ГРІБ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГРІБ , ГРОБ, гро́бу, ч., розм., рідко.

Те саме, що моги́ла 1, 2. Приклади

Викопали гріб на краю цвинтаря. (Л. Мартович)
Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мати вибирається чи не на ціле літо в давню батьківщину.., щоб освіжитись свіжим повітрям, поглянути власними очима знов на батьковий [батьків] гріб. (О. Кобилянська)
Вони .. відвідали тихий, заквітчаний та обкладений дерниною гріб на Личаківському цвинтарі. (О. Лисяк)
Один з нас обізвався: “Як погасне се вугля – буде чорно, як у гробі”. (Леся Українка)

Те саме, що Гріб (Гроб) Госпо́дній. Приклади

А Йосип купив плащаницю і, знявши Його [Ісуса Христа], обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Те саме, що труна́. Приклади

Серед церкви чорний гріб І над ним співає піп. (Л. Боровиковський)
О світе білий! Гроб у могилу опустили, А потім розійшлись усі. (В. Сосюра)
Шестеро білих коней везло на дрогах закритий гріб, оточений щільною стіною козаків з оголеними шаблями. (Г. Колісник)
Гроби Бориса і Гліба були викопані й поставлені в церкву, збудовану Ярославом. (з наук. літ.)

чим і без дод. Упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен. Приклади

Скинув [Данило] човна на воду й поплив за нею [Наталею]; нема весла – гребе гострою шаблею. (Марко Вовчок)
Двоє хлопців, яким прийшла черга гребти, кинулись у човен і зайняли місця на лаві. (О. Копиленко)

Працюючи веслом або чим-небудь іншим, направляти човен куди-небудь. Приклади

чим і без дод. Пливучи, виконувати рухи руками у воді, над водою. Приклади

Ріка .. намагається втягнути козака в глибину. Сірко гребе обома руками, .. врешті ноги дістали мулького дна. (Ю. Мушкетик)

що, чим і без прям. дод. Розгрібати, розривати що-небудь. Приклади

Гребе квочка на сміттячку, Курчаток скликає. (П. Гулак-Артемовський)
Кріт спочатку дробить землю зубами, ніби свердлить її, і гребе своїми сильними передніми лапами. (О. Копиленко)
По стернях розгулювало гайвороння, гребло своїми залізними і гострими пазурами крем'янисту, висохлу землю. (Григорій Тютюнник)
Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: – Пронеси! (О. Гончар)

що і без прям. дод. Збирати що-небудь у купу граблями, лопатою і т. ін. Приклади

Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали. (Т. Шевченко)
Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно. (І. Нечуй-Левицький)
Горпина гребла сіно і варила куліш. (З. Тулуб)

що, перен., розм. Жадібно забирати, захоплювати що-небудь. Приклади

До себе всякий і гребе Які достались їм подарки, – Насилу обійшлось без сварки. (І. Котляревський)
Підкупи робив [дипломат] і сіяв лихо, Землі гріб великі і малі. (А. Малишко)

Скребло, скребниця. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.