ПРАВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

позбавля́ти / позба́вити [пра́ва] го́лосу кого.

Забороняти кому-небудь брати участь у голосуванні. Приклади
  • [Коваль:] Я пропоную конфіскувати майно. Заарештувати Чирву та ще кількох. Позбавити їх голосу (І. Микитенко)

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в [свої́] права́.

Виявлятися повною мірою. Приклади
  • Весна вступила в свої права (З журналу)
  • Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич)

бра́ти / Взя́ти свої́ права́.

Утверджуватися в чомусь, виявлятися на повну силу. Приклади
  • Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права (М. Рильський)

пра́ва рука́ чия.

Найнадійніший, найкращий помічник у кого-небудь. Приклади
  • Селяни з цікавістю дивилися на Нечипора.. Хотіли підійти й полапати його. Це ж таки була права рука Бурися. А Бурися хто не знає? (М. Хвильовий)
  • Княгиню Ольгу здивувало, що ця визначна особа імперії..— права рука імператора, перший його боярин і воєвода, розмовляє з нею руською мовою так, ніби він довго жив на Русі (С. Скляренко)
  • [Таранець:] Микола в мене така дитина,.. розумний, права рука моя по усьому торгу (Г. Квітка-Основ'яненко)

Всякому городу нрав і права.

Цитата — початковий рядок — з 10-ї пісні зі збірки «Сад божественних песней» (1757—1782) Г. Сковороди:
Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому сердцу своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
У цьому творі поет сатирично змальовує тогочасне суспільство й протиставить зажерливості й егоїзму панів і підпанків високі моральні якості людини з народу, в якої «совість, как чистый хрусталь».
В образному вживанні вислів виражає різноманітність людських інтересів, що стикаються в суспільному житті.
Приклади
  • Всякому городу нрав і права,
    Всяка імієть свой ум голова,
    Всякого прихоті водять за ніс,
    Всякого манить к наживі свій біс…
    (І. Котляревський, Наталка Полтавка)

по пра́ву.

Дійсно, насправді, безперечно, справедливо і т.ін. Приклади
  • Своїми захисниками трудівники по праву вважають профспілкові комітети (З газети)
  • Гейне сказав, і по праву сказав, ще й другі слова, яких я не важуся сказати (Леся Українка)
  • Життя минає, кращі роки і кращі сили пішли… на боротьбу з мерзотою і справжніми ворогами українського народу і його паразитами, словом, на все те, про що я по праву міг би й не думати зовсім (О. Довженко)

пра́вий і винува́тий.

Усі без винятку (про кого-небудь); кожен, усі. Приклади
  • Тимашов ловить правого й винуватого (В. Собко)
  • — Куля лукава: кладе правого й виноватого [винуватого] (П. Куліш)

[за] яки́м пра́вом?

На якій підставі; чому? Приклади
  • по яко́му пра́ву? [Панна:] Ну, то кажеш, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (С. Васильченко)
  • Яким правом ти будеш мене розуму вчити? Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (П. Загребельний)

з по́вним пра́вом.

На цілком законних підставах; правильно, справедливо. Приклади
  • Донбас з повним правом називають індустріальною перлиною України (З журналу)
  • Павло Тичина з повним правом свого часу сказав: Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (М. Рильський)
  • Новелу Сміх [М. Коцюбинського] можна з повним правом зарахувати до зразків революційної сатири (З журналу)
  • Наше місто [Київ] з повним правом називають гімнастичною столицею світу (З газети)

пра́ве о́ко чиє, жарт.

Найближча комусь, найнадійніша для когось людина у справі, що вимагає пильності, спостережливості, обачності і т.ін. Приклади
  • То його праве око (Укр. присл.)

сла́бість на пра́ву ру́чку, ірон.

Хабарництво. Приклади
  • У народі зберігається чимало пісень, які висміюють зажерливість і слабість на праву ручку чиновництва та поліції (З газети)

Декларація прав людини і громадянина.

Політичний маніфест французької буржуазії, вироблений і прийнятий Установчими зборами 26 серпня 1789 p., на початку революції. Ідейним джерелом декларації була французька просвітительська філософія XVIII ст.
Вислів широко вживається з різними змінами в структурі.
Приклади
  • Характерна сама форма «декларації прав» української літератури у зверненні до видавця. (О. Білецький, Українська проза першої половини XIX століття)
  • Ну, цікавитись — кожного право,
    І декларації прав
    Тут не треба.
    (М. Рильський, Декларація обов'язків поета і громадянина)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання