НІЩО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́).

Ставати набагато гіршим. Приклади

Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало)
Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Народні оповідання)

Ставати непридатним. Приклади

Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура)

Втрачати попереднє значення, вагу, гідність і т.ін. Приклади

перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде… з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ'яненко)
перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний)
[Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б'є (С. Васильченко)

оберну́тися в ніщо́.

Безслідно зникнути, зовсім перестати існувати; пропасти. Приклади

Із нічого… ніщо виникати не може: Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (М. Зеров)

ма́ти за щось кого.

Поважати, цінувати когось. Приклади

ма́ти за ніщо́.
Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович)

Я людина, і ніщо людське мені не чуже.

Цей вислів (латинською мовою — «Homo sum: humani nihil a me alienum puto») походить з комедії римського письменника Теренція (II ст. до н. е.) «Самобичувальник», яка була переробкою комедії грецького письменника Менандра. У Теренція фраза звучить іронічно: вживаючи її, персонаж виправдує свою схильність до поширення пліток.
У сучасній мові вислів означає: навіть найкраща людина має свої недоліки. Приклади

Лицем до читача — зовсім не означає позбавитись власних розуму й смислу, а тільки не зрікатись гордої впевненості — homo sum et nihil humani a me alienum esseputo… а звідси vice versa — все, властиве мені, мусить бути не чужим і іншим — не тепер, так у четвер… (М. Могилянський, Честь)
Кравчині чужий офіційний оптимізм, він глибоко страждає і про це не соромиться сказати: «Не можу я співати й танцювати, не дратуй мене, не пригноблюй… Я людина!..» Він — людина, і ніщо людське йому не чуже. (Б. Буряк, Художник і життя)

ні́чого роби́ти.

Треба примиритися з тим, що є. Приклади

нема́ що роби́ти. Прикро мені дуже, що прийдеться нидіти по тих клініках,— се варто пекла! — але вже нема що робити (Леся Українка)
Купці підводять Січкариху до дверей, вона мац рукою до клямки, а кругом ворушиться одна вовна, ворушиться, сопе і регоче. Перелякалася баба, та нічого робити (М. Стельмах)
Прибіг знов прикажчик. — Ставайте на косовицю за плату! — Не хочемо за гроші. З копи давай!.. Нічого німцям робити, прийшлося віддати з копи (Панас Мирний)

нічо́го не ска́жеш.

Уживається для підтвердження справедливості, правильності чогось, згоди; безперечно, справді. Приклади

Вдома… після відставки сидіти [Курінний] не захотів,.. сам попросився в майстерню: я, каже, люблю токарювати… І таки любить, нічого не скажеш (О. Гончар)
Таки славну дівчину викохала Гордієнчиха, нічого не скажеш (М. Стельмах)
— А з Данила парубок був хоч куди! Високий, ставний, тонкий в талії та широкий в плечах; ніс мав крутий, а погляд — нічого не скажеш — орлиний! (Ю. Смолич)

ні́чого гріха́ таї́ти.

Треба признатися, сказати відверто; немає потреби приховувати щось. Приклади

Нічого гріха таїти, є ще й такі особи, в яких, як писав Довженко, розум з вищою освітою, а серце — з нижчою (З газети)
Нічого гріха таїти: інколи наші редактори не від того, щоб підстригти майстрів слова на знайомий і звичний їм кшталт (М. Рильський)
— Таки нічого гріха таїти — знайшовсь із наших, хрещених людей, що уступив у їх віру та, як той Юда, узявсь держать і Липці, і другії слободи на московський лад (Г. Квітка-Основ'яненко)

нічо́го і в ду́мці не ма́ти до кого і без додатка.

Не кохати когось, не збиратися одружуватися з ким-небудь. Приклади

Ще в Криничках вони якось тяглися одне до одного, хоч нічого, крім жартів, і в думці до неї не мав Данько (О. Гончар)

Добре, нормально ставитися до кого-небудь, не висувати ніяких претензій. Приклади

Ні до кого нічого і в думці не мати;

не ма́ти нічо́го про́ти кого, чого і без додатка.

Бути згодним, погоджуватися з ким-, чим-небудь; не заперечувати чогось. Приклади

Я не маю і не матиму нічого проти Вашого заміру пустити в люди Серед степів… в збірникові (Панас Мирний)
— Зрозумійте, я не маю нічого проти наших суперсучасних рок-груп, чи то пак гуртів. Кожному своє (З газети)

пра́вди ні́чого (ні́де) хова́ти / схова́ти.

Дійсно, справді, звичайно. Приклади

Та й правди нічого ховать, Нігде [ніде] нема Марусі рівні (Є. Гребінка)
Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко)

не ма́ти душі́.

Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т.ін. Приклади

Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко)
нічо́го не мати за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький)

від (з) ні́чого роби́ти.

Через бездіяльність, маючи вільний час. Приклади

Од нічого робити швейцарка куняє в просидженому старому кріслі (М. Колесников)
Перебирали [актори] від нічого робити в пам'яті днів минулих анекдоти, спочатку напівголосно, потім, забувшись, голосніше (О. Полторацький)
Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г. Хоткевич)

НІ З ЧИМ НЕ РОЗМИНЕ́ТЬСЯ.

Вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить. Приклади

У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (І. Квітка-Основ'яненко)

ні до чо́го кому.

Не потрібен. Приклади

Рудий удавав, що йому ці балачки ні до чого, він навіть поліз у кабіну, але прислухався до кожної репліки (А. Хорунжий)
— Забирайте, забирайте, дядьку. — Вутанька, посміхнувшись, підкинула йому ногою і другий лантух. — Вам на хазяйстві згодяться, а мені вони ні до чого (О. Гончар)

нічо́го собі́.

з дієсл. Непогано, пристойно, досить добре. Приклади

— Я хоч і знаю, що мій Хаїм учиться… нічого собі, а все ж просто серце в мене упало при ваших словах (Г. Хоткевич)
Я перше училась грать і вже нічого собі грала, але тепер через руку перестала (Леся Українка)

Непоганий, пристойний, досить добрий; такий, як треба. Приклади

Тітка, ласкаво дивлячись на неї [молодичку], сказала: — Нічого собі, дорідна ягода… (Є. Гуцало)

й говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що).

Без сумніву, безперечно. Приклади

Ні, і що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко)
А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива,.. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ'яненко)

нічо́го [бі́льше] не лиша́ється (не залиша́ється і т.ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося і т.ін.) [, як] кому, перев. з інфін.

Немає іншого виходу; треба, слід. Приклади

Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура)
Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети)
Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко)
І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар)
Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко)

[і] на зуб ні́чого покла́сти кому, у кого.

Хто-небудь зовсім не має продуктів харчування. Приклади

Заробітчани довго мовчали. Лук'ян, худий, сірий, злий, сказав: — Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти (П. Панч)

ні́чим (нема́ чим) кри́ти.

Нема чого сказати у відповідь; немає аргументів. Приклади

Розмова пішла так, що Чумакові нічим було крити (В. Речмедін)
Павло Михайлович нахилився до Заруби, щось йому шепнув, але той глухо сказав: — Правда. І нема чим крить… (В. Кучер)
Шум знявся в залі, почулися вигуки:. .— Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (А. Головко)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади

ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
— Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

ні́чого мо́вити.

Уживається для вираження незадоволення, обурення, захоплення і т.ін. з приводу чого-небудь; безперечно. Приклади

— Від самого рання нічого не їв, а тепер чекай на спеці, поки тебе пустять у хату! Нічого мовити — миле життя (М. Коцюбинський)

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти.

Нічого немає їсти. Приклади

— Обріс ними [боргами], ну як ото, повірите, синій камінь мохом.. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, і знов нічим ока запорошити (М. Олійник)

нічо́го поді́бного.

Уживається для вираження незгоди з ким-, чим-небудь або заперечення чогось. Приклади

— Чи думаєш, що я справді такий уже відсталий, отак загруз у пережитках? Нічого подібного (А. Головко)

нічо́го нема́ за душе́ю у кого.

Хто-небудь духовно бідний, негуманний і т.ін. Приклади

Вона не раз докоряла собі: як могла захопитися легковажним молодиком, у котрого нема абсолютно нічого за душею? (М. Слабошпицький)

ні з чим, зі сл. іти, залиша́тися і т.ін.

Не діставши нічого, безрезультатно. Приклади

Про запеклі бої вздовж південних відрогів Брянського лісового масиву Артем із Ляшенком уже знали від Приходька, який нещодавно повернувся ні з чим із своїх пекельних мандрів (І. Головченко і О. Мусієнко)
До хати зайшло двоє у потертих шинелях з таким виглядом, ніби таки настигли злодія.. Коли вони ні з чим вийшли з хати, переполошений батько запитливо вставився на сина (П. Панч)
[Любов:] Що ж з того, що дрібниця, а все-таки виграла, а ви ні з чим вертаєтесь (Леся Українка)

ні́чого сказа́ти, перев. у знач. вставн. словосп.

Уживається для вираження підтвердження справедливості, правильності чогось, згоди з чим-небудь; безперечно, справді. Приклади

Гарна фата [дівчина], нічого сказати! (М. Коцюбинський)
[Запорожець:] Оце то так! вчистив [кобзар], нічого сказати: і до ладу, і правду. Добре, далебі, добре! (Т. Шевченко)

Уживається для вираження осуду, обурення, незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

[Храпко:] Та отакому вас навчають? Гарному — нічого сказати.. (Панас Мирний)
— Ну, нічого сказати, панотче! — каже Череваниха Шрамові. — Швиденько ви добуваєте із своїм сином за́мки! (П. Куліш)

Нема нічого нового під сонцем.

Цитата з Біблії: «Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нічого нового під сонцем» (Екклезіаст, 1,9).
Вживається як формула крайнього скептицизму й розчарування в житті. Варіант цього вислову — «Нема нічого нового під місяцем» — походить з вірша російського письменника й історика М. Карамзіна «Соломонова мудрість з досвіду, або Вибрані думки з Екклезіаста» (1797). Приклади

— Під місяцем нема нічого нового: все циклічно повторюється, — мало не закричав маленький кулішознавець. (М. Могилянський, Честь)
Звідки жест цей? Цей погляд, мов дим!
Чий це сон, нерозвіяний з ночі?
Все було… все було це… та з ким?
«Що нового під сонцем оцим…»
Раптом в пам'яті зблисне пророчо.
(М. Кучеренко, Звідки жест цей?..)

Про мертвих або добре, або нічого.

Першоджерелом латинського вислову «De mortuis aut bene, aut nihil» вважається твір Діогена Лаертського (III ст. н. е.) «Життя, вчення й думки славетних філософів», де грецькому філософові VI ст. до н. е. Хілону — одному з «семи мудреців» давнього світу — приписано слова: «Про мертвих не слід казати погане». Приклади

Як скінчу життя стражденне,
Спогадайте інший раз —
Чи там nihil, чи там bene…
Як скінчу життя стражденне,
Щоб не чути більш образ, —
Киньте часом і про мене
Пару щирих, теплих фраз!
(П. Грабовський, До товариства)
Щоб сказати правдиве слово про такого діяча (як В. Антонович), не треба перш за все йти слідком за отим латинським прислів'ям, по якому «de mortuis aut bene, aut nihil». (C. Петлюра, Записки українського наукового товариства в Києві)