ПОРОЖНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
поро́жній «пустий»
псл. [*porzdjьnъjь] (звідки східнослов’янські форми з -жн-);
пов’язане з формою порівняльного ступеня *porzdje від *porzdьnъ «порожній», походження якого неясне;
зіставляється (Matzenauer LF 13, 192–193; Schuster-Šewc 1162–1163) з лит. sprogti «лопатися, розпускатися» (про бруньки);
пов’язується (Machek ESJČ 482) з лит. ber̃gzdias «марний, безплідний», ber̃gždinas «тс.»;
виводиться (Grošel Sl. revija 5–7, 1954, 121) з псл. *porzdъ з попереднього *pors-do, пов’язаного з хет. parš- «бігти», герм. *ferzan «усувати»;
р. поро́жний, бр. паро́жні, др. пороздьныи «вільний від праці, бездіяльний; святковий», порозьныи «тс.; вільний, порожній», порожьнии, порожьныи «тс.», п. próżny (ст. prózny) «порожній; даремний, безплідний; позбавлений; вільний; не зайнятий», ч. prázdný «порожній; вільний, позбавлений», слц. prázdny, вл. prózdny, нл. prozny, болг. м. пра́зен «тс.», схв. пра́зан «порожній; спустошений», слн. prázen «порожній; не зайнятий», стсл. праздьнъ «порожній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́порожнити
ви́порожнитися
запорожни́ти
«заповнити, зайняти»
непоро́жній
«не пустий; [вагітний; не пісний, м’ясний Л]»
опорожни́ти
«випорожнити»
перепорожни́ти
порожне́
«порожнем»
порожне́м
порожне́та
«порожнеча»
порожне́ча
поро́жний
«тс. Нед; пісний, сухий, нізчимний»
порожни́на
порожни́стий
порожні́ти
порожно́
«лежаче гниюче дерево»
по́рожньо
порожньо́м
«порожнем»
порожнюва́ти
«стояти порожнім; бути вільним, [не мати роботи Нед]»
порожнюва́тий
порожня́
поро́жнява
порожня́вий
порожня́к
порожняки́
«пиріжки без начинки, пампушки»
порожняко́м
спорожни́ти
«тс.»
упорожні́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паро́жні | білоруська |
| пра́зен «тс.» | болгарська |
| prózdny | верхньолужицька |
| *ferzan «усувати» | германські |
| пороздьныи «вільний від праці, бездіяльний; святковий» | давньоруська |
| порозьныи «тс.; вільний, порожній» | давньоруська |
| порожьнии | давньоруська |
| порожьныи «тс.» | давньоруська |
| sprogti «лопатися, розпускатися» (про бруньки) | литовська |
| ber̃gzdias «марний, безплідний» | литовська |
| ber̃gždinas «тс.» | литовська |
| пра́зен «тс.» | македонська |
| prozny | нижньолужицька |
| próżny «порожній; даремний, безплідний; позбавлений; вільний; не зайнятий» (ст. prózny) | польська |
| *porzdjьnъjь (звідки східнослов’янські форми з -жн-) | праслов’янська |
| *porzdьnъ «порожній» | праслов’янська |
| *porzdje | праслов’янська |
| *porzdje | праслов’янська |
| *porzdъ | праслов’янська |
| поро́жний | російська |
| пра́зан «порожній; спустошений» | сербохорватська |
| prázdny | словацька |
| prázen «порожній; не зайнятий» | словенська |
| праздьнъ «порожній» | старослов’янська |
| parš- «бігти» | хетська |
| prázdný «порожній; вільний, позбавлений» | чеська |
порожни́к «місце біля дверей, де звичайно ставлять мітлу; порожнє місце біля дверей Нед»
може бути пов’язане з поро́жній або з порі́г;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поро́жній | українська |
| порі́г | українська |
пра́жній «марний»
не зовсім ясне;
можливо, походить від п. ст. prażny «порожній; позбавлений», зближеного з укр. [пра́зний] «даремний, марний»;
може бути також результатом видозміни слова [пра́зний] «марний» під впливом поро́жній;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́зний «даремний, марний» | українська |
| пра́зний «марний» | українська |
| поро́жній | українська |
упражня́тися «робити вправи, управлятися»
запозичене через давньоруську мову зі старослов’янської;
др. корінь пражн- походить від стсл. праздьнъ (перехід зн › жн пов’язаний з м’якістю суфіксального н ‹ nj), який зводиться до псл. *porz-, що виступає в укр. поро́жній, а також у р. поро́жний (Преобр. II 121, проти Фасмер IV 164), пра́здный (зі стсл.);
давнім значенням слова було, очевидно, «заповнювати пустоту; займати вільний час»;
р. упражня́ть «тренувати», упражня́ться, упражне́ние, др. упражняти «займати» (наприклад, місце), частіше «знищувати», упражнятися «займатись чимось», упражнити «ліквідувати, знищити», упражнение «заняття, робота», болг. упражня́вам (се);
Фонетичні та словотвірні варіанти
упражня́ю
(ся)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| упражня́вам (се) (се) | болгарська |
| упражняти «займати» (наприклад, місце) | давньоруська |
| упражнятися «займатись чимось» | давньоруська |
| упражнити «ліквідувати, знищити» | давньоруська |
| упражнение «заняття, робота» | давньоруська |
| *porz- | праслов’янська |
| поро́жний | російська |
| пра́здный (зі стсл.) | російська |
| упражня́ть «тренувати» | російська |
| упражня́ться | російська |
| упражне́ние | російська |
| праздьнъ (перехід зн › жн пов’язаний з м’якістю суфіксального н ‹ nj) | старослов’янська |
| поро́жній | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України