СТЕЛЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на сте́лю і т.ін.) гля́нути.

Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Приклади
  • — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають, — знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом. — Та вони: Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч (З газети)

сла́ти язи́к під но́ги.

Підлещуватися до кого-небудь. Приклади
  • Цей плазував на череві І догоджати звик, Начальникові килимом Під ноги слав язик (В. Симоненко)

[аж] штукату́рка зі сте́лі си́плеться.

зі сл. спа́ти, прост. Міцно, навіть з храпом. Приклади
  • — Працював я тоді дуже важко, повертався з роботи голодний і натомлений і зразу лягав спати, а спав аж штукатурка зі стелі сипалась (З газети)
зі сл. ходи́ти, танцюва́ти і т. ін. Важко, з шумом. Приклади
  • У великому фізкультурному залі студенти ходять під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па, аж штукатурка сиплеться зі стелі (З газети)
  • Хіба ж воно приємно дивитися, як жінка ходить аж штукатурка зі стелі сиплеться, неначе ступа просо товче (З журналу)

сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) [за рушника́ми] до кого і без додатка.

Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Приклади
  • посила́ти за рушника́ми. Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Т. Шевченко)
  • — За півгодини Микита дістав згоду Прісиних батьків, щоб прислати старостів (А. Кащенко)
  • Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини..)
  • Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів [до Марійки] (М. Стельмах)
  • Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Г. Квітка-Основ'яненко)

підпира́ти [плечи́ма (голово́ю)] сте́лю.

Мати дуже високий зріст. Приклади
  • Увійшов [Назар] і стоїть перед нами, стелю підпираючи (Марко Вовчок)