СТАЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади

й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)

Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади

о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
— А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)

Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади

Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади

Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
— Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх.

У кого-небудь від сильного удару або болю з'являється зорове відчуття мерехтіння, ряботіння. Приклади

сто свічо́к в оча́х засвіти́лось. Тієї ж хвилини переразливо свиснув дріт, і в Матвійових очах сто свічок засвітилось (М. Ірчан)
— Ну й вперіщила, Фросинко, мене халявою!.. Єй-бо, в очах свічки стали (В. Бабляк)
В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічки, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (І. Микитенко)

стоя́ти на платфо́рмі якій.

Займати певну сторону, бути прибічником, захисником чогось (напряму, учення і т.ін.). Приклади

ста́ти на платфо́рму. Дівчина ніяк не могла примиритися з тим, що старші подруги стали на платформу, яка нічого спільного з її поглядами не має, і постоявши трохи, тихенько вийшла (З газети)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади

Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
— Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)

перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади

— Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
— Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

става́ти / ста́ти до сті́нки.

Йти на розстріл, на страту. Приклади

Я до стінки знову стану — обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра)

ста́ти люди́ною.

Зрости духовно, виробити кращі риси характеру і поведінки. Приклади

Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не соромив… (О. Гончар)

що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).

За будь-яких умов і обставин; неодмінно. Приклади

— Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все що б там не було… (О. Довженко)
Ми вирішили, що б то не було, виконати своє завдання (З журналу)
— Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
Пам'ятав я: треба дійти до своїх [в штаб], що б то не коштувало (Ю. Яновський)
Цей завзятий хлопець що б то не стало хоче здобути вищу освіту (З газети)

става́ти / ста́ти ду́бала.

Підніматися догори ногами; займати вертикальне положення. Приклади

Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подригав ногами (С. Васильченко)
Тормознув той коник вороної масті Так, що аж оглоблі стали дубала (С. Олійник)

ста́ти / става́ти до ла́ду.

Розпочати діяти, працювати (про підприємства, механізми і т.ін.). Приклади

У Бухарі став до ладу унікальний завод по виробництву геліоенергетичних установок (З журналу)

стоя́ти / ста́ти лу́бом.

Втрачати еластичність, ставати цупким (про одяг, взуття і т.ін.). Приклади

Брови йому падають на очі двома очіпками, свита стоїть лубом,— він приїхав з холодної негоди (І. Микитенко)

Заклякати, втрачаючи рухливість (про язик). Приклади

Беруся я до люльки. Ти ба! Язик задубів, став лубом, у горлі пече (Л. Мартович)

ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де.

Немає вільного місця, все заповнено чимось. Приклади

ступну́ти ні́де. А квітник біля хати — це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Б. Грінченко)
Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар)

става́ти / ста́ти грудьми́.

Самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за кого-, що-небудь. Приклади

Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар)
Розумів [Сеспель] — він напередодні відповідальних подій, знав — доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький)
А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра)
З почуттям глибокої поваги ми думаємо сьогодні про тих, хто грудьми став на захист країни у перші місяці війни (З журналу)
Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади

— Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

ста́ти / стоя́ти над душе́ю у кого і без додатка.

Невідступно, набридливо перебувати біля когось. Приклади

Став над душею… Того не розуміє, що людина мусить бути вільною і думкою, і всіма інстинктами тіла… (Т. Осьмачка)
— Ось вона, свобода! Гуляй — скільки хачеш —. .ніякий Саламур не стоїть над душею (О. Гончар)

ста́ти (вста́ти) / става́ти [на] ди́би.

Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Приклади

Навіщо ждать, щоб хтось мене Почав критикувати? Я краще встану гнівно сам Супроти себе дибки (С. Олійник)
ста́ти (вста́ти┌20856) [на] ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але.. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький)
— Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство [шахрайство]? (О. Кониський)
Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину подружку Оксани (Ірина Вільде)

як на папе́рі спи́саний (став і т.ін.).

Дуже швидко. Приклади

[Самрось:] От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… В мент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М. Кропивницький)

ста́ти / стоя́ти стовпо́м.

Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). Приклади

Курява на дорозі стояла стовпом (З усн. мови)
Писарі у війську… сидять, скриплять перами, коли тихо і коли дим стовпом стоїть, — їм однакова робота (Нар. опов..)

тільки ста́ти стовпо́м. Застигнути нерухомо. Приклади

Мелашка ввійшла в свою убогу хату й стовпом стала (І. Нечуй-Левицький)
Клим стовпом став з дива (І. Нечуй-Левицький)

за чим ді́ло ста́ло?

У чому причина затримки, що заважає. Приклади

Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко)
[Любов:] Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка)

перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого.

Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т.ін. Приклади

перехі́д на ре́йки. Усім… треба пам'ятати, що від зусиль кожного залежатиме надійність фундаменту, на якому зараз відбувається перехід всього народного господарства країни на інтенсивні рейки (З журналу)
Країна перейшла на мирні рейки будівництва нового життя (Вісник НАНУ)
Ви заявляєте, що хочете стати на рейки трудового життя? Хочете працювати на користь державі? Прекрасно (І. Микитенко)
— Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Добровольський)

стоя́ти / ста́ти сті́ною (му́ром) за кого--що і без додатка.

Виступати одностайно, згуртовано на захист кого-, чого-небудь. Приклади

[Яків:] За Кубу переживаю,.. щоб народ вистояв.. Вистоять.. Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (М. Зарудний)
Трудящі Києва, стіною стали на захист Вітчизни (З газети)
Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (М. Стельмах)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади

Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)

кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади

Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па).

Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. Приклади

[Нартал:] Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка)

ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким.

Взяти шлюб, одружитися. Приклади

— Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш… — Привітної усмішки,— шепотів козак, не випускаючи плечей удови.. — І ходімо до церкви, станемо на рушники… — А в тебе багато грошей? (М. Лазорський)
на рушники́ ста́ти. Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов)
Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов)
на рушничку́ ста́ти. Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр. пісні..)
[Химка:] Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали… (Панас Мирний)
Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко)
— Ми дякували, а він: Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашею кралею стану (П. Куліш)

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні о́чі чиї, кого, перев. жарт.

З'явитися раптово, прийти кудись. Приклади

— Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети)
Коли покличуть до вельмож… та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої сивухи (М. Лазорський)

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким.

Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. Приклади

З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар)
*Образно. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс)

стоя́ти / ста́ти горо́ю за кого--що.

Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь. Приклади

— За народом горою стоїть [Тарас Дніпровець] І, видно, не простий собі чоловік (Д. Бедзик)
— Вислужується, — буркнув Ґалаґан, — а ми за нього горою стояли (А. Крижанівський)
— Євгене Панасовичу! — полум'яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо… (В. Речмедін)

та́нути як (мов, ні́би і т.ін.) сві́чка (віск [на со́нці]).

Швидко втрачати сили, здоров'я через хворобу, горе; марніти, худнути. Приклади

Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров)
Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко)
та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок)
ста́нути як віск. Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок)

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т.ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т.ін.) на [свої (вла́сні, рі́вні)] но́ги.

перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Приклади

Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу)
Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук)
Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук)

Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Приклади

Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко)
Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний)
Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко)
Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах)
Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко)
Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський)

Підрости, зробитися дужим, самостійним. Приклади

Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко)
Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний)
Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко)
Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук)
— Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук)
Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін)

Видужати, поправитися після хвороби. Приклади

— А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш)
Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде)
— І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа)
— Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш… (О. Гончар)

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу).

Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Приклади

Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний)
[Ярошенко:] Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. [Віктор:] Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада)

ста́ти на ножі́ з ким.

Загострити взаємини з ким-небудь. Приклади

Заради Надії він готовий стати на ножі з начальством (Я. Баш)
З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору… став [учитель] на ножі, примусивши його поводитись чемно (С. Васильченко)

стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі.

Не давати можливості вільно дихати; душити (про біль, образу і т.ін.). Приклади

Сльози безсилого розпачу й образи палили груби, ставали в горлі клубком (З. Тулуб)

стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі.

Дуже набридати, остогидіти. Приклади

— Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (І. Франко)

Не проходити, застрявати (про несмачну, важку, суху їжу). Приклади

— А криницю під вербою хто почистив од муляки, вода вже встоялась, чиста й студена, хай би та чиста й студена вода кілком у горлі твоєму стала! (Є. Гуцало)

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому.

Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін. Приклади

— Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють, — волосся дротом! (Остап Вишня)
Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький)
воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук)
воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко)
Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний)
А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович)
Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба… Хлоп'я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська)
Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому.

Заважати, дратувати. Приклади

більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику.. — Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тянуть… (В. Кучер)
Гола гора Мар'янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець)

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію).

Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Приклади

Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії [на ЧАЕС], легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора. Але хочеться все-таки зрозуміти — що сталося? (Ю. Щерабак)
Вірші Василя Глотова — прості, задушевні, щирі… Читаючи їх, поет не стає в позу (З газети)
Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко)
[Степан Демидович:] Так вам прочитати [вірші]? [Писар:] Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко)
Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський)

на порі́ ста́ти.

Досягти, дійти зрілого, заміжнього віку ( перев. про дівчину). Приклади

— Інші дівчата в твоєму віці як? Стала на порі — шукає пару, виходить заміж, народжує дітей. Бо того життя не так і багато… (Є. Гуцало)
Їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко)
Видавши одну, незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дати (О. Гончар)
Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха, мій ґазда приглядівсь мені (І. Франко)
Тепер Килина давно вже на порі стала, давно дівує (Панас Мирний)
Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала… (Т. Шевченко)

става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба.

Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Приклади

Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський)

ста́ти / става́ти го́пки.

Не погодитися з ким-, чим-небудь, запротестувати. Приклади

Балабуха знав, що його жінка стане гопки, як углядить цю всю компанію в своїй світлиці (І. Нечуй-Левицький)
— Як стане було отой Гонченко гопки, то вже не зіб'єш його нічим, — хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав!.. (Ю. Яновський)

в голові́ кебе́та догори́ дри́гом ста́ла у кого.

Хто-небудь збожеволів, утратив здатність чітко мислити. Приклади

Одного разу серед ночі. .він будить тих, що поснули, і наказує хутко вдягатись. Коли б він не підморгнув до кожного, можна було б подумати, що в нього в голові кебета догори дригом стала (Олесь Досвітній)

душі́ не ста́ло у кого.

Хтось дуже злякався. Приклади

— Чого ж,— каже [Кирило Тур],— ви поторопіли? Батько пошутковав [пошуткував], а в їх уже й душі не стало (П. Куліш)

ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому.

Бути перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети. Приклади

Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе… Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський)
[Батура:] Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (О. Корнійчук)
— То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (І. Муратов)
— Ні, слухай, Трохиме, — спираючи ложку на край листка, заговорив.. Андрій. —. .Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко)
Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський)

ста́ти на ге́рці з ким--чим.

Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади

Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу)

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) [ро́ду людсько́го] збірн., жарт.

Жінки. Приклади

сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть керма (М. Рильський)
— З дівчатами у розмови не встрявав,.. намагався [Дмитро] триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко)

стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м).

Дотримуючись певних поглядів, думок, уперто відстоювати їх. Приклади

Вони стояли на своєму: їх ніхто не присилує жити вкупі (М. Коцюбинський)
Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою (М. Рильський)
— Ну що ви! — червоніє мій професор.. .Але ми — я й Юлія Шпол — стоїмо на свойому [своєму]: ..мовляв, він не знає, що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів (М. Хвильовий)

на чім би не ста́ло.

За будь-яких умов, незважаючи ні на які перепони, труднощі; обов'язково. Приклади

— Задача наша бойова така — розшукати партизанів на чім би не стало (А. Головко)

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій і т.ін.] приго́ді кому.

Прислужитися кому-небудь. Приклади

Дощик-дощику, іди На левади, на сади,.. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська)
[Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький)

Виявлятися потрібним, необхідним. Приклади

[Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький)
Коли розлучалися, дівчина дала Миркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.)
— Поживеш, — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький)

Допомагати кому-небудь, виручаючи когось. Приклади

— Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко)
— Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко)
Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко)

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого--чого і без додатка, книжн.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади

Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Вороний)
На прю ми стали проти царства тьми, Що оскверняє море й суходоли (М. Рильський)
Чому тепер боюся смерті? Мабуть, тому, що вона невидима, що неможливо стати з нею віч-на-віч на прю (О. Іваничук)
— Колись, як Байрон гордий оповів, в такій же хаті Манфред відпочив. Щоб знов на прю із фатумом устати (М. Рильський)
* Образно. На прю стає холодний ранок: ще схід дрімає в сизій млі, а голубий як льон, серпанок затлівсь над скибами ріллі (М. Драй-Хмара)

душа́ ста́ла на мі́сце чия.

Хто-небудь заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади

Тільки тепер, коли він [Єгипта] повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (О. Гончар)

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла).

Бути остогидним, ненависним кому-небудь. Приклади

— Твій хліб давно мені кісткою в горлі став, бо не тільки вдень, а навіть вночі, крізь сон, чую паскудства свого рідного брата (М. Стельмах)
— Тарасе Овсійовичу, а що мені казати,— тоном скривдженої людини озвався Корж.— Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (С. Добровольський)
Слухаю я ваші слова, все чернь та чернь. Поперек горла кісткою стала чернь… А де були б ви, шановні райці й лавники, коли б не та чернь, котру клянете і гудите? (Н. Рибак)

Заважати кому-небудь, дуже непокоїти когось, викликати заздрість у когось. Приклади

Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов)
— І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах)
Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник)

Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. Приклади

[Бурлака:] Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий)
— А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних бруків, як він називав свої штани (В. Винниченко)
ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)

ста́ти на одну́ лі́нію з ким.

Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. Приклади

[Степан:] А дітей треба поженити, Невірно робиш, Часник… В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук)
ста́ти на платфо́рму яку. Дівчина ніяк не могла примиритися з тим, що старші подруги стали на платформу, яка нічого спільного з її поглядами не має, і постоявши трохи, тихенько вийшла (З газети)
— Хто вони, оті ваші знайомі? — Воєнком, видно, ждав цього запитання. — Та то ж усе наші українські ліві,— відповів ніби жартома.— Різних партій, різних течій були, а тепер на єдину платформу Раувлади стали (О. Гончар)

як на пню ста́ти.

Упертися, настійно вимагаючи чого-небудь. Приклади

От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади

Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади

[Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
— Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

си́льна стать.

Чоловіки. Приклади

Не обійдені увагою [на Київській ювелірній фабриці] і представники сильної статі. Вони будуть вдячні нам за набори запонок з філігранню, широкі золоті обручки (З газети)

става́ти / ста́ти (перехо́дити / перейти і т.ін.) на сто́рону кого, чого.

Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Приклади

Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович)

става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким--чим.

Досягати певного рівня, дорівнювати чомусь. Приклади

Творчість цього письменника [Яна Костри] стає в ряд з кращими досягненнями… передової поезії (З журналу)
Пимоненко.. став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу)

става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом).

Підніматися догори, сторч. Приклади

Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
Воднораз за валами, ліворуч, гупнуло так, що вози в тому місці підскочили і стали дуба (М. Лазорський)
А ось Іван… має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, Слухаючи про неї (Л. Мартович)

нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка.

У кого-небудь недостатні розумові здібності. Приклади

[Маруся:] І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров)
Де ж пак! Такі очевидні речі, а витлумачити людям нема кебети (А. Головко)
[Тірца:] Справді, коли бракує ватагам кебети, хай встане жінка, як нова Дебора, і скрикне: встань, Ізраїлю, повстань (Леся Українка)

ко́зубом ста́ти.

Дуже зашкарубнути, задубіти (про одяг, покривало тощо). Приклади

Поки до санок дійшов [о. Гервасій], підрясник козубом став, аж до шкури прикипів (А. Свидницький)

става́ти / ста́ти на колі́на перед ким.

Підкорятися. Приклади

Незважаючи на нестерпний соціальний і національний гніт, український народ не став на коліна перед поневолювачами і протягом віків вів героїчну боротьбу за своє визволення (З газети)
— Павло добре знає матір, і своїх односельчан. Вони не стануть перед ворогом на коліна (В. Кучер)

Просити кого-небудь, принижуючись. Приклади

[Марійка:] А може, ти попросив би пана Шльому.. [Василь:] Я перед юхманом ставати на коліна не буду! (І. Чендей)

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка.

Обвінчатися, одружитися. Приклади

— Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця… тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський)
Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник)

Вінчатися. Приклади

стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під кого, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок)

ді́ло не ста́не за ким--чим.

Затримки не буде. Приклади

— За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник)
— За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака)
— Який же в нас батюшка розумний.. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах)

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого--чого.

Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Приклади

Сам Пепусовський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах)
Тим відрадніше пам'ятати, що скрізь у світі є.. вірні трудящим люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський)

става́ти / ста́ти між (помі́ж) ким.

Ускладнювати взаємини між ким-небудь, не допускаючи щирості, безпосередності, простоти і т.ін. Приклади

Дні минали безрадісно, в'яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (М. Коцюбинський)

Увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких осіб, призводити до втрати їх дружби, єдності, злагоди і т.ін. Приклади

[Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку відсіч.. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Леся Українка)
[Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Панас Мирний)

става́ти / ста́ти на я́кір.

Зупинятися, розташовуватися де-небудь. Приклади

Тепер не було ні тієї кімнатки, ні хазяйки. А саме в неї й збирався тимчасово стати на якір його брат (З газети)

на стану́ ста́ти, заст.

Набратися сил, поліпшити здоров'я, відновити колишнє самопочуття. Приклади

Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став (Сл. Б. Грінченка)

Дівувати, думати про заміжжя. Приклади

на стано́чку ста́ти. А коли я вже велика на станочку стала, Тепер же я та до серця каждому [кожному] припала (Коломийки)

Вирости, змужніти. Приклади

Став на стану — ні в лавці, ні к столу (Укр. присл.)

(а́ні́) ні сі́сти, ні ста́ти де.

Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. Приклади

А як випав сніг школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти, ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук)

ста́ти / става́ти під пра́пор чий, кого, чого.

Виступати на чиємусь боці. Приклади

Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під наш прапор, то… виконуй свій революційний обов'язок до кінця (О. Гончар)

Таємне стане явним.

Вислів походить з Євангелія: «Нема нічого таємного, що не стало б явним» (Марк, 4, 22; Лука, 8,17). Приклади

— Ось бачиш, — вів далі печатник Остафій. — Нема нічого тайного, котре не стало б явним. Та не в цьому річ. (Р. Федорів, Отчий світильник)
Досить скромний і в усіх відношеннях статечний керівник почав нишком стрибати в гречку, аж поки «тайное не стало явным». (М. Тарновський, Незримий горизонт)