СВІТА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно.

за ким--чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. Приклади

У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок)

Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т.ін.). Приклади

— Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник)
сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський)
Як от інколи схопиться заверюха [завірюха] — громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно (П. Куліш)
Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник)
Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (А. Головко)

по́ки (до́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й (та)] со́нця.

Весь час; вічно. Приклади

Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис)
Казала вона [Марта] мені: Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний)

з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Приклади

— Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник)
[Степан:] Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький)
Дивувались на шотландську волю І сторонії, чужії люди, Всі казали: Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде! (Леся Українка)

згуби́ти з (зі) сві́ту (з (зо) сві́та) кого.

Довести до загибелі, смерті. Приклади

Будеш знати, козаченьку, Як русалка любить,— Скоро ж тебе те кохання З сього світа згубить (Леся Українка)
Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй (Укр. казки)

зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого.

Доводити до загибелі, до смерті. Приклади

— Все одно,— буркнула Катря.— І сама втоплюся, але й ту шльондру ізживу із світу (В. Кучер)
Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (П. Автомонов)
Батька твого за землю з світа зжив Когут (І. Цюпа)
[Тиміш:] Зате Хороську чоловік не б'є: [Софія:] ЇЇ свекруха скоро з світу зживе (М. Кропивницький)

не ба́чити сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)].

за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити, розслабитись. Приклади

— Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах)
Ви сподівались зустріти за цим столом заскорузлого чинушу.., жовчного бюрократа, що відгородився від роботяг і за паперами світу Божого не бачить. А я ось який (О. Гончар)
За чужою роботою й світу не бачить (Укр. присл.)
За всякими ділами й світу Божого не бачу (М. Коцюбинський)

Тяжко страждати, мучитися, переживати і т.ін. Приклади

сві́тка не ба́чачи. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня [мене] любиш, бо світка не бачиш (Коломийки)
Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п'яна (Панас Мирний)
Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало)

Бути ув'язненим, перебувати у неволі. Приклади

сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник)
Не допусти [Спасе] впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю. Там кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко)

ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (сві́та).

Мати багатий життєвий досвід. Приклади

не ба́чити сві́та. Вона [Маруся] тільки що на ноги знялася… Світа ще не бачила (Панас Мирний)
Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко)
З'їздив [Остап] з ним [паном] багато чухиж сторін, бачив багато світу і… вихвалявся тим (Панас Мирний)

сві́та не вида́ти, фольк.

Через непосильну працю, надмірні клопоти і т.ін. не мати відпочинку, нормального життя; тяжко жити. Приклади

А у свекра гірше пекла; Світа не видати (І. Нечуй-Левицький)

кому. Хто-небудь помер. Приклади

Все ж не гляне він на мене,— Дарма виглядати! Вже ж моєму миленькому Світа не видати! (Леся Українка)

[аж (хоч, геть)] на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т.ін.

зі сл. дале́ко і под.Дуже, надзвичайно. Приклади

Їм [бурлакам] так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький)
Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало)

з ким, за ким, зі сл. піти і под. Будь-куди, куди завгодно. Приклади

на край землі́. Боже милий, ніхто ще в житті ні разу не поцілував її в руку.., і тільки за цю велику жалість вона могла б піти за Свиридом на край землі (М. Стельмах)
— Благослови мене, матусю, іти за ним на край світа (П. Куліш)
[Світлана:] Він [батько] хороший… Я з ним і на край світу піду… (М. Зарудний)

Дуже далеко. Приклади

[Максим:] А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький)
Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар)
— Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький)

поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ).

Побувати в багатьох місцях, в різних країнах, багато чого пізнати. Приклади

Вона була попереду наньмичкою [наймичкою],.. так знала усякі порядки і світу повидала (Г. Квітка-Основ'яненко)
наба́читися сві́ту. — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Г. Квітка-Основ'яненко)
Світу Солонько побачити вже трохи встиг (П. Автомонов)
— Хіба вже тебе ніхто не посвата, що ти за такого мандра підеш. Найдуться люде!.. — А я хоч із ним світа побачу (Грицько Григоренко)
[Голуб:] Я хочу, братіку [братику], летіть, побачить світа; у нас іще багато буде літа (Л. Глібов)

як (мов і т.ін.) на кінці́ сві́ту (сві́та).

Дуже далеко. Приклади

— На кого ж ти нас покидаєш? Та як і сам таку даль пройдеш? Се мов на кінці світа (Г. Квітка-Основ'яненко)

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

Умирати. Приклади

Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)

ніза́що в (на) сві́ті.

Ні за яких обставин, ніколи. Приклади

Нам ніколи юними не бути… І того, що втрачено колись, Вже нізащо в світі не вернути (Л. Дмитерко)
[Данило:] За торішню ціну я нізащо на світі [не працюватиму] (М. Кропивницький)

тиня́тися по сві́ту.

Постійно змінювати місце проживання, перебування, не маючи притулку. Приклади

Самому остогидло вже бурлакувати й тинятися по світу (І. Нечуй-Левицький)
— Я сам, тиняючись по світу, служив там і все добре знаю. Коли б не своя хата та не громаді послуга — пішов би й тепер служити (Панас Мирний)
Про бажання оспівати просту людину наших днів говорить і вірш [М. Рильського] про дядюшку Тодося, що колись тинявся по світу, шукаючи долі і щастя (С. Крижанівський)

ви́ходець з то́го сві́ту.

Мрець. Приклади

— Ах, це ти… здається — Нечипорук? — флегматично каже поручик, пересвідчившись, що перед ним, наче виходець з того світу, стоїть солдат з роти, яка от вже двадцять годин лежить покрита вогнем (М. Стельмах)
Вибрав я хороше місце, Досхочу міг надивитись На непевную забаву Виходців із того світу (Леся Українка)

Людина, яка має дуже виснажений, хворобливий вигляд. Приклади

То не мати, то не жива людина, то — виходець з того світу (Панас Мирний)

зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого.

Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті. Приклади

Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський)
— Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак)
[Ярина:] Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий)

ніко́ли в сві́ті (в житті́).

Ні в який час, ні за яких обставин; зовсім. Приклади

Ви вже, дорослі, поясніть, що це воно таке — син одиначки? Що це, коли батька ні разу й у вічі не бачив. І слова ніколи в житті не чув! Як це буде по-вашому? (О. Гончар)
Маруся маленька,.. має надію, що як собі затулити хоч одне очко (обох вона ніколи в світі не затулить,— хоче усе бачити┌5576) —..то й не знайде ніхто (Марко Вовчок)

ви́вести у [широ́кий] світ (у [широ́кі] світи́)

кого. Дати можливість кому-небудь побачити щось, зустрітися з кимсь і т.ін. Приклади

— Влітку Марися Павлівна ось виведе вас у широкі світи, спортивні забави ждуть вас на воді й на суші (О. Гончар)
Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький)

що. Зробити відомим для великого кола людей. Приклади

Слава українському Боянові, що рідну пісню вивів у широкий світ! (Панас Мирний)

зав'яза́ти / зав'я́зувати світ (рідко вік) кому і без додатка.

також чий. Видати заміж, одружити кого-небудь ( перев. нещасливо). Приклади

зав'я́зано бі́лий світ. Дуже мене молоденькою засватано, світ білий, як-то кажуть, зав'язано, не довелось мені як слід і подівувать, косою посвітить (Д. Мордовець)
В ньому [листі] касирова дочка писала, що фельдшер Роттер зав'язав її молодий вік, що він замкнув її в чотирьох стінах на селі, що він занапастив її юність, зрадницьки звів її (В. Підмогильний)

Зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості і т.ін. Приклади

зав'язати сві́ту. Вона [Маруся] в Полтаві світу зав'язала хіба Грицькові тільки одному?! (Л. Костенко)
світ зав'я́заний. [Тітка:] Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно. [Олеся:] — Не кріпачка! Нібито вже, як кріпачка, то й світ зав'язаний! Живуть же люди (Марко Вовчок)
Хай суджений… не зав'яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким кулаком, ні лихою чаркою (М. Стельмах)
— Коли ж вони, кумцю, дуже любляться, Гнат із Настею! Як ви їх розлучите, то дочка плакатиме на вас, а у вас одна дитина, не годиться їй світ зав'язувати! (М. Коцюбинський)

як (відко́ли) світ сві́том.

Споконвіку, здавна. Приклади

від сві́ту. Від світу не було такого і не буде! (З газети)
як світ-сві́том. У четвер раненько виїхали. Хату замкнули, все замкнули і залишили зовсім без догляду. Злодіїв тут, як світ-світом, ніхто не чув, а тому нема чого боятись (У. Самчук)
—Відколи світ світом,.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград (М. Коцюбинський)
— Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало та й не буде (І. Франко)

ви́йти (ви́дряпатися) з то́го сві́ту.

Одужати після тяжкої хвороби. Приклади

Данило ворухнувся, застогнав, а поруч тихо, наче журавель над криницею, заскрипів старечий голос: — От і гаразд, хлопче, що видряпався з того світу. Тепер будеш жити, як не помреш (М. Стельмах)

[і] на краю́ сві́ту.

У дуже віддаленому, глухому, необжитому місці. Приклади

Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)

Де завгодно, всюди, скрізь. Приклади

— Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу (Казки Буковини..)

ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті].

Ніколи. Приклади

В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко)

щоб сві́ту бо́жого (свої́х ді́точо́к і т.ін.) не поба́чити.

Уживається для вираження запевнення в правдивості чого-небудь. Приклади

— Добродію! — каже до його циган..— Щоб світу Божого не побачив, коли я знаю де я (П. Куліш)
— Душа ніжна, як вода в Дунаї, серце добре, хоч до рани прикладай: добро робить, образу забуває, правду кажу, щоб своїх діточок не побачила (Григорій Тютюнник)

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту).

Не працювати, гуляти, проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. Приклади

А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер,. .витирають чужі кутки? (П. Загребельний)
— Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар)

не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті].

Хтось довго не проживе через слабке здоров'я, хвороби і т.ін. Приклади

Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець… (Д. Бедзик)
— Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап… (З. Тулуб)
— Учись! Ой, учись, Олег! — сказала [мати] гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч)
— Не жилець він, ні, не жилець! — промовив, махнувши рукою, Грицько.— Таким кашлем і старий всі печінки порве (Панас Мирний)

хоч о́ком світи́, зі сл. те́мно і под.

Дуже. Приклади

Темно, хоч оком світи, вітер бризкав холодною порошею (Ю. Смолич)

хоч з (із) ха́ти тіка́й.

Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. Приклади

[Христя:] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький)
— Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник)
хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип'є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський)

по сві́ту (по землі́) ходи́ти.

Жити. Приклади

[Самопал:] В мене… іменини… П'ятдесят сім років по землі ходжу, Антоне (М. Зарудний)
— Щоб ви не діждали по світу ходити, людей грабувати (Ганна Барвінок)

ма́ятися по сві́ту (на сві́ті).

Жити неспокійно, нещасливо, зазнаючи всіляких труднощів, у злиднях і т.ін. Приклади

І батько мій… там же в Нових Кодаках жив і маявся на світі сто і п'ятнадцять літ (О. Стороженко)
Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла (Марко Вовчок)

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі.

Від ранку до вечора; весь день. Приклади

По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний)

держа́ти (трима́ти) на сві́ті кого, рідко що.

Забезпечувати матеріально кого-небудь; бути комусь опорою в житті. Приклади

Кальтенберг наступав далі: — Чи, може, я не заслужив у тебе такої честі? Може, не я тримаю твою сім'ю на світі? Може, й роботу тобі даю не я? (А. Хорунжий)
Микола… заробляв потроху — тим себе й матір.. на світі держав (Б. Грінченко)

пусти́ти (з то́рбою) з торба́ми [по сві́ту] кого і без додатка.

Залишити без майна, довести до зубожіння, злиднів. Приклади

Коли госпрозрахунок запанує повсюдно, завзяті клієнти… можуть пустити деякі наші підприємства по світу з торбою (З журналу)
— Це ж чудова думка: усіх панів пустити на рік чи два з торбами (В. Шевчук)
Ярина лячно глянула на Олексу.— В печінках сидять різні податки, — єритувався [Олекса],— подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу. Я мушу якось тікати від податків, від набору [в російські війська] (М. Лазорський)
То була хлопська п'явка — не дай Господи! Кілько людей той чоловік з торбами пустив!.. (І. Франко)

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́тла (сві́ту) [бі́лого] не ба́чити.

зі сл. пла́кати і под., а також зі сл. так, що. Нестримно. Приклади

Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала… свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький)

Нестримно плакати, ридати. Приклади

Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний)
— Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький)
Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко)

по (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х.

Скрізь. Приклади

по всьо́му сві́ту. [Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко)
Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей)
— Якби не та панщина,.. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький)
— Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко)
Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався,.. заговоривши французькою мовою (О. Довженко)
Дядьки оповідають — Володько слухає… Олійник — що був по світах, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів за дворника состояв (У. Самчук)
Не вагалась пані:. .поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка)

У незнані, невідомі місця; далеко. Приклади

Віщувало серце,— не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар)

все на сві́ті, підсил.

Абсолютно все. Приклади

О, якби вона [Земля] відповіла! Якби ожив його пошматований кабель, його рідний, живий нерв! Все на світі повернулося б до Маковея… (О. Гончар)
Про все на світі забув Федір! (Панас Мирний)
— Тепер, хто жонатий, забудь про жінку і дітей, хто не жонатий, залиш батька і матір, забудь все на світі… Треба перемогти, товариші, треба перемогти! (О. Довженко)

ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т.ін.) но́ги [по сві́ту].

Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Приклади

Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький)
наси́лу-наси́лу но́ги тягну́ти. Ідуть [хлопці] день, ідуть другий.. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко)
Ледь тягав по світу ноги [Сеспель], не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький)
— Тпррру!. .Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний)
Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко)

пуска́ти / пусти́ти по сві́ту (по ми́ру) кого.

Доводити до зубожіння, злиднів. Приклади

[Молодиця:] Голова, бодай вона йому [чоловікові] луснула, як наробила мені отакого клопоту! Сам без вісті забіг, а мене з малими діточками по миру пускає (Панас Мирний)

перев. ким. Спричиняти комусь горе, страждання, кривду, так що той змушений покинути рідний дім. Приклади

Ти мене знівечив, прогнав з своєї хати, з рідного краю, пустив по світу волоцюгою (І. Нечуй-Левицький)
А що тих бідних покриток Пустив по світу з байстрюками! Отже й нічого! — А жонатий І має двоє діточок Як ангеляточок (Т. Шевченко)

на то́му (тім) сві́ті.

Померти. Приклади

Недавнечко ж синка поховав… Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко)
— Друга зустріч — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін)

держа́тися (трима́тися) на сві́ті.

за ким, через кого. Жити, існувати завдяки підтримці кого-небудь. Приклади

— Через них [дітей], через дітську [дитячу] славу вона [мати] держиться на світі (Г. Квітка-Основ'яненко)
Уляна Гречучиха… за Якимом… тільки й на світі держиться (Леся Українка)

чим, з чого. Мати що-небудь за джерело засобів існування. Приклади

На світі держались вони з будування: то й нині стояли поверх риштування (П. Грабовський)

від сотворі́ння сві́ту, зі сл. не ба́чити, не бу́ти і т.ін.

Ніколи. Приклади

— Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено. Вірно я кажу? (О. Довженко)

розві́ятися по сві́ту (по сві́ті).

Зникнути, загубитися. Приклади

Щоб не розвіялось по світу те, як кажуть, фантастичне оповідання дідугана, я списав його для моїх земляків (С. Стороженко)

Опинитися в різних місцях, далеко один від одного. Приклади

Засіяно поля жорстоких війн, Розвіялись по світі ветерани (Ю. Яновський)

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті).

Уклінно просити, благати. Приклади

— Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний)

не від сві́ту цьо́го.

Той, хто має незвичайні властивості або своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. Приклади

Усяких гіпнотизерів, телепатів, екстрасенсів, парапсихологів я завжди вважав людьми не від світу цього (З журналу)
Кеша вирішив пробити собі шлях у велику науку, він зробив ставку на Розума. Той був трохи не від світу цього (В. Тарновський)
А вона не боїться смерті — Душа її вже давно живе у квітах — Червоно, жовто синьо, бузково, біло, солодко, дико — як не від світу цього (Г. Тарасюк)

у [дале́кий] світ; у [дале́кі (да́льні)] світи́.

Дуже далеко. Приклади

Лети ж, сойко, в далекий світ! (І. Франко)
Аза щодня сиділа на березі моря.., мабуть, [виглядала] свого судженого, який поплив у далекі світи (Легенди..)
Гнаний в Дальнії світи, Він [Шопен] серце заповів перенести У рідну землю рідної вітчизни (З. Забашта)

В оточення чужих людей; у самостійне життя. Приклади

— Ото мати зрадіє, що дочка знов буде коло неї! Де ж таки! Одиначку мають, та й відпустити в світи, до чужих людей? (В. Кучер)
Я зовсім розсердився: і в світа [світи] вже йти не хочу, і зоставатися дома не хочу (Марко Вовчок)

си́льні сві́ту [сього́, цього́], книжн.

Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон. ). Приклади

Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко)
Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд)
Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний)
Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко)

Місту і світу.

Здебільшого вислів цитується латинською мовою: «Urbi et orbi». Так традиційно адресуються послання Римських Пап. Під «містом» розуміється Рим, де знаходиться Ватиканський палац — резиденція Папи.
У сучасній мові вживається також як формула урочистого звертання, іноді набуваючи іронічного забарвлення. Приклади

Деякі наші патріоти трохи не всю свою працю зводять на те, що підхоплюють яке-небудь слівце або навіть промовчування в російській печаті, щоб зараз же возвістити urbi et orbi, які великоруси неприхильні до українців. (М. Драгоманов, Листи на Наддніпрянську Україну)

Не від світу цього.

Цитата з Євангелія, слова Ісуса Христа: «Царство Моє не від світу цього» (Іван, 18, 36).
Характеризує людей, далеких від реального життя з його турботами. Приклади

— Громадянине слідчий! То ви абсолютно не знаєте Курбаса! Та він поза театром, поза своїми мистецькими візіями, поза літературою та філософією мистецтва світу не бачив. Він не від світу сього! (Й. Гірняк, Спомини)

Сильні світу цього.

Біблійний вислів: «Не надійтеся на князя і на сильних світу цього» (Псалом и8).
Сильні світу цього — узагальнений образ влади, могутності, багатства. Часом вживається з іронічним забарвленням. Приклади

Відреклись нас сильні світа
І князі, і воєводи.
(І. Франко, Іван Вишєнський)
В цих принципах ідея демократизму виринає перед нами без жадних компромісів, без опортуністичних залицянь перед «сильнилш мира цього», як це трапляється у Шіллера. (С. Петлюра, Пам'яті поета-борця)
«Сильні миру сього» були розгнівані й на батька нашого за те, що то ж власне він давав юридичну пораду братові нещасної дівчини. (Олена Пчілка, Спогади про Михайла Драгоманова)

Царство Моє не від світу цього.

Цитата з Євангелія. Коли Пілат спитав Христа, за що саме його переслідують юдеї, Христос відповів: «Царство Моє не від світу цього. Якби воно було від цього світу, то слуги Мої воювали б, щоб не був Я виданий юдеям» (Іван, 18, 36).
У сучасній мові вислів уживають, коли йдеться про протиставлення матеріального і духовного. Приклади

Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст — «чоловік не від миру сього», як у гніві казала на нього Максимова Марта. (Ю. Смолич, Рік народження 1917)
Єпископ: Той викуп там, на небі. Наше царство не сього світу. Хай тіла вмирають, аби повік жили блаженні душі. (Леся Українка, У катакомбах)