ШКУРИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

хоч із шку́ри ви́лізь, згруб.

Обов'язково дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Приклади
  • А попідростали [діти] — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза, тому чорта-біса, а ти, батьку, хоч з шкури вилізь, а дай (А. Іщук)

де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого.

Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур (П. Козланюк)
  • де́рти [по] три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха].., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко)
  • де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..)
  • — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — А якби й загубив [ножа], то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар)
  • Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр. присл.)

ні шку́ри ні ше́рсті.

Нічого. Приклади
  • — Обібрали діти Мотрю. Не оставили ні шкури ні шерсті (Сл. В. Утченка)

здира́ти (лупи́ти і т.ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т.ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т.ін.), з кого і без додатка.

Брати високу плату за щось. Приклади
  • Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний)
  • — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Думаю, що вам не першина чути, які ціни на такі куски [землі] (У. Самчук)
Оббирати кого-небудь, визискувати, експлуатувати. Приклади
  • Все думав: Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров'я — жартуючи й шкуру здійме! (Панас Мирний)
  • — Прийдуть до нього [багатія] селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник)
  • — Вони [багачі] на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський)
  • Вони [поміщики] здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа)
Нещадно бити, карати когось. Приклади
  • Закипіло в мене серце — сім шкур би з них зідрав за таку шкоду (Григорій Тютюнник)
  • [Ївга:] Приходь, Мусієчку, голубчику, любий! [Мусій:] Та я б на крилах радий летіти, дак коли ж Мартин сказав, що й шкуру здере (Б. Грінченко)
  • Скільки знали Протасія, він усе робив не так, як люди… Ще малим здирав із нього шкуру батько за оту віслячу упертість (А. Дімаров)

із шку́ри лі́зти (рідше вила́зити).

Запопадливо вислужуватися перед ким-небудь, догоджати комусь. Приклади
  • лі́зти з шкі́ри. І хай не лізуть братовбивці з шкіри —. .Не вийде з ката й холуя поет! (Д. Павличко)
  • Посилав своїх лакуз, і ті з шкури вилазили, щоб виправдати і возвеличити образ свого брістольського господаря (М. Стельмах)
Докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; дуже важко працювати, дуже старатися і т.ін. Приклади
  • вила́зити з шкі́ри. Всі рвуться, вилазять з шкіри, аби скінчити роботу до 1-го (М. Коцюбинський)
  • лі́зти із шкі́ри. — Батьки, будучи самі малописьменними, з шкіри лізли, щоб дати нам, дітям, якесь ремесло в руки… Шматок хліба… (П. Інгульський)
  • — Чи не уявляєте ви мене одним з тих йолопів, що… з головою навантажуються працею, лізуть із шкури, щоб висунутись, заробити грошей, одне слово — досягти становища й заможності, як тепер кажуть? (В. Підмогильний)
  • Той із шкури лізе, та голодний сидить, а той і пальцем не кивне, та кабаком діло живе (А. Тесленко)
  • Він уже свого доскочив. Чого ж йому з шкури вилазити (Панас Мирний)
  • Він справді зі шкури ліз та старався…. І до сходу сонця приправив таки своїх пасажирів до табору (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Сокіл не любив відставати. Побачивши поперед себе коня, із шкури ліз, аби порівнятися, випередити, іти тільки першим (Д. Міщенко)

аж із шку́ри вибива́тися.

Дуже напружуватися, надриватися. Приклади
  • Дитина, чую, аж із шкури вибивається, кричить… (Панас Мирний)

аж шку́ра тріщи́ть.

З великим завзяттям, напруженням; самовіддано. Приклади
  • Вони вам встановлять такі ціни, що й штанів позбудетесь,— знову підсміюється Бараболя.— Піддобрились орендою, а дядьки вже й вуха розвісили: впряглись у господарство, аж шкура тріщить (М. Стельмах)
  • — Я й сама була невісткою, мене не милували! Аж шкура тріщала — робила (І. Карпенко-Карий)

діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя.

Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. Приклади
  • діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук)
  • От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський)

аж [і] шку́ра гово́рить на кому.

Хто-небудь надзвичайно жвавий або балакучий. Приклади
  • На йому [ньому] й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний)

дба́ти [ті́льки] про свою́ шку́ру.

Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. Приклади
  • — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру… дбає (П. Куліш)

в одну́ шку́ру.

Настирливо, невідступно, дуже вимогливо. Приклади
  • Хоч Коржиха і умовляла своїх гостей… почекати поки в печі розтопить і щось нашвидкуруч зготовить поснідати,.. але Гармашиха затялась в одну шкуру іти мерщій (А. Головко)
  • Минуло Різдво. Я й наполягла — женись! Він одбалакуваться давай: Я й не нагулявся ще, і сяк і так,— а я в одну шкуру: Женись, женись, мій синочку!.. (А. Тесленко)
  • Оринці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: Їсти, та й їсти, бабо!. В одну шкуру: їсти (Панас Мирний)

рятува́ти свою́ шку́ру, зневажл.

Оберігати лише своє життя, дбати про власне благополуччя, уникаючи смерті, небезпеки, неприємностей, що загрожують багатьом. Приклади
  • —А де ж ти поділася? — винувато мовив старий, бо, тікаючи з майдану, чув, як гукала йому вслід Наталка. — А то ви не чули? Свою шкуру мерщій рятувати, мене там хай хоч і бомбою рознесе (О. Гончар)
  • Зрозумів візир, що треба рятувати свою шкуру, і кинувся нам навздогін, але знов йому не пощастило (З. Тулуб)

списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию.

Шмагати, залишаючи сліди ударів. Приклади
  • [Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує┌97185) (М. Кропивницький)
  • Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки..)
  • — Чи бач, як пан Рябка почастовав [почастував]… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський)
  • списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек.— Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (М. Стельмах)

облупи́ти шку́ру на кому, кому і без додатка, фам.

Покарати, провчити кого-небудь; розправитися з кимсь. Приклади
  • Такий шкуру облупить кожному, хто посміє говорити про його темні діла (З газети)
  • А він [десятник] як крикне: Мужицюга! Мерщій тікай!.. До самого Поліцеймейстера доставлю! Облупе [облупить] шкуру на тобі! (Панас Мирний)

болі́ти (уболіва́ти, пережива́ти і т.ін.) за свою́ шку́ру.

Дбати лише про особисті інтереси, про себе, перев. нехтуючи інтересами інших людей. Приклади
  • — Хіба ж то чоловік? Він заради вигідної служби з відьмою побратається.— А думаєш, за людей вболіває [чоловік]? За себе! За свою шкуру боліє! — Ти за свою шкуру не переживай (С. Голованівський)

надяга́ти (надіва́ти і т.ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́ і т.ін.) ове́чу шку́ру.

Лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії. Приклади
  • Сірі вовчики наділи овечу шкуру та такі тихі стали… (Панас Мирний)
  • Вмів [дипломат] точити кігті гострі й хижі, Вмів овечу шкуру надягать, П'ять років підряд брехав в Парижі, Він, мовляв, за мир і благодать (А. Малишко)

[аж] шку́ра (шкі́ра) те́рпне у кого, на кому і без додатка.

Кого-небудь охоплює почуття великого страху. Приклади
  • [Рябина:] Пробував бити [жінку], та сам такого облизня спіймав, що й досі шкура терпне (І. Франко)
  • — Василю, не дуже мені подобається ті твої нічні мандри. Як подумаю, що з тобою може щось статись, то аж шкіра терпне на мені (Ірина Вільде)

не вто́впиться (пото́впиться) в две́рі (в шку́ру), зневажл.

Дуже товстий. Приклади
  • Він [пан] такий гладкий, що в свою шкуру не потовпиться (І. Нечуй-Левицький)
  • — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний)
  • Часом така юрма їх [гостей] ужене, що дивуємось, яких-то вже між ними панів нема! Інша добродійка у двері не втовпиться (Марко Вовчок)

моро́зом подра́ло по шку́рі кого, у кого.

Кого-небудь охопило неприємне відчуття холоду від сильного переляку, переживання і т.ін. Приклади
  • аж по́за шку́рою подра́ло. — Дурні! — крикнув гайдамака.— Ви б зробили так, як наші роблять,— вирізали та й годі. — Як сказав це, то в мене аж поза шкурою подрало (Панас Мирний)
  • Усіх [панів] морозом подрало по шкурі від тієї речі і всі, глибоко зітхнувши, замолились: одверни і спаси нас, святий Владико! (Панас Мирний)

обідра́ти / обдира́ти шку́ру з кого, зневажл.

Забрати усе в кого-небудь; обібрати когось. Приклади
  • — Куди вигідніше заманити їх у двір, у пастку, та й обідрати з них шкуру: обеззброїти, коней забрати. А самих — межи плечі — на всі чотири сторони (А. Головко)

у шку́рі чиїй, кого, зі сл. бу́ти і под.

У становищі кого-небудь; як хтось. Приклади
  • — Хай і вони [поміщики] в нашій шкурі поживуть! — вирвалось у Григорія Волошина (М. Стельмах)
  • Хто ніколи не був у шкурі літературного конокрада, чи, як його по-вченому називають, плагіатора, тому важко сказати, що діється в душі злодія, коли той переписує чужий твір (З газети)
  • Повезло, тобі, Василю. Повезло.. Був би оце тепер у моїй шкурі. Адже Савенко казав, що й ти в поліцію збирався (С. Журахович)
  • у шку́ру. — Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам.— А ти що хочеш, щоб плуг сам орав, а ти тільки штани підсмикував? Що я тепер у зведення напишу? Вас би в мою шкуру (Григорій Тютюнник)

[аж] сні́гом си́пле за шку́ру, безос.

У кого-небудь з'являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т.ін. Приклади
  • Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис)

аж шку́ра боли́ть, зі сл. ї́сти.

Дуже, нестерпно. Приклади
  • [Петро:] Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний)
Дуже хочеться. Приклади
  • [Оришка:] Змерз!.. Аж посинів. [Антон:] Та й змерз, і їсти, аж шкура болить! (М. Старицький)
  • Нехай, мабуть, ті, в кого діти плачуть, ідуть додому, а всі інші лишаються нехай. Підвелося кілька. Діти й не плачуть, може, та їсти либонь аж шкура болить. Це ж коли той обід був (А. Головко)
2.від чого. Дуже страждати. Приклади
  • аж шку́ра на голові́ боли́ть. — А тут аж шкура на голові болить від тих думок (М. Коцюбинський)
  • — Вже од голоду аж шкура болить,— подумав Кайдаш: зайшов у шинок (І. Нечуй-Левицький)

поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо.

Стати злим, недоброзичливим, несправедливим і т.ін. Приклади
  • Пошився [чоловік] в собачу шкуру (Укр. присл.)

на свої́й (на вла́сній) шку́рі (шкі́рі), зі сл. випро́бувати, відчу́ти і т.ін.

Сам, особисто, на практиці. Приклади
  • — Це фігура потужне. Ферзь..— фігура всевладна і всемогутня, як і всяка жінка, це ви відчули на своїй шкірі (Григір Тютюнник)
  • Всю принадність приватної антрепризи, вічного кочування, гоніння і утисків австро-угорської адміністрації довелось випробувати на власній шкірі (З глибин душі)
  • То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тільки бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його (Панас Мирний)

обби́ти / оббива́ти шку́ру на кому і без додатка, зневажл.

Дуже побити когось або погрожувати фізичною розправою. Приклади
  • Коли Мина оперіщив її [кобилу], вона у відповідь давай кидати задки.. Забризканий весь, шмагає [тварину] та лається: — Звірюга, сто бісів тобі в ребра!.. Шкуру обіб'ю! (О. Гончар)

прода́жна шку́ра, зневажл.

Той, хто зраджує кого-, що-небудь. Приклади
  • Коли ж з'явиться між вами яка продажна шкура — з димом усе його кодло пустіть, як пустили ми вашого старосту,— показав [Дмитро] на стовп вогню, що підводився на світанні (М. Стельмах)
  • — А ти їх [поранених], видно, сюди [в тюрму] спровадив? — Блиснув вороже Сашко.— Та вже куди не спровадив…— зам'явся староста..— Шкура продажна,— буркнув Коваль [Сашко] (Ю. Збанацький)

вла́зити (вліза́ти) / влі́зти в шку́ру чию, кого.

Ставати ким-небудь, виконувати чиїсь обов'язки, функції. Приклади
  • Портрет сучасного героя треба писати, не влізаючи в його шкуру і не говорячи його часом косноязичною мовою (О. Довженко)
  • Мені випадало бути шпигуном. Правду кажучи,— малоприємна річ. Але діло — є діло. Треба було влазити і в таку шкуру (Ю. Яновський)

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру (за ду́шу).

Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи інтересами інших. Приклади
  • Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко)
  • Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок,. .посумувати… і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський)

[самі́ (ті́льки)] кістки́ та шкі́ра (шку́ра).

Дуже, надто худий. Приклади
  • Були вони [партизани] — сама шкіра та кості (О. Гончар)
  • одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник)
  • [сама́] шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський)
  • З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик)
  • — Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб)

вовк в ове́чій шку́рі.

Лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри. Приклади
  • [Юліан:] Ти [Кузьма] мусиш буть богобоязним, тихим і смирним, як ягня, щоб не довідавсь хто, що ми вовки в овечій шкурі (І. Карпенко-Карий)

зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка.

Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. Приклади
  • Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Народні оповідання)
  • — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожена Печериця.— А біс їх знає…— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк)
  • — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський)
  • — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко)

аж шку́ра тру́ситься у кого і без додатка.

Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Приклади
  • [Ївга:] Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Б. Грінченко)
  • Додав ще Лисенко-Вовчура,— Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура (М. Старицький)

спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т.ін.) з кого і без додатка.

Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. Приклади
  • попуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук)
  • А моя [мама] завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко)
  • — У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров)
  • — Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян)
  • — Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чобатиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук)

[аж] шку́ра ре́пає в кого, на кому--чому.

Хто-небудь дуже товстий або щось дуже товсте. Приклади
  • На ньому шапка кудлата була збита на потилицю, пика червона, ось-ось, здавалося, репне на ній шкура (А. Головко)

тягти́ (тягну́ти) шку́ру з кого.

Бити, катувати кого-небудь. Приклади
  • — Будуть давати [продукти]. Їй-богу, даватимуть. Я з них і шкури постягую.. Нетесаний ще раз владним зором пробіг по спинах молільників. Видивлявся — з кого першого починати шкуру тягти? (О. Ковінька)
Визискувати, експлуатувати або обраховувати кого-небудь. Приклади
  • — Давайте мені рощот [розрахунок]! Ви не смієте злодійкою називати! Ви не спостерегли, не бачили! Тягніть уже шкуру з отієї нещасної каліки, а з мене не поживитеся, ні! (Л. Яновська)

Вовк в овечій шкурі.

У Євангелії сказано: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині є вовками хижими» (Матв., 7,15).
Вживається для характеристики лицемірів, які приховують лихі наміри під маскою доброчесності.
Приклади
  • — Інкогніто знову? До рідних батьків —
    і знов мені руки в'яжуть?
    Та краще я ще раз помру, піду
    і знову в могилу ляжу!
    — Інкогніто? Я — німецький поет —
    і знову — в шкурі овечій?
    (М. Семенко, Німеччина)
  • — Дозволь, отче архімандрите, пояснити. Оці двоє — хлопи з села Новоселки. Вони давно були вже вовки у шкурі овечій: самі бунтували, ще й інших підбурювали. (З. Тулуб, Людолови)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання