СЕРЕД — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади

Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади

Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
— Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
— Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́ і т.ін.).

кого, що, лайл. , перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

Хай би їх грім побив, такі справи.

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади

хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний)
Хай мене грім уб'є, коли я знаю, в чім виражається їх політика (Леся Українка)
— Хай мене грім поб'є, коли брешу… (І. Муратов)
— Хай мене грім поб'є… коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний)

се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни).

Відкрито, неприховано, не соромлячись. Приклади

Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети)
— Фе, бабцю! Встидали би-сте ся [соромилися б] таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич)

Відкритий, неприхований. Приклади

— Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах)

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл.

Хто-небудь дуже скупий. Приклади

В отих кугуток хутірських… і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар)
— Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш… (В. Речмедін)
— Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко)

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред [бі́лого] дня) шука́ти (вишу́кувати і т.ін.) кого, що.

Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Приклади

Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний)
— Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський)

те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й).

Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Приклади

Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, а й свої погляди на життя (І. Цюпа)
Ні, видко [видно] — таки потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) середа́ на п'я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т.ін., жарт.

Дуже. Приклади

— А тут я ще спіткнувся і ногу підвернув, аж скрикнув, так заболіло. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п'ятницю (В. Нестайко)
Побачивши в своєму обійсті незаможників, бундючний Жежеря скривився, мов середа на п'ятницю (В. Речмедін)
Він… намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. — Не кривись, як середа на п'ятницю! — гукали товариші (М. Ю. Тарновський)
Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п'ятницю (І. Нечуй-Левицький)