ІСТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
і́стина
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл.ИСТИНА пов’язане з истъ «справжній, істинний», якому відповідає укр. [і́стній];
р. болг. м. и́стина, бр. і́сціна, др. истина, схв. ȕстина, слн. ístina;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| і́сціна | білоруська |
| и́стина | болгарська |
| истина | давньоруська |
| и́стина | македонська |
| и́стина | російська |
| ȕстина | сербохорватська |
| ístina | словенська |
| і́стній | українська |
| истъ «справжній, істинний» | церковнослов’янська |
| истина | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України