ПАШУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
лице́ (обли́ччя) гори́ть ([аж] паши́ть і т.ін.) чиє, у кого, від чого і без додатка.
чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання і т.ін.
Приклади
- Від співу дівчина зашарілась, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко)
- То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радісно пашіло (Панас Мирний)
- Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар)
Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини.
Приклади
- Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко)
- Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський)
- У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний)
[аж] паші́ти вогне́м (по́лум'ям).
Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т.ін. через сильне збудження, хвилювання тощо.
Приклади
- Схилився [Чіпка] біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..— пашіло полум'ям (Панас Мирний)
- Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах — і радість якась, і туга (І. Цюпа)
- Сьогодні бачив я в церкві три дами, — почав Леонід Семенович, — вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем (І. Нечуй-Левицький)