УСІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (усі́)] жи́ли.

з кого-чого. Забирати у когось усі кошти. Приклади

Гульбища потребували грошей, дозорці тягли жили з посполитих, а вони щодень більше повставали проти своїх душманів і тікали світ за очі (П. Панч)
Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)

Вимотувати, вимучувати когось важкою, обтяжливою роботою. Приклади

— Так що ти, чоловіче,.. жил не витягуй! — глянув у далечінь, мовби там, за вікном, стояв пан (М. Стельмах)
Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (А. Хижняк)

з кого. Тяжко експлуатувати кого-небудь. Приклади

Ми в сонячній журбі віки на вас робили, з крові й кісток своїх складали вам двірці, з глузливим реготом тягли з нас.. жили ви, паралітики, життя мерці! (В. Сосюра)
Зарилися [живоглоти] в добрі, як свиня в багні, та й тягнуть з людей жили! (О. Ковінька)

перебира́ти (розбира́ти і т.ін.) / перебра́ти (розібра́ти і т.ін.) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки) кого, що.

До дрібниць обговорювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. Приклади

Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко)
— Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа)
Наперед уже уявляв їхню зустріч.. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало)
—Та замовчіть ви, язикаті! — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— Звикли всіх по кісточках перебирати (М. Чабанівський)

Глибоко обдумуючи, детально аналізувати що-небудь. Приклади

— Перш ніж почати працювати із цим приладдям, мусимо оцю роботу — показав Петро Михайлович малюнок на папері — розібрати по кісточках (С. Васильченко)
Скільки раз за ці два місяці перебрав по кісточках Іван Федорович своє життя (З газети)

Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. Приклади

розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната і які слова говорив при цьому (Григорій Тютюнник)
І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона.. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний)

перемива́ти (ми́ти, перетира́ти і т.ін.) / переми́ти (перете́рти і т.ін.) [усі] кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка.

Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Приклади

переме́лювати кісточки́. Перемелюєте мої кісточки? — сказав [шеф-кухар] незлобивим баском і опромінив хлопців таким добрим, батьківським усміхом, що їм від сорому позаціплювало (Ю. Бедзик)
— Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко)
— От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться — усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах)
Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар)
І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона перетирала усі кісточки.. його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний)
Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький)
Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк)
Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Колесников)

усі́ і вся.

Абсолютно все, що оточує. Приклади

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан (В. Шевчук)

дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни.

Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Приклади

як у дзво́ни дзвони́ти. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку [пшениці], про сторожа (Панас Мирний)
Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало)
Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі… уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш)

усі ко́зи в зо́лоті кому.

Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. Приклади

і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там [в Америці] і кози в золоті ходять, — безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах)
П'яному — всі кози в золоті (В. Речмедін)

вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли.

з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Приклади

Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги, вимотуючи жили з Маковейчикових напарників-телефоністів (О. Гончар)
— Думаєш, довіку отак будуть пани над нами панувати, жили вимотувати, на нашій кривавиці розкошувати? (А. Головко)
— Це тобі тепер не на економії за п'ятнадцять копійок жили вимотувати (М. Стельмах)

зі словосп. з себе. Тяжко працюючи, знесилюватися, виснажуватися. Приклади

У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду (М. Коцюбинський)

Знущатися з кого-небудь, завдавати страждань комусь. Приклади

повимо́тувати усі́ жи́ли (повністю або про багатьох). Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк)
— Швидше, швидше вже йдіть, кати! Не вимотуйте жил, не катуйте цим до божевілля страшним чеканням, стріляйте вже, мерзотники, хай швидше всьому буде кінець!.. (Ю. Збанацький)

Забирати багато сил, завдаючи надмірних клопотів, турбот кому-небудь. Приклади

Не знаєте, що мені ваша школа ось тут — о, що ви мені всі жили вимотали (А. Пастушенко)
І враз на мить згадалися… довгі роки безпросвітньої роботи, що вимотувала жили (О. Донченко)
— Вимотає цей сад усі жили з нас… А чи окупиться? (О. Гончар)
— Не зобижають вас, Григорію Стратоновичу, в нашому селі? — Та, здається, поки що я більше декого зобижаю. Безбородько скаржиться, що жили вимотую з нього будівництвом школи (М. Стельмах)

ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук). кому, кого і без додатка.

Перевага у чому-небудь. Приклади

Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Г. Коцюба)
Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці (З газети)

У кого-небудь є можливость показати свої знання, уміння, здібності і т.ін. Приклади

— Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук (Ю. Мушкетик)

як (мов, на́че і т.ін.) курча́т (усі́ шляхи́) погуби́в.

Хто-небудь розгублений, має розпачливий вигляд і т.ін. Приклади

Він сумно дивився, вона ж наче усі шляхи погубила, тільки усе до його ближче горнулася (Марко Вовчок)
Коли дощ або робота пильна не дасть нам побачитись, то журби не обберешся; ходиш, як курчат погубила (Панас Мирний)

вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т.ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т.ін.) [усі́] со́ки з кого.

Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Приклади

Вижмуть підприємці з таких, як він, соки,.. награбують доларів, заюшених кров'ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа)
Витягав соки пан Кшивокольський і з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич)
Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар)
[Шкереберть:] Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький)

Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою. Приклади

виїда́ти усі со́ки. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало! Василь переривався на роботі, але куракінська панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич)
Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Чорнобривець)

усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] на кого.

Хто-небудь змушений відповідати за провини, промахи інших. Приклади

Такі, як Кумов, Багнюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них… А всі шишки на твою голову падають… (І. Рябокляч)
усі́ ши́шки на кого. — Просто жаль Сиромолотного. Величко розвалив бригаду й утік. А на Сашка — тепер усі шишки (І. Муратов)

Усі дороги (шляхи) ведуть у Рим.

Це середньовічне прислів'я увійшло в літературну мову через байку французького письменника Ж. Лафонтена (1621—1695) «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник».
Значення вислову: кінцева мета одна й та сама, хоча шляхи її досягнення різні. Приклади

В час квітування модернізму, коли всі шляхи художницькі, здавалося, вели в Італію чи до Парижа, він (М. Ешер) спробував цього ігристого питва й утік із Рима до тихого містечка в Нідерландах. (М. Зінєць, Вербуй)

Усі жанри добрі, крім нудного.

Вислів французького письменника Вольтера з передмови до комедії «Блудний син» (1733). Вольтер підкреслював необхідність утвердження нового в мистецтві, обстоював рівноправність різних жанрів літератури. Приклади

На перший погляд здається дивним вибір жанру. Трагедія Афганістану — й мелодрама? Чи не зниження це? Вбачається, що ні. Давно відомо, що всі жанри добрі, крім нудного. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

ляга́ти / лягти́ [важки́м (усі́м і т.ін.)] тягаре́м на пле́чі чиї, кому.

Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т.ін.; постійно непокоїти когось. Приклади

І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар)
Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети)
Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах)

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади

— Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка.

Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. Приклади

І замовк [Атта Троль] на мить у тузі… Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка)
у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі… заграли веселим блиском (С. Васильченко)

розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха).

Заслухавшись, захопившись розповіддю, розмовою, забувати про все інше. Приклади

Кидає [Терентій] шапку на лаву і одразу ж ошпарює Уляну невилитою злобою: — А ти чого вуха, мов лопухи на смітнику, розвісила? Чом і досі не бачу сніданку на столі? (М. Стельмах)
— І тобі отсе, запорожцеві,.. не сором признатись? — каже Шрам, бо й він, старий, розвішав уші, як поніс той свої баляндраси (П. Куліш)

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням. Приклади

Іноді почне [Грицько] верзти таке, як той москаль, що вернувся в рідне село по білету. Хлопці слухають, уха розвішавши, роти пороззявлявши (Панас Мирний)

Виявляти великий інтерес до чогось. Приклади

Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок (І. Франко)
Бабоньки, чого розвісили вуха, баламутство слухаючи? (М. Стельмах)

перев. док. Довірливо слухаючи, повірити в почуте. Приклади

— Йому тут наплескали деякі, а він розвісить вуха, як лопухи, і слухає,— не здавалась Щуренко (А. М'ястківський)
Набрехав їм [Масло], а вони й вуха розвісили (А. Хижняк)
[Юда:] Я заспокою вас… Я вас потішу… Аякже, сподівайся! Він [Месія] здалека спокоєм і потіхою манив, а скоро хто було розвісить вуха і справді піде з ним, як я дурний, тому таке ярмо він клав на шию, що аж додолу гнуло (Леся Українка)

і (ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти.

Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з) реагувати. Приклади

Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович)
і у́сом не морга́ти. Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!.. гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський). * Образно. Уявіть собі — пікейна ковдра! Сама справжня: біла з рожевим. Розляглась собі на ліжку й бровою не моргне!.. (Д. Бузько)
Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко)
Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш… (І. Котляревський)
Приговорює [Охрім]: Кабака гарна, терла жінка Ганна!… Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ'яненко)

усьо́му голова́.

Відігравати керівну роль; бути головним у чомусь. Приклади

— От же, пане сотнику, вам і хазяйка: радьтесь із нею, вона всьому голова (Г. Квітка-Основ'яненко)
— На злість жінці зроблю, щоб бачила, що поки я жию [живу] — я всьому голова (М. Коцюбинський)

Основний, найважливіший, найнеобхідніший. Приклади

— Борщ усьому голова (Укр. присл.)
Відомо всім, що труд людський є головою всьому (О. Ющенко)

з усі́х ніг.

Дуже швидко, спрожогу. Приклади

Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (М. Стельмах)
Перелякана Зоя кинулася з усіх ніг тікати на набережну, але Гайсин і не думав гнатись (П. Панч)

Стрімголов. Приклади

— Я — смик! — А волосінь — дзень! А я в воду з усіх ніг — лясь! І — по шию! (Остап Вишня)

насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т.ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т.ін.) ву́ха (у́ха).

Напружено, уважно прислухатися до чогось. Приклади

Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха (Т. Шевченко)
При цих словах Бичковський насторочив вуха і покрутив вуса. (І. Нечуй-Левицький)
В цей момент Консул [пес], нагостривши вуха, став передніми лапами на стіл (О. Гончар)
Він притаїв дух; насторожив уха, слуха… (Панас Мирний)
Простягають [селяни] шиї, вирячують очі і насторожують вуха, щоб хоч трохи почути з того, що говориться в коршмі [корчмі] (І. Франко)

З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чогось. Приклади

Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Г. Епік)
— Молодице, нашорошуйте вуха, бо новина буде (Б. Грінченко)

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка.

Запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь. Приклади

намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко)
— У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована…Парубок намотав на ус (Укр. казки)
Так от що, Кузьмін, поїдеш до Чернігова на нараду. Виступати там не доведеться, послухаєш та намотаєш на вус (Ю. Збанацький)
Радивон усе примічає,.. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко)
Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський)
Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький)
Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис)

Робити висновки з чого-небудь; враховувати. Приклади

намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров)
закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий)
Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: Отаких нам і треба, енергійних, завзятих. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко)
— Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко)
— Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар)
[Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький)
І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов)

Розбиратися в чомусь, з'ясовувати що-небудь. Приклади

На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис)
Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич)
Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький)

Придивлятися, прислухатися до чого-небудь. Приклади

Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (В. Шевчук)
Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко)
— Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський)
— Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький)

Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Приклади

Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк)
— Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський)

з [усьо́го] ро́змаху.

На повній швидкості. Приклади

Гість з розмаху потонув у м'якому креслі (А. Хижняк)
Вдоволений Сивенко зажмурює очі, сміється і з розмаху сідає на місце (С. Васильченко)

Щосили. Приклади

з ро́змахом. — Ой, як же ви мене перелякали! — Ухопила його за ліву руку і з розмахом ударила межи плечі (Л. Мартович)
Лукія вишарпнула передавач у нього з рук, і з усього розмаху трахнула об підлогу (О. Гончар)
Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах)

переверну́ти [уве́сь] світ.

Змінити все, зробивши щось неможливе, незвичайне, важкоздійсненне. Приклади

— Ось твій Петро хоче сам весь світ перевернути. Не переверне. Спробує гіркого — порозумнішає (С. Журахович)
[1-й гість:] Ви, сваток, така голова. [Гості:] Золота голова! Світ перевернемо з такою головою! (І. Микитенко)

[усе] схо́дить / зійшло́ [з рук] кому і без додатка.

Залишається безкарним, не поміченим. Приклади

Вона… намагалася верховодити і… коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (М. Стельмах)
На нього частенько ображались… Писали, скаржились — все йому сходило з рук (А. Дімаров)
Коли завинить простий робітник — його покарають. Та коли адміністрація, верхівка — їм усе сходить (Ю. Щербак)

Минає, уладнується як-небудь. Приклади

[Єфрем:] Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже ґрунту під ногами не почув (М. Кропивницький)

з усі́м га́музом.

Усе підряд, не перебираючи. Приклади

А по колоні вже пішов-покотився гомін: — Полотно руйнують! — Залізницю волами розтягують! — Із рейками, із шпалами, з усім гамузом здирають з насипу (О. Гончар)

від [усіє́ї] душі́.

На всю силу почуттів; до самозабуття. Приклади

Він [Бачура] любить, коли ненавидять — то від усієї душі (М. Чабанівський)

Відверто, нічого не приховуючи. Приклади

І справді, міністр заговорив від душі. Головне — не прикрашав дійсність, охарактеризував наше сільгоспвиробництво як дуже хворе (З газети)
— От, мій друже, конче потрібно мені від душі поговорити з тобою про неї [Інну]. Все збирався, та якось… не вистачало ніби часу (Є. Кротевич)

Нестримно, невимушено; з великим задоволенням. Приклади

Панночка сміялася від усієї душі (О. Довженко)
Данько сміявся від душі: навчилися [французькі матроси] від чорноморців, як із своїми офіцерами розмовляти (О. Гончар)

Щиро, глибоко, сердечно. Приклади

з душі, рідко. Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою хіба піду розпрощаюся (Українські народні ліричні пісні)
Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець)
Оп'ять [знову] біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський)

Щедро. Приклади

Я Одісея у дім свій привів і прийнявши, гостинно Став від душі частувати (Гомер, перекл. Б. Тенна)
На площах малеча.., плуталась поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі по самі вінця!.. (О. Гончар)

Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади

від са́мої душі́. А вже чим я захоплююся, дорогі товариші, Те роблю я не абияк, а від самої душі (С. Воскрекасенко)
Згадав [Антон] себе завзятим парубком, першим комбайнером.. Працював він тоді від душі (Д. Бедзик)
Дзвеніла [пісня] в зоряній тиші, у простір місячний лилася про тих дівчат, що на Донбасі усе робили від душі (О. Гончар)

[уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї.

Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов'язків. Приклади

Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа)
уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб)

ЇЖАКО́М УСЕ́.

Недовірливо, підозріливо, вороже і т.ін. ставитися до кого-небудь; виражати недовіру до когось. Приклади

— Давно не бачив тебе, Миколо. Ти все такий же? З догматиками воюєш? Я теж їм спуску не даю… Ну а твої димовловлювачі? Де вони? — Під сукном. — У кого? — У вашого брата. — Бач, ти який. Їжаком усе. А я ж тебе ще на шиї катав (О. Гончар)

улі́зти в у́хо кому, ірон.

Хто-небудь почув про когось, щось. Приклади

— Та один наш зайдиголова до району поліз. Чи пива йому схотілося, чи в кіно,— та заблудив, анахтема, та й уліз отому замрайвідділом сільського господарства в ухо (Остап Вишня)

з усіє́ї (що є, скі́льки [є] і т.ін.) мо́чі, з дієсл.

тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Приклади

Випивали скілько [скільки] мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура)

Наскільки можливо; дуже, сильно, дуже сильно. Приклади

— Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ'яненко)
Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний)
Одбиває й мене хвиля І зо всеї [з усієї] мочі (Пісні та романси..)

від (з) [усього́] се́рця.

Щиро. Приклади

Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить, Як слова милого товариш З усього серця не любить? (М. Рильський)

Нестримно. Приклади

Оксен… уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся (Григорій Тютюнник)
Співаючи пісню, од серця голосить [дідусь] і до плачу доводить (П. Куліш)

Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади

— Добре підкували, від серця,— запевняв буковинець на прощання.— Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (О. Гончар)

з усьо́го ду́ху, зі сл. би́тися і под.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади

Латин зрадливий п'є сивуху, А ми б'ємось зо всього духу (І. Котляревський)

усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істоти́ і т.ін.).

Надзвичайно, дуже або пристрасно. Приклади

Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде)
— А святий для нас хліб… художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко)
— Не люблю [панночки] рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади

аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
— Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
— Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
[Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

з усі́х бокі́в.

Повністю, детально, всебічно, враховуючи всі моменти. Приклади

— Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко)
— Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко)

проспа́ти [усе́] ца́рство небе́сне.

Утратити, прогавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. Приклади

Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — Проспиш усе царство небесне. Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний)
— Бачите, проспали царство небесне,— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький)

дур [уве́сь] спав з кого.

Хто-небудь нормально, тверезо оцінив свої вчинки. Приклади

Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.)

усі́м се́страм по нами́сту.

Усім порівну. Приклади

За принципом усім сестрам по намисту розподілялися й матеріально-сировинні процеси (З журналу)

не ма́ти усіх до́ма, жарт.

Нерозумно себе поводити. Приклади

У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється)

усІ́х (уся́ких і т.ін.) масте́й, зневажл.

Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т.ін. (про людей). Приклади

рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде)
Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші люди в сірих шинелях (З журналу)
Микола Білкун піддав [у романі Дикі гуси] нещадній критиці [піддано] представників усіх мастей. (З газети)
— Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко)

усі́м ми́ром.

Гуртом, спільно, разом. Приклади

Усім миром ідуть на страшну війну, на ворога лютого (Григорій Тютюнник)
Усім миром пололи, усім миром збирали врожай (З газети)

усі́м га́музом.

Разом, гуртом, колективно. Приклади

— Я так думаю, що далі мовчати не можемо. Треба всім гамузом піти до пана й домагатися, хай віддасть наше (Ф. Малицький)
Молодь і ще не старі дядьки [хуторяни] повалили всім гамузом (Г. Тютюнник)

з усьо́го ма́ху.

Дуже швидко. Приклади

Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині (М. Стельмах)

зі сл. уда́рити, наткну́тися і т.ін. Дуже сильно, щосили. Приклади

з усьо́го ма́ху-розго́ну. Раптом з усього маху-розгону Паршецький наткнувся на кам'яну стіну. Набив ґулю і спинився (М. Ю. Тарновський)
Василь.., розпалившись, з усього маху ударив сестру (Панас Мирний)
Макар ухопив з комина дощечку, що Титарчиха коле на тріски, і ляснув зо всього маху Піхтіра ззаду (С. Васильченко)

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті).

Уклінно просити, благати. Приклади

— Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний)

з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл.

Звідусіль. Приклади

Дзвін загудів. По дворі почали мигтіти ченці молоді, як мухи, зо всіх кінців (Марко Вовчок)

в усю́.

На повну силу. Приклади

До Львова прибули після полудня, коли знаменита Краківська площа, на якій відбувались базари, вже вирувала, гармидерувала, торгувала в усю (В. Бабляк)

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє.

Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Приклади

лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за гратками,.. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський)
Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк)
Жінка після щойно пережитого… в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар)
Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров)
Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький)

розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха).

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Приклади

[Храпко:] Дурепо! дурепо! Він каже, а ти віриш? Розставила вуха, слухаєш? (Панас Мирний)
Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І. Муратов)
Слухав той, слухав, розпустивши вуха, і відчував себе на десятому небі (І. Цюпа)

Довірливо слухати. Приклади

порозставля́ти ву́ха (про всіх або багатьох). Незабаром запал його вичерпався, хотілося плюнути на самого себе і на слухачів, що порозставляли вуха на його балаканину (М. Ю. Тарновський)
[Шельменко:] Потурайте, Мотрюсю,— не знаю, як вас по батюшці,— що ми служиві, вам, будучи говоримо! Тільки розпустіть вуха, то і забожимося, що і на вербі є груші (Г. Квітка-Основ'яненко)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади

Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
— Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)

Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади

Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
— Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
— Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)

Все можна, все дозволено комусь. Приклади

усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)

Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади

Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
П'яному і море по коліна (Укр. присл.)

Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади

— Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний)
— Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)

[уся́кими (усіма і т.ін.)] пра́вдами й непра́вдами.

Різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т.ін.; будь-що. Приклади

— Що ж, не сидить він склавши руки… Це правда. Десяток літ уже крутиться, як муха в окропі. Усіма правдами і неправдами — по цеглині, по кубометру бетону (В. Дрозд)
Дехто з підліщан усякими правдами й неправдами видряпувавсь із злиднів (Є. Кротевич)
Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх… шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний)

з усі́х усю́д (усю́дів).

Звідусіль. Приклади

З усіх усюд галасувало радіо (І. Цюпа)
Та коли дзвони, схитнувшись разом, пішли у танець,. .з усіх усюдів сипнули люди (М. Коцюбинський)
З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба (А. Головко)

Усе моє ношу з собою.

Цей вислів (поширений також у латинській формі — «Omnia mea mecum porto») приписують грецькому філософові VI ст. до н. е. Біанту. Коли перське військо напало на місто Прієну, мешканці його, рятуючись від ворога, втекли, забравши своє майно. Біант також залишив місто, але без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, він відповів: «Усе своє (майно) я ношу з собою». Цим він хотів сказати, що лише духовні цінності є справжнім багатством. Приклади

Ми люди тихі, незаздрі, чесні. Нам досить дещиці. В чини не ліземо. Ґрунтів не стягуємо й грошей у бодні не складаємо. Як казали римляни: omnia mea mecum porto. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
Він носить все своє з собою.
Носи, лебедику, носи.
І звідки ти такий єси
Мудрований!
(І. Світличний, Анти-Сковорода)

Усе тече, все змінюється.

Так формулюється важливе положення вчення грецького філософа Геракліта з Ефеса (близько 530—470 до н. е.), видатного представника античної діалектики.
Вживається на позначення змін у природі та суспільстві. Приклади

І хоча немає нічого вічного в бутті і все тече, змінюючись у потоці часу, та є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним, берегти, як святиню, і заповісти майбутньому як нетлінний знак доблесті своїх предків, як дар їх нащадкам. (О. Довженко, Велике товариство)
Поет — пророк,
Що зможе з'єднати у струмінь всеєдиний
Кінці і початий натхненності своєї
Всемудрим і одвічним: «Пантареї».
(Л. Мосендз, Пантареї)

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Цитата з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника, написаної царем Соломоном (X ст. до н. е.): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати…» (3, 1-8).
Значення вислову: плинність життя й невідворотність смерті. Приклади

Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)

Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав.

Цитата з «Витязя в тигровій шкурі» грузинського поета Ш. Руставелі (ХІІ—ХІІІ ст.) у перекладі М. Бажана.
Вживається як поетична формула дружньої допомоги людям. Приклади

Ума й таланту вистачало,
А, як Шота колись прорік,
«Все, що зберіг ти — те пропало,
А що роздав — твоє навік!»
(С. Крижанівський, Роздавай!)
«Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав…»
Чи не він, поет, це слово для нащадків проказав?
І така його поема, ніби щедрості рукав,
Що широко розсипає сотні сот квіток і трав.
(М. Рильський, Шота Руставелі)