ПОДУМАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

мо́жна поду́мати.

Уживається для вираження сумніву в правдоподібності чого-небудь. Приклади
  • Можна подумати, що ці виродки [вороги народу] не читали Шевченкового Щоденника (М. Рильський)

хто б поду́мав (міг поду́мати).

Уживається для вираження подиву, обурення і т.ін. З приводу чого-небудь несподіваного, непередбаченого тощо. Приклади
  • — Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? — Вгадай… І хто б подумав! В сараї у Теслечихи… (О. Гончар)
  • — За ката певно Яким… — кинула наче про себе Сусанна.— Хто міг подумати! Виняньчив нашого хлопця… Доря так його любить (М. Коцюбинський)

і не поду́маю (не поду́мали).

Не вважати за потрібне зробити щось. Приклади
  • [Невідомий:] Звичайно, ви арештованої не випустили? [Пані Люба:] І не подумали! (С. Васильченко)
  • — Ти приходь до нас на свято. Баранину будемо їсти.— І не подумаю,— жартував Шевченко (З. Тулуб)