СТІНКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

става́ти / ста́ти до сті́нки.

Йти на розстріл, на страту. Приклади

Я до стінки знову стану — обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра)

на стіну́ ́(на сті́нку і т.ін.) лі́зти / полі́зти.

Доходити до стану одуріння, бути у відчаї; шаленіти. Приклади

тро́хи не лі́зти на сті́ни. Єремія репетував, кричав не своїм голосом. Голос його дійшов до найвищих нот. Він бігав по світлиці, трохи не ліз на стіни (І. Нечуй-Левицький)
— Нагодувати його солоним, а тоді не давати води.. .на стіну полізе, сказиться! (М. Старицький)
— Чи не напоїли ви нас таким, що, може, й на стіни поліземо? (Г. Квітка-Основ'яненко)

Бути дуже збудженим, неспокійно себе поводити, наполягаючи на чомусь. Приклади

[Одарка:] Так і я не хотіла за свого Прокопа, на стіну лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Місяць тому ти ліз на стінку, вимагаючи миру.., а тепер співаєш щось зовсім іншої (З. Тулуб)

як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.

Даремно. Приклади

ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)

Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись. Приклади

Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
— Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
— Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)

де́ртися на стіну́.

Бути в стані сильного збудження, відчаю і т.ін. Приклади

де́ртися по сті́нах. Уже дідовід [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що.. по стінах не дереться (Панас Мирний)
де́ртися на сті́ни. — Кожен як може шукає виходу з цього пекла [фашистської неволі]. Одні бачать вірний шлях, а деякі на стіни деруться (О. Гончар)
де́ртися на сті́нку. — Я хочу, щоб перемогу він [Каргат] здобув швидше. Ну, а коли Русевич від його прагнень щодня на стінку дертиметься… (Ю. Шовкопляс)
Так… відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Уласовича Забрьоху (Г. Квітка-Основ'яненко)

ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру).

Вести на розстріл; розстрілювати. Приклади

Ми тим, хто нас гнобив віками.. Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали… (В. Сосюра)
Таких словом не діймеш, таких до стінки ставити… (Ю. Збанацький)
— Так ти додому й дійдеш! Та тебе ж іще по дорозі гапеушники упіймають — відразу до стінки приставлять (А. Дімаров)

що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти і под.

Дарма, безрезультатно. Приклади

горо́хом о стіну кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко (І. Франко)
— Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде)

притиска́ти (припира́ти і т.ін.) / прити́снути (припе́рти і т.ін.) до стіни́ (до сті́нки) кого.

Ставити когось у складне, безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т.ін. Приклади

припе́ртий до стіни́. Припертий до стіни.., чи не щодень до сповіді стаю, та жодної нема мені покути (В. Стус)
— Що ж воно оце робиться, га? — приперли вони нас до стінки сердитими запитаннями (З журналу)
[Арсен:] Мені якби ще отого шахрая, Геннадія, до стінки притиснути! (З. Мороз)
Вона тут же вирішила рішуче приперти до стіни свого супротивника (М. Хвильовий)
Весь бунт робітницький — діло Германа, підняте в тій цілі, щоби… навіть і Леона самого приперти до стіни (І. Франко)
— Бог з вами, не притискатиму вас до стіни… (Леся Українка)
Все перемішалося в старому, як перемішується лише в тому, кого вперше в житті припирають до стінки (Ю. Шовкопляс)

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. Приклади

горо́хом об стіну́. Хоч горохом об стіну, а він усе своє (М. Номис)
мов горо́х на стіну́. — Хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (І. Франко)
що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — мов горох об стінку (С. Журахович)
— Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний)
— От бачиш, уже й до душі дійшло.. ..А то було як об стінку горохом (П. Панч)
— Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров)
як у стіну́ (у сті́нку┌127449) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко)
Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер)
— Що я наговорюся їм.. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич)
— Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний)