ОСТАТКИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

до оста́нку.

перев. зі сл. бу́ти, йти і т.ін. До кінця життя, до смерті. Приклади

зі сл. би́тися, захища́ти і т.ін. До останньої можливості, скільки стане зусиль, витримки і т.ін.; до кінця. Приклади

[Орлик:] Прийшов наказ, щоб наш підрозділ… аж до останку захищав село (О. Левада)
А на фронті Весь пал, усе кипіння серця, все завзяття Вона людським стражданням оддавала, Ім'я сестра виправдуючи чесно І до останку (М. Рильський)
В ланцюгах неволі Гинучи заранку, Жваво проти долі Бийся до останку! (П. Грабовський)

зі сл. засоро́митися і под. Остаточно, зовсім. Приклади

Якось збоку лукаво подивилась [Явдоха] на мене, перевернула сіль, кинулась її збирати й, до останку засоромившись, притьмом вибігла з кімнати (М. Коцюбинський)

зі сл. зни́щити, згорі́ти, спали́ти і т.ін. Повністю, цілком, дощенту. Приклади

День до останку згорів і лишилася нічка бліда (Леся Українка)
до оста́тку. Чи не справді се татари Людей позаймали, Все спаливши до остатку, У полон погнали (П. Куліш)
Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищити до останку все їх добро (І. Нечуй-Левицький)

Цілком, повністю, до кінця. Приклади

без оста́тку. Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку, Посуду потовкли в шматки (І. Котляревський)
Рідні гаї і кручі, Рідні весняні ранки! — В праці, в житті кипучім Ваш я весь, без останку (М. Гірник)
Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без останку за край дорогий (В. Сосюра)
[Прісцілла:] Не вимагає віра сеї [цієї] жертви, але душа моя забороняє мені сей шлюб, поки твоя душа не може злитися з моєю без останку (Леся Українка)

зі сл. зника́ти, пропада́ти і т.ін. Нічого не лишаючи після себе; безслідно. Приклади

Не пропадає ніщо без останку: всі речі, розпавшись, Тільки вертаються знов до запасів матерії вічних (М. Зеров)

На завершення, у кінці, на закінчення, під кінець; нарешті. Приклади

на оста́нок. На останок зазначу цікавий факт (Леся Українка)
Прокіп Журба залишав бій у ворожих окопах на останок (В. Кучер)
на оста́тку. — Бевзні! Нікчемники!.. пеньки головаті!! — закричить на остатку Мирін та й затихне… (Панас Мирний)
— Що ж це буде далі? — гримів він на останку, — нас кривдять, нас б'ють поодинці (С. Васильченко)
Достав [дістав] з полиці горщик, налляв у нього води з коновки, накришив бурячків та зеленої закришки на смак та й кинув туди гриби на останку (П. Козланюк)

Дивіться також