СКОЧУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку.
Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв'язки. Розумиха набожно перехрестилась.
Приклади
- скака́ния в гре́чку. Більшої вини й не було, здається, в запорожців над оте скакания в гречку (П. Куліш)
- — Чого це ти очі опускаєш, як на другий день після весілля? Може, десь в гречку вскочила та тепер глипаєш очима? (Григорій Тютюнник)
- Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Л. Дмитерко)
- Як би він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
- [Зінька (сама):] Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Кропивницький)
- — Дивіться, ще оступимось… Скочимо в гречку. — А чого б не скочити? (Ю. Мушкетик)
- І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило? А Олекса Сенчило стоїть посеред колеса [присуджений до страти]. За те, що трапилось, може, зараз на віку, вскочити в гречку! (П. Куліш)
- Якби він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
- —Чого ж би вас бив Лелека?.. вдовою прожили чесно: все село знає.. Не сушіть голови задурно. — Дуже вже старий для мене. — Не скакатиме в гречку, дома сидітиме біля жінки (М. Лазорський)
зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст).
Швидко, спонтанно промовлятися (про слова).
Приклади
- Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле)
- Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький)
Раптово, мимоволі з'являтися, звучати (про думки, пропозиції і т.ін.).
Приклади
- Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська)
Дивіться також