ШЕЛЯГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ше́ля́г «старовинна найдрібніша польська монета»
через польське посередництво запозичене з німецької мови;
свн. schillinc (н. Schilling) «шилінг» (дрібна монета) походить від герм. *skildling «рід щита»;
менш імовірне припущення про запозичення з давньоскандинавської (Преобр. ІІ, вып. последний 93) або з готської (Brückner 547);
р. [ше́ляг, ше́лег] «неходяча монета, бляшка», бр. шэ́лег «півшага, півшеляга; старовинна дрібна монета; (перен.) нікчемність», п. szeląg «одна з найменших монет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ше́лю́г
шелягъ
«тс.»
(шеляговъ)(1388)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэ́лег «півшага, півшеляга; старовинна дрібна монета; (перен.) нікчемність» | білоруська |
| *skildling «рід щита» | германські |
| Schilling | німецька |
| szeląg «одна з найменших монет» | польська |
| ше́лег «неходяча монета, бляшка» | російська |
| schillinc «шилінг» (н. Schilling)(дрібна монета) | середньоверхньнімецька |
| ше́ляг | ? |
ше́ляг «рід убору на плахтах»
неясне;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України