ПІДІТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
пі́ти «співати»
очевидно, пов’язане з pojiti «поїти», piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету);
не зовсім ясне;
псл. pěti (‹ *poi-) «співати»;
зіставляється також (Ondruš Sl. Wortst. 118–119) з гіпотетичним псл. *рі- «бити» (пор. pila «пилка» та ін.);
не доведений зв’язок з гр. παιάν «пеан, спочатку – хоровий гімн», гот. faian «гудити, ганити», гр. ἔμπαιος «досвідчений, розумний» (Schrader Reallexikon I 187; Wiedemann BB 28, 38; Младенов 540);
сумнівне також виведення з кореня pi-k- (Mikl. EW 245; Горяев 290; Skok II 651);
р. петь, пою́, бр. пець, др. пѣти, п. piać «співати (про півня); прославляти», ст. piеć, ч. pěti «співати, оспівувати», слц. piet’ «оспівувати», полаб. р́ot, болг. пе́я, м. пее, схв. пе̏вати, пе̏ти, слн. péti, стсл. пѣти, поѭ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непі́вний
(у виразі н. час «коли півні не співають, від півночі до світанку»)
пі́се́льник
«співак, той, хто пише або збирає пісні»
пі́се́нний
пі́се́нник
пі́сник
«співак»
пісника́р
«тс.»
пісни́ти
«співати»
піснь
«пісня»
пі́сня
пісня́р
пісня́рство
пі́яти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пець | білоруська |
| пе́я | болгарська |
| faian «гудити, ганити» | готська |
| παιάν «пеан, спочатку -- хоровий гімн» | грецька |
| ἔμπαιος «досвідчений, розумний» | грецька |
| пѣти | давньоруська |
| пее | македонська |
| р́ot | полабська |
| piać «співати (про півня); прославляти» | польська |
| pojiti «поїти» | праслов’янська |
| piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету) | праслов’янська |
| pěti «співати» (‹ *poi-) | праслов’янська |
| петь | російська |
| пою́ | російська |
| пе̏вати | сербохорватська |
| пе̏ти | сербохорватська |
| piet' «оспівувати» | словацька |
| péti | словенська |
| пѣти | старослов’янська |
| поѭ | старослов’янська |
| pěti «співати, оспівувати» | чеська |
піти́
результат фонетичної еволюції префіксального псл. poiti (› др. поити › укр. *поjьти › пійти) за законом зміни о › і в нових закритих складах;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пісти́
«піти»
піти́ся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поити | давньоруська |
| poiti (› др. поити › укр. *поjьти › пійти) | праслов’янська |
да «хай» (частка, рідк. заст.)
разом з тим, не може бути остаточно відкинута й думка (Sławski І 135; Brückner 3; БЕР І 309– 310; ЭССЯ 4, 180; Sł. prasł. II 323–325; Vondrák II 515–519; певною мірою – Фасмер І 480) про походження да «хай», як і da «i, але», від займенникового кореня *do i розвиток його функції з початкового значення «так»;
функція da (da) як сполучника розвинулася лише в південнослов’янських мовах (р. дабы слід розглядати як церковнослов’янізм);
як семантичну паралель пор. давай підемо «ходім»;
псл. da «хай», первісно, мабуть, форма 2 ос. одн. наказового способу дієслова da-ti «дати» (пор. п. ст. da «дай» ‹іє. dō «тс.»);
(спол.) «щоб; що; так що; з того часу, як; якщо», слн. da (спол.) «щоб; що; поки», стсл. да «хай; щоб»;
щоб», п. ст. da «хай», нл. da-si, da-ś (‹*da-ti) «хай», болг. м. да «хай; щоб», схв. да (частка із спонукальним значенням, близька до хай);
р. да «хай», дабы (заст.) «щоб», др. да «хай»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| да «хай» | давньоруська |
| da-ti «дати» (пор. п. ст. da «дай» ‹іє. dō «тс.») | осетинська |
| da «хай» | праслов’янська |
| дабы «щоб» (заст.) | українська |
| да «хай» | ? |
| da «i, але» | ? |
| значення «так» | ? |
| da (da)(р. дабы слід розглядати як церковнослов’янізм) | ? |
| давай «ходім» | ? |
| підемо «ходім» | ? |
| da-ti «дати» (пор. п. ст. da «дай» ‹іє. dō «тс.») | ? |
| да «хай» | ? |
пі́вень
пор. аналогічні щодо семантики й творення р. пету́х від петь, схв. пе́вац «півень» від пе̏вати «співати»;
пов’язане з пі́ти «співати»;
р. [пи́вень, пе́вень] (з укр.), бр. пе́вень, п. [piweń] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́вни́к
пі́вником
«погордливо, по-півнячому»
(у виразах іти (ходити, виступати)
пі́внитися
«триматися півнем, забіякувато»
півня́
«півник»
пі́вня́чий
пія́к
«півень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́вень | білоруська |
| piweń (з укр.) | білоруська |
| пету́х | російська |
| пи́вень | російська |
| пе́вень (з укр.) | російська |
| пе́вац «півень» | сербохорватська |
| пе̏вати «співати» | сербохорватська |
| пі́ти «співати» | українська |
ішо́в
псл. *šьd-lъ, *šьd-la, *šьd-lo, *šьd-li, *šьd-ly, *šьd-la, *šьd-la, *šьd-lě (‹*xĭd-l-), пов’язане чергуванням голосних з xoditi «ходити»;
зводиться до того самого іє. *sed-, що й псл. sěděti, укр. сиді́ти з первісним значенням «пересуватися, сидячи на транспортному засобі»;
р. шёл, шла, шло, шли, бр. ішо́ў, ішла́, ішло́, ішлі́, др. шьлъ, шьла, шьло, шьли, шьлы, шьла, п. szedł, szła, ч. šedl, šla, слц. išiel, išla, вл. sol, šla, болг. шел, шла, схв. ѝшао, ѝшла, слн. šel, šlà, стсл. шьлъ, шьла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́йшлий
за́йшлий
зіше́стя
ішла́
ішли́
ішло́
йшла
йшли
йшло
йшов
наше́стя
пішла́
пішла́
пішло́
пішо́в
по́шесний
по́шесть
при́йшлий
прише́лець
прише́стя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ішо́ў | білоруська |
| ішла́ | білоруська |
| ішло́ | білоруська |
| ішлі́ | білоруська |
| шел | болгарська |
| шла | болгарська |
| sol | верхньолужицька |
| šla | верхньолужицька |
| шьлъ | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| шьло | давньоруська |
| шьли | давньоруська |
| шьлы | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| *sed- | індоєвропейська |
| szedł | польська |
| szła | польська |
| *šьd-lъ | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lo | праслов’янська |
| *šьd-li | праслов’янська |
| *šьd-ly | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lě (‹*xĭd-l-) | праслов’янська |
| *xĭd-l- «ходити» | праслов’янська |
| xoditi | праслов’янська |
| sěděti | праслов’янська |
| шёл | російська |
| шла | російська |
| шло | російська |
| шли | російська |
| ùшао | сербохорватська |
| ùшла | сербохорватська |
| išiel | словацька |
| išla | словацька |
| šel | словенська |
| šlà | словенська |
| шьлъ | старослов’янська |
| шьла | старослов’янська |
| сиді́ти «пересуватися, сидячи на транспортному засобі» | українська |
| šedl | чеська |
| šla | чеська |
пульшо́
не зовсім ясне;
може бути результатом контамінації слів пішо́в і [пу́ля] (вигук, яким відганяють гусей, качок) або залишком давньої фонетичної форми слова пішо́в з голосним у на місці колишнього о у новозакритому складі;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пуйшо́
«вигук, яким проганяють собак»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пішо́в (вигук, яким відганяють гусей, качок) | українська |
| пу́ля (вигук, яким відганяють гусей, качок) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України