СЕРЕД — ЕТИМОЛОГІЯ
се́ред (прийм.)
псл. *serdě «всередині», первісно форма місцевого відмінка від іменника *serdа «середина»;
р. среди́, средь, бр. сяро́д, др. середѣ, середи, п. śród, ч. uprostřed, слц. prostred, вл. srjedź, нл. srjeź, болг. м. схв. сред, слн. srédi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з-посере́д
з-се́ред
насеред
о́середь
«серед»
посе́ре́д
посере́дки
«посеред»
середи́
середу́
се́рідь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сяро́д | білоруська |
| сред | болгарська |
| srjedź | верхньолужицька |
| середѣ | давньоруська |
| середи | давньоруська |
| сред | македонська |
| srjeź | нижньолужицька |
| śród | польська |
| *serdě «всередині» | праслов’янська |
| *serdа «середина» | праслов’янська |
| среди́ | російська |
| средь | російська |
| сред | сербохорватська |
| prostred | словацька |
| srédi | словенська |
| uprostřed | чеська |
середа́ «третій день тижня»
псл. *serdа, власне «середина (тижня)» пов’язане із *sьr̥dь «серце» (з іншим ступенем вокалізму);
у функції назви дня тлумачиться як калька двн. mittawёcha, букв. «середина тижня» або нар.-лат. media hebdomas «тс.»;
р. [середа́], бр. серада́, др. середа, п. środa, ст. śrzoda, ч. středa, слц. streda, вл. srjeda, нл. sŕoda, полаб. sreda, болг. среда́, м. среда, схв. сре́да, сриjèда, слн. sréda, стсл. срѣда;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| серада́ | білоруська |
| среда́ | болгарська |
| srjeda | верхньолужицька |
| mittawёcha | давньоверхньонімецька |
| середа | давньоруська |
| среда | македонська |
| media hebdomas «тс.» | народнолатинська |
| sŕoda | нижньолужицька |
| sreda | полабська |
| środa | польська |
| śrzoda | польська |
| *serdа | праслов’янська |
| середа́ | російська |
| сре́да | сербохорватська |
| сриjèда | сербохорватська |
| streda | словацька |
| sréda | словенська |
| срѣда | старослов’янська |
| středa | чеська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥dь «серце» (з іншим ступенем вокалізму) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України