СІКТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сікти (посі́кти, поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого.

Нещадно винищувати, шматуючи і т.ін. кого-небудь. Приклади

Пополотнів і Бжеський. Він бачив, що коли справа дійде до його, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту (З. Тулуб)
А за яким лихом нам поспішати? — одповів Нечай.— Ще вспіємо посікти ворогів на капусту! (А. Кащенко)
Микола,.. як гримне… це б то на мене та на вельможну піні Наталю,— і вас посічу на капусту. А вона ж, моя перепеличка, стоїть біла, як полотно (М. Лазорський)
Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх.. сікли на локшину (П. Загребельний)
— Вони [міномети] страшні? — Січуть німців на січку (О. Гончар)

Сказати різко щось неприємне. Приклади

Управитель уже з докором звертається до Якубенка. — Лесю, хоч худобу пожалій. — А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах)

Тремтіти від холоду, страху і т.ін. Приклади

сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко)
Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний)
дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник)
— Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — Знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець)
— Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами. — Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Народні оповідання)
На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко)
— Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти — вкинула прикро Надя (Леся Українка)