ПЛЕЧАХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

своя́ голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) у кого.

Хто-небудь сам повинен приймати рішення і відповідати за свої вчинки. Приклади

— Мав би вас оце відрядити куди слід.. Одначе ні. Не стану робити цього. Зрештою, в тебе,— він звертавсь найперш до Порфира,— своя голова на плечах (О. Гончар)

вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́).

Зазнавати на собі тягар чого-небудь. Приклади

Те [погане життя], що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося (В. Кучер)
— Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли (А. Хорунжий)

Виконувати тяжкі, відповідальні обов'язки, долати якісь труднощі і т.ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Приклади

Я сам учителював довгенько, починаючи з важкого дня для нашого народу та й для нашої школи 1919 року, я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі (М. Рильський)
Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери (О. Гончар)

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в'я́зах і т.ін.).

Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. Приклади

[Ланкова:] Він за все наше господарство дбає… Тут добру треба голову мати на в'язах (В. Большак)
ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в'язах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер)
ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка)
Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде)
Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Ю. Бедзик)
Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов)
— Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут)
— Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі, — сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

ви́везти (ви́тягти) на свої́х пле́ча́х.

Виконати, здійснити що-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Приклади

[Дремлюга:] Не такого я гарту! Ми на своїх плечах усе витягли і будемо далі тягти за всіх аж до могили (О. Корнійчук)
І всю роботу — перенесення апаратури в сопках, розчистка тайги — вивезли [актори] на своїх плечах (О. Довженко)

нести́ тяга́р на своїх пле́чах (на собі́).

Мати обтяжливі обов'язки, виконувати важку, об'ємну роботу, здійснювати якусь дуже складну справу. Приклади

— Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений…— О, розумію,.. розумію… Такий тягар нести на своїх плечах, такий тягар… (М. Ю. Тарновський)
Бабця сама несла весь тягар на собі, не допускаючи Марусю навіть до дрібниць (Г. Хоткевич)

на пле́ча́х чиїх, у кого, зі сл. лежа́ти, бу́ти і т.ін.

На чиїй-небудь відповідальності. Приклади

У чоловіка стільки клопоту, весь район на його плечах, жнива на носі, а вона надумалась (М. Олійник)
На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Ю. Збанацький)

зі сл. увійти́, вступи́ти і т.ін. Безпосередньо за ким-небудь, не відстаючи від когось ( перев. ворога, того, хто відступає і т.ін.). Приклади

Німці біжать з усіх сил.. Добре було б на їхніх плечах ускочити в ті окопи, що за старим бліндажем, і знову закріпитися в них (Н. Тихий)
Пам'ятайте, що треба, що б там не було, на плечах противника ввійти в Крим (О. Гончар)

трима́ти на [свої́х] плеча́х що.

Бути відповідальним за що-небудь. Приклади

Він [шахтар] бився з тьмою недарма. Це він на радість Батьківщині всю землю на плечах трима (В. Сосюра)
Але ці місця перебувають у полоні лісів, і Антон Антонович не наважується туди повезти дружину, та й часу поки що немає. Це ж не жарти тримати на своїх плечах увесь край! (М. Стельмах)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади

по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
— Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
— Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)

Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади

То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

сиді́ти на ши́ї (на пле́ча́х) у кого, чиїй (чиїх) і без додатка.

Бути під чиєюсь опікою, на чиєму-небудь утриманні, матеріально обтяжуючи когось. Приклади

Батько хотів спекатися його [Тимка] чимшвидше з дому, вирядити геть з хати, щоб він не сидів на шиї (Григорій Тютюнник)

лежа́ти на пле́ча́х чиїх, кого.

Бути відповідальним за що-небудь (про людину, колектив і т.ін.); непокоїти. Приклади

На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Ю. Збанацький)
Скільки важливих справ лежить зараз на його плечах (В. Дрозд)

Бути предметом чиїх-небудь турбот, піклувань і т.ін. Приклади

Він почав молоти щось про тягар відповідальності, який лежить на його плечах (Ю. Яновський)

[уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї.

Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов'язків. Приклади

Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа)
уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб)

голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) у кого.

Хто-небудь розумний, тямущий, кмітливий. Приклади

[Свирид:] У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько… [Пилип:] Побачиш порожнє місце (М. Кропивницький)

Хто-небудь ще живий, не вмер. Приклади

— Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (П. Куліш)

ви́їхати на пле́ча́х чиїх, кого, несхв.

Використати наслідки чиєїсь праці. Приклади

— Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко)

ма́ти кебе́ту, жарт.

перев. до чого (заст. к чому). Уміти добре робити щось, розумітися на чомусь. Приклади

— Тепер він працює зоотехніком… Що ж, так тому й бути, коли має до того кебету (В. Вільний)
Якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш, якщо ні, то значить — кебети не маю! (Леся Українка)
Хто мав к чому яку кебету, Такого той шукав бенкету, Всі веремію підняли (І. Котляревський)
Козак Мамай, сам до малювання маючи кебету, встиг визначити руку якогось великого й своєрідного живописця… (О. Ільченко)

Бути розумним, здібним, кмітливим і т.ін. Приклади

ма́ти кебе́ту на пле́чах. — Вона [Маруся] його їднолітка, панове. Пора кебету мати на плечах (Л. Костенко)
Чи так, батьку-отамане? Чи гарно співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко)
Нічого не скажеш. Мав кебету (З журналу)

арши́н у пле́ча́х.

Широкоплечий, дужий (про людину). Приклади

арши́н в плечі́. Никола йде, неначе брила,— Сажений зріст, аршин в плечі (П. Воронько)

ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл.

Бути нерозумним, нерозсудливим і т.ін. Приклади

— Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму [бандитовому] боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар)

понести́ на свої́х плеча́х що.

Мати багато проблем у житті, пережити немало неприємностей, лиха, клопотів тощо; витерпіти. Приклади

Багато горя бачила Гнила Липа на своєму віку, багато поту, крові і сліз українців понесла вона на своїх плечах (З журналу)

спира́тися / спе́ртися на плече́ чиє, кого і без додатка.

Знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Приклади

Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (О. Гончар)

ляга́ти / лягти́ [важки́м (усі́м і т.ін.)] тягаре́м на пле́чі чиї, кому.

Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т.ін.; постійно непокоїти когось. Приклади

І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар)
Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети)
Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах)

звали́тися / зва́люватися на го́лову (ру́ки, пле́чі) чию (чиї).

Зненацька початися, наступити (про явища, події і т.ін.). Приклади

Надто вже вони ваговиті [подарунки — лібералізація цін, приватизація], щоб отак просто звалюватися на наші голови (З газети)
Війна звалилася на голову зовсім неждано (В. Козаченко)

Несподівано стати для кого-небудь об'єктом турбот, клопоту і т.ін. Приклади

На його плечі, крім тещі, мали звалитись ще чотири дорослих дівиці, яким у свою чергу треба буде дати посаг і повидавати заміж (Ірина Вільде)
Тепер знову звідкись звалився [Іван] на їхню голову (О. Гончар)
[Назар:] Стільки роботи звалилось на твої руки. [Катерина:] Мені не звикати (М. Зарудний)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
— Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади

аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка.

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

— Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський)
Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський)

Комусь холодно, хтось починає мерзнути. Приклади

Надворі мороз хапав за плечі.

голова́ з плече́й (з пліч).

Загрозливе становище, смерть. Приклади

Багатому йти на суд — тринь-трава, а бідному з пліч голова (Укр. присл.)

плече́ в плече́ (до плеча́, з плече́м).

тільки плече́ в плече́. Однакові ( перев. за певними позитивними якостями, ознаками і т.ін.). Приклади

— Боже мій! А парубки плече в плече, засмаглі, кароокі! (З журналу)
Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дніпрова Чайка)

Поруч, близько, впритул один до одного. Приклади

Недивлячись на те, що всі збились укупу, ходили одно біля одного, плече з плечем, а проте кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний)
Романов сидів [на санях] зліва, плече в плече з Дмитром Івановичем (О. Сизоненко)
Вони [Качалов і Саксаганський] йдуть повільно, плече до плеча (Ю. Мартич)

Дружно, одностайно, в тісному єднанні. Приклади

За правду [доведеться] твердо стати Хлоп в хлопа і плече в плече (І. Франко)

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т.ін.) хо́дить (бі́гає і т.ін.) у кого і без додатка.

Комусь холодно, хтось мерзне. Приклади

За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський)
Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе [ходить] (Панас Мирний)

Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т.ін. Приклади

аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар)
Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний)

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою… (В. Собко)
Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник)
— Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети)
Як… стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе [ходить] за спиною (С. Васильченко)

випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі.

Починати виявляти повною мірою свої сили, здібності; сміливо, рішуче діяти. Приклади

Де колишнє чайкою тужило, Ти зростаєш, світла наша сило, Розквітаєш в злагоді, в труді, Розправляєш плечі молоді (М. Рильський)
Гноблений, він [народ] випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук'яна Кобилиці (М. Рильський)

смерть [стої́ть] [з косо́ю] за плечи́ма.

Хто-небудь скоро помре, близький до кончини, загибелі. Приклади

— То, мамо, ви думаєте за батька, то він вам і сниться. — Сказала Любка.— Ні, дочко, моя смерть вже в мене за плечима (І. Нечуй-Левицький)
Дожидали Катрі — Катрі не було. Смерть вже за плечима. Старий дожидав — як дожидав! І мертвів і оживав (Марко Вовчок)
— Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели І пасіку чималу. Всього надбали. Та діточок у їх біг-ма, А смерть з косою за плечима. Хто ж їх старість привітає (Т. Шевченко)
Коли чоловік постарів і відчув, що смерть стоїть з косою за плечима, покликав своїх хлопців (Казки..)
смерть трясе́ / потрясла́ косо́ю. Спасибі, зіронько! — минає Не ясний день мій; вже смеркає, Над головою вже трясе Косою смерть (Т. Шевченко)
Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає: смерть потрясла косою, туманом пішла, як ладан (Ю. Яновський)

поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (плечи́ма і т.ін.) до кого--чого.

Виявити зневагу, байдужість і т.ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Приклади

Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети)
— Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський)

за плечи́ма та за очи́ма.

Далеко позаду. Приклади

— Тільки що була Вербівка, а тут уже Grьnerberg!.. Еге ж, маєте собі так! Вербівка давно зосталася за плечима та за очима (Олена Пчілка)

плече́м до плеча́ (повз плече́).

Поруч, впритул один до одного. Приклади

Сомкова старшина бачить, що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (П. Куліш)
Ми просувалися плечем до плеча (М. Коцюбинський)

Дружно, одностайно, в тісному єднанні. Приклади

Україна почула слова, Щоб стали народи плечем до плеча (М. Рильський)

сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому.

Використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя, визискуючи кого-небудь. Приклади

А ви, баї, захопили владу і знову сіли [бідним] на плечі!.. (О. Десняк)
— Ви їм [поденщикам] нічого не даруйте, а то вони й на шию сядуть… (О. Кониський)
— А й справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм [багатіям] собі на шию сідати! (Б. Грінченко)

Переходити на чиєсь утримання, під чиюсь опіку, матеріально обтяжуючи когось. Приклади

— Мусить же вона думати про себе, про своє майбутнє! Уже й війні, видно, кінець. Не сидіти ж їй на батьківській шиї (М. Олійник)
Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (С. Воскрекасенко)
Людські діти самі на себе гроші заробляють, а цей сів мені верхи на шию і злізати не думає?! (Григорій Тютюнник)
[Хуса:] Тоді згадала, що є ще тута десь твій чоловік, то час уже йому на шию сісти, проциндривши весь посаг свій? (Леся Українка)

вбира́ти (втя́гувати) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти) го́лову в пле́чі.

Знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо). Приклади

— Полозенко втяг голову в плечі, немов слимак у власну мушлю, і вже мовчки слухав суперечки про природу (І. Цюпа)
Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногма (П. Панч)
Наказ німецького коменданта був вислуханий при повній тиші. Навіть ліве крило не ворушилося, а стояло, увібравши голову в плечі (Григорій Тютюнник)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади

Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
[Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

скида́ти / ски́нути з плече́й що.

Позбуватися чогось. Приклади

— В тім-то й біда, Степане, що немолодий уже. А коли б так років хоч двадцять скинути з плечей — полетів би, не те, що побіг (М. Ю. Тарновський)

ма́ти пле́чі, перев. де.

Бути під чиїмсь захистом, протекцією, спиратися в своїх діях на чиюсь підтримку. Приклади

Мошко має всюди плечі (І. Франко)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

Визволятися від залежності, здобувати волю. Приклади

Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т.ін.) кого.

Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т.ін. Приклади

мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плече́й і озьме [візьме], і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ'яненко)

підставля́ти / підста́вити плече́ кому.

Допомагати кому-небудь, підтримувати когось. Приклади

В найскрутніших ситуаціях мені неодмінно хтось простягував руку допомоги, підставляв плече (І. Головченко і О. Мусієнко)

з чужо́го плеча́.

Вже ношений ким-небудь іншим, перев. невідповідним за розміром (про одяг). Приклади

Похиливши голову брат ішов мені назустріч. На ньому був одяг з чужого плеча (З газетиі)

як (мов, ні́би і т.ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й.

Відчути велике полегшення. Приклади

Пан маршалок глубоко [глибоко] зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко)
Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький)
Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець)

ні з плече́й, ні з оче́й.

Зовні непривабливий, непоказний (про людину). Приклади

Хоч хлопець і був ні з плечей, ні з очей, але всі його любили за його лагідну вдачу (З газети)

бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чі що.

Робити все самому, не обтяжуючи когось. Приклади

— Він усю виборчу справу на свої плечі взяв… (Панас Мирний)
Матуся у них в домі сильна, роботяща, з такою матусею не заживеш мозолів, усе бере на свої натруджені плечі (Ю. Бедзик)

Зобов'язуватися збиратися щось виконати, зробити. Приклади

Беру нову ношу на плечі. Хай важче буде, але ж на серці якось гарно… (О. Гончар)
— Хочу взяти добровільно на свої плечі додаткові обов'язки — вчасно закінчити ремонт тракторів (З газети)

ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма, зі сл. нема, не було і т.ін.

Ні в якому місці; ніде. Приклади

— Як не було поля ні перед очима, ні за плечима, не було з чого й радості взятися (М. Стельмах)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади

не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
— Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
— Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
— Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь і т.ін.) пле́чі (ру́ки).

Змушувати іншого виконувати свою роботу, свої обов'язки. Приклади

Своєму коханому синочкові [Оксана] раду дати так і не змогла, змушена була його виховання перекласти на чиїсь руки (О. Гончар)
[Дремлюга:] Ех, Пилипе, Пилипе… Інколи і мені здається, чи не краще жити, як інші: перекладай на чужі плечі роботу і живи на свою втіху.. Не такого я гарту! (О. Корнійчук)

ви́пхати в пле́чі (в поти́лицю) кого і без додатка, зневажл.

Грубо вигнати кого-небудь звідкись. Приклади

[Саша:] Та що ж, мамо, коли так трудно,— я собі місце найду! [Красовська:] Яке місце? Учителькою станеш, щоб другого дня в потилицю випхали (Олена Пчілка)
— Як бачите, юначе, поміщик Ґалаґан не марнує часу. Поки ви з мужиками взуєте його в постоли (чи як пак там у того Коцюбинського?) та в плечі випхаєте з маєтку, уже й нову спеціальність набуду (А. Головко)

моро́з із-за плече́й бере́ кого і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось починає мерзнути. Приклади

Мороз брав з-за плечей, і мерзли ноги.

Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

— Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже мороз з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко)
Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Марко Вовчок)

за плечи́ма.

Зовсім близько, поруч. Приклади

Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (А. Малишко)
Смерть за плечима, а біді весілля (Укр. присл.)

Позаду. Приклади

Всі знали, що за його [парторга] плечима довгі роки царської каторги, рани громадянської війни (В. Собко)
Хоч сивина й припорошила, скроні. Хоч за плечима вже півсотні літ, — Ми й досі комсомольці! Не холоне Вогонь сердець. Душі не в'яне цвіт (І. Нехода)

у кого, за чиїми і без додатка. У минулому, у доробку. Приклади

У більшості монтажників досвіду і вміння вистачає. За їхніми плечима вже не одна… електростанція (З газети)
У літературу [А. І. Шиян] прийшов не з порожніми руками. За плечима у юнака уже був чималий життєвий і трудовий досвід (В. Козаченко)

но́ги на пле́чі.

Почати швидко йти, бігти. Приклади

А товариство — Пацюк, Лушня та Матня,— як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі, та поза хатами, та поза огородами аж у Крутий Яр, та й засіло в шинку (Панас Мирний)

Уживається для вираження чиєї-небудь готовності йти кудись. Приклади

— Як куди швидко треба термінового або телеграму, так я ноги на плечі і прудкіше за машину доставлю (О. Іваненко)
— Мабуть, уже час мені, мамо, ноги на плечі та й подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту (А. Головко)

підпира́ти [спи́ною (плечи́ма і т.ін.)] сті́ни (стовпи́, одві́рок і т.ін.).

Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. Приклади

— Слухай, хлопче,— звернувся він до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч)

розправля́ються / розпра́вляться пле́чі у кого і без додатка.

Хто-небудь починає виявляти повною мірою свої сили, здібності, починає сміливо, рішуче діяти. Приклади

Розправляються плечі, в грудях росте високе почуття гордості (Д. Ткач)

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т.ін.) кому і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось мерзне. Приклади

Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут)
Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький)
Мороз пробирався… до тіла (В. Кучер)

ляга́ти / лягти́ на пле́чі.

Породжувати певне коло важливих обов'язків. Приклади

Відповідальність, лігши йому на плечі, мовби напнула всі його мускули й нерви і залишила їх надовго в такому стані (О. Гончар)
— Велика відповідальність лягає на плечі саперів,— сказав Волинський (П. Гуріненко)

кому, чиї і без додатка. Ставати предметом чиїх-небудь клопотів, переживань і т.ін.; приходити до когось, турбувати, непокоїти когось. Приклади

Старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (М. Томчаній)

чиї, кого, чого. Виконуватися, здійснюватися ким-, чим-небудь (про робочі процеси, обов'язки і т.ін.). Приклади

На плечі машин у сільському господарстві лягає великий обсяг трудомістких робіт (З журналу)
Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (З. Тулуб)

чу́ти (відчува́ти) кри́ла за плечи́ма.

Бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили і т.ін. Приклади

Орлині крила чуєш за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка)

з плеча́.

зі сл. говори́ти, вирі́шувати і т.ін. Не подумавши, зразу. Приклади

— Дуже ви нестримана людина. Усе з плеча, усе з плеча (Ю. Мушкетик)
— Як ти все швидко і з плеча вирішуєш, — поморщився Дончак (М. Стельмах)

зі сл. вдаря́ти, би́ти і т.ін. Уклавши всю силу, з розмаху; навідліг. Приклади

Це — ми, колишня дітвора,.. рубали ворога з плеча по завойованих містах… (В. Сосюра)
Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (С. Тудор)

голова́ злеті́ла (впа́ла і т.ін.) [з плече́й (з плеч, з пліч)].

Хто-небудь загинув. Приклади

— Мені там [на війні] теж не мед питиметься… Може, й голова злетить (Г. Тютюнник)
О, сором мовчки гинути й страждати, Як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати, Та так, щоб голова злетіла з плеч (Леся Українка)

руба́ти / рубону́ти з плеча́.

Говорити, діяти різко, категорично. Приклади

Не рубайте йому все з плеча, бо не з його, а з вашого плеча крівця потече (М. Стельмах)
— Христе!..— Така була тиха та слухняна, і на тобі — наче представник який, вже рубає з плеча (В. Кучер)

Робити що-небудь зопалу, не подумавши. Приклади

Складний процес становлення керівника. Буває, він спочатку ніби не виправдовує надій. Та це не значить, що можна рубати з плеча (З газети)
Ми значно ближче підійшли в ладу своєму життєвому До гармонійності — хоча не треба й тут рубать з плеча: Любов — це досить мудра штука (М. Рильський)

[як (мов, на́че і т.ін.)] тяга́р упа́в (звали́вся) / па́дає (зва́люється) з плече́й кого, чиїх, рідше кому.

Хто-небудь відчув полегкість, бо позбувся чогось обтяжливого. Приклади

Йшла — й наче якийсь тягар звалювався їй із плечей, наче вона в цій дражливо білій та чистій кімнаті залишила якусь свою біду, принизливу й жалюгідну (Є. Гуцало)
Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (М. Стельмах)
Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (М. Рильський)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
— Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)

зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади

аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)

Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади

за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
— Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс).

Тікати, бігти, іти геть. Приклади

Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко)
— Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати.. Тобі ночувати в мене не можна (В. Кучер)
— Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч)

Прискорювати ходу́, поспішати. Приклади

— Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк)

підхо́дити / підійти́ під плече́ кому.

Бути рівнею кому-небудь. Приклади

[Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький)

бере́ з-за плече́й кого, безос.

Кому-небудь страшно, хтось переживає почуття страху, жаху. Приклади

— Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко)

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка.

Мати чиюсь підтримку, допомогу. Приклади

чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко)
[Дремлюга:] Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук)

помі́рятися з плече́м чиїм.

Перевірити свої сили, свою спроможність у боротьбі, в змаганні і т.ін. з кимсь; позмагатися. Приклади

порівня́ти плеча́ з ким. — Нехай лиш Тури, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, з Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
— Нехай хоть [хоч] стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряюсь з його плечем (І. Котляревський)

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що.

зі сл. до́свід і под. Набути, здобути і т.ін. Приклади

Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар)
Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар)

із сл. роки́ і под. Прожити якусь частину життя. Приклади

В цей час [1903 р.] Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру)

підпира́ти [плечи́ма (голово́ю)] сте́лю.

Мати дуже високий зріст. Приклади

Увійшов [Назар] і стоїть перед нами, стелю підпираючи (Марко Вовчок)

закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма від кого і без додатка.

Відгородившись, відійшовши від усього навколишнього, не втручатися ні в що, не помічати нікого, нічого. Приклади

Вона рада була б умерти, закритися од усього й плечима, й очима; та смерть її не приходила (Панас Мирний)
Він мене забуде, насміється з мене..— Як пійде [піде] з села, так і закриється плечима й очима (Ганна Барвінок)

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Приклади

Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через всяту оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (І. Вільде)
Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін)
Сів [Іван] писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник)
Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко)