ЧУПРИНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

води́ти за чупри́ну кого.

Верховодити над ким-небудь, навіть бити ( перев. чоловіка). Приклади

Нащо тому жінка молода, кого й стара за чуприну водить! (М. Номис)

чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т.ін.).

Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Приклади

Замислився козак, і йому досталось.. почухать потилицю (О. Стороженко)
чу́хатися в поти́лицю. Данило чекав. Його… план затемнювався, він чухався в потилицю і несміливо заглядав у город [пана] (В. Стефаник)
Підростаємо ми. Оддали нас у школу… щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (А. Тесленко)

Нічого не робити, бути нерішучим у чому-небудь. Приклади

— Про міст треба було всім нам думати раніше. А то чухали потилиці (І. Цюпа)

Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблене щось не так, як треба. Приклади

— Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду… піду… Але ти ще почухаєш свою потилицю! (Шиян.)
Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний)

нам'я́ти (наскубти́) / намина́ти (скубти́) чу́б[а] (чупри́ну) кому і без додатка.

Побити, покарати ( перев. тягаючи за волосся) кого-небудь за провину. Приклади

Микита ледве стримував себе, щоб не бурчати. Кілька разів таки підіймав бучу, погрожував спіймати Сапуна і наскубти чуприну (І. Рябокляч)
За Катерину та й нам'яли чуприну (Укр. присл.)
Була вона якась утла на здоров'я і завжди кисла, як кислиця, і через неї мені часто доводилося од матері пробувати кислиць: оце було зачеплю її або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби: було добре намне чуба або наскубе вуха (І. Нечуй-Левицький)
— А скоро вже біда прийшла. То обороннику од нас бува ще й лихо: Всі лихословити почнуть, І якщо чуба не намнуть, То ще й тихо (М. Старицький)
Дивлюсь — до мене суне Гася… Ну, чуба, думаю, намне!.. І відкіля вона взялася? Неначе стерегла мене (Л. Глібов)
Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам'яти хоче чуб (І. Котляревський)

Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь за яку-небудь провину, невиконання чогось. Приклади

— То вам ніколи, то вас… немає… То,— з неприхованою іронією додав він,— хтось інший чуба намне і вже не хочеться за другою порцією ходити (С. Журахович)
У них хто хитрий, то і старший, І знай всім наминає парші, Чуприну всякому скубе (І. Котляревський)

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.

Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін. Приклади

не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
— Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)

грі́ти / нагрі́ти чу́ба ( рідше чупри́ну, ло́ба).

кому, перев. за що. Висловлювати осуд; лаяти когось. Приклади

Мені, мабуть, чуба грітимуть за недостатні темпи осінньої оранки (Ю. Яновський)

над чим і без додатка. Витрачати багато сил і енергії, старанно виконуючи якусь роботу; тяжко працювати. Приклади

Тож Олег та, Степанко, а особливо сам від'їжджаючий, нагріли лоби, поки втиснули все те до тісного купе (Ю. Збанацький)
Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський)
Порався він, порався, поки добре чуприну нагрів (М. Вовчок)
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський)
— Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко)
— Тут [на цій дорозі] мені щоразу доводилося гріти чуба. Вставай, бувало, з веломашини і пхайся на гору одинадцятим номером (О. Гончар)
— Колись ми з тобою найбільше гріли чуби над добором насіння (М. Стельмах)
Коли треба було… шпали тягти на будівництво бронепоїздів, то й тут він грів чуба нарівні з іншими… (О. Гончар)
Півдня [Мар'ян] довбав гору, вивертав каміння й пускав у долину, а дрібні камінці вигортав лопатою.. І грів чуба над омшаником, що, можливо, буде зовсім не потрібний (С. Чорнобривець)

як у голомо́зого чупри́ни, зі сл. бага́то, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова. Приклади

Багацько, як у голомозого чуприни (Укр. присл.)

голи́ти / ви́голити лоб (ло́ба, чу́ба, чупри́ну і т.ін.), іст.

Забирати в солдати. Приклади

Ой привезли до прийому Чуприни голити (Т. Шевченко)
[Тетяна:] Адже і ти мужиком був, поки тобі лоба не виголили та мундира не натягли на плечі (І. Котляревський)
Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Т. Шевченко)