СЛИНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
сли́на
псл. slina «слина», sljuna «тс.», похідні утворення з суфіксальним -n- від іє. *(s)lei-, *(s)leu- «слизистий, клейкий», того самого, що і в псл. slim-akъ «слимак», slizь «слиз»;
споріднене з лтс. sliẽnas «слина; густий слиз», sliẽkas «тс.», sliẽnât «бризкати слиною»;
р. [сли́на́], слюна́, бр. слі́на, [слю́ня], п. ślina, ч. слц. slina, вл. sliny, [slěny], нл. slina, полаб. slai̯nă (‹*slina), болг. м. сли́на, схв. сли̏на, слн. slína, стсл. слина;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засли́нений
засли́нивець
«слинько»
засли́нитися
слина́вець
«слинько»
сли́навіти
«пускати слину»
слинавка
«ящур»
(вет.)
сли́нити
сли́нівка
«тс.»
сли́нка
сли́нний
слинтя́й
слинько́
сли́ня
«слина»
сли́нявий
сли́нявиць
«тюхтій, мамула»
сли́нявка
«ящур»
(вет.)
слиня́вчик
слюна́
«слина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| слі́на | білоруська |
| слю́ня | білоруська |
| сли́на | болгарська |
| sliny | верхньолужицька |
| slěny | верхньолужицька |
| *(s)lei- | індоєвропейська |
| *(s)leu- «слизистий, клейкий» | індоєвропейська |
| sliẽnas «слина; густий слиз» | латиська |
| sliẽkas «тс.» | латиська |
| sliẽnât «бризкати слиною» | латиська |
| сли́на | македонська |
| slina | нижньолужицька |
| slai̯nă (‹*slina) | полабська |
| *slina | полабська |
| ślina | польська |
| slina «слина» | праслов’янська |
| sljuna «тс.» | праслов’янська |
| -n- | праслов’янська |
| slim-akъ «слимак» | праслов’янська |
| slizь «слиз» | праслов’янська |
| сли́на́ | російська |
| слюна́ | російська |
| сли̏на | сербохорватська |
| slina | словацька |
| slína | словенська |
| слина | старослов’янська |
| slina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України