СІКТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

сікти (посі́кти, поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого.

Нещадно винищувати, шматуючи і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • Пополотнів і Бжеський. Він бачив, що коли справа дійде до його, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту (З. Тулуб)
  • А за яким лихом нам поспішати? — одповів Нечай.— Ще вспіємо посікти ворогів на капусту! (А. Кащенко)
  • Микола,.. як гримне… це б то на мене та на вельможну піні Наталю,— і вас посічу на капусту. А вона ж, моя перепеличка, стоїть біла, як полотно (М. Лазорський)
  • Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх.. сікли на локшину (П. Загребельний)
  • — Вони [міномети] страшні? — Січуть німців на січку (О. Гончар)

як батого́м сі́кти / сікну́ти.

Сказати різко щось неприємне. Приклади
  • Управитель уже з докором звертається до Якубенка. — Лесю, хоч худобу пожалій. — А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах)

цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми.

Тремтіти від холоду, страху і т.ін. Приклади
  • сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко)
  • Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний)
  • дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник)
  • — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — Знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець)
  • — Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами. — Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Народні оповідання)
  • На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко)
  • — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти — вкинула прикро Надя (Леся Українка)