ІСТИНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

прописна́ (а́збучна і т.ін.) і́стина.

Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ. Приклади

В хімічній лабораторії повинна бути чистота — це ж азбучна істина (Ю. Шовкопляс)
Людина мусить уміти застосовувати свої знання до конкретного діла. Це — прописна істина (З журналу)
— Нема чого надто гарячитися,— знизав плечима Черкашин і почав довгу розмову про надлімітні і нижчелімітні асигнування.— Невже такі прописні істини не відомі начальнику шахти? (І. Волошин)

Гола істина.

Вислів належить римському поетові Квінту Горацію Флакку (55-8 до н. е.), який вжив його в першій книзі своїх «Од» (24, І).
Цей вислів, який цитується також латинською мовою — «nuda veritas» — означає неприкрашену дійсність. Приклади

Я апелюю до почуття міри і розуміння того, що велика кількість «голих правд», на зразок неголеності, бруду, незачісаності і обшарпаності, може задушити правду мистецтва. (О. Довженко, Про красу)

Істина у вині.

Римський історик І ст. до н. е. Пліній Старший посилався на цей вислів як на прислів'я: «Вже загальноприйнято приписувати вину істину: «In vino veritas»». У наш час вживається з гумористичним забарвленням. Приклади

Умів з нальоту, артистично
на трьох півлітру розливать,
вигукуючи патетично:
«In vino veritas! In vino!»
(І. Жиленко, Про Зеленого Змія)
Гукав Мар'ян із келихом в руці:
— Єдина правда — в чарці на денці!
І балагули всі по тому слові
П'ють у кредит, а дехто й за готові…
(М. Рильський, Марина)
Шумує зграйний пунш, і майорять огні,
Блакитні язички підплигують угору
В лункім, як черево, й блискучім казані. —
«Панове, пуншу Теодору!
Натхнення й істина в вині…»
(М. Бажан, Гофманова ніч)

Що є істина?

Цитата з Євангелія. Коли Христос на допиті в Пілата сказав, що прийшов у світ, «щоб свідчити про істину», Пілат спитав: «Що є істина?». Але Ісус Христос нічого не відповів йому.
Вислів став формулою скептицизму. Приклади

Незвичним постає й саме обличчя зла. Його носієм є організатор та керівник руху мафії… Сьогодні для нього питання «що є істина?» не існує: він володіє нею, як повністю володіє ситуацією. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати; допомагати осмислити що-небудь. Приклади

розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко)
Так ото я Кириловому сину й кажу: А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада… Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп'я з дороги (О. Ковінька)
[Дранко:] Я ні, я зовсім не догадливий! [Кукса:] А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький)
— Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський)

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

Корисними порадами. доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в істинному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Приклади

наста́вити на пуття́ кого. [Чирва:] Усіх хазяїв, усе село, кожну хату ми повинні врозумити, наставити на пуття (І. Микитенко)
спрямува́ти на чи́сту л́ю́д́с́ь́ќу́ доро́гу кого. Судитимуть її, що не зуміла бути йому наступником і порадником, не спрямувала його на чисту людську дорогу (П. Дорошко)
напра́вити на до́брий шлях кого. От мати Ричардова чесна жінка, богобоязна, чей [може] направить сина на добрий шлях (Леся Українка)
направля́ти на путь і́стини кого. — От лаяв мене [панотець], їй-бо, славно, все направляв на путь істини і, головне, злості не таїв (М. Стельмах)
Сьогодні він прийшов, щоб спрямувати свого колегу.. на праведну путь і настановити його на добрий розум (Переклад С. Масляка)
Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру стежку (Панас Мирний)
Не набув її батько не майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі.. Зате… на добру дорогу наставив синів (І. Муратов)
Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний)
Тітки та дядини силкувались направляти її на добру путь (І. Нечуй-Левицький)
— Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников)
Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запитують гості поради (С. Олійник)