ПАНТЕЛИКУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

збива́ти / зби́ти з пантели́ку кого.

Морально псувати, підбурювати на негідні вчинки. Приклади
  • — То непутяща людина: добра він тобі не принесе, а тільки зіб'є з пантелику (Панас Мирний)
  • — Грай, а я послухаю, — тихо промовила вона [до Миколи], — я вже давненько стою та слухаю. — Мокрино! Йди додому. Твій батько буде сердитись на тебе й на мене, скаже, що я тебе зводжу з розуму, збиваю з пантелику (І. Нечуй-Левицький)
Виклика́ти розгубленість, замішання, подив у когось, спонукуючи іноді до зміни поведінки. Приклади
  • зби́то з пантели́ку. Матвій скоса позирнув на Дорину і по очах побачив, що її трохи збито з пантелику (І. Микитенко)
  • — Може, якимсь питанням збити її з пантелику, не дати першій заговорити… (М. Стельмах)
  • зби́тий з пантели́ку. — Ну, добре, — мимрить збитий з пантелику Валя, — хай буде так (С. Васильченко)
  • Мої господині так звикли до моєї появи в суботні вечори, що прихід у середу збив їх з пантелику (М. І. Тарновський)
  • Тут багато вмудрованих досвідом мовчальників,.. Дехто з них знає про Ірину те, що й він [Майдан], і це збиває їх з пантелику (Ю. Мушкетик)
Дезорієнтувати, заплутувати кого-небудь. Приклади
  • Турки знали, що умовним сигналом до штурму в росіян має бути червона ракета. Але, щоб збити їх з пантелику, Суворов наказав пускати ракети щоночі (С. Добровольський)
  • Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди,— і зовсім збила їх з пантелику. Цього разу мисливці нікого не вбили (О. Іваненко)

зби́тися з пантели́ку.

Втратити здоровий глузд, повести себе нерозумно, нерозсудливо. Приклади
  • з пантели́ку зби́тися. [Роман:] ..Наважався спершу все їй [Хведосці] розказати, а зустрівся з батьком її, не вмовчав і виявив серце! Чи я ошалів, чи з пантелику збився? (М. Кропивницький)
  • — Тепер час нам направити молодого раджу на пряму й добру путь, бо через ту свою селянку він зовсім збився з пантелику,— сказала цариця (І. Нечуй-Левицький)
Заплутатися, розгубитися. Приклади
  • — Хочете — в суд дамо справу, а хочете, — хай громада в селі скаже вам про своє слово… Кавун так збився з пантелику, що не знав уже, що й сказати на це (П. Козланюк)
  • Що ж я розказувала?.. Забула.. Що за напасть така!.. Почну, почну та й теє… і зіб'юсь з пантелику (О. Стороженко)