СВЯТО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

свята́ наї́вність (простота́).

Надто довірлива, щира, нехитра і т.ін. людина. Приклади

— Яка краса! Який вечір! — вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Л. Дмитерко)
— О, свята простота!..Ти й досі, мов дитина, наївний (Ю. Шовкопляс)
— Не вдавайте, отче, з себе святу наївність. Все ви добре знаєте (М. Стельмах)

свята́я (свята́, святе́) святи́х чого і без додатка, книжн.

Місце, відкрите для небагатьох. Приклади

У нього ключі від зерносховища, де святе святих — насіннєвий фонд (З газети)
Був червень 1986 року, коли я прийшов сюди, у свята святих — пожежну частину Чорнобиля, яка стала центром усієї протипожежної роботи в Зоні (Ю. Щербак)
Кілька років ганяєш вагонетку, і аж після того візьмуть тебе на горно, тобто до печі, до святої святих (О. Гончар.)
А от і знамените передвір'я до святого святих — приймальна зала пана президента Об'єднаного Банку (В. Винниченко)

Щось неприступне для непосвячених. Приклади

Святая святих людського організму — серце стало підвладним мудрим рукам лікаря (З журналу)

Що-небудь найдорожче, найзаповітніше. Приклади

Влазили до святого святих людини з брудом, злом, руїною.. (У. Самчук)
Історія — це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (О. Довженко)
— Якщо так станеться, то нам нічого іншого не залишається, як обороняти свою землю — це святая святих! (Р. Іваничук)

Свята простота.

Цей вислів у його латинській формі — «О, sancta simplicitas!» — приписують натхненнику чеського національно-визвольного руху початку XV ст. Яну Гусу (1369—1415). Він нібито вигукнув ці слова, коли якась селянка підкинула поліно у вогнище, на якому він мав бути спалений, як єретик. Деякі дослідники вказують, що слова «свята простота» вперше прозвучали на Нікейському церковному соборі IV ст. н. е.
У сучасній мові вислів уживається як іронічне визначення наївності, що межує з глупотою. Приклади

Так скінчилася моя історія з художником. Так ганебно скінчилось це святе (він так і говорив колись: «свята простота») і тепле кохання. (М. Хвильовий, Сентиментальна історія)
Над усіма горує та дитяча sancta simplicitas, що вічно не відає, що творить, хоч творить зовсім, може, з доброї волі. (С. Єфремов, Історія українського письменства)