РОЗКРИВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

розкрива́ти / розкри́ти себе́.

Виявляти, реалізувати свої здібності, можливості у чому-небудь. Приклади

М. Рильський розкриває себе як майстер філологічного аналізу творів Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя… та ін. (З газети)

[і] ро́та не розкрива́ти (не роззявля́ти) / не розкри́ти (не роззя́вити).

Мовчати, нічого не говорити. Приклади

Хоч голову скрути, Про мене!.. Я тепер і не роззявлю рота (П. Гулак-Артемовський)
— Стояли, кажуть, всі — як один, зціпивши зуби, і навіть рота ніхто не розкрив (О. Гончар)
Після цього баба вже й рота не роззявляла (Грицько Григоренко)

розкрива́ти / розкри́ти обі́йми.

Тепло, приязно, гостинно зустрічати, приймати когось. Приклади

Ти вернулась, прийшла, наче з дальніх країв, мов з холодного царства Валгали. І назустріч тобі я обійми розкрив,— в серці тихо і сонячно стало (В. Сосюра)

розкрива́ти / розкри́ти ка́рти перед ким, кому і без додатка.

Переставати приховувати свої (або чиїсь) плани, наміри тощо; починати діяти відкрито. Приклади

розкрива́ти части́ну карт чиїх. Сідлав коня і лаявся [Дмитро]: перспектива бічи [бігти] дорогою цілком не усміхалася йому, бо се значило розкривати частину своїх карт. Але з огляду на Марусю — годі було інакше (Г. Хоткевич)
Що ж він робитиме при німцях? Розкривши карти минувшини, зможе знову кинутись у політичний крутіж, але політика має відносну стабільність лише в англійців (М. Стельмах)
За вечерею Семен Федорович розмовляв з дружиною. І тоді Фросина розкрила перед ним усі карти Макара Підігрітого — Хоче стати на твоє місце (М. Зарудний)

роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та).

Просити їсти, голодувати. Приклади

пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі; вона голодна, й вони роти пороззявляли… (Панас Мирний)

на що і без додатка. Посягати, зазіхати на що-небудь чуже. Приклади

— Ну, чого ж, і ти був хазяїном. П'ять моргів землі чужої мав. Широко розкривав рота на чуже добро (І. Цюпа)
Отже, капосна дитина — в голубник полізла… На чуже добро ще змалку рота роззявляє (С. Голованівський)
А вертаючись додому [шляхтичі], — осідались на батьківських ґрунтах — і роззявляли роти… (Панас Мирний)

Бути неуважним, непоквапливим. Приклади

— Ну, гони биків, чого рота роззявив? (Григорій Тютюнник)
Ну, чого ж ти рот роззявила? Мерщій! (Т. Шевченко)
Матрос кричав на Пувичку: — Подай! Чого роззявив рота? (І. Микитенко)

на кого і без додатка, грубо. Починати лаяти кого-небудь, кричати на когось. Приклади

Іду я по ризі [землі] та шкутильгаю. А Солов'їха вже й рота роззявила: Покарав тебе Господь! Бодай була й другу ногу зломила! (І. Нечуй-Левицький)

Говорити, казати що-небудь, починати промовляти щось. Приклади

розтули́ти ро́та. Чубенко даром рота не розтулить,.. він зараз кричатиме про Донбас, про мету, про революцію (Ю. Яновський)
Добре йому [дуці] у палатах під кришею [дахом] Вина-горілочку пить… Рота як слід він не вспіє роззявити,— Зараз готове усе (П. Грабовський)

Рватися, зношуватися (про взуття), жарт. Приклади

Свити в мене катма!.. або ось і чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ'яненко)

Виявляти велике зацікавлення, захоплення чи здивування, слухаючи когось або розглядаючи щось. Приклади

пороззявля́ти роти́ (про всіх або багатьох). Наймити йшли слідом і пороззявляли роти, дивлячись на ту церемонію (І. Нечуй-Левицький)
Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав.. .Виявляється, тут, в цих крайніх хатах розмістилася вся Гречкунова медицина (Ю. Бедзик)
Чоловік повертає голову і з подиву розкриває рота, а сокира сама вислизає з руки: вулицею, погойдуючись,.. пливли його воли (М. Стельмах)
— Чого роззявив рота? — спитав двірник, наблизившись. — Чи приміряєшся, кудою легше влізти? (Василь Шевчук)
Але вона нас конче дивувала, вона іноді вживала таких слів, вела такі промови, що ми лише роти роззявляли (М. Хвильовий)
У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова (Я. Качура)
Тож як почне розказувати, де він тільки не бував і чого він не видав, так тільки рота роззявиш (М. Кропивницький)

відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі кому.

Викриваючи що-небудь, показувати комусь справжній стан речей, сутність чого-небудь. Приклади

Шевченко ніколи не мирився з панами, відстоював інтереси трудівників, розкривав їм очі на соціальну неправду (З журналу)

3.на кого--що. Дати можливість переконатися у помилковості своїх поглядів стосовно когось. Приклади

Це свята правда, і колись ви дякуватимете, що я відкрив вам на неї очі (В. Дрозд)
[Леся:] Я вам вдячна, Тарасе, Ви відкрили мені очі на цю людину (Л. Смілянський)

Показувати, розказувати усю правду про щось. Приклади

Покохав я доньку Аксакову. І вона покохала мене. Але магнат не міг віддати її за бурлаку. Хоч як ховали ми наше кохання, а знайшлися добрі люди — відкрили батькові очі (З. Тулуб)
[Чумак:] Треба спочатку поговорити з народом, відкрити йому очі (І. Микитенко)
— Це добре, Прокоповичу, що є такі люди, що одкривають нам очі… Але ж самі вони не переінакшать порядків у світі (А. Іщук)
Мабуть, що так… якщо ми дітям не відкриваємо очей, це не значить, що вони залишаються сліпими. Прозріння їм приносить життя… (Л. Дмитерко)

на що. Допомагати правильно або глибше розуміти, сприймати, пізнавати що-небудь. Приклади

Петербург, курси багато чого мене навчили, багато на що розкрили очі (І. Кочерга)
Вона [вчителька] багато чого в житті нас навчила, багато на що наштовхнула, багато на що очі вперше нам відкрила (П. Тичина)
Сьогоднішній концерт відкрив мені трохи ширше очі на музику, можливо, тому, що Кеся старалася прилучити мене до вершин музичної культури (Ю. Збанацький)
Учень, а нині високоосвічена людина, згадки свої закінчив так: Кобзар Т. Г. Шевченка відкрив мені очі на чимало тоді незнаного (О. Ковінька)

відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т.ін. Приклади

Голубоока, завжди трішки замріяна і незмінно безпосередня і щира [Марія]: чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник)
Хочеться йому [Йосипові] до батька доступити, хочеться йому.. відкрити своє серце, а може, й зглянеться, а може, й зваже [зважить] (Панас Мирний)
Вона була рада приходові Катерини, бо не мала тут ні рідних, ні добрих знайомих, не було з ким поділитися своїми думками і не було кому відкрити свою душу (С. Чорнобривець)
Оце коли не Настя біжить до Параски, то Параска до Насті,.. обидві, посідаючи, ведуть свою розмову, розкривають свою душу одна другій (Панас Мирний)
— Ні, я радист.., в обличчя не бачу свого співрозмовника, а по голосу відчуваю, перед ким можна відкривати душу, а для кого, то й кода забагато… (П. Інгульський)
Йдемо, значить, потихеньку стежиною обабіч асфальту і говоримо.. Зіна геть чисто відкриває душу мені (В. Логвиненко)

перев. зі сл. се́рце. Освідчуватися в коханні. Приклади

Скільки ж то разів, зустрічаючись на вулиці, хотів промовити до неї, відкрити їй своє серце (І. Франко)