ПУП — ФРАЗЕОЛОГІЯ

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
  • — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
  • Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
  • тря́сця тобі́!Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

пуп землі́, ірон.

Людина, що вважає себе найважливішою серед усіх. Приклади
  • Увірував Єгор, що він як-що й не пуп землі, то, принаймні, щось подібне (К. Світличний)
  • — Та тільки вдумайся, що він меле! Це ж якесь марення. Я… я пуп землі!.. (С. Добровольський)
Центр, основа всього. Приклади
  • Чимало цікавого є у Вашингтоні. Загалом столиця вражає надмірною бундючністю. Це місто державних чиновників, які твердо переконані, що саме тут пуп землі, що саме вони вершать сучасне й майбутнє людства (Л. Дмитерко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на пуп, зі сл. крича́ти і под.

Дуже голосно, з великим напруженням, надривно. Приклади
  • — Суперечка була така пекуча, що Ривка навіть не зважала на своє укохане дитю [дитя], що кричало мов на пуп, і намагалося їй вилізти на коліна… (М. Старицький)
  • Все море зараз спузирило, Водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп (І. Котляревський)

надрива́ти / надірва́ти пу́па (пуп), фам.

Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження, тяжкої роботи. Приклади
  • — Але в колгоспі люди не надривають пупа,— говорив Антон, крокуючи за Багатирем.— За людей працює моторова сила (С. Чорнобривець)

пуп тріщи́ть у кого.

Хто-небудь дуже напружується, надривається. Приклади
  • Вимагала держава хліба — йшов хліб, м'ясо було потрібне — і м'ясо давали олбинці… Тріщали пупи в багатеньких, їм Прокоша ніякого спуску не давав (Ю. Збанацький)

пуп розв'я́жеться кому, у кого і без додатка.

Уживається як погроза кому-небудь. Приклади
  • Тут тобі й пуп розв'яжеться (М. Номис)
Хто-небудь надірветься від важкої праці. Приклади
  • — Змахни піт, Іоне, а то очі виїсть…— Без звички не те, що очі виїсть, а й пуп може розв'язатися (М. Чабанівський)

як пуп (бу́бон, буз), зі сл. си́ній, посині́лий і т.ін.

Дуже, сильно. Приклади
  • Заглянула [Горпина] в світлицю, де, як пуп синій, лежав Яків і спав мертвим сном, і повернула в кухню (Панас Мирний)
  • Тряслась [Сивиллла], кректала, побивалась, Як бубон синя стала вся (І. Котляревський)
  • — Тепер я [робітник] бачу теж: добра від вас не ждати. Не дивно, що й продукція у вас така: Не можна ж, бач, критикувати Вже навіть синього як пуп той гусака! (А. Косматенко)

Пуп землі.

У міфологічних системах різних народів світу наявний образ пупа землі — центра Всесвіту. Одна з найдавніших традицій шанування пупа землі пов'язана з фольклорними переказами Талмуда, в яких розповідається, що в центрі світу знаходиться Палестина, в центрі Палестини — Єрусалим, у центрі Єрусалима — храм, у центрі храму — святая святих, вівтар, а в центрі вівтаря — камінь перед ковчегом заповіту, що містив заповіді, які Бог дав Мойсееві. З цього каменя, який Бог кинув у море, почалося сотворіння світу. За іншою версією, Бог закрив цим каменем отвір безодні, водного хаосу.
У сучасній мові вислів уживається іронічно, як характеристика людини, що безпідставно претендує на головну роль, на центральне місце.
Приклади
  • Самопал: Я тебе, Антоне, сорок років знаю… Ти як вийшов у передовики, то тобі, соответственно, і замакітрилась голова… Здалось тобі, що ти — пуп землі… (М. Зарудний, Антеї)
  • Це коли не вважати (а дехто з нас явно схильний до цього!) — коли не вважати богоспасаємий наш Славгород за пуп землі. (А. Головко, Артем Гармаш)

[і] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому.

Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Приклади
  • Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв)
  • Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети)
  • — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь)
  • Смілому й море по коліна (Укр. присл.)
  • Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський)
Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. Приклади
  • Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов)
  • — Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник)
  • Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер)
  • — Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький)
Все можна, все дозволено комусь. Приклади
  • усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч)
  • й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар)
  • Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало)
  • Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)
  • Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович)
Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. Приклади
  • Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька)
  • П'яному і море по коліна (Укр. присл.)
Усе видається комусь легким, доступним, простим і т.ін. Приклади
  • — Що ж, мрійникам море по коліна (В. Підмогильний)
  • — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович)