СЛУХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому і без додатка.

чим і без додатка. Дратувати, вражати кого-небудь, неприємно діяти на органи слуху. Приклади
  • — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк)
  • різону́ти (різну́ти┌113011) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач)
  • Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик)
  • Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко)
  • На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко)
Неприємно, різко, грубо звучати (про звуки, слова). Приклади
  • Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє Коті… (Натан Рибак)
без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. Приклади
  • У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети)

[і] слух запа́в (загу́в) про кого, за кого.

Не стало ніяких відомостей про когось. Приклади
  • і слу́хи загули за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко)
  • Змандрував [Жук] кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав (Панас Мирний)

рва́ти слух (ву́ха).

Викликати неприємні почуття, вражати ( перев. про звуки). Приклади
  • Плач і стогін рвали вуха (П.Панч)
  • Вереск і гармидер, п'яні співи і завзяті торги рвали слух (І. Франко)

на слух; по слу́ху.

перев. зі сл. сприйма́ти, розпізнава́ти і т.ін. Лише слухаючи, прислухаючись. Приклади
  • Роман по слуху пішов до воріт і враз зупинився (М. Стельмах)
  • Досвідчений і допитливий механізатор на слух розпізнає неполадки у двигуні (З журналу)
  • [Батура:] Я вам вдвадцяте кажу,— на слух не сприймаю вірші (О. Корнійчук)
перев. зі сл. співа́ти, гра́ти і т.ін. По пам'яті, без нот. Приклади
  • В нашому роді всі дуже полюбляли музику, дід і батько по слуху грали на скрипочці (М. Стельмах)
  • [Олена:] Ніяк не доберу, що в них [нотах] до чого. Стоять переді мною на папері, як пуголовки. Я більше на слух беру (Ю. Мокрієв)

оберну́тися / оберта́тися на слух, перев. зі сл. уве́сь і под.

Почати уважно слухати, прислухатися до чого-небудь. Приклади
  • Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко)

[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого--що, від кого--чого і без додатка.

Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Приклади
  • ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний)
  • ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка)
  • Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд)
  • І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник)
  • В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко)
  • Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху ні духу (В. Минко)
  • Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху ні духу (О. Гончар)
  • Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний)

на слуху́ перев. зі сл. бу́ти і под.

Відомий, знаменитий, не раз почутий. Приклади
  • Кожен може сказати, що зробив у науці І. Ньютон, Д. Менделєєв, М. Вавилов. А завдяки чому знамениті… Далі йшов перелік імен, які були, як-то кажуть, на слуху (З журналу)