СТАВАЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

става́ти / ста́ти до сті́нки.

Йти на розстріл, на страту. Приклади
  • Я до стінки знову стану — обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра)

става́ти / ста́ти ду́бала.

Підніматися догори ногами; займати вертикальне положення. Приклади
  • Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подригав ногами (С. Васильченко)
  • Тормознув той коник вороної масті Так, що аж оглоблі стали дубала (С. Олійник)

ста́ти / става́ти до ла́ду.

Розпочати діяти, працювати (про підприємства, механізми і т.ін.). Приклади
  • У Бухарі став до ладу унікальний завод по виробництву геліоенергетичних установок (З журналу)

все стає́ на своє́ мі́сце (на свої́ місця́).

Обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього вигляду. Приклади
  • Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце (М. Ю. Тарновський)
  • Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього там все ставало на своє місце (О. Гончар)

става́ти на двох ла́пках.

Бути готовим виконати будь-які бажання, прохання кого-небудь; прислужувати, підкорятись чиїйсь волі, владі; служити комусь. Приклади
  • — Цуцик ти, цуцик,— думає.— На двох лапках стаєш. До чого це воно? Хоч і начальство ж отець Полієвкт, а він же чоловік, як і ти… (А. Тесленко)

става́ти / ста́ти грудьми́.

Самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за кого-, що-небудь. Приклади
  • Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар)
  • Розумів [Сеспель] — він напередодні відповідальних подій, знав — доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький)
  • А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра)
  • З почуттям глибокої поваги ми думаємо сьогодні про тих, хто грудьми став на захист країни у перші місяці війни (З журналу)
  • Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде)

ста́ти (вста́ти) / става́ти [на] ди́би.

Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Приклади
  • Навіщо ждать, щоб хтось мене Почав критикувати? Я краще встану гнівно сам Супроти себе дибки (С. Олійник)
  • ста́ти (вста́ти┌20856) [на] ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але.. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство [шахрайство]? (О. Кониський)
  • Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину подружку Оксани (Ірина Вільде)

перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого.

Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т.ін. Приклади
  • перехі́д на ре́йки. Усім… треба пам'ятати, що від зусиль кожного залежатиме надійність фундаменту, на якому зараз відбувається перехід всього народного господарства країни на інтенсивні рейки (З журналу)
  • Країна перейшла на мирні рейки будівництва нового життя (Вісник НАНУ)
  • Ви заявляєте, що хочете стати на рейки трудового життя? Хочете працювати на користь державі? Прекрасно (І. Микитенко)
  • — Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Добровольський)

става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па).

Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. Приклади
  • [Нартал:] Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка)

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні о́чі чиї, кого, перев. жарт.

З'явитися раптово, прийти кудись. Приклади
  • — Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети)
  • Коли покличуть до вельмож… та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої сивухи (М. Лазорський)

става́ти на коту́рни.

Вважати себе у чому-небудь вищим від інших, занадто підносити себе, поводити себе гордовито, пихато; величатися. Приклади
  • Я ніколи не хотів ставати на котурни, ані щадити себе (І. Франко)

терпцю́ не стає́ (нема́є) кому і без додатка, безос.

Остаточно втрачено спокій, душевну рівновагу; не має змоги терпіти, витримати щось. Приклади
  • Терпіла, терпіла, а далі й терпцю не стає!.. Де се видано? Що се за чоловік? До хати його й псами не заженеш (М. Коцюбинський)
  • Йому не ставало терпцю чекати, поки бесідник його манівцями добереться до своєї мети (Леся Українка)

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т.ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т.ін.) на [свої (вла́сні, рі́вні)] но́ги.

перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Приклади
  • Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу)
  • Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук)
  • Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук)
Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Приклади
  • Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний)
  • Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко)
  • Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах)
  • Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко)
  • Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський)
Підрости, зробитися дужим, самостійним. Приклади
  • Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко)
  • Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний)
  • Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко)
  • Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук)
  • — Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук)
  • Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін)
Видужати, поправитися після хвороби. Приклади
  • — А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш)
  • Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде)
  • — І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа)
  • — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш (О. Гончар)

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу).

Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Приклади
  • Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний)
  • [Ярошенко:] Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. [Віктор:] Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада)

стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі.

Не давати можливості вільно дихати; душити (про біль, образу і т.ін.). Приклади
  • Сльози безсилого розпачу й образи палили груби, ставали в горлі клубком (З. Тулуб)

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому.

Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін. Приклади
  • — Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють, — волосся дротом! (Остап Вишня)
  • Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький)
  • воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук)
  • воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко)
  • Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний)
  • А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович)
  • Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба… Хлоп'я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
  • Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська)
  • Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію).

Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Приклади
  • Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії [на ЧАЕС], легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора. Але хочеться все-таки зрозуміти — що сталося? (Ю. Щерабак)
  • Вірші Василя Глотова — прості, задушевні, щирі… Читаючи їх, поет не стає в позу (З газети)
  • Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко)
  • [Степан Демидович:] Так вам прочитати [вірші]? [Писар:] Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко)
  • Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський)

става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба.

Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський)

ста́ти / става́ти го́пки.

Не погодитися з ким-, чим-небудь, запротестувати. Приклади
  • Балабуха знав, що його жінка стане гопки, як углядить цю всю компанію в своїй світлиці (І. Нечуй-Левицький)
  • — Як стане було отой Гонченко гопки, то вже не зіб'єш його нічим, — хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав!.. (Ю. Яновський)

ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому.

Бути перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети. Приклади
  • Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе… Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський)
  • [Батура:] Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (О. Корнійчук)
  • — То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (І. Муратов)
  • — Ні, слухай, Трохиме, — спираючи ложку на край листка, заговорив.. Андрій. —. .Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко)
  • Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський)

не вистача́є (не стає́) ду́х́у у кого і без додатка.

Хто-небудь не наважується на щось. Приклади
  • Шкода йому свого безталанного товариства.. А сказати їм Галину правду — не ставало духу (Панас Мирний)
  • Так жити треба: якщо припала до серця — підійшов, взяв за руку й повів! На це без любові духу не вистачить! Тільки любов дає право на це! (О. Гончар)
  • Не вистачало духу спитати про найстрашніше, але й найважливіше: за що і хто посмів зробити таке з поетом (З. Тулуб)

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого--чого і без додатка, книжн.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Вороний)
  • На прю ми стали проти царства тьми, Що оскверняє море й суходоли (М. Рильський)
  • Чому тепер боюся смерті? Мабуть, тому, що вона невидима, що неможливо стати з нею віч-на-віч на прю (О. Іваничук)
  • — Колись, як Байрон гордий оповів, в такій же хаті Манфред відпочив. Щоб знов на прю із фатумом устати (М. Рильський)
  • * Образно. На прю стає холодний ранок: ще схід дрімає в сизій млі, а голубий як льон, серпанок затлівсь над скибами ріллі (М. Драй-Хмара)

шмато́к хлі́ба стає́ попере́к го́рла кому і без додатка.

У кого-небудь зникає бажання їсти. Приклади
  • — Їсть мене свекруха, як їржа залізо, за ті поросята, дорікає і при вечері, і від того шматок хліба мені стає поперек горла (З журналу)
  • шмато́к хлі́ба стає́ ру́ба. Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це [докори], сідаючи їсти (Панас Мирний)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади
  • [Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
  • — Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
  • Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

става́ти / ста́ти (перехо́дити / перейти і т.ін.) на сто́рону кого, чого.

Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Приклади
  • Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович)

става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким--чим.

Досягати певного рівня, дорівнювати чомусь. Приклади
  • Творчість цього письменника [Яна Костри] стає в ряд з кращими досягненнями… передової поезії (З журналу)
  • Пимоненко.. став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу)

става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом).

Підніматися догори, сторч. Приклади
  • Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
  • Воднораз за валами, ліворуч, гупнуло так, що вози в тому місці підскочили і стали дуба (М. Лазорський)
  • А ось Іван… має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, Слухаючи про неї (Л. Мартович)

става́ти / ста́ти на колі́на перед ким.

Підкорятися. Приклади
  • Незважаючи на нестерпний соціальний і національний гніт, український народ не став на коліна перед поневолювачами і протягом віків вів героїчну боротьбу за своє визволення (З газети)
  • — Павло добре знає матір, і своїх односельчан. Вони не стануть перед ворогом на коліна (В. Кучер)
Просити кого-небудь, принижуючись. Приклади
  • [Марійка:] А може, ти попросив би пана Шльому.. [Василь:] Я перед юхманом ставати на коліна не буду! (І. Чендей)

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка.

Обвінчатися, одружитися. Приклади
  • — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця… тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський)
  • Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник)
Вінчатися. Приклади
  • стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під кого, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок)

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого--чого.

Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Приклади
  • Сам Пепусовський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах)
  • Тим відрадніше пам'ятати, що скрізь у світі є.. вірні трудящим люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський)

става́ти / ста́ти між (помі́ж) ким.

Ускладнювати взаємини між ким-небудь, не допускаючи щирості, безпосередності, простоти і т.ін. Приклади
  • Дні минали безрадісно, в'яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (М. Коцюбинський)
Увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких осіб, призводити до втрати їх дружби, єдності, злагоди і т.ін. Приклади
  • [Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку відсіч.. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Леся Українка)
  • [Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Панас Мирний)

свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх.

У кого-небудь від сильного удару або болю з'являється зорове відчуття мерехтіння, ряботіння. Приклади
  • сто свічо́к в оча́х засвіти́лось. Тієї ж хвилини переразливо свиснув дріт, і в Матвійових очах сто свічок засвітилось (М. Ірчан)
  • — Ну й вперіщила, Фросинко, мене халявою!.. Єй-бо, в очах свічки стали (В. Бабляк)
  • В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічки, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (І. Микитенко)

става́ти / ста́ти на я́кір.

Зупинятися, розташовуватися де-небудь. Приклади
  • Тепер не було ні тієї кімнатки, ні хазяйки. А саме в неї й збирався тимчасово стати на якір його брат (З газети)

ста́ти / става́ти під пра́пор чий, кого, чого.

Виступати на чиємусь боці. Приклади
  • Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під наш прапор, то… виконуй свій революційний обов'язок до кінця (О. Гончар)

Котурни. Ставати на котурни.

Котурни — театральне взуття на дуже високих підошві й закаблуках. Античні актори взували їх при виконанні трагічних ролей: вони збільшували зріст, надавали величі постаті.
У сучасній мові «ставати на котурни» — іронічне позначення фальшивого піднесення, пихи.
Приклади
  • Гай, гай, Миколо, ще й з пеньками! Лиш мід твоїми б пить устами! Бий своїм словом, бий доразу Котурн і фальш, пустую фразу! (І. Франко, Лісова ідилія)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання