ЧУЖА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

чужа́ кі́стка.

Кровно нерідний. Приклади

Ой прийшла я та до брата, а брат мені рад, рад, А невістка — чужа кістка, а я відти назад (Коломийки)
Катерина не та свекруха, котрій невістка — чужа кістка (С. Чорнобривець)

чужа́ чужина́.

Нерідні люди, що живуть далеко від рідної землі. Приклади

Чужа чужина не пожаліє (Сл. Б. Грінченка)
[Явдоха:] Хто ж нас завтра провідає? Ні роду тут немає, ні родиноньки… Чужа чужина! (І. Карпенко-Карий)

Місце, далеке від рідної землі. Приклади

Хоч і боліло серце старого, та його дитина…, може і зложить свою голову на чужій чужині, та що вдієш? (Панас Мирний)
— Бувай здорова, Орисю! Не поминай лихом. А на свят-вечір, за кутею, згадай таки бурлаку бездомного, що десь самотній на чужій чужині (А. Головко)

чужа́ спина́.

Той, на кого можна перекласти свою роботу, обов'язок, відповідальність і т.ін. Приклади

— Бач,— докоряє батько,— як прийшло до діла, то він за чужі спини! (Д. Прилюк)
— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник)

співа́ти з чужо́го го́лосу.

Не маючи власної думки, сліпо повторювати чуже; діяти за чужими настановами. Приклади

співа́ти з го́лосу чийого. Отаман Лизогуб наморщив чоло, заклав руку за борт френча.— З чийого ви голосу співаєте, пане сотник? Щось мені й Тур таке торочив (П. Панч)
горла́ти з чужо́го го́лосу. До нього вчепився такий самий молодий, кругловидий солдат-гайдамака. Горлає з чужого голосу (О. Довженко)
— Ви співаєте з чужого голосу, мій недосвідчений друже, — недбало кинув розпорядник (А. Крижанівський)

під (по́під) [чужи́м] ти́ном.

Просто неба, надворі; без притулку. Приклади

Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге.. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко)
Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах)

пита́тися чужо́го ро́зуму.

Звертатися до кого-небудь за настановою, порадою. Приклади

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся (Укр. присл.)

зажива́ти чужо́го ві́ку.

Дуже довго жити. Приклади

Гапця… і собі вкинула: — Бач, яка! Чужого віку заживає! Хай би вже вмирала собі! (Грицько Григоренко)

чужи́ми рука́ми жар загріба́ти (вигорта́ти).

Використовувати працю, зусилля інших у своїх інтересах, часто там, де небезпечно. Приклади

— А ти [Василь] розумний? — уїдливо, гірко спитала Галя.— Ти розумний свою вину на чужих складати, чужими руками жар загрібати (Панас Мирний)
Я зостаюсь при моїй думці про Громадський голос, себто, що дати на нього гроші, то все одно, що кинути їх у піч, сі панове, очевидно, хотять чужими руками жар загрібати, та ще щоб ті руки їм же платили (Леся Українка)
Розумні люди завжди чужими руками жар вигортають, а дурні поперед батька в пекло лізуть… (М. Стельмах)

з чужо́го язика́.

Не власна думка, а почута від інших. Приклади

Втихомирся, Супруне. Втихомирся, дорогий! Дитя нерозумне, сказало щось з чужого язика (М. Стельмах)

У [чужі́] кише́ні ла́зити.

Красти гроші, бути кишеньковим злодієм. Приклади

ла́зити по кише́нях. — Здається, довгий час ти мав справу з кишеньковими злодіями.., але ж сам по кишенях лазити не навчивсь? (О. Гончар)
— То, може, в кишені чужі лазили… (Панас Мирний)

жи́ти чужи́м ро́зумом.

У своїх діях та вчинках дотримуватися не власних, а чиїхсь поглядів, переконань і т.ін. Приклади

[Алік:] Я хочу вчитися і буду вчитися. Щоб знати все, розумієте, все! Більше за вас, більше за всіх… за всіх отих безмозких нікчем, які живуть чужим розумом (Л. Дмитерко)
— Ні, нічого не скажу зараз. Бо нічого ще до пуття не знаю. А чужим розумом жити не хочу. Розберуся трохи в цьому сам, тоді й поговоримо (А. Головко)

мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт. , ірон.

Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. Приклади

— Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник)

з чужо́го плеча́.

Вже ношений ким-небудь іншим, перев. невідповідним за розміром (про одяг). Приклади

Похиливши голову брат ішов мені назустріч. На ньому був одяг з чужого плеча (З газетиі)

під чужи́й тин, зі сл. іти.

Геть, куди завгодно. Приклади

Поки в мене руки дужі та сила служить, то я вам і потрібна. А якби,— не доведи Господи! — я захворіла або сили позбулася, то тоді під чужий тин іди (Панас Мирний)

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д.

Втручатися куди не слід, в чужі справи. Приклади

Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало)

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.

Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. Приклади

Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
[Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)

ї́сти чужи́й хліб.

Бути на чиїх-небудь харчах. Приклади

Незвичним було для нього їсти чужий хліб. (З газети)

переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь і т.ін.) пле́чі (ру́ки).

Змушувати іншого виконувати свою роботу, свої обов'язки. Приклади

Своєму коханому синочкові [Оксана] раду дати так і не змогла, змушена була його виховання перекласти на чиїсь руки (О. Гончар)
[Дремлюга:] Ех, Пилипе, Пилипе… Інколи і мені здається, чи не краще жити, як інші: перекладай на чужі плечі роботу і живи на свою втіху.. Не такого я гарту! (О. Корнійчук)

сиді́ти на чужо́му во́зі.

Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Приклади

Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи). Приклади

З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
— Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)

чужі́ ру́ки.

Вороги, люди протилежного стану, поглядів. Приклади

Старший брат завладав батьківщиною, а його подав, як то кажуть, чужим рукам на пожирання (Ганна Барвінок)
Туман обдав нас подихом солоним, І стало темно, наче уночі. Тепер ти не фортеця, Альбіоне, В чужих руках від брам твоїх ключі (Л. Дмитерко)

Хто-небудь інший; не ти. Приклади

Хто уникає всякої панської охоти, де все для тебе роблять чужі руки, а ти маєш тільки стріляти готовеньке і потім рахувати, скільки взяв,— справжній мисливець (М. Рильський)

носи́ти сміття́ під чужу́ ха́ту.

Піддавати розголосові непорозуміння, суперечки в родині, в колективі і т.ін. Приклади

Не носи сміття під чужу хату (Укр. присл.)

лі́зти в чужи́й горо́х, жарт.

Втручатися в чиї-небудь особисті справи. Приклади

[Баби:] От так йому, от так йому треба! Най [нехай] не лізе в чужий горох! (І. Франко)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади

З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
— А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
— І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
— Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

хова́тися / схова́тися за чужІ́ спи́ни (за чужу́ спи́ну).

Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов'язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. Приклади

— А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся, — засвітив на нього оком Латочка (Григорій Тютюнник)
Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар)
хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чию (чиї). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк)
— Батура допустив аварію, — сказав Анісімов. — Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович)
хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини. — Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою крайній (Панас Мирний)

про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко; для лю́дсько́го о́ка.

Для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ. Приклади

про людські́ о́чі. І вже знов весела (про людські очі), а про себе — ні-ні та й гляне на Давида, задумано (А. Головко)
Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (З. Тулуб)
про о́ко. Він рад був удавати про око вільнодумного чоловіка, але в глибині серця… був забобонний (І. Франко)
— Що вона [дружина], не може без тебе трохи пожити?.. Зроби про людське око із нею розлучення, кудись відішли (А. Дімаров)
Відбуде своє такий тип, повернувшись, влаштується десь на роботу про людське око, а насправді нічниім життям живе (О. Гончар)
—.. Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (З. Тулуб)
[Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Леся Українка)

Відповідно до норм поведінки, моралі, заради пристойності, для порядку. Приклади

про о́ко. Він про око також сидів при гостях, забившися у куток на своїм кріслі (І. Франко)
Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями (Р. Іваничук)
Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (П. Панч)
— Прийшов [батько]. .. про людське око. Він усе робить про людське око.. Аби люди думали, що наша сім'я не розпалась, що в нас усе добре (Є. Гуцало)
— Ну, начувайся! —.. Шаблій погрожував для годиться, про людське око (Д. Бедзик)
І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (А. Іщук)
Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його (Григорій Тютюнник)

З метою притупити чию-небудь пильність, приховати щось. Приклади

про лю́дські́ о́чі. А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді… Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці (А. Головко)
Він для ока постачив січку мукою, а клунок кинув на віз у солому… І не знатиме [Галька], що в Марушки для нього уже запасено (В. Дрозд)
для о́ка. Гюлле для ока й надалі була замкнута у своїй кімнаті (Олесь Досвітній)
Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят (М. Стельмах)
Про людське око [бандити] одразу ж заарештували старосту і поліцаїв. Насправді разом пили (В. Поліщук)
— То може він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Ю. Збанацький)

Удаваний, несправжній і т.ін. Приклади

Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна (Ю. Збанацький)
Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою… а всі подумали, що це татарва справила… а не той, хто був йому про людське око приятелем… (Б. Грінченко)

виїжджа́ти на чужі́й спи́ні несхв.

Користуватися наслідками чиєїсь праці. Приклади

[Федора:] Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати… (М. Зарудний)

чужи́ми рука́ми.

Працею, зусиллями, енергію інших; не самостійно. Приклади

Багач. .любив робити чужими руками (Казки Буковини..)
Усе то була ватага, вигодувана чужою працею, обута й зодягнена чужими руками.. (Панас Мирний)

Чужі боги. Поклонятися чужим богам.

У Біблії Бог часто застерігає проти поклоніння чужим богам: «Нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому» (Книга Псалмів, 80, 10).
У переносному значенні «поклонятися чужим богам» — зраджувати свій народ, ідею. Приклади

Нетерпимість до чужих богів — лише відворотний бік непохитності віри в своїх. (Д. Донцов, Націоналізм)

Я людина, і ніщо людське мені не чуже.

Цей вислів (латинською мовою — «Homo sum: humani nihil a me alienum puto») походить з комедії римського письменника Теренція (II ст. до н. е.) «Самобичувальник», яка була переробкою комедії грецького письменника Менандра. У Теренція фраза звучить іронічно: вживаючи її, персонаж виправдує свою схильність до поширення пліток.
У сучасній мові вислів означає: навіть найкраща людина має свої недоліки. Приклади

Лицем до читача — зовсім не означає позбавитись власних розуму й смислу, а тільки не зрікатись гордої впевненості — homo sum et nihil humani a me alienum esseputo… а звідси vice versa — все, властиве мені, мусить бути не чужим і іншим — не тепер, так у четвер… (М. Могилянський, Честь)
Кравчині чужий офіційний оптимізм, він глибоко страждає і про це не соромиться сказати: «Не можу я співати й танцювати, не дратуй мене, не пригноблюй… Я людина!..» Він — людина, і ніщо людське йому не чуже. (Б. Буряк, Художник і життя)