ПОЛАМАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́во.

Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Приклади
  • Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко)
  • не перелама́ти сло́ва. [Панас:] Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (І. Кропивницький)
  • — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний)
  • Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає [слова] (А. Хижняк)
  • — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський)
  • Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич)
  • Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис)
  • — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах)
кому і без додатка. Зраджувати. Приклади
  • Як слово зламає [коханий], нехай покарає Його Твоя сила святая! (П. Куліш)
  • — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю [не зламаю]! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська)

полама́ти (переломи́ти і под.) / рідко лама́ти ре́бра (кістки́ і под.).

Сильно побити кого-небудь. Приклади
  • Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть. Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Григорій Тютюнник)
  • Всі з його сміються, діти дражнять, а він [Хомка] їм свариться кістки переломити (Панас Мирний)
  • Всі обурювались вчинком невідомого, шофери нахвалялись ребра поламати (О. Гончар)

лама́ти / полама́ти [собі́] язи́к (язика́).

З трудом вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази. Приклади
  • Невже не можна краще писати?.. поки вимовиш — то й язика поламаєш! (Панас Мирний)
  • Тямлю, як я не раз цілими вечорами ломав [ламав] собі язик, виучуючи ті фрази (І. Франко)
Навмисне неправильно вимовляти слова. Приклади
  • Часом юнаки і юнки штучно ламають язика і вигадливо, але недоречно починають гаркавити (О. Ковінька)
чим і без додатка, ірон. Вивчати іноземну мову; говорити іноземною мовою. Приклади
  • Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? А ось, бач (Іван Ле)

лама́ти списи́.

у чому, іст. Битися з ворогами. Приклади
  • полама́ти спи́са. Ігор жадає Дону, ліпше йому загинути, ніж повернути коней, не поламавши списа у битві з половцями!.. (В. Шевчук)
за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Приклади
  • лама́лися списи. Він устав… і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник)
  • бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це… стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський)
  • лама́ти ко́п'я. Я взагалі не знаю, чого вони так уже ламають коп'я за ту мову, так, наче се саме найстрашніше питання у нас (Леся Українка)
  • Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле)
  • Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко)
  • Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський)
над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв'язання якоїсь справи. Приклади
  • І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над тим, який шлях доцільніший: через працю — до знань чи через знання — до праці? — Кульбака дає по півтори, а то й по дві норми щодня (О. Гончар)

лама́ти / Злама́ти (полама́ти і т.ін.) зу́би на кому--чому, об кого--що і без додатка.

Не діставати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т.ін. Приклади
  • пополама́ти собі́ зу́би (багато разів, тривалий час). [Сотник:] Пішли на валт, та з'їли гарбуза. Об нас собі пополамали зуби! (М. Старицький)
  • — Нас підтримують київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружному опорі,— підемо на Буг (Іван Ле)
  • Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? (В. Собко)