» | давньоірландська |
| *bher-/ bhor- «бити, колоти» | індоєвропейська |
| forāre «тс.» | латинська |
| b «борть» | праслов’янська |
| bórtă «тс.; дупло, щілина» | румунська |
| борть (з іншою огласовкою) | українська |
| foramen «дірка» | ? |
бортак «йолоп, телепень»
очевидно, пов’язані з [бо́рта] «трухляве всередині дерево», [бо́ртниця] «обрубок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борту́ля
«дурна жінка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́рта «трухляве всередині дерево» | ? |
| бо́ртниця «обрубок» | ? |
борті́ти «рити, штовхати, накидати»
пов’язання з борт «бік корабля» та ін. (Sadn.– Aitz. VWb. I 418) недостатньо обґрунтоване;
очевидно, похідні утворення від того самого кореня, що й борть «дупло, вулик у дереві», [борт] «тс.; паз, жолоб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борти́ця
«кріт»
бурти́ти
«свердлити, буравити»
буртува́ти
«рити»
наборчувати
«рити (купами)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| борт «бік корабля» | ? |
| борть «дупло, вулик у дереві» | ? |
| борт «тс.; паз, жолоб» | ? |
бур «інструмент для буріння невеликих свердловин»
нвн. Bóhrer «свердло», гол. boor, шв. borr «тс.» споріднені з свн. born «свердлити», двн. днн. borōn, дангл. borian, дісл. bora «тс.», гр. φάρω «колю, розколюю», φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», сірл. bern «розколина, ущелина», вірм. beran, лит. burnà «розкриття, отвір, проліт; рот», алб. brimë «дірка, отвір; пролом», дінд. bhṛṇati «поранити, пошкодити», псл. *borti «бороти», можливо, також укр. [боре́ць] «воронка», борть;
запозичення з німецької або голландської мови;
р. бр. бур, р. бури́ть, нл. bur;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бурильник
бурити
бурін
«свердло для металу»
бурка
«висвердлюваний у гірській породі отвір для наповнювання вибухівкою»
буровий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| brimë «дірка, отвір; пролом» | албанська |
| бур | білоруська |
| beran | вірменська |
| boor | голландська |
| φάρω «колю, розколюю» | грецька |
| borian | давньоанглійська |
| borōn | давньоверхньонімецька |
| bhṛṇati «поранити, пошкодити» | давньоіндійська |
| bora «тс.» | давньоісландська |
| borōn | давньонижньонімецька |
| forāre «свердлити» | латинська |
| burnà «розкриття, отвір, проліт; рот» | литовська |
| bur | нижньолужицька |
| Bóhrer «свердло» | нововерхньонімецька |
| *borti «бороти» | праслов’янська |
| бур | російська |
| бури́ть | російська |
| born «свердлити» | середньоверхньнімецька |
| bern «розколина, ущелина» | середньоірландська |
| боре́ць «воронка» | українська |
| borr «тс.» | шведська |
| φαρόω «орю» | ? |
| борть | ? |
бурт «насип, бугор, купа; [вогнище Пі; борт Ж; огорожа, край Пі; паз, жолобок у стовпах; чан на салотопні, який складається з великого залізного казана внизу і дерев’яних клепок угорі, обтягнених залізними обручами Я]»
запозичено через польську мову з німецької;
н. Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» і Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» є тими самими формами, від яких походить і укр. борт «край; обшивка на одязі»;
значення «насип, купа» розвинулись на основі значення «бік насипу»;
р. бурт «насип», бр. [бypm] «велика купа картоплі продовгуватої форми», п. burt, burta «бік насипу; край»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́рта
«насип, бугор, купа; край, борт (у грі)»
бурти
«земляні насипи»
(XVIII ст.)
буртница
«дошка на три цалі»
(XVIII ст.)
бу́ртниця
«огорожа навколо жорнів у млині»
буртува́ти
«складати в бурти; насипати бурти»
бу́рхвиця
«дошка над мучником у млині, в якій укріплено лоточок»
забу́ртати
«зарити»
забурти́ти
«забити, засипати, заліпити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бypm «велика купа картоплі продовгуватої форми» | білоруська |
| Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» | німецька |
| burt «бік насипу; край» | польська |
| burta «бік насипу; край» | польська |
| борт «край; обшивка на одязі» | українська |
| Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» | ? |
| значення «насип, купа» | ? |
| значення «бік насипу» | ? |
| бурт «насип» | ? |
бурті́ль «згорток, сувій»
неясне;
можливо, пов’язане з [бо́рта] «трухляве всередині дерево», [бортло́] «тс.» (таке дерево могло використовуватись як шпулька, цівка для намотування);
пор. бр. [буртэль] «чурбан», [бурцалёк] «тс.», п. burty] «дерево, придатне на балки для обшивки кораблів»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буртэль «чурбан» | білоруська |
| burty «дерево, придатне на балки для обшивки кораблів» | польська |
| бо́рта «трухляве всередині дерево» | ? |
| бортло́ «тс.» (таке дерево могло використовуватись як шпулька, цівка для намотування) | ? |
| буртэль «чурбан» | ? |
| бурцалёк «тс.» | ? |
шубо́ртати «ритися, копатися, порпатися; шукати»
експресивне утворення, споріднене з [борті́ти] «рити, штовхати», борть «вулик у дереві, дупло»;
щодо шу- пор. бо́вта́ти i шубо́встати, пла́ття і шу́плаття;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| борті́ти «рити, штовхати» | українська |
| борть «вулик у дереві, дупло» | українська |
| бо́вта́ти | українська |
| пла́ття | українська |
| шу́плаття | українська |
| шубо́встати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України