ОВЕЦЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Різнити (відділяти) козлищ від овець.

Вислів з Євангелія: «Коли ж прийде Син Людський У славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї. І зберуться перед Ним усі народи; і відрізнить одних від других, як пастир відділяє овець від козлищ» (Матв., 25,31-32).
У сучасній мові вислів означає: давати кожному по заслузі. Приклади

Любов — не ніжний вітерець,
А в сто разів складніша штука.
Різнити козлищ від овець —
Нехитра Богова наука…
(М. Рильський, Любов)

заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́.

Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. Приклади

Ой ходжу-блуджу я по улоньці, як приблудная вівця, Та ні до кого мені промовити та вірненького слівця (Українські народні пісні)
В'яжуться люди в товариства… та й Івана беруть між себе. А він ходить, наче та блудна вівця (Л. Мартович)
— Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П. Панч)
Піп вовчими очима проводжав свою заблукану вівцю (П. Колесник)

як (мов, ні́би і т.ін.) [голо́дні] вовки́ на вівцю́, зі сл. ки́нутися.

Дуже жадібно. Приклади

Паничі й панни кинулись на маринад, як голодні вовки на вівцю, хоч їх Навроцька й не припрошувала (І. Нечуй-Левицький)
Кинулись парубки до того сала, як вовки на вівцю, та давай закушувати (І. Нечуй-Левицький)

Заблукана вівця.

Ще за часів раннього християнства були поширені алегоричні позначення Бога як доброго пастиря і християнської громади як отари слухняних овечок. Ці образи знаходимо в Євангелії (Матв., 18,12; Лука, 15,4-6 та ін.).
У переносному значенні — той, хто збився з правильного шляху, втратив моральні орієнтири. Приклади

На майдані перед станцією очікували ще два «вартові» Гірняки другого покоління, яких завданням було не прозівати заблудлу вівцю з Великої України. (Й. Гірняк, Спомини)
Молоді не мали за собою ніякої традиції, і тому старі з невимовною погордою дивилися на них, оскільки не жалували їх як заблуканих овечок. (М. Євшан, Боротьба генерацій і українська література)

Паршива вівця псує всю отару.

Вислів походить з Євангелія (Іван, 10). У сучасній мові вживається тоді, коли йдеться про начебто незначну причину великої шкоди. Приклади

Єпископ: Не зачіпайте!
Я стерпів образу,
і ви стерпіть за мене, я благаю.
Одна вівця паршива хай не губить
заразою отари усієї.
(Леся Українка, Руфін і Прісцілла)
Не прогнівайся: замуруємо тебе живцем у печерах, де спасалися печерські преподобники, щоб паршива вівця не псувала отари Христової. (З. Тулуб, Людолови)