ПІДІТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади

пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
[Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

голова́ [іде́ (хо́дить і т.ін.)] / [пішла́ (заходи́ла і т.ін.)] о́бертом (кру́гом, хо́дором і т.ін.) чия, у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність розумно міркувати, тверезо ставитися до навколишнього, правильно оцінювати дійсність. Приклади

Почав [панич] присоглашати [пропонувати] їхати з ним у город, за хазяйку бути… От моя дурна голова і пішла кругом (Панас Мирний)
Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом (З. Тулуб)

У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т.ін.). Приклади

Дух їстивного вдарив у ноздрі [ніздрі] й голова пішла обертом (І. Багряний)
У мозку [Якова] сон-туман, тім'я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила (Панас Мирний)
Голова ходила ходором, кружила, боліла.. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку (Панас Мирний)
Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)

Хто-небудь перебуває в стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т.ін.). Приклади

А Мартин Тергловий, хоч і сотником став, а не запанів. Від нього теж довідався [Гуляй-День] чимало такого, що голова обертом пішла (Н. Рибак)
І то правда, скільки тих принципів на світі? Скільки ідей? Голова ходором ходить, як почнеш міркувати та метикувати… (І. Нечуй-Левицький)
Контрактом же я так зв'язаний, що не можу кинути службу раніше.. Голова йде кругом (М. Коцюбинський)
Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван [Тобілевич] привіз з Києва (Ю. Мартич)

піти́ на пси.

Пропасти марно, безрезультатно. Приклади

Васюта стояв перед Ганною Матвіївною ні в сих, ні в тих. Тринадцять років женихання — і все, здається, пішло на пси (О. Полторацький)

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ.

Умирати. Приклади

Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко)
[Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):] — От шмаття перебратись вам [в'язню] за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам'я, та й, може, хто побачить — не пізнає, подумає, що старець. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. [В'язень (одягаючись, спинився):] Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка)

іти́ / піти́ на пропа́ще.

Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. Приклади

[Кай Летіцій:] От сам ти [Руфін] бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Чи друг йому, чи ні, — миритись мусиш, — ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир, як я, та вже й служить республіці чим можеш (Леся Українка)

іти́ / піти́ на ру́ку кому.

Бути корисним, вигідним, допомогати, сприяти кому-небудь у чомусь. Приклади

— Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (П. Козланюк)
Та громадська рада була в цілім повіті найтвердша та й при жадних [жодних] виборах не йшла старості на руку (Л. Мартович)

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка.

Займатися тією ж справою, що й інший, наслідувати когось. Приклади

Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою… (І. Волошин)
Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

іти́ / піти́ в хід.

Використовуватися, застосовуватися. Приклади

Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка (О. Довженко)
Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Ю. Збанацький)

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти.

Утопитися. Приклади

Чом би з такого дива не поприходили й інші… ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало)
Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр. присл.)

недале́ко втекти́ (піти́) від кого--чого.

Мало відрізнятися від кого-, чого-небудь; бути майже однаковим з кимсь, чимсь. Приклади

Іноді дійсно можна знайти вибиті на стінах малюнки. Та вони часто непристойні. Видно — яванці недалеко пішли від індусів (Ю. Яновський)
Щодо Пазі, то він наче догадувався, що вона недалеко втекла від звичайної повії (Л. Мартович)

іти́ / піти́ на сме́рть.

Умерти. Приклади

Я вас [батьків] люблю великою любов'ю. Бо добре знаю вашу міць і твердь, бо знаю, що за правду ви готові Самі піти на муки і на смерть (Д. Павличко)

Бути приреченим до страти. Приклади

— Знімати шапку?! Себто перед ким? Перед цією.., що отруїла власною рукою? Та щоб над нею обвалилась твердь! — Побійся Бога, вона йде на смерть (Л. Костенко)

Не боятися загинути, бути готовим на самовідданий вчинок заради кого-, чого-небудь. Приклади

— На смерть ішов, ну, а такого ще не бачив. І що його робити, то вбийте мене — не скажу (І. Микитенко)

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом і т.ін.).

Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т.ін.; рушитися. Приклади

А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер)
Усі плани летіли догори дном (З газети)
— Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко)

іти́ / піти́ ва-ба́нк.

Діяти, ризикуючи всім. Приклади

Він [отаман] розумів небезпеку надуманої операції, але, як невдаха-картяр, мабуть, вирішив уже іти ва-банк! (П. Панч)
Із ста шансів на перемогу у нього не більше одного. Один! Але він вірив у цей свій один і тому йшов ва-банк (О. Гончар)

іти́ / піти́ до вінця́.

Одружуватися. Приклади

Після великодня… і до вінця підемо (М. Стельмах)
Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масленко)

ді́ло йде / піде́.

Що-небудь успішно вирішується. Приклади

Гнат заїжджає в школу. В системі виховання він, звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник)
От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку [дерева] (Ю. Смолич)

іти́ / піти́ своє́ю доро́гою.

Діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові. Приклади

— Не хочу наслідувати своїх батьків, піду своєю дорогою (З журналу)

аж ви́ляски пішли́ / йшли́.

Дуже сильно, з лунким звуком. Приклади

аж о́дляски пішли́. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (І. Нечуй-Левицький)
аж ви́ляски розляга́ються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (С. Васильченко)
Кричала [Соловейчиха], аж вилязки йшли: — Та я свого руками ось цими придушу — не пущу до комуни (А. Дімаров). — І граю на баяні, і гопака ріжу, і долонею по колінах поплескую. Аж виляски йдуть (В. Кучер)
— А він таки правий… Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш… Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть… (А. Хорунжий)

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Приклади

Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак [так] щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко)

піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми).

Дістати відмову при сватанні. Приклади

— Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах)

піти́ наніве́ць (вніве́ць).

Стати непридатним для чого-небудь; опустошитися. Приклади

Невже через мене оцей палац, оця пишна садиба, оця уся пишнота, оце усе добро стане руїною, піде внівець? (І. Нечуй-Левицький)

Пропасти марно. Приклади

[Рябина:] Не дайте внівець піти моїй праці і господарству (І. Франко)

Виявитися марним, даремним; закінчуватися безрезультатно. Приклади

Невже пішло все нанівець: бесіди, розмови, читання, робота в гуртках, піонерські збори? (О. Донченко)
Хвилина розгубленості надто дорого обійшлася козацькій старшині! Адже ж все пішло нанівець… (З. Тулуб)

іти́ / піти́ назу́стріч.

чому. Не зупинятися, не відступати перед чим-небудь. Приклади

Завдання, які сьогодні стоять перед нами, вимагають не відступати перед труднощами, невдачами, а сміливо йти назустріч їм для того, щоб перемагати їх (З газети)

кому і без додатка. Виявляти увагу до кого-небудь, часто задовольняючи чиєсь бажання. Приклади

У колгоспі йдуть назустріч тим випускникам шкіл, які прагнуть продовжувати навчання (З журналу)
Наші індійські друзі завжди йшли нам назустріч. Хочете подивитися фабрику? Будь ласка. Хочете заїхати в село? Просимо (В. Минко)

ходи́ти / піти́ по рука́х.

Потрапляти від одного до іншого; бути в користуванні то одного, то другого. Приклади

Кулемет уже пішов по руках. Житченко… уважно розглядає його.. Передаючи кулемет Яреськові, додає: — Бережи! (О. Гончар)
Книжка пішла по руках (І. Нечуй-Левицький)
Чарка пішла по руках, і люди урочисто пили (М. Стельмах)

Вести аморальний спосіб життя, перебуваючи в інтимних стосунках не з одним чоловіком (про жінку). Приклади

Після смерті чоловіка пішла Марфа по руках (З журналу)

заверті́лася (закрути́лася, пішла́ верті́тися і т.ін.) маши́на.

Почалась якась робота, справа і т.ін.; почалося щось. Приклади

Домовляться, бувало, удвох чи втрьох у керівній верхівці, і пішла вертітись машина: по ланцюжку, по ланцюжку… і, гляди, вже за годину-півтори вся міська організація на ногах (Ю. Збанацький)

ви́соко піти́ [вго́ру].

Зайняти визначне становище в суспільстві, в певній сфері діяльності. Приклади

— По службі ти високо підеш, хороше жити будеш (Григорій Тютюнник)
Подякуй за це від мене Шестірному, скажи йому, що він не забариться високо піти вгору (Панас Мирний)

іти́ / піти́ напроло́м.

Переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Приклади

Коли Катерина щось вирішувала — ніщо вже не могло її зупинити. Вона не визнавала ніяких перешкод, йшла напролом і добивалася свого (Л. Первомайський)

іти́ (зника́ти) / піти́ (зни́кнути, відійти́) в непа́м'ять.

Забуватися, не згадуватися. Приклади

Здається, недавно все це було, і вже немає його, розвіялося за вітром. Все забувається, відходить в непам'ять… (П. Гуріненко)
Слова ті давно пішли в непам'ять (І. Микитенко)
Про тую жалобу за продану Денисові землю ніхто тепер і не згадував,— вона вже пішла в непам'ять (Б. Грінченко)
Він спинявся проти розчиненого вікна в сад, і все, про що думав, зникало у непам'ять (П. Колесник)
[Співець:] Ісаії пророцтво не справдилось,— мир не настав, Мессія не з'явився, пісні його нехай ідуть в непам'ять, нехай не дражнять нас… (Леся Українка)

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.

За таких, цих умов сталося, так повинно бути. Приклади

коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
— А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
— Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
— Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)

піти́ у ві́чність.

Зникнути, минути безповоротно. Приклади

Віра в безвір'я, Золото й грязюка.., Сила і немічність,— Все тут [на кладовищі] уляглося, Все пішло у вічність (Я. Щоголів)

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т.ін.), грубо.

Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Приклади

Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть;. .Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський)
Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов'янсько- європейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) згори́ пішло́ кому.

Перестало щастити кому-небудь; не везе. Приклади

Мов згори пішло Марусякові з того часу, як утекла попадя. Ну, от наче відрізала, неначе все щастя, всю удачу з собою забрала (Г. Хоткевич)

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т.ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т.ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т.ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.

Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч)
хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, — у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький)
— Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко)
моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий)
Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний)
Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі піде (С. Васильченко)
Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський)
У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш)
І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький)
Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький)
Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, образки з життя робочого люду, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський)
Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський)
А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш)
З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький)

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий)
Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети)
Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко)
У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний)
Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан)
[Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний)
— Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко)
— А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський)
Від того сміху [дівчат]… аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко)
Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку… в крові (П. Куліш)
Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський)
— Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний)
Від цього погляду у хлопців мороз пішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній)
І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут)
Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський)
— Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (В. Шевчук)

піти́ у во́ду.

Зникнути, щезнути безслідно. Приклади

Та ще, чуєш, не хрестися, Бо не все піде в воду… (Т. Шевченко)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади

[Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
[Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)

Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади

Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
— Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний)
Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)

Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади

У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
[Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою).

Жебрати, просити милостиню. Приклади

з то́рбою піти́ по хата́х. Текля. . сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов)
Все доконечно треба знати і наперед з кождим [кожним] крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко)
— Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко)
Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється)

піти́ / ходи́ти по ни́шпорках.

Ретельно, старанно вишукувати що-небудь. Приклади

Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (О. Гончар)

іти́ / піти́ в закла́д.

Сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т.ін. Приклади

Я як свисну, дак ще не так, — Остап почав мовить, — Ніхто в світі, в заклад пійду [піду]. На ногах не встоїть! (Українські поети-романтики)
— Може, води в рот понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (В. Кучер)

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому.

Легко діставатися, здійснюватися і т.ін. Приклади

— А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький)
Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець)
[Нечипоренко:] Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада)
— На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський)

Іти́ / піти́ за водо́ю.

Безслідно зникати, пропадати; потопати. Приклади

З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр. народні пісні)

іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́).

Говорити, діяти прямо, відверто. Приклади

На… зборах він пішов навпрошки, бо підготувався й був упевнений у перемозі (Ю. Мушкетик)
Кроква спитав: — Чому вас так цікавить Леонід Потапович? Данило вирішив іти навпростець: — Я поважаю людей щирих (Л. Дмитерко)
— А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?.. — А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося (П. Куліш)

дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять і т.ін.) / пробі́гли (пішли́ і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т.ін.) чиїсь, у кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т.ін. Приклади

ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко)
Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч)
— Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб)
Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало)

піти́ попідвіко́нню.

Стати жебраком. Приклади

Жінка, одно те, що не мала нічого, а друге, не вміла робити, пішла попідвіконню (Г. Квітка-Основ'яненко)

ходи́ти / піти́ по рі́зних стежка́х (рі́зними стежка́ми).

Мати неоднакові інтереси, уподобання і т.ін. Приклади

Життя обох — батька і сина — склалося так, що вони весь час ходили по різних стежках, які майже ніколи не схрещувалися (Григорій Тютюнник)

іти́ / піти́ війно́ю на кого.

Агресивно нападати, сперечатися з ким-небудь. Приклади

О. Василь боронив свої права, і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги Божого в слугу Марса (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ на не́бо.

Умирати. Приклади

[Семпроній:] Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти… (Леся Українка)

іти́ / піти́ вго́ру.

Успішно розвиватися, поліпшуватися і т.ін. Приклади

Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор'єв)
Багатіє, іде вгору Комсомолець. Торік його доходи досягли 700 тисяч карбованців. Держава дістала від колгоспу 1380 тонн молока (З журналу)

Підвищуватися в ціні; дорожчати. Приклади

Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко)

Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. Приклади

іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко)
Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар)
Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави.. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога [тільки можна]!.. (І. Нечуй-Левицький)

бода́й про́падом пішло́.

Уживається для вираження, крайнього незадоволення, великого обурення чим-небудь. Приклади

Чумаки нове вигадали. Катрі в районі захотілося пожить. А бодай воно пропадом пішло (В. Кучер)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. Приклади

— Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах)

Загинути, вмерти. Приклади

Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка)
При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко)
Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта… був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко)

аж луна́ йде (розляга́ється і т.ін.) / пішла́ (розлягла́ся і т.ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т.ін.

Дуже голосно, сильно, так, що далеко чути. Приклади

— І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк)
ті́льки луна́ йде. Як заревуть Реве та стогне…, то тільки луна йде (Нар. оповідання)
Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний)
І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський)
Щебечуть солов'ї, аж луна розлягається (П. Куліш)

іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю).

Слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь. Приклади

Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (П. Панч)
Та й не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку. Як панна Маня скаже, так і буде (І. Франко)

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади

Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

круги́ літа́ють (іду́ть і т.ін.) / заліта́ли (пішли́ і т.ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т.ін.). Приклади

— Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич)
Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ слі́дом за ким (по слідах чиїх).

Діяти, робити що-небудь так, як хтось, наслідувати кого-небудь. Приклади

Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади

Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)

Морально спустошуватися, опускатися. Приклади

спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)

Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади

[Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади

[Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

що [це] за мо́да [пішла́].

Уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь; чому. Приклади

І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади

— Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й).

Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. Приклади

В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс)
Невже сюди, де йде будівник, повинен іти невідлучно, як тінь, руйнач? У голові ще самі треньки-бреньки, а він спішить мерщій знести старе, розкорчувати, розчистити місце під якийсь невідомий об'єкт. Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш… (О. Гончар)

Силою проникати куди-небудь. Приклади

Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці [фашисти] полізли на пробій (Ю. Яновський)
[Свинельд:] Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський)

іти́ / піти́ на прю з ким--чим.

Вступати в боротьбу в бій з ким-, чим-небудь. Приклади

ви́ступити на прю.Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них.. Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує.. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко)

Суперечити. Приклади

— Та хіба ж це качки?. .Одно воображеніє… Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник Сидора… тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь)

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т.ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т.ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями).

Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. Приклади

Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура)
[Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка)

піти́ / іти́ сте́жкою кого, якою, чиєю.

Займатися тією самою справою, як і хтось інший; наслідувати когось. Приклади

— Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою… (І. Волошин)
Її батько не раз та й не двічі нахиляв зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

іти́ / піти́ в наро́д, іст.

Вести просвітницьку діяльність. Приклади

Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ; вів трудове життя (Українська література)

ходи́ти / піти́ по ми́ру.

Просити милостиню, жебракувати. Приклади

Ми й покинули свою слободу і пішли по миру (Д. Мордовець)
Ходить [Іван] з Одаркою по миру, назбира шматків хліба доволі… і їсть із дочками своїми, а після знов іде збирати (Грицько Григоренко)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади

— Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський)

Минути, пройти без вороття. Приклади

Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)

Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади

Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними і т.ін.) стежка́ми.

Діяти так, як хтось раніше діяв; наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т.ін. своїх попередників. Приклади

піти́ проте́ртою сте́жкою. — Мабуть, як і дід, прадід та батько, покрутишся, поки молодий, а там — і собі протертою ними стежкою підеш… (Панас Мирний)
Сьогодні четвертий (останній, рішучий┌113112) дослід. Або друга фракція буде без шкідливих домішок… або йому, Розенбергу, доведеться ходити слідом за Русевичем тими ж уторованими стежками (Ю. Шовкопляс)
Леся Українка не намагається йти второваними стежками, вона шукає нових шляхів і власне тому не використовує вже готових перекладів (З журналу)

іти́ (розліта́тися) / піти́ пра́хом.

Не здійснюватися, не збуватися (про мрії, сподівання і т.ін.). Приклади

— Як побралися ми з своєю старою, хороше було. Ех, скільки ми тоді перемріяли. І ось воно все пішло прахом (П. Колесник)
Прахом пішли сподівання Борулі стати дворянином (Ю. Мартич)

Пропадати, руйнуватися, гинути, зникати і т.ін. Приклади

Нема добра. Прахом пішло. Стоять одні кам'яні черева (Григорій Тютюнник)
[Кобзар:] Була в мене своя сім'я, худоба,— та все те прахом пішло! (Панас Мирний)
[Ганжа:] Оскуділа земля, усохло вим'я для нас, недостойних… бо загалом усе йде прахом (І. Волошин)

іти́ / піти́ да́лі.

Не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь. Приклади

— Тут би варто школу зробити,— говорив Прокіп. Але Гуща йшов далі.— Школу маємо вже, зробім краще народний університет (М. Коцюбинський)
І син, і мати догоджали синові багатого дуки: один ждав через його одібрати тепле місце, друга — далі ішла — хотіла поріднитися (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) крізь зе́млю провали́вся.

Раптово, безслідно і т.ін. зник хтось, зникло що-небудь. Приклади

на́че крізь зе́млю пропа́ли. Треба вам сказати, що як тільки прокотив возик з писарем, то усі наче крізь землю пропали (Марко Вовчок)
як крізь зе́млю пішли́.— І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро (А. Головко)
Цілий день шукав дід ту ниву, а вона ніби крізь землю провалилася (З журналу)
—. .Авторучка випала, мацав-мацав, наче крізь землю провалилась (В. Дрозд)
Кума десь ділась, неначе крізь землю провалилась (І. Нечуй-Левицький)
А дитя одного вечора щезло, мов крізь землю провалилося (І. Колесник)
— Люданський тільки що був тут і десь дівся, мов крізь землю провалився (Є. Кротевич)
Мов крізь землю провалився Той співець — утік од лиха (Леся Українка)
Переходить день; минає другий, третій… Як крізь землю провалився! (Панас Мирний)
І зник [чоловік] так само несподівано, як і появився. Я.. все хотів побачити його знову, щоб розпитати добре про тих богатирів, але він як крізь землю провалився (Легенди та перекази)

іти́ / піти́ ку́рсом яким.

Бути послідовником кого-небудь, відстоювати, пропагувати ті самі ідеї. Приклади

Він був щасливий, що і йому несподівано випала місія йти тим же курсом, нести правду до далеких берегів чужого світу (Л. Дмитерко)

дале́ко піти́.

Добитися, досягти великих успіхів, слави. Приклади

В захопленні дивився на нього Дорош, милуючись його військовою виправкою. Такий піде далеко (Григорій Тютюнник)

у голові́ все іде́ / пішло́ о́бертом у кого.

Хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т.ін. Приклади

У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись (Олесь Досвітній)

іти́ / піти́ шкере́бе́рть.

Складатися не так, як треба відбуватися всупереч звичайному порядку. Приклади

Неприємно Катерині Петрівні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде (Остап Вишня)
Пішло життя шкереберть (Панас Мирний)
На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О. Гончар)

Не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися. Приклади

І всі його [Дорощука] помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарновський)
Кохалася з Ясенем.. Либонь, і на весілля заносилося. І раптом все пішло у них шкереберть (Ю. Бедзик)
При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть (О. Гончар)

відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) у небуття́, книжн.

уроч. Померти. Приклади

[Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв)
Пішов чоловік у небуття, так і не повідавши нікому таємниці, де придбав хлопчину, з якого той кореня (І. Головченко і О. Мусієнко)
Не помре [Сеспель], не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі (Ю. Збанацький)

Перестати існувати; зникнути. Приклади

На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення — Нехай ідуть у небуття. Їх відреклася рідна неня, За свідка маючи життя (Д. Павличко)

2.Безповоротно минути, пройти. Приклади

У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни (З газети)
Ще приголомшені вчорашнім ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття (П. Загребельний)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) про́ти течії (про́ти води́).

Діяти проти когось або всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Приклади

Я два роки після інституту.. [працював] чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик)

піти́ наперекі́р кому, чому,

Не погодитися з ким-, чим-небудь, виступити проти когось, чогось. Приклади

— Е, буде тяганина!.. — мовив Півненко понуро. — А що ти хотів, Тихоне, як така сила наперекір пішла (А. Головко)

а́кції підви́щуються (підніма́ються і т.ін.) / підви́щилися (підняли́ся і т.ін.) чиї.

Вплив, значення кого-, чого-небудь збільшуються. Приклади

а́кції пішли́ вго́ру. Мої акції пішли вгору! Але це мене не втішило. Треба ще заспокоїти колектив (З журналу)
— В тебе [Антонеску] голова пуста, недарма на твоє місце Гітлер призначив генерала Ліста, хоч, правда, від цієї операції не підвищились його акції (В. Кучер)

піти́ хо́дором.

Дуже захитатися, задвигтіти, задрижати. Приклади

Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (С. Васильченко)

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

Умирати. Приклади

Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)

іти́ / піти́ ко́лесом.

Різко і швидко змінюватися. Приклади

[Риндя:] А я не знаю, Антоне Тимофійовичу, як без вас на світі жити буду. [Кряж:] Так, як і жив.. [Риндя:] Не до сміху мені. Вся моя біографія може зараз колесом піти… (М. Зарудний)
— Ще батько мій… перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (А. Головко)

іти́ / піти́ з ди́мом.

Горіти, пропадати. Приклади

Увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (І. Франко)
Стара батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Олійник)
Не один вельможний магнат хапався за голову, бачачи, як іде з димом його добро (Пригара)

іти́ / піти́ у відкри́ту.

Нічого не таїти, не приховувати від когось. Приклади

Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети)

іти́ / піти́ в ді́ло.

Знаходити застосування, не пропадати. Приклади

Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети)

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

Хто-небудь не хоче або не може їсти. Приклади

хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
[Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий)
[Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (М. Кропивницький)
Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко)
Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко)

Каносса. Піти в Каноссу.

Наприкінці XI ст. розгорнулася боротьба між германським імператором Генріхом IV і Римським Папою Григорієм VII, який претендував на світове панування. Імператор оголосив папу позбавленим престолу, але його не підтримали князі. У відповідь папа прокляв Генріха й відлучив його від церкви. Імператор змушений був узимку 1077 р. перейти через альпійські перевали і простояти три дні перед брамою папського замку в Каноссі (Північна Італія), щоб принижено вимолити прощення.
У переносному вживанні «піти до Каносси» означає капітуляцію перед сильним ворогом. Приклади

Новітні прочани до большевицької Каносси нічого, крім презирства і недовір'я до себе, викликати не зуміють. (С. Петлюра, Відношення до перекинчиків)
На надгробку (вбитого ним) ігумена цар наказує зробити напис: «Предпослал его Земной Царь Царю Небесному». В цім, власне, написі, який являє собою символ, не менш вимовний від символу «Каносси» для Заходу Європи, і містилася ціла церковно-релігійна політика московського царизму, так і духове самовизначення московського царизму… (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)