ШИЇ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

везти́ на ши́ї кого.

Дуже багато працювати на кого-, що-небудь, утримувати когось своєю працею. Приклади

— На шиї правління везеш, воно тобі покаже карбованець, а в кишеню візьме десять. Та хто ж ти такий, голова чи хвіст? (Григорій Тютюнник)

да́ти в три ши́ї кому.

Побити кого-небудь. Приклади

да́ти тришия́. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І. Котляревський)
— Чого ти прийшов до мене? Лаятися? То йди собі заздалегідь, бо тілько пам'ятаючи давнє, я не велю тобі в три шиї дати (Панас Мирний)

хому́т на ши́ї (на ши́ю).

Кабала, залежність. Приклади

Хіба це жених..! Троє хлопців тепер у сім'ї на сім десятин (ті чотири десятини ще хомут на шиї, поки виплатять за них в банк┌5123) (А. Головко)
— Можна купити дачку, якусь хатинку на Дніпрі чи на Дісні, але свій клапоть землі з житлом — це хомут на шиї, а хомут не відпускає нікуди (Є. Гуцало)
хому́т на ши́ю. — Куди поткнешся за позичкою? До того ж Гмирі чи Пожитька? А це вже хомут на шию (А. Головко)

ка́мінь на ши́ї (на ши́ю) кому, для кого.

Тягар, зайві обтяжливі турботи, проблеми. Приклади

Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар)
— Вам [Семену Івановичу] і скучно.., явились би меж [між] людей: так бо я вам камінь на шиї… (Г. Квітка-Основ'яненко)

затяга́ти (затя́гувати) / затягти́ (затягну́ти) петлю́ (за́шморг) [на ши́ї].

Ставити кого-, що-небудь у безвихідне становище, вдаватися до утисків, обмежень і т.ін. Приклади

затя́гується петля́ (за́шморг і т.ін.). — Значить, затягується петля, говорив Аркадій Павлович, думаючи зараз про своїх заклятих ворогів (А. Шиян)
Знала вже глитайську вдачу жінка — чим привітніший Кочубей, тим міцніше затягає петлю на шиї (О. Донченко)
В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Бунтують наші мужики. На Кавказі — війна з горцями. Усе це, разом узяте, налякало наш уряд, що він ще дужче затягнув зашморг на шиї нещасної Росії, і в майбутньому я не бачу просвітку (З. Тулуб)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

Визволятися від залежності, здобувати волю. Приклади

Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)

сиді́ти на ши́ї (на пле́ча́х) у кого, чиїй (чиїх) і без додатка.

Бути під чиєюсь опікою, на чиєму-небудь утриманні, матеріально обтяжуючи когось. Приклади

Батько хотів спекатися його [Тимка] чимшвидше з дому, вирядити геть з хати, щоб він не сидів на шиї (Григорій Тютюнник)

на ши́ї у кого, чиїй.

На чиєму-небудь утриманні, під чиєюсь опікою. Приклади

— Була вже одна трясця на моїй шиї,— насуплюється Юхрим (М. Стельмах)
Ой пані Ганно! Чи гаразд же ти зробила, що таке слово промовила?.. Уже ж чи гаразд, чи ні, а Оленка в тебе на шиї (П. Куліш)

не схили́ти / не схиля́ти голови́ (чола́, ши́ї і т.ін.) перед ким-, чим-небудь, рідко кому, чому.

Не здатися, не підкоритися. *Образно. Приклади

Перед султаном не склонимось ми, Шиї не схилим магнатам, З рідними будемо жити людьми, З другом і братом! (М. Рильський)
Вони не схилять перед катом чол, продажних шкур немає в їхнім стані (В. Сосюра)
Міста і села всієї України не схилили голови перед загарбниками. Партизани і підпільники вступають у жорстоку боротьбу з ворогом (Д. Бедзик)

повиса́ти / пови́снути на ши́ї (на ши́ю) у кого, кому.

Радо, га́ряче обіймати кого-небудь. Приклади

Василько схоплюється з свого ліжечка, гарячими ручками тягнеться до мами, і повиса на шиї… (І. Рябокляч)
Хотілося [Марусі].. повиснути старій їмості [дружині священника] на шиї, пеститися (Г. Хоткевич)

у три ши́ї (у три ви́рви), перев. зі сл. гна́ти і под.

Дуже грубо, з лайкою, з бійкою. Приклади

— Женіть його! — несподівано розсердився Петро Семенович.— Женіть, і негайно… У три шиї… Нахаба безсовісний. Бач, насміхатись вирішив (О.Чоногуз)
— Гнати їх у три шиї! — вирувала молодь (О.Гончар)
— Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шию витурю, в безвість нажену його, псяюку такого! (М. Стельмах)
Гарну новину прочув: мене в три шиї.. згодом витурять,— ловко! (М. Кропивницький)
Дали нам греки прочухана і самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (І. Котляревський)

зла́зити (зліза́ти) / злі́зти з ши́ї чиєї.

Переставати бути на чиємусь утриманні. Приклади

Треба було б йому, скінчивши школу, злазити з батькової шиї (Панас Мирний)

ви́сі́ти на ши́ї у кого.

Обтяжувати кого-небудь, завдаючи великого клопоту; бути тягарем для кого-небудь. Приклади

— Чуєш, Михайле, ніщо не повинно гнути її чи висіти в неї на шиї (М. Стельмах)
Злостився князь на Ірину. Висіла тепер у нього на шиї (П. Загребельний)

да́ти (надава́ти) / дава́ти по ши́ї (по гамалику́) кому і без додатка, грубе.

Ганебно проганяти кого-небудь звідкись. Приклади

— Ви куди? — Ми до Сомкового табору..— Шкода ж і до табору. Козаки самі там пораються, а нашому братові дають оглоблею по гамалику (П. Куліш)

Побити кого-небудь. Приклади

Дала йому по гамалику та й на тім кінець (І. Франко)
[Платон Гаврилович (до Дороша):] Ей ти.., хочеш, щоб я тобі по шиї надавав? (С. Васильченко)
Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський)

воло́ві ши́ю (ро́ги) скру́тить хто.

Надзвичайно сильний, дужий. Приклади

Рахнівський сотник Діденко — козарлюга, волові шию скрутить, нежонатий (Я. Качура)

у ши́ю.

Грубо випроводити, вигнати. Приклади

[Храпко:] Скажи їм [людям]: хто з грошима — хай іде, а хто без грошей — у шию! (Панас Мирний)
— А як же з цим?. Кому накажеш ліквідувати? — Хто сказав — ліквідувати? В шию і на всі чотири! (О. Гончар)

зі сл. гна́ти і под. Дуже грубо, з лайкою, з бійкою. Приклади

Лакуза біг уперед, мов його хто у шию гнав (Панас Мирний)
Лакеям було наказано ніколи не пускати його у губернаторські покої, а коли що — то просто гнати в шию (Ю. Смолич)
— Вона сказала б: Браво, Еріх! Жени звідси в шию всіх цих фон-фуксів (В. Собко). — Мати пополотніла з обличчя, кинулась до дочки: — Витури його, дитино, в шию, адже він лобуряка, а не жених (М. Чабанівський)

злама́ти [собі́] ши́ю.

Зазнати поразки, невдачі в чому-небудь. Приклади

Доживу віка, докалічю. Допоки жили не зірву чи не зламаю шиї (В. Стус)

ми́лити ши́ю (чу́ба, хо́лку і т.ін.) кому, зневажл.

Робити зауваження, дорікати кому-небудь за щось; лаяти, картати когось. Приклади

— Я знаю, що ти будеш милити мені холку,— додав Логвин.— Адже ж будеш? (Г. Епік)
Тужить, журиться Петро, нудиться і ниє: — На найближчому бюро будуть милить шию… (З журналу)
— Та ти ж поет! — вигукує Корольок, а Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубості в повітрі… (О. Гончар)

сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому.

Використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя, визискуючи кого-небудь. Приклади

А ви, баї, захопили владу і знову сіли [бідним] на плечі!.. (О. Десняк)
— Ви їм [поденщикам] нічого не даруйте, а то вони й на шию сядуть… (О. Кониський)
— А й справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм [багатіям] собі на шию сідати! (Б. Грінченко)

Переходити на чиєсь утримання, під чиюсь опіку, матеріально обтяжуючи когось. Приклади

— Мусить же вона думати про себе, про своє майбутнє! Уже й війні, видно, кінець. Не сидіти ж їй на батьківській шиї (М. Олійник)
Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (С. Воскрекасенко)
Людські діти самі на себе гроші заробляють, а цей сів мені верхи на шию і злізати не думає?! (Григорій Тютюнник)
[Хуса:] Тоді згадала, що є ще тута десь твій чоловік, то час уже йому на шию сісти, проциндривши весь посаг свій? (Леся Українка)

нами́лити ши́ю (го́лову, в'я́зи) кому і без додатка.

Виразивши незадоволення, добре вилаяти кого-небудь. Приклади

Вихід першого номера Землі і Волі викликав оскаженіння в офіційних колах. Розповідали, що цар, коли йому про це доповіли, побагровів, затрясся від злоби, викликав Дрентельна і Зурова і добре намилив їм голови (М. Олійник)
Піде [дівчина] до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький)

Побити кого-небудь за щось. Приклади

— Ну-ну, не займай, а то намилимо в'язи! — Це слобідські свого захищають (А. Шиян)
[Шклянка (до Тихона):] Ти чого сюди приперся? От же я тобі сьогодня [сьогодні] таки шию намилю! (М. Кропивницький)

Покарати кого-небудь за якусь провину. Приклади

— Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються, зроблять….висновки і намилять вам шию (Григорій Тютюнник)
— Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю. Бедзик)

хоч петлю́ на ши́ю, кому і без додатка.

Хто-небудь у відчаї, у безвихідному становищі, комусь дуже тяжко. Приклади

петлю́ на ши́ю (повіситися). Нелегко без грошей. Саме легше петлю на шию або з мосту та в воду (А. Тесленко)
— Думка така була: пораджуся з матір'ю, та ноги на плечі — і світ за очі. Десь та пристану до людей, а тут мені невмоготу: прямо — хоч петлю на шию (О. Кониський)

ярмо́ на ши́ю кому.

Обтяжливі турботи, зайві ускладнення, клопіт. Приклади

Чудні люди. Голодних годуй, хворих лікуй, школи заводь, пам'ятники якісь став! Повигадують собі ярма на шию… (І. Карпенко-Карий)
— Василино, ти як стара,— зітхнула мати. — Якби ж то стара! Не стара, ні, бо мати ще доглядає мене, А нащо їй, скажіть, отаке ярмо на шию? (Є. Гуцало)
Аграри нам дадуть! Чекай, надійся, не перший раз обіцяють! Ярмо на шию, а не гаразд (І. Чендей)

як (мов, нена́че і т.ін.) шо́вком ши́є (гапту́є), зі сл. бреха́ти і под.

Дуже вправно, тонко, вміло. Приклади

Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький)
Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок)

нам'я́ти (фам.

наклепа́ти) кого-небудь за щось. Приклади

[Горпина:] Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй… так наклепала потилицю отим кошиком, що вона пам'ятала б до нових віників (І. Нечуй-Левицький)
Намну я тобі шию, коли зустрінемося (Ю. Яновський)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін. Приклади

— Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)

Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати. Приклади

Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
— А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)

ви́сунути ши́ю з ярма́ чийого.

Звільнитися з-під чиєї-небудь залежності, з якоїсь неволі. Приклади

Коли Остап… здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому, але далі спочуття діло не йшло (М. Коцюбинський)

насіда́ти на п'я́ти (на ши́ю) кому.

Наздоганяти кого-небудь, бути дуже близько. Приклади

Вони насідали на шию коноводам, ось-ось наздоганяли їх (Б. Грінченко)
В куточку серця… щось тихенько занило, але на мить, бо не пора було роздумувати,— ворог насідав на п'яти (В. Гжицький)

на ши́ю чию, кому.

Під відповідальність кого-небудь або на утримання когось. Приклади

— І сівба, і переселення — все на мою шию (Григорій Тютюнник)
Восени й одружився [парубок] на вдовиці, і довго чудувалося село, як славний, з ремеслом у руці хлопець, за якого залюбки пішла б усяка дівчина, міг узяти на свою шию аж семеро дітей (М. Стельмах)
Спершу дядько почне закидати: що де в чорта хто не вирветься, та все до його [нього], на його шию, об'їдати та оббирати (Панас Мирний)

підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].

Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. Приклади

А генерал… не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний)

Брати на себе чиїсь обов'язки, обтяжуючи себе. Приклади

З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети)
— Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок)

як очку́р на ши́ю, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т.ін., ірон. , жарт.

Уживається для вираження заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібний, треба). Приклади

Воно, те підслухування, правду кажучи, йому потрібне, як очкур на шию (М. Сиротюк)

за ши́ю (за спи́ну і т.ін.) не ллє кому і без додатка.

Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т.ін. когось. Приклади

— Ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (С. Васильченко)
Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко)

гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т.ін.).

перев. перед чим. Пасувати. Приклади

Але ніколи я не гнув спину перед бідою і лихоліттям і ніколи не задирав голову, коли приходила радість (О. Довженко)

Важко працювати. Приклади

згина́ти хребта́. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський)
Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко)
— Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети)

перев. перед ким--чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. Приклади

Невже так і треба шию перед боярами гнути, хіба ми не люди? (А. Хижняк)
Нема чого їй гнути ні перед ким спину (Остап Вишня)
А хто жадав собі за смак Згинати спину перед сильним (Я. Щоголів)
Бувало Микита, мій дід, кожум'яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не плакав І другим заказував спину не гнуть (А. Малишко)
— Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький)

ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв.

Нав'язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). Приклади

— Утік! Боягуз, утік від молодої жінки, що не почепилася йому на шию з першої зустрічі! (Іван Ле)
Почувала [вона], що вільна вчинити, як хоче. Може, й справді своє треба ловити, хапати? Інші самі ладні йому на шию кинутися, а вона ось таку владу над ним добула, доводить свого бригадира до безтяму… (О. Гончар)
— Сяя [Оксана] повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці… І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний)
— Ти, Яринко, йому на шию не вішайся, ми й почекати можемо… У нас тих женихів хоч греблю гати… (М. Зарудний)

по [са́му (самі́сіньку)] ши́ю.

У дуже великих, кількісно значних розмірах (про борги). Приклади

Колісник по коліна в трісках, по шию в боргах (Укр. присл.)

Дуже глибоко. Приклади

Варто лише кому збитись убік на кілька кроків, і вже він провалюється по саму шию (О. Гончар)

Дуже багато. Приклади

аж по ши́ю. Навколишніми селами ширилася чутка: Он у Строїні знали, що з шкуродерами зробити! Правда, перебільшували дійсне: казали, що кожний набрав собі всякого добра аж по шию… (Л. Дем'ян)
Час робочий, у кожного ще роботи по шию, у кого на полі, у кого на дворі (О. Кониський)
— Роботи в мене по самісіньку шию (І. Нечуй-Левицький)

Повністю. Приклади

— Лаяв? — Ні, говорив тільки, що корови по шиї в грязюці стоять (Григорій Тютюнник)
— Пани наділили свою Меласю усім, чим тільки здумали; а що вже у мужа свого найшли усякого добра, так іменно по шию у золоті сиділа (Г. Квітка-Основ'яненко)