СЛИНКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[аж] сли́на [(з ро́та, по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т.ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Приклади

сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле)
Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський)

Кому-небудь дуже хочеться з'їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. Приклади

Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький)
[аж] сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький)
[Пузир:] Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ. [Золотницький:] Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий)
— Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський)

З жадобою дивитися на щось недосяжне їстівне, дуже бажаючи його з'їсти. Приклади

Яблука й груші, справді, були такі манливі, що. .хлопці сиділи в кущах неподалеку від саду та ковтали слину (Ю. Збанацький)

Заздрісно, з бажанням дивитися на кого-, що-небудь принадне, спокусливе, звабливе, але недосяжне. Приклади

— Закрутила [Ганна] Максимові голову. Сидить козак біля неї, як цуцик на ланцюгу, та слину ковтає (З. Тулуб)

Заздрити кому-небудь у чомусь. Приклади

ковта́ти сли́нки. [Іван Степанович:] Збігаєм до тебе… та такий задамо банкет, що аж у Полтаві всі судейські ковтатимуть слинки!.. (М. Кропивницький)
Гиготів [Дусик] з кабінки [автомашини] до стрічних молодиць, заманював дівчат — Сідай, підвезу, однією рукою крутив руля, а другою норовив до недозволеного.. Хлопці тільки слину ковтали, спостерігаючи за вихватками свого шофера (П. Загребельний)
А ти шепни Олені й Варці, Що я од жінки вкрав калганної по чарці.. Заберемося собі в куток, Згадаємо свою родину Та й гукнемо, вони ж нехай ковтають слину! (П. Гулак-Артемовський)

Дивіться також