ПОДИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

у літа́х.

Немолодий, похилого віку. Приклади
  • Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Б. Грінченко)
  • під літа́ми. [Андрій:] Знаєте ви його усі: він чоловік і під літами, і розумний, і хоробрий (М. Костомаров)
  • — Е-е, Хомо, хоч і в літах з тобою, та такі слабкі, як мотуз учетверо (Є. Гуцало)
  • А Ба́тій, звісно, вже чоловік у літах, не хотів тинятись по світу (Легенди і перекази)
  • Марко Лукич тоді був уже людиною в літах, у трупі його дуже шанували й прозивали батьком (Збірник про М. Кроп.)

[як] під мітлу́, зі сл. забира́ти, підбира́ти і т.ін.

Нічого не залишаючи, акуратно, все підряд. Приклади
  • Підбиралося з городів усе, як під мітлу; В 1932 році хліб вивезли під мітлу… В 1933-му… почався масовий мор людей (З газети)
  • І справді, машина безвідмовно корилася людській волі,..як під мітлу, забирала руду (С. Чорнобривець)

ходи́ти під ву́сом.

Бути дорослим (про хлопця). Приклади
  • Було це років сорок тому, а може, й цілих сорок п'ять. Я, як кажуть, ходив уже під вусом і служив у сільського куркуля Тимохи Ломаки (Є. Кравченко)

ма́ти олі́ю (лій і т.ін.) в голові́, жарт.

Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко)
  • ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало)
  • ма́ти лій під чу́бом. —Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха)
  • Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко)
  • — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар'ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь. — Іди, чоловіче (М. Стельмах)
  • Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак)
  • От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах)

ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́ і т.ін.) під нога́ми у кого, чиїми.

Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т.ін. Приклади
  • ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою колгоспу одноголосно (Ю. Збанацький)
  • ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський)
  • Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський)

ходи́ти під Бо́гом, заст.

Не знати, що трапиться у житті, що є неминучим у майбутньому. Приклади
  • Надто прикро не мати довго звісток від рідних та дорогих людей з того краю, де всі.. під Богом ходять (Леся Українка)
  • Кобза… з матір'ю увійшов у хату і, помолившись перед іконами, стиха промовив: — Не журіться, матінко, ми всі ходимо під Богом (О. Стороженко)

не чу́ти (не відчува́ти) ніг [під собо́ю].

Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. Приклади
  • А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко)
  • Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Ф. Бурлака)
Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Приклади
  • — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер)
  • аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала [Сивилла], Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський)
  • Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян)
з дієсл. руху. Дуже швидко. Приклади
  • Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик)
  • Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський)
  • не чу́ючи ніг [під собо́ю]. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський)

під дурно́го ха́ту.

Невідомо куди (про адресу). Приклади
  • — Куди посилати? Під дурного хату (Сл. В. Утченка)
  • — Писати листа під дурного хату не хочеться (З газети)

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю).

Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Приклади
  • руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучака, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч)
  • По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо.. .Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети)
  • Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище… з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить.. .Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу)

сім фу́тів під кі́лем.

Усталена форма побажання успіху, удачі. Приклади
  • Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу (З газети)

не чу́ти (не відчува́ти) землі́ [під собо́ю (під нога́ми)].

Бути у назвичайно піднесеному стані. Приклади
  • Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець)
  • — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах)
  • Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (А. Федькович)
з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. Приклади
  • Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку — землі під собою не чую (М. Стельмах)
  • Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч)
  • Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко)
  • Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін)

під ніс, зі сл. говори́ти і под.

Тихо, нерозбірливо, невиразно. Приклади
  • По дереві фуганок майже співає. Власне, підспівує. Бо співає щось собі під ніс той, хто працює (Ю. Яновський)
  • Зараз він важко дихав і щось бурмотів собі під ніс (Ю. Бедзик)
  • — Здорові, тітко! — веселенько привіталася Христя.— Здорова,— під ніс охриплим голосом мовила Мар'я (Панас Мирний)

з дощу́ та під ри́нву.

Від однієї небезпеки, біди та до ще гіршої. Приклади
  • З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З журналу)

сла́ти язи́к під но́ги.

Підлещуватися до кого-небудь. Приклади
  • Цей плазував на череві І догоджати звик, Начальникові килимом Під ноги слав язик (В. Симоненко)

під ти́ском.

чого. Внаслідок впливу певних умов, обставин і т.ін. Приклади
  • Під тиском умілих доказів Гуркала пішов [Кульницький] на компроміс: — Відстукаємо рішення про повернення Варчуку частини його землі (М. Стельмах)
  • До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина (І. Франко)
кого, чиїм. Через чиїсь настійні вимоги. Приклади
  • Бугор під тиском товариства змушений був визнати, що поводився як останній нахаба (О. Гончар)
кого, чиїм. Внаслідок чиїх-небудь насильницьких дій, застосування сили з чийогось боку. Приклади
  • Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (З підручника)

під покрива́лом чого.

Маскуючи чимсь що-небудь, використовуючи щось як прикриття, як захист і т.ін. Приклади
  • Геть брехню під покривалом прав! (М. Рильський)
  • Отакий чоловік мій зять! Під покривалом віри хова всі свої безсовісні діла (Панас Мирний)

ти́кати під [са́мий] ніс кому, згруб.

Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. Приклади
  • На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник)
  • — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах)

трима́ти під каблуко́м кого.

Беззастережно підкоряти своїй волі, робити повністю залежним від себе ( перев. чоловіка від дружини). Приклади
  • Мати художника [М. Жука] Параска Микитівна… тримала чоловіка і сина під каблуком (З журналу)

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т.ін.) хо́дить (бі́гає і т.ін.) у кого і без додатка.

Комусь холодно, хтось мерзне. Приклади
  • За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський)
  • Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе [ходить] (Панас Мирний)
Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т.ін. Приклади
  • аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар)
  • Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою (В. Собко)
  • Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник)
  • — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети)
  • Як… стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе [ходить] за спиною (С. Васильченко)

під уда́ром, перев. зі сл. бу́ти, перебува́ти.

У небезпечному становищі, під загрозою чого-небудь. Приклади
  • У вересні сорок першого неподалік Азовська прорвалися гітлерівці. Завод під ударом (М. Рудь)

під ву́сом.

Дорослий (про хлопця). Приклади
  • Але був уже тоді я, як то кажуть, хлопець під вусом, а руки у мене вже змалку мозолів не боялися (П. Козланюк)
  • Там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом (Дніпрова Чайка)

до ні́гтя.

Повністю, цілком, до кінця. Приклади
  • до оста́ннього ні́гтика.Тато весь належить тобі, весь, до останнього нігтика: ні з ким не було Васькові так цікаво, як із татом (А. Дімаров)
Знищити, ліквідувати і т.ін. Приклади
  • під ні́готь. — Ти дивись мені, командуй як слід! — Добре, добре,— відповів Щорс. — Щоб порядок був, чуєш? Коли хто не так — під ніготь (О. Довженко)
  • — А я примусив би їх [хазяїв крамниць] халяндри скакати… До нігтя… всіх до одного…— люто блиснув очима Ярошенко (В. Речмедін)
  • — Треба тільки за діло дружньо братись, урожай виростити, голод перемогти, спекулянтів — до нігтя (Ю. Збанацький)

під чо́ботом чиїм, кого, зі сл. бу́ти і под.

У цілковитій залежності від кого-небудь, під чиєюсь владою, чиїм-небудь гнітом. Приклади
  • Культура нашого народу в тяжкому стані тільки тому, що вона опинилася під чоботом тоталітарного режиму (З журналу)
  • — У нас спільний ворог — самодержавство. Отже, й спільна мета: здобути волю всім народам, що стогнуть під його чоботом,— сказав Крулікевич (З. Тулуб)

по (під) [са́му (самі́сіньку)] за́в'язку.

Сповна, дуже багато, достатньо. Приклади
  • Анекдотів про Павла Павловича Гуляйвітра наслухаєтесь під саму зав'язку (В. Дрозд)
  • Квіточки, пташечки, чисте повітря… Він наївся того чистого повітря по самісіньку зав'язку (А. Дімаров)
  • Нам перша ж перевірка по зав'язку всипле (З журналу)
  • Напозичався [грошей] вже й так по саму зав'язку (М. Кропивницький)
  • Дипломатам роботи по зав'язку (І. Драч)

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні. Приклади
  • — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс (М. Хвильовий)
  • [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
  • — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)
Абсолютно, зовсім нічого. Приклади
  • — Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
  • Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
  • Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)

під ві́ник.

Повністю, до кінця. Приклади
  • під ві́ничок То пан завжди давав рощот [розрахунок], а тепер хлібороби дали панові рощот. Та ще як дали! За одну ніч підчистили пана, і комори, і обори під віничок — забрали все в нього (М. Стельмах)

підверну́ти під кори́то кого.

Позбавити кого-небудь привілеїв, влади і т.ін. Приклади
  • Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів; заведемо на Вкраїні інший порядок; не буде в нас ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого (П. Куліш)
Вийти заміж раніше, ніж старша сестра. Приклади
  • — Хороші твої дочки, Стехо! Тільки, Стехо, підверне Катруся під корито твою Ганнусю (Ганна Барвінок)

під (по́під) [чужи́м] ти́ном.

Просто неба, надворі; без притулку. Приклади
  • Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге.. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко)
  • Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах)

підво́дити / підвести́ під ха́ле́пу кого.

Завдавати клопоту, неприємностей, несподіваної біди кому-небудь. Приклади
  • — Якова не слухайте. Баламут він. Собі погано зробить і вас під халепу підведе. .. (Ю. Смолич)

узя́ти під но́ги кого.

Поставити кого-небудь в принизливе становище; зганьбити. Приклади
  • — Ще ж не перевернувся світ, Щоб піп узяв мене [пана] під ноги (І. Франко)

ляга́ти / лягти́ до ніг (під но́ги і т.ін.) кому, кого і без додатка.

Виявляти шану, схилятися перед ким-, чим-небудь. Приклади
  • Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (М. Рильський)
  • Як упав же він з коня та й на білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг (П. Тичина)
Скорятися кому-, чому-небудь. Приклади
  • Складні ворожі укріплення лягали до ніг [нашим бійцям] (О. Гончар)

не (ані́) під ша́пку кому.

Нескладний, неважкий, не обтяжливий; легкий. Приклади
  • З нею [сокирою] я так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку (О. Вишня)
  • — Що то молоді та здорові. Їм усяка робота не під шапку… Хіба скажете, що вони ось зараз із поля вернулися? Ніколи в світі!.. (В. Кучер)
Хто-небудь може легко справитися з ким-небудь. Приклади
  • — А Наталка помінялася місцями з багатьма, полковники їй ані під шапку. Вона мати графа, графиня (В. Чумак)

ста́вити / поста́вити під уда́р кого, що.

Своїми діями доводити кого-небудь до загрозливого, критичного становища; підводити когось. Приклади
  • Відсутність коштів ставило під удар усю їх роботу, всі їх надії на завершення її (З газети)

руба́ти (рі́зати) під ко́рінь кого, що.

Підривати основу існування кого, чого-небудь. Приклади
  • руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись рубати дерево під самий корінь. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи хибні мазори, або фарисейські приписи (З журналу)
  • Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)
  • — Мене [Задніпровський] ріже під корінь (М. Стельмах)
  • Самогонщиків треба рубати під корінь (В. Кучер)

підвести́ / підво́дити під монасти́р кого і без додатка.

Діями, словами чи обманом поставити кого-небудь в скрутне або незручне становище. Приклади
  • Різні думки клопотали її голову. Що як він [панич] не прийде? Скаже: під монастир підвести хочете… І ніяка божба і клятьба не поможе… Тоді краще умерти! (Панас Мирний)
  • — Вони — хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести, а нишком підведуть під монастир — такі вони (Марко Вовчок)

під гаря́чу ру́ку (руч).

У момент великого збудження, роздратування, тимчасового гніву. Приклади
  • Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре (Словник Б. Грінченка)
  • Сказані колись під гарячу руку, ці слова Винниченка [про історію України, яку нібито не можна читати без брому] повторюються й тиражуються і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії (Л. Костенко)
  • Тарас [Шевченко] утік аж на горище, забився у найдальший він куток, бо не хотілось попасти під гарячу руку своєму панові (Д. Косарик)
  • Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича… всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний)

під со́нцем.

У світі, на землі. Приклади
  • О племене, вас утомили війни. І навіть в сні не вийти вам із пут. Переділіться знову — супокійний Хай буде кожному під сонцем кут (М. Зеров)

під па́ру.

кому, чому. Схожий чимсь на когось іншого або на що-небудь інше; подібний до кого-, чого-небудь або такий, як хтось, щось. Приклади
  • — Ба ні, голова в нас тямущий, хоч би й вам [Явтуху] під пару! — сміється жінка на возі (Ю. Яновський)
кому. Який годиться, підходить кому-небудь в подружжя. Приклади
  • [Наталка:] Ви пан, а я сирота; Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Котляревський)

ніс під се́бе.

Засоромитися, злякатися. Приклади
  • Наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе (Сл. Б. Грінченка)

ні під я́ким о́глядом, із запереч.

Ні за яких умов, обставин; ніколи; нізащо. Приклади
  • Ні під яким оглядом не відступатися від наміченого.

до лиця́ кому.

що. Личить, пасує що-небудь комусь (про одяг, предмети туалету і т.ін.); гарно у чомусь, з чимсь. Приклади
  • Улька наділа на Гриця бриля і зазначила, що він хлопцеві до лиця (С. Добровольський)
  • Зачіска і хустка. Щоб усе їм [жінкам] — до лиця (С. Олійник)
  • Та Парасці великі срібні сережки і до лиця були (Нар. оповідання)
перев. з інфін. Варто, слід, годиться. Приклади
  • То що вже говорити про купця? Йому сидіти геть не до лиця (Л. Костенко)
  • Вони докоряли йому, говорили, що йому не до лиця губитися перед труднощами (Григорій Тютюнник)
  • Плакати було пізно та й не до лиця такій, як він, людині (Л. Первомайський)
з ким. Гарно кому-небудь із кимсь. Приклади
  • Сам бачить — Ганні до лиця все ж з парубком високим (П. Дорошко)
Відповідає чиємусь характерові, становищу і т.ін.; підходить. Приклади
  • Та нам не до лиця забобони! (Ю. Яновський)
  • — Не вдавайте з себе поета! Се вам дуже не до лиця (І. Франко)
Додає щось до зовнішнього вигляду кого-небудь, несподівано прикрашаючи його. Приклади
  • [Тетяна:] І той рубець у другого б був ґанджею, у нього ж він красою служить і до лиця, як лицарю, йому!.. (І. Карпенко-Карий)
  • Вона поглянула з суворістю знавця (суворість їй була так само до лиця) (М. Рильський)
хто. Хтось підходить на вигляд хтось комусь. Приклади
  • під лице́. [Степан:] Що не говори, а Роман Хведосці під лице! (І. Кропивницький)
без додатка. Красивий для когось, підходить комусь. Приклади
  • Марина в платті до лиця. Плаття коротке з корсажем, білий хвартух, пов'язана платком, колір до лиця (І. Карпенко-Карий)

соба́ці (псу, коби́лі) під хвіст, вульг.

Даремно, марно, без позитивних наслідків. Приклади
  • — Усе, про що ми говорили, пішло кобилі під хвіст. Треба іншу думати думу (М. Стельмах)
  • — І нам з вами з нього, живого, ніякої користі. За його голову ні шеляга. Сам з'явився. А клопоту? Готовий процес, стільки старань — і собаці під хвіст (Б. Харчук)

під стіл пі́шки ходи́ти (бі́гати), ірон.

Бути дуже малим, малою дитиною. Приклади
  • ходи́ти пі́шки під столо́м. — Коли не вмів ще й букваря читати, Ходив, як кажуть, пішки під столом. Любить мене навчила мати… (В. Симоненко)
  • — Володя Шевченко, здається, учора під стіл пішки бігав, а тепер уже рулює на комбайні (З журналу)
  • — Ну, то як, Михайле? Будеш чабаном? Хлоп'я задкує від Горпищенка.. — Я льотчиком буду… Як Петро ваш… — Ага! — хихикає Корній. — Під стіл пішки ходить, а вже й воно розібралося, де вершки, а де відвійки (О. Гончар)
  • — Ти що, нас лякаєш?— завівся друкар.— Ти ще під стіл пішки ходив (В. Дрозд)

холо́дна жа́ба сиди́ть під се́рцем у кого.

Кого-небудь охоплює передчуття чогось поганого, неприємного. Приклади
  • — Навіть самі слова — прокурор, тюрма, слідчий — все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під серцем (В. Собко)

[аж] до [сами́х] хмар; під [самі́ (самі́сінькі)] хма́ри.

Дуже високо. Приклади
  • Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (П. Дорошко)
  • до самої́ хма́ри. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко)
  • [Поет:] Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка)
  • Аеростатів загороди готові знятися до хмар (В. Сосюра)
  • На крайній найвищій горі… стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (І. Нечуй-Левицький)

земля́ гори́ть під нога́ми.

2. перев. зі словосп. таки́й, що. Хто-небудь спритний, вправний, здатний перев. на погані вчинки. Приклади
  • земля́ гори́ть під ким. Тато тихцем розповідав, що Заволока був до революції таким конокрадом, що й земля під ним горіла (А. Дімаров)
  • — У мене два дружки працюють на заводі. Такі хлопці — земля під ногами горить. Я їх підмогоричу. Вони підуть у ліс, зустрінуть правдошукача і дадуть йому такої духопелки, той про все на світі забуде (В. Сологуб)
чиїми, в кого. Для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним. Приклади
  • гори́ть земля́ під ким. Треба, щоб під окупантами горіла земля (О. Гончар)
  • Положення [становище] жахливе, земля горить під ногами (Б. Лепкий)
  • Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (З газети)
  • — Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську,. .хіба у вас горить земля під ногами (Н. Рибак)
  • Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник)

[як (мов, нена́че ́і т.ін.)] під сурди́нку.

Стишено, глухо. Приклади
  • Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич)
  • Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський)

кут зо́ру.

Певний погляд на ті чи інші явища, певне розуміння чогось, певна позиція в чомусь. Приклади
  • під куто́м зо́ру чого. Світову філософію художник засвоює для того, щоб розглядати явища дійсності під кутом зору історичного матеріалізму (З журналу)
  • У кращих творах першої збірки В. Симоненка вже є вагома поетична думка, певна позиція, свій кут зору на описуване (З журналу)

під руко́ю; під рука́ми, зі сл. бу́ти, ма́ти і т.ін.

чиєю (чиїми), кого. У залежності від когось, у підлеглості кому-небудь. Приклади
  • ..Брати на себе ініціативу — це і незвично, і клопітно. Куди певніше та затишніше бути під чиєюсь рукою (З газети)
  • Можна і тут виявити себе, не обов'язково… ходити в аспірантах, під рукою в маститих професорів (І. Цюпа)
У наявності. Приклади
  • Завбазою нічого не хотів від життя: все було під рукою (З журналу)
  • Нині узвар здебільшого називають компотом, готують його з тих фруктів, які є під рукою (З журналу)
При собі, з собою. Приклади
  • Багато рядків з Енеїди Шевченко знав напам'ять і цитував у повістях, коли твору Котляревського в нього не було під руками (З журналу)
У своєму розпорядженні. Приклади
  • Немає причин сумніватися, що в жерців були під рукою, дуже стародавні народні перекази про патріархів, може, навіть письмові джерела, і вони внесли їх до своєї компіляції майже без змін (З журналу)
Близько, поблизу, напохваті, напоготові, поруч. Приклади
  • — Коли трапиться наглий, нещасливий випадок, в селі є лікар зараз же на місці, під рукою,— то це велика справа (Ірина Вільде)
  • По-людському треба! І в цьому весь Остап Вишня. Гумор хай буде смішним, сатира хай буде гострою, але людяність, душевність, доброта і співчуття теж мають бути під рукою, напохваті (З газети)

без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон.

Бути зовсім малим, в дитячому віці. Приклади
  • без штанці́в під стіл бі́гати. [Глушак:] Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко)
  • Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети)

виміта́ти / ви́мести під мітлу́ що.

Забирати все начисто, зовсім нічого не лишаючи. Приклади
  • повиміта́ти під мітлу́ (про все). — Є дані, — знову продовжував херсонський посланець, — що греки зараз беруть хліб у Хорлах, під мітлу Заповзязалися усе повимітати, як зробили це і в нас, у Херсонськім порту (О. Гончар)
  • — Хто хоче пити молоко, фуражу залишав би, — сказала Тоня. . А то влітку весь фураж під мітлу виметуть, а навесні, коли худоба дохне, знову давай його назад, із станції тягачами по багнищі тягнуть (О. Гончар)
  • Насувався голод.., а рятівники [інтервенти] тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (О. Гончар)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
  • — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
  • Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

підво́дити / підвести́ під одну́ графу́ кого, що.

Прирівнювати кого-, що-небудь у чомусь, не враховуючи різниці між ними. Приклади
  • — Рідний син — і то якось після чарки давай шпиняти: а ви, тату, тоді таки дров наламали, кого слід і кого не слід — під одну графу підвели (О. Гончар)

пусти́ти під укі́с що.

Довести до занепаду. Приклади
  • Розшарпали колгосп, пустили під укіс (З газети)
  • — Ось куди Мусій Завірюха із Павлюком гнуть! Хоче перевести добро! Пустити артіль під укіс! (К. Гордієнко)

топта́ти (підто́птувати) / підтопта́ти під но́ги кого.

Перемагати. Приклади
  • Руські в нічну битву безстрашно пішли і підтоптали під ноги хваленого і хвастовитого угорського полководця Філонія (А. Хижняк)
  • А в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала (П. Куліш)
також що. Не рахуватися з ким-небудь, ганьблячи, зневажаючи когось. Приклади
  • [Домаха:] ..Слухай свекрухи, угоджай свекрові… Не підтопчи матері під ноги (І. Карпенко-Карий)
  • А він [Нечай] не хотів утікати, свою славу козацьку під ноги топтати. І клав ворогів, як снопики (Т. Масенко)
  • Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче (Марко Вовчок)
що. Нехтуючи чимось, не виконувати, не дотримуватися чого-небудь. Приклади
  • Вони Божий закон під ноги топчуть (Леся Українка)

під о́бстрілом.

У становищі людини, яку за щось критикують, лають, яка зазнає різних нападок. Приклади
  • Панас Мирний завжди був під обстрілом (В. Козаченко)

хоч під гре́блю.

Уживається для вираження досади, поганого настрою, відчаю і т.ін. у зв'язку із становищем, що склалося; безвихідь. Приклади
  • Ще під будень сяк-так на роботі.. А як вечір настане або свято, або зостався хто який день без роботи… Хоч під греблю!.. (Панас Мирний)

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т.ін.), грубо.

Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Приклади
  • Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть;. .Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський)
  • Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов'янсько- європейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
  • Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський)

підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т.ін.) під ку́лю.

Ставити себе під загрозу, ризикувати бути вбитим; наражатися на небезпеку. Приклади
  • підставля́ти себе́ під соки́ру. Запекло пробивалися рицарі, вони.. підставляли себе під сокири (А. Хижняк)
  • Та і навіщо тобі лоба під кулю підставляти? Краще проберись до наших і передай (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Ніколи й голови за віру й батьківщину Під кулю ти не підставляв (Я. Щоголів)

держа́ти (трима́ти) під сукно́м що.

Залишати без уваги, відкладати виконання, здійснення і т.ін. чого-небудь; нічого не робити або не розглядати чогось на даному етапі. Приклади
  • Написав я і третю п'єсу та вже держу її під сукном (М. Кропивницький)

під масть.

чому. Схожий на щось, подібний до чогось. Приклади
  • Під масть прозі Зорі вийшла й її наука, котра репрезентується Історією літератури руської з Огоновського (М. Драгоманов)
перев. кому. Підходить кому-небудь. Приклади
  • [Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький)
  • — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький)
Схожий на когось, однаковий з кимсь за певною ознакою. Приклади
  • до ма́сті. Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня)

ссе (смо́кче) / засса́ло (засмокта́ло) під ло́жечкою у кого, безос.

Хто-небудь переживає, непокоїться про щось. Приклади
  • Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле)
  • — Ой, скупий же ви народ — армійські інтензати!.. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко)

під серди́ту годи́ну.

Спересердя. Приклади
  • Під сердиту годину, Одна [сестра] смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов)

під чужи́й тин, зі сл. іти.

Геть, куди завгодно. Приклади
  • Поки в мене руки дужі та сила служить, то я вам і потрібна. А якби,— не доведи Господи! — я захворіла або сили позбулася, то тоді під чужий тин іди (Панас Мирний)

під гра́дусом яким; рідше під гра́дусами якими, жарт.

У стані сп'яніння; напідпитку. Приклади
  • Жигай. . зрозумів, що баба Зуйка вже під повним градусом, і з опаскою накрив склянки рукою (А. Шиян)
  • Мені раптом здалося чомусь, що Чагар під невеличким градусом (М. Хвильовий)
  • Напідпитку сидіти на лекціях не личить, та й чи втямить у фізиці людина під градусами (П. Автомонов)
  • — Багатьом здається, що Братусь завжди під градусом, завжди напідпитку, а воно просто я від природи рухливий (О. Гончар)
  • — Скромничаєш, Петю! — Вочевидь я здоровенького лишняка хльобнув і під градусами бовкнув (О. Ковінька)
  • Відчиняються двері і з'являються два суб'єкти:. .обидва під градусом (С. Васильченко)
  • — Залиш мене, Шарко, ти під градусом! — з несподіваною різкістю кинув інженер (М. Хвильовий)

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т.ін.

Виконується, здійснюється і т.ін. швидко й успішноִ Приклади
  • Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
  • Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (Гончар)
  • Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) під [скляни́м] ковпако́м, зі сл. жи́ти і под.

Відірвано, ізольовано від реального життя. Приклади
  • — Що ви можете знати про це, коли все життя прожили наче під скляним ковпаком? (Ірина Вільде)

під ма́ркою чого.

Маскуючись під що-небудь; у вигляді чогось. Приклади
  • Використовуючи всі її [мови] надбані віками скарби, треба очищати її від архаїзмів, провінціалізмів і того хвацького словесного новаторства, яке під маркою побутових словечок засмічує нашу мову (О. Довженко)

як (мов, ні́би і т.ін.) під шнуро́к.

Дуже рівний, в одну лінію. Приклади
  • В хорошому стані ввійшли в зиму посіви озимої пшениці. Сіяли високоврожайним насінням. Рядки — мов під шнурок (З газети)

під свою́ ру́ку, зі сл. прийня́ти, бра́ти і т.ін.

До себе під захист, покровительство. Приклади
  • Дізнавшись про причину втечі Наталки, вона рішуче прийняла її під свою руку (С. Добровольський)
  • — А мені якраз і потрібні люди авантюрницької вдачі.— Що ж, коли такі потрібні, беріть колодяженців під свою руку. І, як кажуть, ні пуху, ні пера! (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • — Прости нас, князю, що ми тебе зневажали і тебе не послухали: прийми нас під свою руку (І. Нечуй-Левицький)

кла́сти / покла́сти під сукно́.

Відкладати розв'язання якої-небудь справи на невизначений термін. Приклади
  • [Галушка:] Писав я вже про це в район, але там поклали під сукно в канцелярії (О. Корнійчук)

під (пе́ред) [са́мим] но́сом.

Поруч з ким-небудь, дуже близько від когось. Приклади
  • під самі́сіньким но́сом. Не помітив того, що робилося в нього під самісіньким носом (М. Ю. Тарновський)
  • Я був упевнений: оця зовсім не схожа з дочкою жінка примусила Оксану зачинити перед моїм носом двері (В. Шевчук)
  • Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом (Укр. присл.)
  • Шукають життя, а воно у них перед носом (В. Винниченко)
тільки під но́сом, зі сл. говори́ти і под. Тихо, нерозбірливо. Приклади
  • Гапка й собі бурчала щось під носом (І. Франко)
  • Ставав на дорозі, щось мимрив під носом, щось міркував… (М. Коцюбинський)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) жа́ру за халя́ви (під хвіст) кому, жарт.

Дуже дошкуляти кому-небудь чимсь; провчати кого-небудь за щось. Приклади
  • Есесівців рубонули чорноморські матроси в Криму, сипонули їм жару під хвіст під Севастополем, під Москвою й Сталінградом (О. Сизоненко)
  • Най [нехай] тобі сиплють [опришки] жару за халяви (І. Франко)

під крило́м чиїм, кого.

Під опікою, під захистом кого-небудь. Приклади
  • Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (І. Цюпа)
  • під кри́льцями. Він боявся, що буденність, невлаштованість сільського життя пригнічуватимуть Наталку, яка всі роки прожила під материними крильцями (М. Зарудний)
  • Путя… виросла під крилом гувернанток (Леся Українка)

під (за) сімома́ (трьома́ і т.ін.) замка́ми, зі сл. трима́ти і под.

зі сл. знахо́дитися і под. У повній ізоляції, засекреченості. Приклади
  • Ще донедавна регулярна публікація в газеті даних про… аварійні ситуації на атомних електростанціях була просто немислима — вони знаходилися за сімома замками (З газети)
що. Дуже надійно. Приклади
  • — Ховають мужицьку правду, за сімома замками ховають, — зітхав хтось біля воріт (М.Стельмах)
  • Добрий господар не той, хто тримає гроші під трьома замками, а той, хто вкладає їх у діло (З газети)
Зовсім недоступний, незрозумілий для пізнання. Приклади
  • Ще порівняно недавно одержання штучних алмазів було таємницею за сімома замками.. .Тепер же алмази може виготовляти навіть… робот (З газети)
  • Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками (Василь Шевчук)
Під особливим наглядом, охороною. Приклади
  • Зле і кату, зле і жертві, а щасливого нема. Всім судилося померти за замками сімома (В. Стус)
  • Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко)

під стрі́хою чиєю, якою.

В чиємусь домі, під чиєюсь опікою, наглядом. Приклади
  • Дмитрик уперше в житті ночує під чужою стріхою, далеко від матері (М. Коцюбинський)

мі́сце під со́нцем.

Певне становище в житті, в суспільстві і т.ін. Приклади
  • Чим ближче фініш чемпіонату з футболу, тим цікавішою стає боротьба за місце під сонцем (З газети)
  • Місце під сонцем, яке вони посідають, їх поки що влаштовує (З журналу)
  • Поезія Янки Купали змальовувала величний образ працелюбного білоруського народу, який усвідомив свою роль в історичному процесі, своє право на місце під сонцем (З газети)
  • Очевидно, саме цим [возвеличенням військових діянь Бонапарта] пояснюється секрет блискавичного вивищення Мейсоньє, те, як легко йому вдалося зайняти місце під сонцем (М. Слабошпицький)
  • — Як же так? — вражено допитувався Денисович.— А отак: раз син попа, так немає тобі місця під сонцем! (А. Дімаров)

під му́хою, жарт.

У нетверезому стані; напідпитку. Приклади
  • під до́брою му́хою. І вчора під доброю мухою був… (Н. Кащук)
  • Можна б і ці одноманітні коробки [будинки] чимось оживити, а то вночі, як добре під мухою чоловік, то й додому не потрапить (О. Гончар)
  • Йому сподобалося, що голова під мухою: значить, свій чоловік — негордий (Григір Тютюнник)
  • — Дивуюсь — з якого це часу… з'являються на роботу під мухою? (Ю. Збанацький)

під оди́н ранжи́р, зі сл. рівня́ти і под.

Нехтуючи індивідуальними рисами; однаково. Приклади
  • Люди — різні, їх не можна рівняти під один ранжир (З журналу)

підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т.ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т.ін.) під ру́ку (в ру́ки).

тільки попади́сь (попади́ і т.ін.) під ру́ку. Уживається для вираження застереження або погрози. Приклади
  • — Ну, негіднику,— пригрозив, розтираючи око.— Попадись ти мені під руку в наступному кварталі (З газети)
Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна було легко взяти, дістати, використати і т.ін. Приклади
  • Коли починався бій, тоді тримайся.. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (О. Гончар)
  • Ганяв [Роман Васильович] усіх, хто потрапляв під руку, як сидорових кіз (Ю. Збанацький)
  • Взяла [Софія] й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її (Леся Українка)
  • Він [Франко] читав усе, що попадало в руки (М. Коцюбинський)
  • Громадяни хапають де тільки під руку попадається все належне до скульптури: ескізи, бюсти і т.ін. (Леся Українка)
  • Частував [Чіпка] кожного, хто підвертався під руку (Панас Мирний)
  • Їли жадібно, їли все, що кому попадало під руку (Ю. Збанацький)

взя́ти ду́лю [під ніс].

Нічого не одержати, не дістати. Приклади
  • Кадети налітали оце з Перекопу, хотіли людей набрати, та дулю взяли (О. Гончар)
  • Писав Пан: звізду дав і червону стрічку. От я й ждав… Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський)
  • Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр. присл.)

під своє́ крило́, зі сл. бра́ти і под.

Для захисту, опікування. Приклади
  • — Не повинні б союзники їх [фашистів] під своє крило приймати. Як-не-як союзники (О. Гончар)
Під командування, керівництво. Приклади
  • Тоді він зібрав під своє крило розпорошену піхоту, зайняв кругову оборону біля гармат і вів цілу ніч і цілий день нерівний бій з німцями (В. Кучер)

смія́тися [собі́] під ніс (з-під ву́са) з чого і без додатка.

Злорадіти з приводу чого-небудь. Приклади
  • — Та й я не дополуднував, бо все сміявся собі під ніс з тих брехень,— обізвався Денис (І. Нечуй-Левицький)
  • От ідуть вони удвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється)

[на́че] ві́жка (вожжи́на) під хвіст попа́ла (потра́пила) кому і без додатка, розм. , згруб.

Хто-небудь, перебуваючи в яскраво вираженому неврівноваженому стані, бурхливо виявив впертість або шаленість, самодурство і т.ін. Приклади
  • — Та що скоїлось. Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б… так ні, статечний, розумний чоловік, а так наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко)
  • Нащо вже їх директор — і працьовитий, і тямущий, і чесний, а потрапить йому віжка під хвіст — за копійчину торгується (І. Муратов)
  • — Ти ба, розгаласувалася! Віжка під хвіст попала, чи що? Батька критикувати здумала? Дорости ще треба! (В. Попов)

гребти́ під (до) се́бе [обома́ рука́ми (обіру́ч) і т.ін.] що і без додатка, зневажл.

Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. Приклади
  • Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд)
  • І в чому ж він помилився сам?. .Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик)

танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого.

Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. Приклади
  • скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр. присл.)
  • Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній)
  • — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов)
  • А незабаром почав [Юрко] верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш)

під бо́ком.

Дуже близько, зовсім поруч від когось, чогось. Приклади
  • Головне, як кажуть, вона [солома] під боком, бери коли хочеш на підстилку (З журналу)
  • Переправа під боком у ворога проходила добре (Л. Первомайський)
  • — Хто живе там під боком у заводу, той білого снігу не бачить, — гомонить дядько Ягор (О. Гончар)
  • — Цього ти не кажи мені, Катре… Під боком люди (С. Васильченко)
  • — Ось Буковина під боком, а відти приїздять до міста на ярмарок попи такі бородаті, аж ну! (Л. Мартович)

[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт.

Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т.ін. Приклади
  • — Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк)
  • [ще] з молоко́м на губа́х. Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич)
  • — Прийде, бувало, з курсів — ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник)
  • Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко)
  • [ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х. Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко)
  • під ву́сами не обсо́хло молоко́. А в самого під вусами не обсохло молоко (В. Бичко)
  • Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона [Наталя] вже й з паничами (Панас Мирний)
  • [Павук:] Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний)
  • [ще] [ма́терине (ма́тернє)] молоко́ не обсо́хло ко́ло губі́в. Мирон, аби згадали про невістку, каже: Ще молоко не обсохло коло губів (Панас Мирний)
  • — Теж мені хазяїн! Ще материне молоко на губах не висохло, а вже й собі свого носа сунеш (П. Рєзніков)
  • — Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! — Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко)
  • Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко)
  • Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою педагогіку та методику (Ю. Збанацький)
  • [Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький)
  • В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: Пекла нема.. (О. Кониський)
  • Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади
  • Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
  • кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
  • Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

під поло́ю.

Потай від інших, крадькома, таємно. Приклади
  • Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні (М. Рильський)
  • — Хоч Дорош і городянин, а, бач, поділився хлібом-сіллю, а ми, селюки, під полою зжували (Григорій Тютюнник)

бра́ти / взя́ти під о́бстріл кого.

Різко критикувати, викривати, висміювати і т.ін. кого-, що-небудь. Приклади
  • Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей (З журналу)
  • Піонерські загони.. брали на своїх зборах під обстріл невстигаючих (Ю. Збанацький)

під сімома́ вітра́ми.

На відкритому, ніким і нічим не захищеному місці. Приклади
  • На роздоріжжі, під сімома вітрами стояло місто-воїн. Сувора й скупа на славу історія Мінська (З журналу)

смокта́ло під грудьми́, безос.

Хотілося їсти; нило, боліло з лівого боку грудної порожнини (від думок, переживань). Приклади
  • Міцніше смоктало під грудьми від голоду (З. Тулуб)
  • Смоктало під грудьми від гіркої досади, що не взяв участі через поранення в цьому справедливому бою (З газети)

іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю).

Слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь. Приклади
  • Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (П. Панч)
  • Та й не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку. Як панна Маня скаже, так і буде (І. Франко)

трима́ти (держа́ти) під замко́м (на замку́).

що. Не давати кому-небудь можливості користуватися чимсь. Приклади
  • [Передерій:] А де вона та грамота? Її безсоромно загарбав воєвода. І сім років тримає під замком Всі наші привілеї, надання І вільності всі київських міщан (І. Кочерга)
кого. Замикати, ховати від когось, надійно охороняючи. Приклади
  • — А де ж Порфир? Це ви його під замком тримаєте? Негайно його сюди! Віддайте мені його на поруки (О. Гончар)
що. Робити недоступним для когось, надійно охороняти. Приклади
  • Грали Стахановець — Зеніт. Скрипченко діяв точно: ворота тримав на замку (З журналу)

втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми.

Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т.ін. Приклади
  • Усі перевертні [пани] почували своє велике горе, що вони вже втратили усі… рухомі й лежачі добра та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький)

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.

Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін. Приклади
  • не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
  • — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)

під шумо́к.

Використовуючи якусь нагоду або потай від інших. Приклади
  • Крики — то була лише провокаційна обструкція, організована ворогами народу під шумок (І. Багряний)
  • Дорош пильно подивився в очі Гната, ламаючи його гостро відточений погляд.— Ну, ти під цей шумок чесного хлопця не заплутай. Я за нього ручаюсь (Григорій Тютюнник)

да́ти під [сьо́ме] ребро́ кому.

Боляче вибити, покарати кого-небудь. Приклади
  • Козаки.. дали йому.. під сьоме ребро, напутили двома прикладами (Я. Качура)

плу́татися (верті́тися) під нога́ми в кого і без додатка.

Заважати, набридати кому-небудь своєю присутністю, своїми діями. Приклади
  • З насолодою посідали [Іван з Максимом] на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва (Ю. Смолич)
Не спати, бути в русі. Приклади
  • — Вже скоро треті півні заспівають, а ти ще вертишся під ногами. Чи не час би спати без задніх ніг? (М. Стельмах)

підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого.

Вводити кого-небудь в оману діями чи словами, обдурювати; ошукати когось. Приклади
  • Поліцаї бігцем рушили в напрямі до райцентру. Дідові очі молодо сміялись. Другого дня поліція повернулась у село.., всі знали, що то дід Макар підвів їх під дурного хату (Ю. Збанацький)

народи́вся (роди́вся) під щасли́вою зі́ркою (зоре́ю).

Щасливий, везучий, удачливий і т.ін. Приклади
  • На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: — Під щасливою зорею ти родився (К. Гордієнко)
  • Недаремно сусіди й родичі завжди заздрили моїй удачі… Ти — казали вони,— народився хоч і без сорочки, але під щасливою зіркою (О. Чорногуз)
  • Про удачливих кажуть: народився під щасливою зіркою (З газети)

під ча́ркою.

У стані сп'яніння; напідпитку. Приклади
  • — Куди ж ви їх [гроші], Володимире, діваєте: чи солите, чи квасите, чи свіжими поїдаєте, — іноді, під чаркою, допитувався дядько Микола (М. Стельмах)
  • Він був вже трохи під чаркою (І. Нечуй-Левицький)
  • Поліцаї були напідпитку, не те що п'яні, як квач, а так, під чаркою (К. Гордієнко)

під скі́петром чиїм, кого.

Під владою кого-небудь. Приклади
  • — Я хочу одного, — сказав посол. — Щоб моя країна була під скіпетром вашої королівської величності (З газети)
  • Офіційні представники російської монархії любили лицемірно базікати про благоденство народів, які були під скіпетром імператора (Від давнини..)

під чо́біт чий, кого, зі сл. потрапля́ти і под.

У цілковиту залежність до кого-небудь, під чиюсь владу, чий-небудь гніт. Приклади
  • — Там, в Україні, наші рідні потрапляють під чобіт бридкого жовніра Станіслава Жолкєвського… (Іван Ле)

під ви́глядом (під ви́дом).

кого. Видаючи себе за кого-небудь. Приклади
  • Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик)
чого. Виставляючи замість одного що-небудь інше; видаючи одне за інше. Приклади
  • — Недавнечко я прикупив собі земельки — так хуторок! І хотілося б мені ту земельку збризнути. От би під видом земського обіду — я б уже не пошкодував сотнею-другою (Панас Мирний)

на (під) смак чий.

Відповідно до чиїхось поглядів, уподобань. Приклади
  • — Як вам подобаються наші періодичні видання: Громадська думка, Рідний край, Шершень. На мій смак — все воно сіре, малоцікаве (М. Коцюбинський)
Відповідний чиїмсь поглядам, уподобанням. Приклади
  • Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак (Леся Українка)

[аж] під п'я́ти пече́ кого, кому і без додатка.

Хто-небудь не може встояти на місці від нетерпіння; комусь не терпиться. Приклади
  • [Кулішевич:] То що з нею станеться? Прийде — надивитесь… А коли під п'яти пече, то біжіть і провідайте… (М. Старицький)
  • Підкрались під нову хату. Гриць свиснув; переждав трохи, свиснув удруге… утретє… Все нічого не чути. А мене аж під п'яти пече (Марко Вовчок)

кла́сти / покла́сти під соки́ру.

Рубати, вирубувати що-небудь. Приклади
  • Лежить він [ліс] на межі трьох сіл, і жодне з них не милує його: кладе під сокиру (М. Стельмах)

під по́кри́шку, зі сл. стри́гти, стри́гтися, обчикри́жити і т.ін.

Навкруг голови, суцільною рівною лінією на лобі й на потилиці. Приклади
  • Тато, обчикриживши його під покришку, та надивившись на той череп'яний комір, казав: Знімай, Марку, сорочину, хай баби виперуть, а мою надінеш (Григір Тютюнник)

підбива́ти / підби́ти під свою́ ру́ку кого, що.

Змушувати кого-небудь коритися чиїйсь волі, владі; підкоряти кого-небудь. Приклади
  • Загордився купецький Новгород, сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку владимиро-суздальські князі (А. Хижняк)

під арши́н, заст.

зі сл. іти́, піти́, взя́ти і т.ін. До війська, в солдати. Приклади
  • Єсть у вдови їден [один] син — Взяти б його під аршин (С. Руданський)
  • Он у вдови один син, Та й той пішов під аршин (П. Куліш)
Підходить для служби у війську, в солдатах. Приклади
  • Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Т. Шевченко)

ма́ти під собо́ю ґрунт.

Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; обумовлюватися, пояснюватися чимсь. Приклади
  • [Джаліл:] Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський)
  • Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк)

посла́ти пода́лі (під три чорти́ і т.ін.) кого, лайл.

Нечемно, сердито, із гнівом сказати, відповісти комусь; вилаяти когось, вилаятися. Приклади
  • Вербуна… він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний)
  • Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський)
  • —. .А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду… у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу)

під зна́ком запита́ння.

Невідомий, нез'ясований, нерозв'язаний. Приклади
  • Рано радіти, собор той і сьогодні залишається під великим знаком запитання (О. Гончар)
  • Що ж до Семена Івановича Пальохи, то все стояло під знаком запитання (Б. Антоненко-Давидович)

під га́зом, ірон.

У нетверезому стані. Приклади
  • під газко́м. — Де ж це він ходить?.. Десь, може, до компанії пристав..— А що? Потім схаменеться, прибіжить під хмельком, під газком (Є. Гуцало)

підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого.

Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Приклади
  • підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив! Так, виходе [виходить] вона його добре під чобіток підгорнула? — озвалася пані (Дніпрова Чайка)
  • Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети)

підсу́нути го́лову під ко́лесо.

Заподіяти собі якесь лихо, нещастя. Приклади
  • [Бебех:] Не бійсь: Гаркуша не який-небудь дурень — голову під колесо не підсуне (О. Стороженко)

носи́ти сміття́ під чужу́ ха́ту.

Піддавати розголосові непорозуміння, суперечки в родині, в колективі і т.ін. Приклади
  • Не носи сміття під чужу хату (Укр. присл.)

стри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку.

Однаково оцінювати всіх або багатьох. Приклади
  • — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом.. . — Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко)
  • стри́гти всіх під оди́н гребіне́ць. Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-твоєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський)

підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].

Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. Приклади
  • А генерал… не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний)
Брати на себе чиїсь обов'язки, обтяжуючи себе. Приклади
  • З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети)
  • — Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок)

[і (хоч)] під земле́ю, зі сл. знайти і под.

Де завгодно, скрізь, всюди; будь-якими засобами. Приклади
  • — Не знаю, але Заруба дістане [мотор]. То такий, що під землею вирве (В. Кучер)
  • — Ну, я їм цього не подарую! Я їх під землею знайду (Григорій Тютюнник)
  • [Виночерпець:] Немає кубка з яшми! [Хуса (грізно):] Як нема? Хіба хто вкрав? Я злодія знайду хоч під землею! (Леся Українка)
  • [Ївга:] Та я б його, бісового сина, і під землею знайшла! Я б з його оті гроші видрала разом з його ненажерливими очима (Панас Мирний)

під го́лим не́бом.

Без житла. Приклади
  • Родина Зайченків, втративши через німців житло й опинившися цілою великою громадою під голим небом, сподівалася дістати дозвіл правління на хату (Ю. Яновський)
Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. Приклади
  • Посеред табору в одній хвилі виставлено шатри для старшин,— решта війська мала ночувати під голим небом (І. Франко)

під три чорти́ перев. зі сл. піти і под., грубо.

Геть, куди завгодно. Приклади
  • [Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко)
  • під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков)
  • — Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (О. Малишко)
  • Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній)

підхо́дити / підійти́ під плече́ кому.

Бути рівнею кому-небудь. Приклади
  • [Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький)

смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (під се́рцем, за се́рце) кого і без додатка.

Мучити, непокоїть кого-небудь, викликати відчуття душевного болю від чогось неприємного. Приклади
  • Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник)

стели́тися під но́ги перед ким.

Догоджати кому-небудь, принижуючись та втрачаючи людську гідність. Приклади
  • Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка)

лі́зти під но́ги кому.

Ходити, бігати і т.ін. біля когось; заважати. Приклади
  • — Як будеш дурним, будеш їм усе лізти під ноги.., то певно будуть тебе лякати (О. Кобилянська)
  • Тут летить тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину дитини: — Чого під ноги лізеш..?! (М. Коцюбинський)

під со́усом яким.

В тому чи іншому вигляді, трактуванні, висвітленні і т.ін. Приклади
  • під со́усами. Та що ж робиться з нашим кінопрокатом? Очевидно, те саме, що й в інших сферах: негласне підвищення цін під будь-якими соусами (З газети)
  • Проте тоді вже поганої хуртовини не було, а була прекрасна хуртовина під соусом дикого шовінізму та порнографії (М. Хвильовий)
  • — Не хотіли відпустити вас як художника. Не відпускали і як солдата. Відпустили як матроса. Але під яким би соусом не було,— важливо те, що відпустили (З. Тулуб)

ма́ти міцни́й (тверди́й і т.ін.) ґрунт під нога́ми.

Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т.ін. Приклади
  • ма́ти міцни́й ґрунт під нога́ми. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський)

ПІД ДИКТО́ВКУ чию.

Не з власної волі, за чиєюсь настановою, вказівкою. Приклади
  • Офіцерський денщик був у найближчих стосунках з польовою кухнею, дуже радо крутився біля котла і під диктовку свого хазяїна подавав страви на стіл, немов у ресторані (З журналу)
Керуватися почуттям, волею і т.ін. Приклади
  • В той момент він справді не думав про себе особисто — житиме чи ні. Він діяв під диктовку прекрасного почуття, що направляло і спрямовувало його кожен крок (О. Гончар)

знахо́дити / знайти́ соки́ру (соки́рку) під (за) ла́вкою, ірон.

Відкривати для себе те, що для інших (для більшості людей) давно відоме. Приклади
  • Знайшли? — скептично глянув на дітей бакенщик,— сокиру під лавкою! Та про цей будинок я вже стільки років знаю! Бачив, як його й будувати починали! (Ю. Мокрієв)

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка.

Обвінчатися, одружитися. Приклади
  • — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця… тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський)
  • Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник)
Вінчатися. Приклади
  • стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під кого, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок)

лежа́ти під сукно́м.

Залишатися без уваги, бути відкладеним, навмисно затриманим ( перев. про те, що потребує термінового розгляду, використання і т.ін.); не розглядатися. Приклади
  • Справа, що потребувала негайного вирішення, лежала під сукном (З газети)

під джме́лем, жарт.

У нетверезому стані, напідпитку. Приклади
  • Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниці і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр,— до самої Зачіплянки грали (О. Гончар)
  • Не раз і не два сам Сміт, бувши під джмелем, устрягав поміж танцюристів (Ю. Яновський)

лежа́ти під спу́дом.

Не використовуватися. Приклади
  • Довгий час лежали під спудом великі запаси руди поблизу села (З газети)
Залишатися тривалий час без уваги; бути забутим. Приклади
  • Повісті [Т. Г. Шевченка, написані російською мовою на засланні] лежали під спудом аж до 1888 року і лише потім були надруковані (Від давнини..)

па́дати (ки́датися і т.ін.) / упа́сти (ки́нутися і т.ін.) в но́ги (під но́ги, до ніг і т.ін.) кому, кого, до кого і без додатка.

Звертатися до кого-небудь з уклінним проханням. Приклади
  • Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молодиці з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (М. Коцюбинський)
Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливові і т.ін.; скорятися. Приклади
  • Київ. Тут з особливою жорстокістю лютує ворог. Та столиця України не падає до ніг хижих завойовників (Д. Бедзик)
Виявляти кому-небудь велику шану. Приклади
  • — Не чули про Роксолану? Таж вона стала турецькою султаншею! Була дружина Сулеймана Пишного. Уся Європа їй до ніг падала (П. Загребельний)
Усіляко принижуючись, просити пощади, помилування і т.ін. (іноді стаючи на коліна). Приклади
  • — А нуте, провчіть її, щоб знала — як бариню обдурю…— Панійко! голубонько! — не дала договорити Уляна і кинулась у ноги (Панас Мирний)
  • Закусив [Гервасій] нижню губу, рвонув угору арапник, але… одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав: — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію (М. Стельмах)
Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. Приклади
  • па́дати до ні́жок. [Служебка:] Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що пан дозволили мені, служебці підлій, витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка (Леся Українка)
  • — Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Григорій Тютюнник)

під ніж.

перев. зі сл. ляга́ти. На операцію. Приклади
  • — Коли лягаєш під ніж, то не можна бути певним за завтра (Ю. Смолич)
На заріз, на забій, на смерть. Приклади
  • Але робиться це все по звичці, і, здається, заревуть зараз усі, як бики, що їх женуть — женуть під ніж (Ю. Яновський)
  • Аж тут хазяїн шасть у хлів І, взявши за роги, Вола під ніж повів (Є. Гребінка)

підставля́ти / підста́вити [свою́] го́лову [під обу́х].

Ризикуючи, наражатися на небезпеку. Приклади
  • — Що ж, боїтесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає?! (Л. Дмитерко)
  • — Бувай здоровий, щасливо тобі залишатися. Бережись і даром голови не підставляй (Григорій Тютюнник)
  • Опришків цей аргумент… не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того нікому не хотілося (Г. Хоткевич)

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому.

Сварити кого-небудь. Приклади
  • Прийду було додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький)
  • Було заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький)

як під ла́вкою, зі сл. співа́ти, говори́ти і т.ін., ірон.

Неголосно, невиразно, негарно тощо. Приклади
  • Співає, як під лавкою (Укр. присл.)

трима́ти (держа́ти) за сімома́ замка́ми.

кого. Замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи. Приклади
  • трима́ти під трьома́ замка́ми. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко)
  • — Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! — кричав Павло.— Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив'язав? (Є. Гуцало)
що. Не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т.ін.). Приклади
  • *Образно. Свою таїну природа тримає за сімома замками (З газети)
  • За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах)

підверну́ти під спід кого.

Оволодівати насильно ким-, чим-небудь, підкоряючи своїй волі, владі; завойовувати. Приклади
  • Всім світом буде управляти [Еней], По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (І. Котляревський)

під весе́лу ру́ку.

У момент радісного збудження, піднесення; жартома. Приклади
  • Разом з Марією Кошель в селі залишилися ще кілька знайомих селян… Побажав зостатись… швець Микола Проць, прозваний під веселу руку на товариському обіді американцем (В. Бабляк)

ста́ти / става́ти під пра́пор чий, кого, чого.

Виступати на чиємусь боці. Приклади
  • Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під наш прапор, то… виконуй свій революційний обов'язок до кінця (О. Гончар)

як ри́ба, зі сл. мовча́ти.

Нічого не говорити. Приклади
  • [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (І. Микитенко)
  • як ри́ба під мо́сто́м. Я похитував головою і мовчав як риба під мостом (Р. Федорів)

Нема нічого нового під сонцем.

Цитата з Біблії: «Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нічого нового під сонцем» (Екклезіаст, 1,9).
Вживається як формула крайнього скептицизму й розчарування в житті. Варіант цього вислову — «Нема нічого нового під місяцем» — походить з вірша російського письменника й історика М. Карамзіна «Соломонова мудрість з досвіду, або Вибрані думки з Екклезіаста» (1797).
Приклади
  • — Під місяцем нема нічого нового: все циклічно повторюється, — мало не закричав маленький кулішознавець. (М. Могилянський, Честь)
  • Звідки жест цей? Цей погляд, мов дим!
    Чий це сон, нерозвіяний з ночі?
    Все було… все було це… та з ким?
    «Що нового під сонцем оцим…»
    Раптом в пам'яті зблисне пророчо.
    (М. Кучеренко, Звідки жест цей?..)

Під трояндою. Sub rosa.

У Давньому Римі існував звичай: коли розмови за столом торкалися таємних справ, над столом вішали квітку троянди. Це означало, що про предмет розмови не можна розповідати стороннім особам. Приклади
  • — Задля неї (справи) досі, — скажу се sub rosa, хоч се урядова тайна, — я був два рази у президента краєвого суду і раз у намісника. (І. Франко, Перехрест стежки)

Про тебе мовлено, тільки під іншим іменем.

Вислів походить з першої сатири римського поета Горація (65—8 до н. е.):
Чому ж ти смієшся?
Ім'я замінити —
І вся ця історія буде про тебе.
Значення вислову: сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей.
Приклади
  • — Кепські твої справи, Берестовський, якщо вже й до цього дійшло. «Жодне добре діло не лишається невідплаченим заздрістю або ненавистю» — хто це сказав? Хто б не сказав — про тебе мовлено. (Л. Первомайський, Дикий мед)
  • Досхочу нареготавшись з Олімпу Котляревського, він (Микола І) і в думках собі не покладав, що «de tefabula» — про тебе байку тую складено. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Свиня під дубом.

Назва байки І. Крилова (1769—1844): свиня, поїдаючи жолуді, які нападали з дуба, підриває його коріння, але не розуміє й не хоче розуміти цього.
У переносному значенні — людина, яка шкодить собі через власну зажерливість і короткозорість.
Приклади
  • Ще зблискує вряди-годи оскал криловської свині під дубом, яка готова вкусити ту руку, що продукує духовну поживу для людей. (Р. Іваничук, Відверто про наболіле)

Усьому свій час, і кожна річ має свою пору під небом.

Цитата з біблійної Книги Екклезіаста, або Проповідника, написаної царем Соломоном (X ст. до н. е.): «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом: час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене, час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати…» (3, 1-8).
Значення вислову: плинність життя й невідворотність смерті.
Приклади
  • Все має пору, для всього приходить свій час. І для агави. Те, що таїлося в ній, продирає нарешті тісні обійми і виходить на волю як велет, несучи на могутньому тілі, яке може зрівнятися хіба з сосною, цвіт смерті. (М. Коцюбинський, На острові)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання