БОЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

бо́чка «велика дерев’яна або металева циліндрична посудина; [вид дитячої гри; (заст.) весільна хлібина, яку роздають усім гостям Л; вузенький хід всередину ятера Дз; назва з карточної гри Я] »

псл. bъčьka, очевидно, похідне від *bъčь ‹ ‹ *buki (пор. слн. bèč «велика бочка») або від псл. *bъčа;
походження праслов’янських форм остаточно не визначене;
виводяться або з германських мов, зокрема від двн. botahha «бочка, чан, діжка», *butihha, свн. boteche, botech, нвн. Bóttich «чан» (Machek ESJČ 49; Bern. І 105; Weigand DWb 273–274; Mike. EW 25; Брандт РФВ 21, 212; Uhlenbeck AfSlPh 15, 484; Knutsson GL 51–52), герм. *bukjô, швейц.-нім. bücki «діжка, бочка», англ. buck «діжка для води», дангл. bûc «глечик», дісл. búkr «живіт», двн. bûch «тс.» (Stender-Petersen 289–290; Osthoff BB 29, 254; Holthatusen AeWb. 38–39; Младенов 42, 54), бав. Butschen (Kiparsky GLG 213–232; Sławski I 29; Sł. prasł. I 458–159), або з сгр. Βοũττις, βουττίον, пов’язаних з нар.-лат. *buttis (Преобр. І 40; Holub–Kop. 67; Фасмер ИОРЯС 12/2, 205, 223; Vasmer RSl 3, 263), або з лат. *buttis, слат. butica (Brückner 19; Bern. I 105), або, нарешті, вважаються власне слов’янськими утвореннями, пов’язаними з псл. *bouk-/buk-, до якого зводиться й укр. бучни́й (Sadn.– Aitz. VWb. І 209–210), з псл. *bokъ, укр. бік, р. [бокура] «бочка» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 211; Шанский ЭСРЯ І 2, 180) чи з псл. *bъk (kj › č), експресивним варіантом (з метатезою приголосних) того самого кореня, що й укр. ку́бок, дінд. kambháḥ, гр. κύμβη, лат. cupa, гр. κύπη (Liewehr 15; Шанский тж);
р. бр. бо́чка, др. бъчьвь «бочка», бъчька «тс., діжка», бочька, бъчелъка, бчелка «тс.», п. beczka, ч. bečka «бочка», bečva «чан», слц. bečka, [bočka, bačka], болг. бъ́чва, м. бочва, схв. бȁчва «бочка», bȅčka «пивна бочка», слн. bečvà, bečka, báčva, р.-цсл. стсл. бъчьвь, бъчька;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боча́лка «невелика бочка»
бочі́вка «бочка»
бочівчи́на «посудина з цілого дерева (на зерно)»
бочі́лка «тс.»
бочкува́тий
бочо́нок (з p.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
buck «діжка для води» англійська
Butschen баварський
бо́чка білоруська
бъ́чва болгарська
*bukjô германські
κύμβη грецька
κύπη грецька
bûc «глечик» давньоанглійська
botahha «бочка, чан, діжка» давньоверхньонімецька
bûch «тс.» давньоверхньонімецька
kambháḥ давньоіндійська
búkr «живіт» давньоісландська
бъчьвь «бочка» давньоруська
*buttis латинська
cupa латинська
бочва македонська
*buttis народнолатинська
Bóttich «чан» нововерхньонімецька
beczka польська
bъčьka праслов’янська
*bъčа праслов’янська
*bouk-/buk- праслов’янська
*bokъ праслов’янська
*bъk (kj › č) праслов’янська
бокура «бочка» російська
бо́чка російська
бъчьвь русько-церковнослов’янська
бȁчва «бочка»«пивна бочка» сербохорватська
boteche середньоверхньнімецька
Βοũττις середньогрецька
butica середньолатинська
bečka словацька
bečvà словенська
bečka словенська
báčva словенська
бъчьвь старослов’янська
бучни́й українська
бік українська
ку́бок українська
бъчька «тс., діжка» українська
бочька українська
бъчелъка українська
бчелка «тс.» українська
bočka українська
bačka українська
бъчька українська
bečka «бочка»«чан» чеська
bečva «бочка»«чан» чеська
bücki «діжка, бочка» швейцарсько-німецьке
*bъčь (пор. слн. bèč «велика бочка») ?
*butihha ?
botech ?
βουττίον ?

бача́лка «бочонок, невелика кадка»

неясне;
можливо, видозмінений результат контамінації слів бо́чка і бачо́к;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бо́чка ?
бачо́к ?

по́чка «кісточка (у фруктах); нирка»

менш переконливі пов’язання з лтс. pukuls «китиця» (Būga RR I 333), з п. pączek «брунька» або з р. пу́кать (Преобр. ІІ 118), чкать «тикати; [розпукуватися (про бруньки)]» (Mikl. EW 38);
первісне значення мало б бути «яєчко (анат.)»;
псл. *pъtjьka, похідне від *pъt-jа;
споріднене, очевидно, з лит. paυ̃tas «яйце»;
р. по́чка «брунька; нирка», бр. по́чка «брунька», п. [pecka] «кісточка (у фруктах)», ч. peckа, слн. pečkà «тс.», цсл. пъштька «дрібна монета»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́чка «тс.»
по́чки «кишки, нутрощі»
почкува́тий «ниркуватий, ниркоподібний»
по́шка «нирка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́чка «брунька» білоруська
pukuls «китиця» латиська
paυ̃tas «яйце» литовська
pączek «брунька» польська
pecka «кісточка (у фруктах)» польська
*pъtjьka праслов’янська
*pъt-jа праслов’янська
пу́кать російська
чкать «тикати; [розпукуватися (про бруньки)]» російська
по́чка «брунька; нирка» російська
pečkà «тс.» словенська
пъштька «дрібна монета» церковнослов’янська
peckа чеська

бучкува́ти «бити бучком»

похідне утворення від бу́чо́к «палка»;
тлумачення «бити по боках» (Mo 17) є результатом народноетимологічного зближення з бочо́к, пов’язаного з дисимілятивною (гіперистичною) зміною бучку- в бочку-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боч кува́ти «бити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́чо́к «палка» ?
бочо́к ?
бучку- ?
бочку- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.