ШЕЛЯГИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

і (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т.ін.)] шага́ (ше́ляга).

зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т.ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. Приклади
  • [Настя:] Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький)
  • — Так і з людьми буває. За деякого ти на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий)
  • — Як же вмер [багатий крамар] і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко)
  • [Юда:] Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка)
  • [Тетяна:] Щаслива ти. [Настя:] Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький)
Зовсім немає грошей. Приклади
  • в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький)
  • — Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільойнів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади
  • — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
  • Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
  • — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
  • — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
  • — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

ні (і) на ше́ляг, із запереч.

Зовсім, ніскільки, абсолютно. Приклади
  • — Ось я справник. Гордості в мене ні на шеляг нема. А вже кому б, здається… (О. Довженко)
  • Довелося [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Т. Шевченко)

не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] грошА́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день].

Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Приклади
  • Твоя затія — п'ятака ламаного не варта (І. Рябокляч)
  • — Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство, що ламаного шеляга не варте (Олесь Досвітній)
  • [Ганна Хмельницька:] Були вони колись князі, а тепер шага не вартий на Україні здрібнілий, та заниділий, та захуджений рід князів Соломирецьких (І. Нечуй-Левицький)
  • Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про використання Богдани ворогом не варті щербатої копійки (П. Загребельний)
Несправжній, нещирий, неглибокий (про почуття). Приклади
  • Коли ж посміє Каргат сказати про свої почуття вже завтра, то це означатиме, що й щербатої копійки ті почуття не варті (Ю. Шовкопляс)
Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний ( перев. про людину). Приклади
  • Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п'ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий)
  • Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері,— матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки,— той і ламаного шеляга не варт (З газети)
  • І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський)
  • Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко)
  • В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко)

без ше́ляга за душе́ю.

Зовсім безгрішний, бідний; без грошей. Приклади
  • без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати? Без шеляга при душі не рушиш з місця (І. Франко)
  • Тепер йому не бачити й посади як-шая, як своїх вух… Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній)

до [оста́ннього] ше́ляга.

Абсолютно все, повністю (про гроші). Приклади
  • З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток (М. Стельмах)