СЛЬОЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

сльоза́

псл. slьza, очевидно, пов’язане з *slizъ (*slizь) «слиз»;
зіставляється також (Потебня у Горяев 328; Machek ESJČ 559; Младенов 621; Skok III 366–367) з дінд. srjáti «виливає, випускає» або з лит. šlusti «чистити, замітати», šlakėˊti «капати», лтс. sluôta «вінок» (Pokorny 607; Бурлакова ВСЯ VI 58), чи з ав. sraska- «сльоза, плач», перс. sirišk «сльоза, крапля» (Зализняк ВСЯ VI 35);
р. слеза́, бр. сляза́, др. сльза, п. łza, ст. słza, ч. слц. slza, вл. sylza, нл. łdza, болг. сълза́, м. солза, схв. су̀за, слн. sólza, стсл. сльза;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засльо́жений «змочений сльозою»
си́лза «сльоза»
слеза́
слези́на «сльозина»
слези́ти(ся) «повільно текти»
слезі́ти
слезни́чий «слізний, сльозовий»
слизи́ти «тс.»
сліза́ «сльоза»
слі́зний
слоза́ «тс.»
слоза́віти «сльозитися; танути»
сльоза́вий
сльози́на
сльози́ти(ся)
сльозли́вий
сльозни́чий «слізний, сльозовий»
слюзува́ти «часто плакати»
со́лза «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sraska- «сльоза, плач» авестійська
сляза́ білоруська
сълза́ болгарська
sylza верхньолужицька
srjáti «виливає, випускає» давньоіндійська
сльза давньоруська
sluôta «вінок» латиська
šlusti «чистити, замітати» литовська
šlakėˊti «капати» литовська
солза македонська
łdza нижньолужицька
sirišk «сльоза, крапля» перська
łza польська
słza польська
slьza праслов’янська
*slizъ «слиз» (*slizь) праслов’янська
*slizь праслов’янська
*slizь праслов’янська
слеза́ російська
су̀за сербохорватська
slza словацька
sólza словенська
сльза старослов’янська
slza чеська

слез «калачики лісові, Malva silvestris L.» (бот.)

ч. sléz (slez) «мальва, (ст.) алтея лікарська», слц. slez (sliеz) «мальва» споріднені з укр. [слиз] «мальва; алтея лікарська» (див.);
запозичення з чеської або словацької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слезі́нь «собача рожа тюрінгська, Lavatera thuringiaca L.»
слєз «алтея лікарська, Althea officinalis L.»
сліз «тс.; гібіск, Hibiscus L.»
хлезі́нь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
slez «мальва» (sliеz) словацька
sliеz словацька
слиз «мальва; алтея лікарська» українська
sléz «мальва, (ст.) алтея лікарська» (slez) чеська
slez чеська

слиз «калачики лісові, Malva silvestris L.; алтея лікарська, Althaea officinalis L. Mak» (бот.)

псл. slězъ (slizъ) «мальва, алтея», очевидно, пов’язане з slizь «слиз, слизота», sljuzъ «тс.»;
назва зумовлена тим, що вся рослина калачиків і корені алтеї містять слизові речовини;
р. [сли́зник] «алтея, Althaea L.», бр. [сляз] «калачики» (з п.), п. ślaz, ч. sléz, слц. slez, [sliez], вл. šlěz, нл. slěz, болг. м. слез «тс.», схв. сле̏з, сље̏з «тс.; алтея», слн. sléz «алтея», р.-цсл. слѣзъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

слиз дикий «собача рожа тюрінгська, Lavatera thuringiaca L.»
слизи́ця повстяниста «тс.»
слизівни́к «вид калачиків, Malva rotundifolia»
слизник «алтея лікарська»
слизт «калачики»
сліз «тс.»
сльоз турецький «калачики лісові»п. ?)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сляз «калачики»п.) білоруська
слез «тс.» болгарська
šlěz верхньолужицька
слез «тс.» македонська
slěz нижньолужицька
ślaz польська
slězъ «мальва, алтея» (slizъ) праслов’янська
slizь «слиз, слизота» праслов’янська
sljuzъ «тс.» праслов’янська
slizъ праслов’янська
сли́зник «алтея, Althaea L.» російська
слѣзъ «тс.» русько-церковнослов’янська
сле̏з сербохорватська
сље̏з «тс.; алтея» сербохорватська
slez словацька
sliez словацька
sléz «алтея» словенська
sléz чеська

шльоз «алтея лікарська, Althaea officinalis L.» (бот.)

мабуть, фонетично видозмінене запозичення з польської мови;
п. ślaz «мальва, калачики, Malva; гібіск, Hibiscus L.», [szlaz] «тс.» споріднені з укр. [слез] (бот.) «калачики лісові, Malva sylvestris L.», [сліз] «алтея лікарська, гібіск»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ślaz «мальва, калачики, Malva; гібіск, Hibiscus L.» польська
szlaz «тс.» польська
слез «калачики лісові, Malva sylvestris L.» (бот.) українська
сліз «алтея лікарська, гібіск» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України