ЯЗИКАМИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
перебира́ти (перетира́ти і т.ін.) / перебра́ти (перете́рти і т.ін.) язико́м (язика́ми) кого, що.
Детально обговорювати кого-, що-небудь або обмовляти когось.
Приклади
- — От ви, баби,— без злості говорить Нечипір,— кого хочеш перетруть язиками. Дівчина як дівчина (М. Зарудний)
- Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І. Нечуй-Левицький)
чеса́ти / почеса́ти язика́ (язико́м, язика́ми).
Вести несерйозні, пусті, неправдиві розмови.
Приклади
- І знову говорить і говорить — любить же Петрович язика почесати (Є. Кротевич)
- Якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали, не мавши часу бути козаками (Л. Костенко)
- — Нарешті справжнє діло підвертається! А то гасаємо, як навіжені, по селах та язики чешемо… (І. Головченко і О. Мусієнко)
- Людей накличем, зробим перепросини, щоб знали всі, хто чеше язиком (Л. Костенко)
- — Як не має хтось роботи, то й чеше язика (М. Стельмах)
- Її веселі, язикаті сусіди вважають за потрібне піклуватися про неї? Вже, мабуть, добре почесали язики і в кімнатах гуртожитку, і на фабриці (В. Собко)
плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми).
Говорити, поширювати плітки, вигадувати що-небудь таке, чого немає і не було.
Приклади
- поплеска́ти язика́ми (певний час). Тижнів два тому Віктор і Люда повернулися з відпустки і минулої неділі справили своє весілля. В селищі з цього приводу трохи поплескали язиками і замовкли (Є. Журахович)
- — Верзеш ти щось, хлопче. Де ти був, що бачив — нас то не стосується: наше діло теляче.. Його [Михайла Івановича] підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький)
- Подумала [Зоя], що в містечку завтра про неї плескатимуть язиками бознащо, але це враз і забулося (А. Хорунжий)
Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити.
Приклади
- поплеска́ти язико́м (певний час). Вона подумала, що син поплеще язиком про поле та насіння і замовкне, як було досі (С. Чорнобривець)
- Його підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький)
- — Перестань! — прикрикнув на Даню Льошка.— Треба працювати, а не язиком патякати (Ю. Мокрієв)
- — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов)
[і] язика́ (язи́к) злама́єш.
Дуже важко вимовляється (слово, фраза тощо).
Приклади
- —Дре-дре-древ… Дрепер! — аж скрикнув становий, читаючи далі, і сплюнув.— Ну й прізвище?! І язика зламаєш (Панас Мирний)
ЯЗИ́К ЯК БРИ́ТВА у кого.
Хто-небудь вміє висловлюватися дошкульно, влучно, дотепно.
Приклади
- — В тебе слово як свердел, язик як бритва (І. Нечуй-Левицький)
- — Не сплю ніч, сам з собою вголос розмовляю, а Серафима моя, нащо вже в неї язик як бритва, мовчить — ні слова (Л. Первомайський)
- [Кость:] Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язик — як бритва (М. Зарудний)
наверта́тися / наверну́тися на язи́к кому і без додатка.
Вимовлятися.
Приклади
- Може, якби не випила, то й не навернулось таке на язик (Є. Гуцало)
- Слова наверталися на язик безвартні і жалюгідні (Н. Рибак)
- — Чого тобі це слово перше навернулось на язик? (І. Нечуй-Левицький)
Хто-небудь хоче сказати щось перев. неприємне для співрозмовника або те, що раптово пригадалось, прийшло на думку.
Приклади
- Дає йому раду — першу-ліпшу, яка їй навернулася на язик (І. Франко)
- Князеві так і наверталось на язик нагадати, що Костянтин теж недалеко відійшов од простого люду (П. Загребельний)
потра́пити (попа́сти і т.ін.) на язи́к кому.
Стати об'єктом розмов, пересудів, дотепів, жартів і т.ін.
Приклади
- Жінкам тільки попади на язик, засічуть, мов ті оси! (К. Гордієнко)
- Тільки попади їй на язик. На весь куток іде слава (О. Копиленко)
- Потрапила їм сьогодні на язик незлобива тітка Іваниха, що ніколи й ні про кого не сказала лихого слова (З газети)
- — Вам вже й потрап на язик, Ярино Іванівно,— посміхнувся я (Ю. Збанацький)
про́ситься на язи́к.
Дуже хочеться сказати щось.
Приклади
- — Будеш тут контролювати слово, коли прокльони на язик просяться (Іван Ле)
прово́рний (шви́дкий) на язи́к.
Говіркий, балакучий.
Приклади
- І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка (З журналу)
- Хай же друга невістка, що була тільки на язик проворна, кида їх разом з своєю коровою (Грицько Григоренко)
держки́й на язи́к.
Який уміє мовчати, не розголошувати таємниць.
Приклади
- [Оля:] Скажіть же хоч мені, тату, що ви думаєте зробити? [Микита:] Тобі не скажу, бо ти не держка на язик (В. Самійленко)
- — Гляди ж, жінко, держи язик за зубами, та ще й добре, бо. . ти таки язиката й не держка на язик зроду (І. Нечуй-Левицький)
клепа́ти язико́м.
Вести пусті, несерйозні, беззмістовні розмови; говорити все, про що думається.
Приклади
- Чимало жінок з дітьми посідало тут [коло волості] таки поблизу, лузали насіння та клепали язиками (Б. Грінченко)
- — Мене тутечки в Києві усякі старосвітські лисини та старі жалтирниці вже обсудили, оббрехали, бо ти сам знаєш добре, що їм в Києві нема ж про що язиком в салонах клепать (І. Нечуй-Левицький)
- Язиком що хоч клепай, а руки при собі тримай (М. Номис)
язи́к розв'я́зується / розв'яза́вся у кого, кому, чий.
Хто-небудь починає багато говорити, стає балакучим.
Приклади
- І почала [Христя] розказувати.. Далі та далі язик її розв'язувався, пам'ять яснішала, голос дужчав… (Панас Мирний)
- Випив він добре, язик йому розв'язався, став він похвалятись (Народні оповідання)
- В приміщенні стало тепло. Розв'язались [у юнаків] язики, посипались дотепи (Д. Ткач)
ціка́вий на язи́к.
Який уміє влучно, майстерно і дотепно висловлювати думки.
Приклади
- — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька… та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький )
прикуси́ти язика́,́ жарт.
Утриматися від висловлювань; замовкнути.
Приклади
- прикуси́ти язичка́. — Язички там!.. А далі не сказала, щоб прикусили язички. Дівчата одразу примовкли (В. Кучер)
- прику́шувати язика́. Олена завжди вміла гостро відповісти Михасеві, і йому часто доводилось прикушувати язика (О. Донченко)
- Хвала альтруїстам, меценатам, шейлокам і гобсекам! — волала трійця, окуповуючи затишний столик. І прикусила язика, засліплена чародійною посмішкою феї (А. Крижанівський)
- Прикусила Оксана язика, а стара Кухтиха ще й пожурила невістку (А. Іщук)
- Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
- А що хочеш збрехать, язика прикуси (М. Номис)
сла́ти язи́к під но́ги.
Підлещуватися до кого-небудь.
Приклади
- Цей плазував на череві І догоджати звик, Начальникові килимом Під ноги слав язик (В. Симоненко)
укороти́ти / укоро́чувати язика́ (язи́к).
чий, чийого. Помовчати, не говорити зайвого.
Приклади
- — Раджу панові вкоротити свій язик! — Я, здається, тут начальник? — спалахнув Заславський (Я. Качура)
кому. Примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити.
Приклади
- Сама аж киплю. Рада б і на досвітки її послати, щоб укоротити цокотухам язика (Ганна Барвінок)
ЯЗИ́К СВЕРБИ́ТЬ / ЗАСВЕРБІ́В у кого, кому і без додатка.
Хто-небудь має велике бажання розповісти, повідомити щось або поговорити про щось.
Приклади
- — Та підожди! Не спіши,— зупинив його голова комнезаму.— Ще ж є промовці! Ось, може, Євген Панасович щось скаже. Та і в мене ще язик свербить (В. Речмедін)
- [Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! (М. Кропивницький)
- — І тут знову засвербів язик Мотрі — не стерпіла: — Бабо, ви вже хоч себе на таке діло не виставляйте (М. Понеділок)
дотя́ти [го́стрим] язико́м кому.
Сказати, відповісти гостро, дошкульно будь-кому.
Приклади
- Жарту або якогось іншого радого та щирого слова не чув від неї [Лесихи] ніхто. Кожному, аби хто, вміла дотяти острим [гострим] язиком (І. Франко)
теліпа́ти (теле́нькати) язико́м, зневажл.
Вести беззмістовні, пусті розмови.
Приклади
- Марко говорив і говорив.., а Тимко мовчав тому, що треба було робити діло, а не теліпати язиком (Григорій Тютюнник)
- Ти не теленькай поки що язиком, бо я його обценьками висмикну (М. Чабанівський)
гостри́ти / нагостри́ти язи́к (язи́ка), несхв.
на кого і без додатка. Збиратися влучно і дошкульно сказати щось, готуватися до неприємної для когось розмови.
Приклади
- остри́ти язички́ діал. Таким, як я, ви [жінки] повинні би ще заплатити, щоби прийшли на ваше віче,. .щоб ви мали на кім свої язички острити (І. Франко)
- Нагострить добре язика Й на перших зборах у промові Розпушить вщент керівника (С. Воскрекасенко)
- Язики на мене гострять (Сл. Гр.)
- Баба, кленучи тих, що злобу в серці замишляють і гострять язик.., сипала прокльони і на його голову (Ю. Бедзик)
Дотепно, дошкульно висловлюватися, а також говорити взагалі.
Приклади
- Шахтарі (щоб не дрімать!) все язики гострили, ось на старого вже летять колючі їхні стріли (П. Дорошко)
ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т.ін.) на лопа́ті.
Сказати що-небудь недоречно, недоладно.
Приклади
- ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але…— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. говори́ти і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно.
Приклади
- — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало)
- Сказав як на лопаті вивіз (Укр. присл.)
- — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко)
язи́к по́за ву́хами (вуши́ма) теліпа́ється (мота́ється) у кого.
Хто-небудь любить багато говорити, брехати.
Приклади
- У його [нього] язик поза вушима мотається (М. Номис)
лихи́й на язи́к, несхв.
Який дошкульно висловлюється, говорить неприємні, непристойні речі і т.ін.
Приклади
- Такий був лихий на язик чоловік, що з ним краще не вести розмови (З газети)
язи́к як ло́патень (помело́, млин і т.ін.) у кого.
Хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного.
Приклади
- Я їй наказував, щоб нікому анітелень, одначе вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень,— так усі й довідалися (Б. Грінченко)
- — А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім (Григорій Тютюнник)
- [Вітровий (до Батури):] У нього язик як млин, нікому слова не дасть сказати… (О. Корнійчук)
що на язи́к набіжи́ть (понесло́ і т.ін.) зі сл. говори́ти і под.
Усе підряд; не задумуючись.
Приклади
- Повибігали надвір і челядь, і своя сім'я; всі раді, кожне щебече, що на язик набіжить (А. Свидницький)
- Точильник за оці слова потягнув Гайдучка на поліцію, тут його збили на квасне яблуко, от він і виспівав їм усе, що на язик понесло (П. Козланюк)
з чужо́го язика́.
Не власна думка, а почута від інших.
Приклади
- Втихомирся, Супруне. Втихомирся, дорогий! Дитя нерозумне, сказало щось з чужого язика (М. Стельмах)
сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].
Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго.
Приклади
- — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)
тягти́ (тягну́ти) за язи́к кого і без додатка.
Спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу.
Приклади
- О. Катехит почав випитувати одного по однім, почав, як то кажуть, тягти за язик (І. Франко)
- Він скинув свиту і став над помийницею мити руки. Оляна зливала йому. Мовчки. Бо не було такої у них звички — тягти за язик. Сам усе скаже, як прийде час (А. Головко)
різки́й на язи́к.
Здатний говорити грубо, з образливою прямотою.
Приклади
- Різкий на язик, грубуватий, як усі сини півдня, Селаброс часом грубо різав правду в вічі (І. Нечуй-Левицький)
до́вгий язи́к.
Балакучість, невміння мовчати, стримуватися від зайвих, неправдивих розмов.
Приклади
- — Все може бути,— погоджується дідусь.— Іноді навіть за довгий язик буває така-сяка нарізка на іншому місці (М. Стельмах)
- Я бачив, що моя розповідь схвилювала її, і жорстоко картав себе за довгий язик (М. Трублаїні)
- Він [лицар] своїм язиком довгим руйнував ворожі міста… (Леся Українка)
у кого. Хто-небудь дуже балакучий, любить пліткувати, говорити багато зайвого, неправдивого.
Приклади
- В тебе розум добрий, та язик дуже довгий (І. Нечуй-Левицький)
- — Що тобі люди про мене говорять,— бо знаю, що в людей язики довгі,— то ти не вір тому (І. Франко)
- В жінок, знає світ, дуже довгий язик (Укр. поети-романтики..)
зав'яза́ти язи́к (язика́, ро́та і т.ін.) кому.
Примусити кого-небудь замовкнути, не дати можливості висловитися.
Приклади
- Такий несподіваний випадок зав'язав рота свекрусі й невістці (І. Нечуй-Левицький)
- Людям язика не зав'яжеш (Укр. присл.)
- Я жінці язика не зав'яжу (І. Франко)
на весь язи́к, зі сл. говори́ти і под.
Не стримуючись, дуже детально, вільно або голосно.
Приклади
- Увечері баби на вулиці сиділи попід плотами та на весь язик цокотіли про новину (Дніпрова Чайка)
врі́зати язика́ кому.
Примусити когось мовчати.
Приклади
- Воріженьки нехай не дуже-то брешуть, бо єсть тут тепер такі, що вріжуть їм язика врешті (Леся Українка)
язи́к запліта́ється у кого і без додатка.
Хто-небудь говорить невиразно або через силу (про п'яного, хворого і т.ін.).
Приклади
- Коли ж Зуянці ставало тісно в хаті, двері з гуркотом відчинялися і на порозі вже похитувалась буйно-розпатлана постать. І хоч язик заплітався, стара бралась когось клясти, намагалася з усіх сил викрикувати щось брутальне (О. Гончар)
го́стрий язи́к.
Здатність говорити дотепно, влучно або дошкульно.
Приклади
- То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (М. Стельмах)
Дотепна, влучна або дошкульна мова.
Приклади
- го́стрий язичо́к. Знаю руки в чорнильних плямах. Сміх веселий, гострий язичок. Як це в серце, любий до нестями, Тихий твій прокрався голосок? (М. Гірник)
- На жарти Марко ображався, а сам мав гострий язик і вмів зачіпати товариша за найболючіше місце (О. Копиленко)
- Омелян викликав Гриця Духоту. Байда поважав цього слюсаря з качиним носом за розважність і за гострий язик (П. Панч)
понести́ на язика́х (на язику́) кого, що.
Поширювати якісь відомості ( перев. негативні) про когось, про щось; обсудити, обговорити кого-, що-небудь.
Приклади
- Вже зранку старого Кавуна понесли баби на язиках,— скрізь розливалася повіддю масна новина: Старого Кавуна приловили на крадіжці (П. Козланюк)
язи́к (язика́) ви́солопити (ви́валити), зневажл.
Дуже задихатися, захекатися від швидкого бігу, напруженої роботи.
Приклади
- — Гляньте, як працює, бідолаха, аж язика висолопив (І. Нечуй-Левицький)
- Микита й Дорофтей побігли за бричкою. Доки добігли, аж язики вивалили (Казки Буковини. Казки Верховини)
- Як повів [Сенько] Славка тими стежками, то він аж язик вивалив із утоми, бо ті стежки крутилися дебрями й горбами (Л. Мартович)
- [Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив… Буде знати, як зо мною робити!.. (С. Васильченко)
ви́солопивши (ви́валивши) язи́к (язика́), зі сл. бі́гати і под., зневажл.
До повного виснаження, надзвичайно напружуючи сили.
Приклади
- — А в селі в цей час робилось таке: лисий Лукан, висолопивши язика, бігав з подвір'я на подвір'я, збирав білі, як лебедине пір'я, листівки (Ю. Збанацький)
- — Тепер, якщо потрібні тобі гроші,— побігаєш не день, не два, висолопивши язика, заким позичиш (М. Коцюбинський)
Дуже швидко.
Приклади
- — Ну, що тобі таке? Чого ти прилетів, язик висолопивши? Що там таке сталося, що за тобою мов собаки гнали? — накинулася пані на Галину з докорами (І. Франко)
лопоті́ти язико́м, зневажл.
Багато і безцільно говорити, говорити зайве; базікати.
Приклади
- [Іван Андрійович (до Анни Петрівни):] Тільки ж я вас прошу… не лопотіть язиком багато, бо спортите [зіпсуєте] діло (М. Старицький)
трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми.
Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання.
Приклади
- трима́ти язи́к на за́щіпці. — Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (І. Коцюба)
- держа́ти язи́к на за́шморзі. Держи язик на зашморзі (Укр. присл.)
- трима́ти язи́к на припо́ні. Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар)
- — У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей)
- держа́ти язи́к на при́в'язі. — А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся] Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк)
- трима́ти язики́ за зуба́ми. Боцман… підморгував і гнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський)
- — Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний)
- Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький)
- У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук)
- Так… Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко)
- Чи певні ви.., що серед двох десятків людей… не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко)
сми́кало / смикну́ло за язи́к (за язика́), безос.
кого і без додатка. Комусь дуже хочеться щось сказати.
Приклади
- Матросові Марусику все хотілося сказати за свою гармошку, так і смикало за язик, та стримувався (Є. Гуцало)
кого. Невідомо для чого треба було говорити про щось (про каяття, досаду з нагоди власного або чийогось невдалого, недоречного висловлювання).
Приклади
- — Ну, брат, і смикнуло ж мене за язик рекомендувати тебе (Ю. Збанацький)
як (мов, нена́че і т.ін.) коро́ва язико́м злиза́ла кого, що.
Хто або що-небудь безслідно зник (зникло), пропав (пропало) і т.ін.
Приклади
- Я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… (Л. Глібов)
- Коли вщухла радісна буря зустрічі з давнім другом, Ярошенко обернувся, щоб далі наступати на ворога, але отця Софронія мов корова язиком злизала (Речмедін)
- Покарали в тресті Сагуру карбованцем. Місячну зарплату як корова язиком злизала (І. Цюпа)
моло́ти язико́м, зневажл.
Багато, довго говорити.
Приклади
- помоло́ти язико́м. Обидві вони, і Люда й Аниська, люблять помолоти язиком… (Л. Первомайський)
- намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Переклад С. Масляка)
- [Одарка (підвела очі):] Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісенько!.. (М. Кропивницький)
- І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь)
Говорити швидко, безупинно і т.ін.
Приклади
- моло́ти язико́м, ні́би млин. Вальчиха розгортала стрічки, молола язиком, ніби млин, та вихвалювала свій крам (І.Нечуй-Левицький)
- Шарлота… голосно молола язиком [по-французьки], розкидала руками, вигиналася (Л. Мартович)
Говорити, висловлюватися.
Приклади
- замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький)
- — Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький)
- Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак)
- А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали! (Панас Мирний)
Вести несерйозні розмови, займатися пустими балачками; базікати.
Приклади
- моло́ти, що на язи́к наверне́ться. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молотити ні в дрова ні в тріски, що на якик навернеться (І. Франко)
- моло́ти язико́м небили́ці. — Він уже другий день меле язиком небилиці у хаті (П. Козланюк)
- В житті потрібно щось уміти, А не молоти язиком (С. Воскрекасенко). — Знаю, що ти не з добра мелеш язиком, не хочеш згадувати про дот (З газети)
дава́ти / да́ти во́лю язико́ві.
Не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве.
Приклади
- — А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч)
- — Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький)
Висловлювати незадоволення; скаржитися.
Приклади
- Наївні люди дають волю своїм язикам. .і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть (І. Багряний)
як (мов, ні́би і т.ін.) язико́м злиза́ло кого, що, жарт.
Хтось або щось швидко, непомітно чи безслідно зник (зникло).
Приклади
- Баба обійшла всі чотири кімнати, заглянула навіть у комору, але піч мов язиком злизало (В. Бабляк)
- Рік, другий — і хатку, повітку, бичків та кобилу як язиком злизало (Л. Яновська)
лама́ти / полама́ти [собі́] язи́к (язика́).
З трудом вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази.
Приклади
- Невже не можна краще писати?.. поки вимовиш — то й язика поламаєш! (Панас Мирний)
- Тямлю, як я не раз цілими вечорами ломав [ламав] собі язик, виучуючи ті фрази (І. Франко)
Навмисне неправильно вимовляти слова.
Приклади
- Часом юнаки і юнки штучно ламають язика і вигадливо, але недоречно починають гаркавити (О. Ковінька)
чим і без додатка, ірон. Вивчати іноземну мову; говорити іноземною мовою.
Приклади
- Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? А ось, бач (Іван Ле)
лепетли́вий на язи́к.
Той, хто багато говорить; балакун.
Приклади
- — Зануда на язик лепетливий, а ми люди убогі: боїмося поговору (І. Нечуй-Левицький)
Той, хто почуте переказує іншим, може розголосити таємницю.
Приклади
- — А Палладій лепетливий на язик, скаже ще комусь, а хтось довідається (І. Нечуй-Левицький)
кле́паний на язи́к.
Здатний дотепно і влучно говорити.
Приклади
- Дарма, що малий, а на язик клепаний (З газети)
- Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик (Українські народні казки)
бра́ти / взя́ти язика́ на гапли́к.
Замовкати, мовчати.
Приклади
- взя́ти язика́ на гапличо́к. — Ох,— зітхнула полегшено тьотя Настя,— візьми язика на гапличок і нікому ні слова (Л. Первомайський)
язи́к у петлю́ скрути́ло кому, безос.
Хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості і т.ін.
Приклади
- — А ти хвостом не крути. Як Оксена не було — до гурту підпрягався, а побачив — зараз тобі язик у петлю скрутило (Григорій Тютюнник)
поверта́ти / поверну́ти язико́м (язика́).
Бути спроможним говорити; примусити себе сказати що-небудь.
Приклади
- Мусить [Нечипір] щось-то і сказати, так і.. язика не поверне (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Від Аркадія Павловича тхнуло міцним горілчаним перегаром. Він ледве повертав язиком (А. Шиян)
- Найгірший був йому посел [посол] з Юрка, а проте мусив повернути язика, прощаючись (П. Куліш)
- Смикнули гості [горілки] таки добре, але так, що спромоглись ще повертати язиком (І. Нечуй-Левицький)
ЯЗИ́К БЕЗ КІСТО́К у кого.
смикну́в чорт за язика́ (за язи́к) кого.
Хто-небудь необдумано, невчасн, недоречно сказав щось.
Приклади
- І смикнув мене чорт за язика з тими шуриками-муриками! (Є. Гуцало)
мозо́лити [свій] язи́к (язика́), зневажл.
Говорити багато зайвого, несуттєвого; базікати.
Приклади
- Як би там не мозолили свої язики, але політика… і далі йтиме (Ю. Мельничук)
- Даремно язик свій мозолив оратор (З газети)
зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст).
Швидко, спонтанно промовлятися (про слова).
Приклади
- Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле)
- Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький)
Раптово, мимоволі з'являтися, звучати (про думки, пропозиції і т.ін.).
Приклади
- Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська)
ви́сі́ти на язиці (на язику́, на кі́нчику язика́).
у кого, чиїм. Хто-небудь дуже хоче сказати або спитати щось.
Приклади
- Вони посміялися вдвох, і запитання а коли ж весілля?, яке висіло на кінчику язика в Крутояра, так і не вимовилось (В. Собко)
- Те, що він уважав за свою виключну таємницю, відоме було цій старій, висіло на її балакучім язиці! (І. Франко)
Бути добре відомим, знайомим і разом з тим таким, що в цей момент забулося і ніяк не пригадується.
Приклади
- Ті слова висіли на кінчику язика, і разом з тим я їх не знаходив (Ю. Збанацький)
- Слова мимоволі, самі просто на язику висіли (П. Козланюк)
бра́ти / взяти на язика́ кого.
Розпускати плітки про кого-небудь, судити, гудити когось.
Приклади
- взя́ти в свої́ язики́. Люблю дівчину самую Хорошую, молодую, Іно [тільки] превражі розлучники Взяли нас в свої язики (Укр. пісні)
- взя́ти на язички́. Як відомо, в Сосниці таємниць не існувало, тож і взяли на язички молодиці Марту і Ладька (М. Зарудний)
- — Я люблю його, Платоне,— прошептала дівчина..— Про це ніхто не мусить знати, бо як візьмуть на язики… (М. Зарудний)
- — Якби її [Іваниху] другі жінки взяли на язик за газету [що читає], то вона би з сорому… під землю провалилася (Л. Мартович)
- О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — Хай, мовляв, краще вип'є та йде з богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)
вкороти́ти язи́к (язика́) кому.
Примусити кого-небудь менше говорити, обачніше висловлюватися.
Приклади
- — Ох, і лютував тоді дядько Володимир і все обіцяв комусь вкоротити язик (М. Стельмах)
що ті́льки язико́м натра́пить, зі сл. говори́ти і под.
Будь-що, не задумуючись, не обдумуючи.
Приклади
- І починає Щур молоти, що тільки язиком натрапить (С. Васильченко)
злі (лихі́) язики́.
Люди, які пліткують, ведуть недоброзичливі розмови; пліткарі.
Приклади
- — Потоцький на Сейм не їздив, саме захворів, хоч злі язики плескали, що навмисне замкнувся в замку… (Я. Стецюк)
- Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький)
- — Оце і все, як на духу, розказав. А лихі язики ще всяке несусвітне додають (М. Стельмах)
молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл.
Говорити непотрібне.
Приклади
- зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. Кучер)
- молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить.. язиком (Д. Бедзик)
- — Її за тоту [ту] політику вигнали з гімназії, а вона.. молотить і далі язиком (Д. Бедзик)
си́патися з язика́.
Вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази і т.ін.).
Приклади
- Бородавкін смішив усіх, розказував українські анекдоти, котрі так і сипались з його язика (І. Нечуй-Левицький)
як (мов, на́че і т.ін.) ви́лизаний [язико́м].
Дуже чистий.
Приклади
- Вночі… був великий дощ. Це я побачив вранці, коли вибіг за ворота,— вся трава нахилилася в один бік, а колії були наче вилизані язиком (П. Панч)
ЯЗИ́К НЕ ВІДПАДЕ́ кому, у кого, фам.
Уживається при вираженні прохання, або поради сказати про кого-, що-небудь.
Приклади
- — Язик не відпаде, як замовиш слово про мене,— сказав хлопець. хіба́ язи́к одпаде́. — Не діждуть [Чумаки], щоб я їх просив.— Так для мене ж, Миколо. Хіба тобі язик одпаде, як і попросиш раз у житті! — не вгавав Павло (В. Кучер)
ЯЗИ́К ПІДВІ́ШЕНИЙ (прив'я́заний і т.ін.) ДО́БРЕ (непога́но).
у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності.
Приклади
- До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні… (В. Речмедін)
- — Не дурна голова у Павла. Не забереш цього від нього. І язик підвішений добре! (А. Головко)
Уміння вільно, влучно, дотепно висловлюватися; ораторські здібності.
Приклади
- Горлань і демагог з непогано підвішеним язиком, він має певний вплив, і не лише серед сезонників (А. Головко)
ско́вувати / скува́ти язи́к (язика́) кому і без додатка.
Позбавляти кого-небудь можливості вільно висловлювати свою думку.
Приклади
- Хвилювання сковувало мені язик, заважало правильно відповідати (З газети)
ма́ти до́брого язи́ка (до́брий язи́к), жарт.
Уміти доладно, влучно, переконливо і т.ін. говорити; а також багато говорити.
Приклади
- — Намолов сім мішків… — пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний)
- — Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник)
приде́ржати / приде́ржувати язи́к ([свого́] язика́) [за зуба́ми].
Утриматися від розмови, від висловлення; змовчати.
Приклади
- — І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч)
- Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський)
язи́к (язика́) проковтне́ш.
Дуже смачне що-небудь.
Приклади
- [Явдоким:] Мабуть, смачна [горілка], що й язика з нею проковтнеш, як покуштуєш?.. (М. Кропивницький)
- А тут грибне місце, назбираю боровичків своїй жінці. Вона їх так смажить на сметані, що можна і язика проковтнути (М. Стельмах)
- язика́ проковтну́в би хто. Якби мені хоч одну ложку теї щирби, яку я тоді їв з галушками, здається, що аж поздоровшав би. То ж я вам кажу, така була щирба, що язика проковтнув би (Нар. оповідання)
ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.
Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити.
Приклади
- Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
- Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
- — Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
- язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)
сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка.
Згадавши, вимовляти вголос (фразу і т.ін.).
Приклади
- Князь розумів, що треба щось сказати.. .Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко)
- Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Я. Гашек, перекл. Масляка)
як (мов і т.ін.) заці́пило [рот] кому, зневажл.
Хто-небудь утратив здатність говорити, замовк.
Приклади
- заці́пило язи́к. Заціпило йому язик (М. Номис)
- Як натякнув я за гроші, зараз моїй Берчисі як рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться! (І. Нечуй-Левицький)
сверби́ть на кінці́ (на кі́нчику) язика́ кому, у кого.
Кому-небудь дуже хочеться розповісти щось.
Приклади
- По розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика (М. Коцюбинський)
ма́ти до́вгого язика́ (до́вгий язи́к), зневажл.
Не стримуватися у розмовах, говорити багато зайвого, розголошувати таємниці.
Приклади
- — Вона ж лепетлива і сама ж таки рознесе по сусідах недобру славу про мене.. Нехай лепече язиком, коли довгий язик має (І.Нечуй-Левицький)
- [Золотницький:] Ти скажи спершу, чи довгого язика маєш? [Яким:] Як до чого. До таємниць — короткого (Б. Грінченко)
го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т.ін.).
Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний.
Приклади
- бадьо́рий на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко)
- І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка)
- [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький)
- [Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко)
- Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко)
- Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник)
- А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази)
- Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко)
- Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч)
- Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко)
- Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний)
розв'яза́ти / розв'я́зувати язи́к (язика́, ро́та, мо́ву і т.ін.).
Призвести до невимушеної розмови, бесіди.
Приклади
- порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Горілка порозв'язувала язики. Той журиться вголос… Той розказує про зрадливу дівчину (Панас Мирний)
- Нічна пізня доба, чарка горілки — розгортують душу, розв'язують мову (І. Нечуй-Левицький)
- Перерва, на якій учасники засідань звичайно відпочивають від часу суперечок, на цей раз ще більше розв'язала язики (С. Добровольський)
- Гульня розв'язала язики, розбуркала зомлілі, пригнічені душі (Панас Мирний)
Почати говорити після мовчання.
Приклади
- Насилу розв'язав [Василь] рота! Не велика розмова та велика втіха (М. Кропивницький)
- Я уперто мовчав і не хотів ні співати, ні казати вірші. Всі присутні ласкаво заохочували мене розв'язати язика (Думки про театр)
Почати давати якісь свідчення, зізнаватися в чомусь, розголошувати таємниці.
Приклади
- Так гомонить [отаман]. Думаю — от коли язика старому розв'язало. Ну, прийшов нам край. Потім почоломкався він з сусідом, і ми за ним (М. Грушевський)
- — Умова така: я розв'яжу тобі руки, а ти — свого язика розв'яжеш (В. Поліщук)
- — Я знала, що моє тіло, моя ласка розв'яже вам язик, і… до осені ви будете сидіти у підвалі (М. Хвильовий)
кому. Дати можливість кому-небудь вільно висловлювати свою думку.
Приклади
- — Ми, інтелігенти, повинні вказати народові законні форми, розв'язати йому язик і старатися пізнати його потреби (І. Франко)
Багато, без міри говорити.
Приклади
- порозв'я́зувати язики́ (про всіх або багатьох). Дисципліна в усьому була!.. А зараз порозв'язували язики! Мелють таке за що раніш давно б уже на соловецьких випасах білих ведмедів пасли (О. Гончар)
- Ах ноче! Вибач, що так охоче Я розв'язав свого язика! Це вже звичка в мене така — Поговорити! (Є. Плужник)
- Що тільки не говорив йому той пронира!.. мабуть, сп'яна розв'язав свій язик (І. Цюпа)
розпуска́ти / розпусти́ти язика́, зневажл.
Говорити багато взагалі, ставати говірким.
Приклади
- — Він [Аква] не знав, що я з вами… знайомий, і розпустив язика. Ба хвалиться він, звичайно, полюбляє (В. Дрозд)
- розпусти́ти язички́. Ніхто [з дівчат] за голосом спочатку й не помітив, що він [учитель] уже давненько стоїть у дверях. А вони так розпустили язички, що в порожньому залі луни ходили (В. Речмедін)
- Кума сіла проти мене та й розпустила язика. Та вже й вміє балакати! (І. Нечуй-Левицький)
Не стримуватися у розмові, багато говорити.
Приклади
- — Ти от що, куме, розтягни рота і язика не розпускай. — Послав би я тебе, своячок, але боюся, що не повернешся (А. Крижанівський)
- — Ну то й знай своє діло: сторожи, а не розпускай язики, — обізвалася Варка. — Декому дуже неприємно слухати ваші речі (Л. Яновська)
- Зрозуміли одне — не розпускай язика навіть у камері (Ю. Збанацький)
- Онилька вже й не рада була, що з дурного розуму розпустила язика — все Явдосі розказала про діло (Грицько Григоренко)
лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон. , зневажл.
Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т.ін.; підтримувати протилежні погляди.
Приклади
- — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник)
прищикну́ти язи́ка́ кому.
Змусити когось перестати говорити про кого-, що-небудь; обірвати на слові.
Приклади
- прищикну́ти язичка́. Поєдинок цей продовжувався в затаєних намірах, що їх викохував про себе Гнат, настирливо шукаючи такого випадку, щоб прищикнути Уласові язичка (Григорій Тютюнник)
ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.
Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова.
Приклади
- [Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
- — Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
- Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)
налама́ти язика́.
Навчитися добре говорити.
Приклади
- — Думаю, коли відкалатаєте в армії стільки, скільки я, то й ви не гірше язика наламаєте (Переклад С. Масляка)
ве́ртиться (кру́титься) на язиці́ (на язику́) у кого і без додатка.
Хто-небудь готовий або хоче сказати щось.
Приклади
- Отруйні, ущипливі слова вже крутилися на язиці, але у Малахова стало глузду їх не вимовити (В. Собко)
- Зараз Василь із сумом пригадував, скільки важливого він забув сказати, на язику вертілося, та от вислизнуло (Ю. Яновcький)
- Він глянув на Покотила — той ледве стримувався, аби не випалити те, що у нього вертілося на язику… (С. Голованівський)
- Як він любо говорить! Де й ділися ті паскудні, стиляжно-дикунські слова, що раніше вертілися в нього на язиці (В. Речмедін)
- —Як спали, Палагночко, душко? — На язиці у неї вертілась одповідь: — Гаразд, як ви? (М. Коцюбинський)
держа́ти (трима́ти) язи́к дале́ко від ро́зуму.
Говорити що-небудь безглузде, нерозумне.
Приклади
- — А ти [Харитоне] язика далеко від розуму не держи! — вже замирливо кинув Боженко, добуваючи копшук, щоб перекурити, після хвилювання. — На, от, закури, дурило! (Ю. Смолич)
забу́ти язика́ в ро́ті.
Втратити здатність говорити (через переляк, розгубленість тощо).
Приклади
- Андрій з ляком дивився на Ґудзя. Він навіть язика забув у роті (М. Коцюбинський)
ля́пати (ля́скати, маха́ти і т.ін.) язико́м що і без додатка, зневажл.
Витрачати час для непотрібних розмов; займатися пустослів'ям.
Приклади
- — А… йди від гріха… Чого так язиком ляскати? (М. Хвильовий)
- — Працювати треба, а не ляпати язиком (М. Зарудний)
- Вони тільки язиком ляскають (Сл. Б. Грінченка)
Говорити що-небудь нерозумне, недоречне, дурниці і т.ін.; базікати.
Приклади
- [Ліна:] Ти мені, задрипанко, дивися: перед паничами зуби не скаль і язиком не ляскай! (Я. Мамонтов)
- Як собака з утіхи відчуває непереможну потребу махати хвостом, так він відчував потребу махати язиком (Л. Мартович)
- Їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (С. Васильченко)
- Не ляпай язиком! (Сл. Б. Грінченка)
проковтну́ти (затягну́ти) язика́ (язи́к).
Зробитися мовчазним, замовкнути.
Приклади
- Хоч би слово сказав, а то затягнув язик і мовчить (І. Цюпа)
- затягну́ло язика́ кому, безос. Затихли тости і промови, Всім затягнуло язика (С. Воскрекасенко)
- Вчений музика тут-таки пожалував, що не проковтнув язика, а язик тим часом зовсім розперезався і наплів сім мешків вовни щодо експансії глухих музикантів, яких породив і розбестив мікрофон (А. Крижанівський)
- Ярина злякано глянула на нього [міліціонера], примкнула сполохані вії, притулилась до коня. — Ви, громадяночко, може проковтнули язик? (М. Стельмах)
- — Цить-бо,— урвав пісню бандит.— Сказав же: проковтніть язики (І. Муратов)
ЯЗИ́К ДО ЗЕМЛІ́ у кого.
Хто-небудь нестриманий, не вміє зберігати таємницю.
Приклади
- Хіба втаїти про ваш приїзд, коли у сусідів язик до землі (З газети)
на ЯЗИЦІ́.
Бути предметом постійних розмов.
Приклади
- Подмуха цілющий легіт, П'ю живі його струмці; А в ушах — зубовий скрегіт, Ремство скрізь на язиці (П. Грабовський)
у кого. Хто-небудь говорить про щось.
Приклади
- Що п'яному дивуватись,— втомлено відказав Остап.— Ого, п'яному! Що в тверезого на умі, те в п'яного на язиці,— не вгавав Гулька (М. І. Тарновський)
присо́хнути на язиці.
Залишитися невисловленим (про слова, думки і т.ін.).
Приклади
- Міг би сказати Порфир, як матір не слухався, з двійок не вилазив, як тинявся цілими днями по пристанях, що аж у порт його занесло… Міг би, міг, одначе відповідь чомусь так і присохла на язиці (О. Гончар)
точи́ти / поточи́ти язики́ (язика́).
на чому і без додатка. Весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне.
Приклади
- точи́ти язика́. Ромця точив язика на дотепах (О. Гончар)
- Скільки не точили язиків, а харч сам собою не йшов до їхньої порожньої, напівтемної і непривітної кімнати (Ю. Збанацький)
зневажл. Говорити про що-небудь.
Приклади
- Чоловік зо три іще й досі точать язики на цю ж таки тему — про ступи, а то всі в крамниці вже (А. Головко)
на кому і без додатка. Недоброзичливо висловлюватися про когось, лихословити на чию-небудь адресу.
Приклади
- Може, все-таки прийде Марко Бовкун до Клави?. .Зник, ніби у воду впав, Марко. Гуртожитківські плетухи поточили язики і знайшли собі інші теми (В. Собко)
- Михайлові шкода стало дівчину, що зараз село точить язики на ній (М. Томчаній)
не вде́ржати (не втри́мати) [свого́] язика́.
Не змогти промовчати, зберегти якусь таємницю.
Приклади
- Ну, нехай тепер сама на себе ремствує, коли ображена Соломія сказиться і не вдержить свого язика… (В. Кучер)
- [Сидір Свиридович:] Цить, цить, цить! (Затуляє рота Євдокії Корніївні). Ніяк не вдержить свого язика! Ще й дочці розкаже (І. Нечуй-Левицький)
ЯЗИ́К НЕ ПОВЕРТА́ЄТЬСЯ / НЕ ПОВЕРНУ́ВСЯ у кого, кому і без додатка.
Хто-небудь не може, не наважується або соромиться говорити про щось.
Приклади
- Хто таки вимовляв виразно дяку, у других язик не повертався, і вони дякували поцілунками (Панас Мирний)
- Все б дядькові Йванові відповів без брехні, бо є такі люди, що їм сказати неправду просто не можеш, язик не повертається (О. Гончар)
- — У мене і язик не повернеться умовляти тебе (Головко)
- Насті кортіло і про тих дві сотні сказати, але язик не повернувся (О. Шеренговий)
- язи́к поверта́ється / поверну́вся. [Таня:] Ви чуєте, що він говорить! Та як у вас язик повернувся таке про Ракитіна подумати (І. Кочерга)
- — Два роки — це таки строк… Може, й забувати стала? Таке запитати повернувся йому язик. Холодом мовчання відповіла на таку безтактність (О. Гончар)
укуси́тися за язи́к, розм.
Утриматися від висловлювання; замовкнути.
Приклади
- — Ей ти, Чумак, чи як тебе! Іди товариша купати будемо.— Що, вже готовий [помер]! — прибіг захеканий Чумаченко.— За язик укусись! — грізно глянула на нього Уляна (Григорій Тютюнник)
На отмщеніє язикам.
Цитата з біблійної Книги Псалмів (149,7), де розповідається про боротьбу між Ізраїлем і ворожими племенами.
Значення вислову: для покарання народів. Вислів використовується також для створення урочистого настрою. Приклади
Значення вислову: для покарання народів. Вислів використовується також для створення урочистого настрою. Приклади
-
І мечі в руках їх добрі,
Острі обоюду,
На отмщеніє язикам
І в науку людям.
Окують царей неситих
В залізнії пута…
(Т. Шевченко, Давидові псалми)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання