ЯКОЮСЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пе́вною (яко́юсь і т.ін.) мі́рою.

Частково, трохи, все-таки. Приклади

Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне слово)
Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, незвіданою досі гордістю (О. Гончар)
Це певною мірою, породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети)
І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров)

яки́мсь чу́дом.

Невідомо, незрозуміло як; дивним чином. Приклади

Тільки на одній покрівлі росла якимсь чудом тонка шовковиця (М. Коцюбинський)
Орлюк вибрався з вогневого котла якимсь чудом (О. Довженко)
якимо́сь чу́дом. Сотні разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Г. Хоткевич)

до пе́вної (яко́їсь і т.ін.) мі́ри.

Частково, трохи, все-таки і т.ін. Приклади

— Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію! — погодився Брянський (О. Гончар)
Він [літератор] береже спадщину не як архіваріус: для нього в ній цінні ті риси, які до певної міри зв'язують її з новим часом, з нашою епохою (З журналу)
— Ну, ви, прапорщику, теж, до певної міри, військова людина (А. Головко)
Відай парадокс: чим гірше, тим ліпше має до певної міри свою рацію (Леся Українка)

на яке́сь ли́хо, зі сл. зда́тися, згоди́тися і т.ін., фам.

Для чого-небудь, навіщось. Приклади

—Боржій, боржій, жінко!… Докажи, що твоя висока порада на якесь таки лихо здалася. Давай нам якої-небудь настоянки чи запіканки, тільки такої, щоб і старе помолодшало (П. Куліш)

посі́сти своє́ ́(яке́сь і т.ін.) мі́сце в чому.

Досягти певного становища. Приклади

Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім'ю? (М. Ю. Тарновський)
— Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко)

на [яку́сь (одну́ і т.ін.)] мить, перев. з дієсл.

На короткий час; ненадовго. Приклади

[Жірондист:] Я часом тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка)
На одну мить майнула думка: а може, піти в садок, на вулицю (О. Донченко)
Ось і зупинка — всього лиш на мить (Д. Павличко)
На якусь мить Глухов розгубився (І. Рябокляч)
Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть (П. Грабовський)

пристава́ти / приста́ти до [яко́гось] бе́рега.

Знаходити, визначати свій життєвий шлях, своє місце в житті, покликання і т.ін.; щось вирішувати. Приклади

до яко́го бе́рега приста́ти? [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Все думаю… (М. Зарудний)
Пора й тобі пристати десь до берега. Не молодий. Це ж котрий тобі пішов? (В. Шевчук)
— Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега,— говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (М. Ю. Тарновський)
Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач)

з яко́гось ди́ва.

З невідомих, незрозумілих причин; чомусь. Приклади

І здалося раптом Орлюку, що впав він з якогось дива не на землю, а в дідів човен (О. Довженко)

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку).

Зовсім ненадовго. Приклади

Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич)
— Просимо вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар)
Раптом гукнула Ївга Семенівна: — Павле Макаровичу! На хвилиночку! (А. Головко)
На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко)
Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський)

із запереч. Ні на трохи; зовсім. Приклади

Гамір, співи, крики та п'яні прокляття невгавали й на хвилю (І. Франко)

[яка́сь] му́ха вкуси́ла кого, ірон.

Що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось розсердився, нервує і т.ін.; сердитий. Приклади

Яка це вас муха вкусила? — посварився Товкач. — Прошу уваги. Ша! (О. Гончар)
— Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук)
яка́ му́ха вкуси́ла? [Лизя:] Диви, який сердитий! Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик)
— Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький)
[Бабуся ( входить):] Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко)
Почав [Павлик] свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер)

за [яку́сь (одну́ і т.ін.)] мить, перев. з дієсл.

Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Приклади

Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський)

Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що. Приклади

Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра)

Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Приклади

— Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк)
Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько)
Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах)

за (че́рез) [яку́сь] хвили́ну (хви́лю, хви́льку).

Дуже швидко. Приклади

Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах)
Мерщій біжить [сестра Мархва] назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний)
Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар)
Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський)
За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий)