СПИНАМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

гла́дити / погла́дити по спи́ні кого і без додатка.

Бити, карати кого-небудь. Приклади

— От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині (М. Коцюбинський)

грі́ти / погрі́ти спи́ну кому.

Бити, карати когось. Приклади

Члени одного і того ж синонімічного ряду можуть мати різну сполучуваність:. .поїдати очима кого, що — захоплюватися ким, чим; намилити шию кому — висварити кого; гріти спину кому — бити, карати кого тощо (Культура слова)
Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
— Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади

аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

пока́зувати / показа́ти спи́ну (поти́лицю) кому.

Відвертатися або іти геть, виявляючи зневагу до кого-небудь. Приклади

— От народжує типів епоха,— сказав Баглай до архітектора і з неприхованою, якоюсь навіть бридливою зневагою відвернувся від Лободи. І військкоменко теж одразу спину показав на знак презирства (О. Гончар)

Відступати, тікати, виявляючи своє боягузтво. Приклади

Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (С. Добровольський)
Мав [Савка] святе правило — ніколи не показувати ворогові спини (Д. Бедзик)
Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче і безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (С. Скляренко)

не розгина́ти спи́ни.

Дуже важко, багато, без перепочинку працювати. Приклади

— Може, погуляєш з Ганнусею? Бо вона цілий день примочки всілякі мені робила, то й натомилася… Спини не розгинала (З газети)
Від ночі до ночі чарував [Данило] на господарстві багача. Спини не розгинав (Казки Буковини..)

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т.ін.) хо́дить (бі́гає і т.ін.) у кого і без додатка.

Комусь холодно, хтось мерзне. Приклади

За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський)
Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе [ходить] (Панас Мирний)

Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т.ін. Приклади

аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар)
Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний)

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою… (В. Собко)
Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник)
— Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети)
Як… стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе [ходить] за спиною (С. Васильченко)

поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (плечи́ма і т.ін.) до кого--чого.

Виявити зневагу, байдужість і т.ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Приклади

Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети)
— Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський)

спина́ не розгина́ється у кого і без додатка.

Хто-небудь багато і без відпочинку працює. Приклади

По наших селах українських багато і таких господарів,.. котрі цілий вік свій у роботі та роботі, руки та ноги спочинку не мають, спина не розгинається ніколи (Панас Мирний)

списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию.

Шмагати, залишаючи сліди ударів. Приклади

[Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує┌97185) (М. Кропивницький)
Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки..)
— Чи бач, як пан Рябка почастовав [почастував]… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський)
списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек.— Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (М. Стельмах)

живі́т присо́х до спи́ни (до хребта́) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже худий. Приклади

— Оце знайшли пузатого. Живіт до спини присох! Ходить як з хреста знятий… (О. Гончар)
— Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться… (М. Коцюбинський)

Хто-небудь дуже голодний. Приклади

— А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба. Вже живіт до хребта присох… (Ю. Збанацький)
Бач, зголоднів! — з співчуттям обізвалась Соломія.— А я!.. а я… ще й не такої заспіваєш, як живіт присохне до спини (М. Коцюбинський)

на свої́й спи́ні, зі сл. зві́дати і под.

Сам, на власному досвіді. Приклади

Та що мені Вам про це розказувати, як Ви самі добре знаєте, на своїй спині усе про це звідали (Панас Мирний)

уда́р у спи́ну кому, чому.

Підступний вчинок, зрадницька поведінка когось у ставленні до кого-небудь. Приклади

Врангелівський удар у спину революції, загроза Донецькому басейнові заставили всіх по-новому оцінити кримську небезпеку (О. Гончар)

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду і т.ін.), несхв.

Стояти або сидіти без діла в приміщенні чи біля нього; гуляти. Приклади

Ще трохи — і всі рушать до клубу.. пообтирають спинами стіни і розбредуться по колодках (Ю. Мушкетик)
Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик)

мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт. , ірон.

Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. Приклади

— Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник)

не розгина́ючи спи́ни, зі сл. працюва́ти, роби́ти.

Дуже важко, багато, без відпочинку. Приклади

не розгина́ючись. Сама [жінка] працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер)
Завжди було важко дивитися [Тарасові], як від зорі до зорі, не розгинаючи спини, працюють люди на ланах (О. Іваненко)
Приведено її малою до дядька Максима та дядини Софії, і з того часу працює вона, не спочиваючи, не розгинаючи спини (Л. Яновська)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади

по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
— Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
— Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)

Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади

То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т.ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т.ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т.ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.

Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч)
хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, — у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький)
— Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко)
моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий)
Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний)
Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі піде (С. Васильченко)
Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський)
У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш)
І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький)
Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький)
Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, образки з життя робочого люду, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський)
Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський)
А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш)
З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький)

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий)
Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети)
Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко)
У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний)
Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан)
[Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний)
— Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко)
— А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський)
Від того сміху [дівчат]… аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко)
Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку… в крові (П. Куліш)
Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський)
— Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний)
Від цього погляду у хлопців мороз пішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній)
І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут)
Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський)
— Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (В. Шевчук)

оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого--чого.

перен. Переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвернутися від когось, від чогось. Приклади

Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети,.. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик)

Зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь. Приклади

—Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець)

ніж у спи́ну.

Зрадницька підступна поведінка стосовно кого-, чого-небудь. Приклади

У тому світі, де вона живе, людина може розраховувати тільки на саму себе, а від інших має чекати лиш підступності, отрути, ножа в спину (З газети)

дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять і т.ін.) / пробі́гли (пішли́ і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т.ін.) чиїсь, у кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т.ін. Приклади

ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко)
Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч)
— Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб)
Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало)

стоя́ти за спи́ною чиєю, в кого.

Таємно опікати когось, надаючи підтримку, скеровуючи на певні дії. Приклади

— Чого ти мене страхаєш тими, хто за твоєю гендлярською спиною стоїть? (М. Стельмах)

почеса́ти спи́ну (ре́бра і т.ін.) кому, яку.

Побити когось, нанести удари комусь. Приклади

Життя вам дарують, за вашу ж вину Почешуть лиш гречно подлячу [підлого] спину (М. Старицький)
Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину (І. Котляревський)

чужа́ спина́.

Той, на кого можна перекласти свою роботу, обов'язок, відповідальність і т.ін. Приклади

— Бач,— докоряє батько,— як прийшло до діла, то він за чужі спини! (Д. Прилюк)
— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади

не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
— Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
— Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
— Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади

Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

дрож пробіга́є / пробі́г по спи́ні (по ті́лу, по́за спи́ною і т.ін.) у кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т.ін. Приклади

Школа шикувалась на урочисту лінійку. Заспівала сурма, вдарив дрібно барабан. В Миколи дрож пробіг поза спиною (Ю. Збанацький)
— Офіцери,— сказав головнокомандуючий, і холодний дрож пробіг по офіцерських спинах, до того невпізнанний був голос генерала і вся його пригнічена фігура.— Офіцери… імператора немає (О. Довженко)
Владек чекав і хвилювався. Намагався бути спокійним, але по тілу пробігав дрож (Р. Іваничук)

без упи́ну (рідше без спи́ну).

Весь час, не перестаючи; безперестанку. Приклади

Блідий панотчик балакав без упину (Л. Мартович)
Серед чудових картин та виглядів у дорозі пливуть мої думи одна за однією.. без спину, пливуть самохіть не по моїй волі (І. Нечуй-Левицький)

Не роблячи зупинок під час руху. Приклади

То йдуть вагони без упину з вантажем бойових речей — гармат, і танків, і мечей (П. Тичина)

підпира́ти [спи́ною (плечи́ма і т.ін.)] сті́ни (стовпи́, одві́рок і т.ін.).

Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. Приклади

— Слухай, хлопче,— звернувся він до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч)

[аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] в кого, безос.

У кого-небудь з'явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. Приклади

Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький)
сипну́ло моро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало)
Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко)
У Грицька морозом сипнуло від того Христининого крику (Панас Мирний)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
— Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)

зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади

аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)

Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади

за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
— Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

за спи́ною у кого, чиєю, кого і без додатка.

Позаду кого-небудь. Приклади

— Полк швидко просувався вперед, залишаючи за спиною окремі вогневі точки противника (З журналу)
Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний)

В минулому. Приклади

За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями… (О. Гончар)

зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. Під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом; за підтримкою або на утриманні кого-небудь. Приклади

за широ́кою спи́ною. Дмитрові здавалося, Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у Бога за пазухою (Ю. Збанацький)
У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде)

Таємно від кого-небудь. Приклади

Шаную ворога свого І хитрого і злого. Остерігаюся його І жду всього від нього. Та забуваю в суєті. Що в мене за спиною Мені готують пастку ті, Хто їсть і п'є зі мною (І. Низовий)

за ши́ю (за спи́ну і т.ін.) не ллє кому і без додатка.

Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т.ін. когось. Приклади

— Ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (С. Васильченко)
Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко)

гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т.ін.).

перев. перед чим. Пасувати. Приклади

Але ніколи я не гнув спину перед бідою і лихоліттям і ніколи не задирав голову, коли приходила радість (О. Довженко)

Важко працювати. Приклади

згина́ти хребта́. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський)
Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко)
— Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети)

перев. перед ким--чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. Приклади

Невже так і треба шию перед боярами гнути, хіба ми не люди? (А. Хижняк)
Нема чого їй гнути ні перед ким спину (Остап Вишня)
А хто жадав собі за смак Згинати спину перед сильним (Я. Щоголів)
Бувало Микита, мій дід, кожум'яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не плакав І другим заказував спину не гнуть (А. Малишко)
— Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький)

встроми́ти (да́ти і т.ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв.

Вчинити, зробити щось підступне стосовно кого-небудь. Приклади

встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко)
Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер)
Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину… Не вийде! (Ю. Яновський)

хова́тися / схова́тися за чужІ́ спи́ни (за чужу́ спи́ну).

Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов'язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. Приклади

— А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся, — засвітив на нього оком Латочка (Григорій Тютюнник)
Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар)
хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чию (чиї). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк)
— Батура допустив аварію, — сказав Анісімов. — Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович)
хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини. — Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою крайній (Панас Мирний)

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що.

зі сл. до́свід і под. Набути, здобути і т.ін. Приклади

Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар)
Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар)

із сл. роки́ і под. Прожити якусь частину життя. Приклади

В цей час [1903 р.] Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру)

нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.

Не можна спинити, стримати, угамувати і т.ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Приклади

Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра)
Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький)
[Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (С. Васильченко)
Нема впину вдовиному сину (М. Номис)
Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак)

виїжджа́ти на чужі́й спи́ні несхв.

Користуватися наслідками чиєїсь праці. Приклади

[Федора:] Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати… (М. Зарудний)

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т.ін.) кого.

Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т.ін. Приклади

І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах)
На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура)
обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб)
Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок)
Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темнокарих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа)

притя́гує / притягло́ живі́т (живота́) до спи́ни в кого, кому і без додатка, безос.

Дуже хочеться їсти комусь; хтось зголоднів. Приклади

Хіба ж і не щастя після пісної дороги, після сухарів та цибулі, від яких йому вже до спини притягло живота, натьопатись нарешті смачного гарячого борщу (О. Гончар)
Хтось помішує ложечкою в склянці чай. Скло дзвенить тонко, знайомо, і від того ще більше притягує живіт до спини (Ю. Збанацький)