ПОРОЖНІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов і т.ін.) з бо́чки.

зі сл. густи́ і т.ін. Дуже гучно, голосно, сильно. Приклади
  • Інокеша гоготить, як з духової бочки, дихає грозою: — Прокляв тебе єси в зачатії, — реве він, і з його грудей рветься невгамовна бичача сила (Григорій Тютюнник)
  • Вже на десятому ході Груба гукнув, як з бочки: — Мат! (П. Панч)
  • як з поро́жньої (духово́ї┌33267) бо́чки. — Добридень, отче Харитоне! — гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чи правду я кажу, чи ні? — Святу правду, пане гетьмане? Святу правду! — загули кругом запорожці як із бочки (П. Куліш)
зі сл. ли́ти і под. Дуже сильно (про дощ). Приклади
  • Дощ ллє як з бочки, мабуть, десь Бог чопок загубив та й нічим заткнуть (Укр. присл. та прик.)
  • Бурхнуло з неба мов із бочки, Що промочило до сорочки (І. Котляревський)

поро́жнє (пусте́) мі́сце, зневажл.

Той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т.ін. Приклади
  • Та він у колективі — порожнє місце.

пусти́й (поро́жній) звук.

Нічого не вартий, не значить. Приклади
  • Він зрозумів, що… всі переконливі мотиви для цієї людини — порожній звук (Я. Баш)
  • — В цій кривавій боротьбі, Папо, з поступом наук, Ти пустий сьогодні звук! (І. Франко)

поро́жня (пуста і т.ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка.

Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади
  • В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький)
  • Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський)

поро́жня (пуста́ і т.ін.) голова́, зневажл.

Нерозумна, нетямуща людина. Приклади
  • Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.)
  • — Я знаю таке дупло в дубі — велике-велике. Там ми обоє вмістимось.. І я, пуста голова, навіть не подумав, яке лихо могло спіткати того дуба, і побіг за Любою (М. Стельмах)

перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє.

Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи. Приклади
  • перелива́ти з поро́жнього в непо́вне. Ідем, куме, з свого пекла, най собі тут переливають [пани] з порожнього в неповне! — напівпошепки, напівголосно мовив Петро Дорунда до Михайла Савули (І. Чендей)
  • — Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах.. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов)
  • — У гостях тілько б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи я сьогодні Кобзаря дочитаю (Панас Мирний)
Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні, пусті розмови. Приклади
  • — Ти ж обіцяла. — Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі. — Слухай, не переливай з пустого в порожнє. Не галдикай, не поможе (М. Понеділок)
  • си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр. присл.)
  • Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський)

поро́жня душа́; поро́жнє се́рце.

Душевна спустошеність, байдужість до навколишнього світу (від горя, втоми, депресії і т.ін.). Приклади
  • Я тільки з рейду… Губи, мов крейда, порожня душа (В. Сосюра)
  • Тепер на світі він — один. З порожньою душею він На камінь надмогильний сів, Рукою по чолі провів (Лерм., перекл. за ред. Рильського)

в поро́жній слід, зі сл. прийти і под.

Не заставши кого-небудь на місці; запізнившись. Приклади
  • Чи набрехали опришкам вісники, чи купці, дізнавшися так або інак про засідку, об'їхали боком, чи самі опришки спізнилися та прийшли вже в порожній слід,— вже хто його там знає, як воно там було, але випад був цілковито даремний (Г. Хоткевич)

пусти́й (поро́жній) гамане́ць.

у кого. Хто-небудь не має грошей. Приклади
  • У її батька хазяйство бідне і пустий гаманець (З газети)
Мало грошей. Приклади
  • Не можу купувати дорогі речі — пустий гаманець (З журналу)

на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл.

Не маючи бази, основи і т.ін. під собою; з нічого. Приклади
  • Хірокітійська культура з'являється на острові [на Кіпрі] розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. На голому місці одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (З журналу)
  • — Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко)
  • Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький)
  • Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (З газети)
  • Автор історичного роману творить не на порожньому місці,— він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (З журналу)

ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл.

Бути нерозумним, нерозсудливим і т.ін. Приклади
  • — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму [бандитовому] боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар)

поро́жня скри́ня в кого і без додатка.

Немає посагу. Приклади
  • У свої сімнадцять весен Вустя була вже красунею, співала в церковному хорі. Але що солов'їний Вустин голос, коли скриня порожня (О. Гончар)

з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми.

Без нічого, не маючи нічого при собі. Приклади
  • На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець)
  • Сердюки… вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків — заздалегідь подбали про паливо на вечір (О. Гончар)
Дуже бідний. Приклади
  • Не прийшла й вона у чужу хату з порожніми руками — скриня була повна жіночого добра. Одного полотна мала дві колодки (В. Поліцук)
Нічого не маючи на гостинець для когось. Приклади
  • — Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я. .Та от і з'явився з пустими руками, навіть подарунка не встиг купити (Д. Ткач)
  • — Стривайте, а як же їхати з голими руками? — раптом спитав Родивон.— Що там не говоріть, а ми ж таки шефи… (В. Кучер)
Не маючи засобів для існування, необхідних знарядь господарювання і т.ін. Приклади
  • Першого ж року хліба вродило стільки, що Верига міг і себе забезпечити, і ще дати насіння сусідам, які прийшли на нові землі з голими руками (П. Панч)
  • Настав той день, коли я все роздав убогим, голоті керіотській щонайгіршій, а сам пішов з порожніми руками,. .шукать учителя (Леся Українка)
тільки з часткою не. Маючи певний досвід, якісь знання і т.ін. Приклади
  • Він прийшов у село сформованою людиною, не з порожніми руками й душею прийшов, а приніс себе наповненого в село (В. Дрозд)
  • — Не лякай! Ми лякані. Ми — фронтовики. І не забувай — не з порожніми руками додому вернулися (Ю. Збанацький)
  • Почнімо з Ваших робіт.. .Ви, як видко, приступили до роботи не з голими, як-то кажуть, руками, бо трохи вчились гармонії (Муз. праці)
зі сл. поверну́тися і под. Без результатів, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши. Приклади
  • У дорозі [мисливець] недоїдає й недосипляє, проходить пішки десятки кілометрів, ночує під кущем. .і звичайно повертається додому з порожніми руками, але щасливий (В. Мисик)
  • Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками (І. Нечуй-Левицький)
  • Бог хліба на Дону те літо не вродив — Вернувсь Антін із голими руками (Л. Боровиковський)