НОСИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

носи́ти на рука́х кого.

Дуже добре ставитися, виявляти велику прихильність, турботу, увагу до кого-небудь; потурати комусь у його бажаннях і примхах. Приклади

— Коли б воно так було, як тоді до весілля, коли Княжевичі мало на руках її не носили (В. Кучер)
тро́хи (ма́ло┌60857) на рука́х не носи́ти. Кабанцевого Івася всі трохи на руках не носять (Панас Мирний)
— Може, краще майнути до Надійки, яку на руках носить чоловік? (М. Стельмах)
Коли б тебе, Полінашко, Як я, знали люди, коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили (П. Гулак-Артемовський)

пиндю́чити ніс (вульг.

мо́рду і т.ін.) зневажл. Поводитися чванливо, бундючно. Приклади

[Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! (І. Карпенко-Карий)
Пиндючить ніс Остапова Горпина І, знай, все мацає на шиї свій дукач (П. Гулак-Артемовський)

по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка.

Хто-небудь ще має силу рухатися, працювати і т.ін. Приклади

Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський)
На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік)
Щороку приїздять сини і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети)

би́ти [вдаря́ти (вда́рити)] в ніс.

Гостро відчуватися (про запах). Приклади

вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
безос., чим і без додатка. Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову]. — Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний)

копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т.ін.).

Пишатися, зазнаватися. Приклади

І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець)
А чортові не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив.. І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський)
Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Алеж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко)
— Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа)

Ображатися, сердитися. Приклади

Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка)
Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник)

леда́що но́сить кого, фам.

Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. Приклади

[Мар'яна:] Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко)

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́ і т.ін.) кого, зневажл.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. Приклади

— Так, так… Де ж уночі розносила його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний)
Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний)
[Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов)

тря́сця но́сить кого, грубо.

Уживається при висловленні незадоволення з приводу відсутності кого-небудь. Приклади

— Чого це ти такий мокрий? Де це тебе трясця носила? — Ятері трусив (Григорій Тютюнник)
— А куди ж то тебе трясця носила? — гукає на свою рябу Катря Копайгора, але корова й ухом не веде (О. Гончар)

ти́кати / ткну́ти но́сом кого, фам.

у що. Звертати увагу, дивитися на що-небудь. Приклади

но́са ти́цьнути куди. Вона [Настя] цілий день підтикана, бігала то на двір, то до клуні, то до хати. Їй ніколи до машини носа тицьнути, хоча страх хочеться (У. Самчук)
Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув у покіс носом (М. Коцюбинський)

В гострій формі дорікати комусь за що-небудь. Приклади

— Оце, як бачиш, Грицю. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни. Сам на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко)

і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти.

до чого. Не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи. Приклади

— Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала (Ю. Збанацький)

Не з'являтися десь, не приходити куди-небудь. Приклади

— Мотора встановили, а механік і носа не навернув,— бурчав Никанор Павлович (О. Сизоненко)
[Грива:] Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Карпенко-Карий)

гну́ти (де́рти, задира́ти і т.ін.) / загну́ти (заде́рти і т.ін.) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка.

Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Приклади

— Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов)
По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер)
— Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко)

під ніс, зі сл. говори́ти і под.

Тихо, нерозбірливо, невиразно. Приклади

По дереві фуганок майже співає. Власне, підспівує. Бо співає щось собі під ніс той, хто працює (Ю. Яновський)
Зараз він важко дихав і щось бурмотів собі під ніс (Ю. Бедзик)
— Здорові, тітко! — веселенько привіталася Христя.— Здорова,— під ніс охриплим голосом мовила Мар'я (Панас Мирний)

лиши́тися (залиши́тися і т.ін.) з но́сом, жарт.

Зазнати невдачі, неприємності і т.ін. Приклади

— Будинок не аварійний, зноситимуть його в наступній п'ятирічці. — З цим зносом,— сказав Вадик,— ми залишилися з носом (В. Добровольський)
Він підійшов до Мухи і звично недбалим рухом запросив до танцю. Він ждав, що Муха легко спурхне з стільця.. А Володя лишиться з носом. Але сталося трохи не так (Д. Ткач)

ти́кати під [са́мий] ніс кому, згруб.

Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. Приклади

На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник)
— Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах)

но́сом ри́бу ву́дити (у́дити).

Дрімати; спати сидячи. Приклади

Настя не квапилась швидко вертатись. Вже Зінька куняла, дрімала, носом удила рибу.., а Настя не приходила (І. Нечуй-Левицький)

заруба́ти [собі́] на но́сі.

Добре, надовго запам'ятати. Приклади

— Дивіться всі на їхні муки — і зарубайте собі на носі: така смерть жде кожного (В. Малик)
— Передусім ти от що зарубай на носі, Сергію: всяка щаслива в шлюбі жінка активно зичить такого ж щастя усім своїм подругам та чоловіковим друзям (Ю. Шовкопляс)

Укріпитися в певному намірі. Приклади

Не я буду, а панування добуду! — зарубала [Параска] на носі і ніколи не викидала з голови (Панас Мирний)

ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс).

Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Приклади

пові́сити ву́ха. Зачав страмить [голова] людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко)
опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко)
Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич)
віша́ти / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко)
Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний)
От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна сміється)
— Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна… (А. Дімаров)
Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер)
Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський)

му́хи в но́сі гра́ють у кого, жарт.

Хтоcь гордовитий, пихатий, задерикуватий і т.ін. Приклади

Сит Бассім — то хлоп не швайка! Гордий трохи, та се байка — Грають мухи в носі, бач (І. Франко)

ви́сі́ти на но́сі.

Бути дуже близьким щодо часу здійснення. Приклади

Хто гірший боягуз, той балакав про екзамен, що висів на носі (А. Свидницький)

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні. Приклади

— Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий)
[Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
— Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)

Абсолютно, зовсім нічого. Приклади

— Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)

на но́сі.

Скоро, незабаром. Приклади

Посівна на носі.
— Даю вам відпустку на тиждень. Тим більше, що іспити у вас на носі (Н. Рибак)

натира́ти / нате́рти пе́рцю в ніс кому, жарт.

Карати кого-небудь; досадити кому-небудь. Приклади

Натер йому перцю в ніс (М. Номис)
Писали [солдати] депутатам у Відень, щоб оступилися за них, а ті вже почали натирати перцю в ніс, кому треба (Переклад С. Масляка)

ніс у ніс (до но́са).

Дуже близько один до одного; впритул. Приклади

Неквапливо повернув [Дмитро] назад, ступив з десяток кроків і ніс до носа зштовхнувся з Голоблею (Ю. Збанацький)
Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі і зненацька зіткнулася майже ніс у ніс Із хлопцем (М. Рильський)

тю́тя з поли́в'яним но́сом, лайл.

Нетямуща, безвольна людина. Приклади

— Тютя ти з полив'яним носом!. .Вона ж [Марися] дума, що ти її по волі береш (Б. Грінченко)
— А ти тільки подумай, Онопрію, що ж це за любов з панянкою, яка не тільки ніколи не вийде за тебе, але і більше не зустрінеться з тобою. Плюнь і розітри. Не будь тютею з полив'яним носом (А. Іщук)

ніс під се́бе.

Засоромитися, злякатися. Приклади

Наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе (Сл. Б. Грінченка)

де́рти но́са (го́лову) [вго́ру] перед ким, рідше проти кого і без додатка.

Поводити себе пихато, гоноровито; чванитися, зазнаватися. Приклади

Дере голову, як попова кобила (Укр. присл.)
Максим Іванович геть високо дере голову проти нетесаного мужиччя (Панас Мирний)
З парубком поважно здоровались статечні дядьки.., наказували шанувати батька-матір і не дерти носа перед людьми (М. Стельмах)
Становий… хвалився, що він добрячого підвіз возка [візка] отим лівшукам, щоб не дуже зазнавалися та вгору носа дерли (Панас Мирний)

носи́ти ма́ску (личи́ну).

чого, яку. Виступати в певній ролі. Приклади

Конфлікт ускладнюється тим, що Маркові вдається тривалий час носити маску добропорядної людини (З журналу)

Приховувати свої справжні думки, наміри, свою справжню сутність. Приклади

Рік служби у почтах Потоцького навчив його носити личину (З. Тулуб)
Завше носити маску, завше себе загнуздувати — та хіба ж то мислиме? (Г. Хоткевич)

ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т.ін.) / рідше витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т.ін.) но́са звідки, куди.

Вийти звідкись або покинути щось. Приклади

Зима була довга й холодна. Заціпеніло мовчав заметений снігом степ, люди не витикали носа з сіл, ще завидна зачинялися на довгу зимову ніч у хатах (П. Загребельний)
Надворі був такий мороз, що аж дахи тріщали. З хати не можна було і носа висунути (Казки Буковини. Казки Верховини)
— Ну й хуртовина!..— насилу вимовив.— Коли б не таке діло, бабо Федоро, носа б не виткнув на вулицю (О. Донченко)
— Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко? Йому сто років, і не боїться, а мені не можна й носа нікуди виткнути — страшно! (В. Лисенко)

тільки док. Виглянути, визирнути звідки-небудь кудись або з'явитися десь. Приклади

Така дрібнота, як зайчик, білочка, лісові мишки, хоч вони і в хутряних шубках, болися й носа вистромити на мороз (О. Іваненко)
Серед панства переляк поволі проходить. Дехто насмілюється виткнути носа за двері і сповіщає, що… розбійників уже нема (Ф. Бурлака)
Танки закрутилися на краю яру, ждучи, коли ж до них почнуть підніматися піхотинці,. .але піхота сиділа в яру й боялася звідти навіть носа виткнути (П. Загребельний)

на комари́ний ніс.

Дуже мало, незначною мірою. Приклади

Минало красне літо, а до мети наблизилися, вважай, лише на комариний ніс (Василь Шевчук)

гляді́ти свого́ но́са.

Турбуватися, клопотатися лише про себе. Приклади

Наблизився [Віктор] до Олега: — Лучче [краще] ти б глядів свого носа (П. Автомонов)

пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров) [з но́са] кому, рідко з кого.

Дуже побити кого-небудь, завдаючи побоїв, ран, або вбити когось. Приклади

— Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський)
— Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м'ясо (М. Стельмах)
Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо (Гашек, перекл. Масляка)
— Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський)

ора́ти но́сом, жарт.

Журитися, сумувати. Приклади

— А чого, козачко, ореш носом? Мо, вдома що сталося? — допитувався дід (Я. Качура)

що і без додатка. Падати обличчям вниз у (на) що-небудь. Приклади

Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (І. Сенченко)

крути́ти / покрути́ти но́сом.

Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, відмовлятися від когось, чогось; вередувати. Приклади

покрутити носом (якийсь час). — Так розсердилась, що вже ж, думаю і обзиваться не буду. Так він попокрутив носом днів зо два (А. Тесленко)
Тадик схопився на ноги і пішов до поліцаїв. — Щось староста носом крутить. Може, ми службу погано несемо? — засумнівався Гошка (Григорій Тютюнник)
— Так от, сину.. Ліпшої дівки, як у Тупала, тобі не знайти. Завтра їдьте, і не думай крутити носом (Є. Кравченко)

носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ чого.

Мати, зберігати ознаки, вплив чого-небудь. Приклади

Українська поезія середини ХІХ ст. (50-70 рр.) несла на собі сліди могутнього впливу Тараса Шевченка, і навіть саме її існування певною мірою пов'язано з його іменем, з гучною славою Кобзаря (З журналу)
Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Панас Мирний)

обкрути́ти довко́ла но́са кого.

Перехитрити, спритно обдурити когось. Приклади

— Ну, Крумке просто молодець. Отак обкрутив довкола носа англійців (Ю. Бедзик)

у ніс заколо́ти.

Стати не до вподоби, не до смаку. Приклади

— Як їла хліб з остюками, то й усе добре було, а як перейшла на буханці, то й у ніс закололи (Панас Мирний)

крути́ти в но́сі кому і без додатка.

Кому-небудь дуже не подобається щось, надовго запам'ятовується комусь або що-небудь неприємно вражає когось. Приклади

Всім колективом скажемо… таке слово, від якого б їм до самого скону в носі крутило (М. Ю. Тарновський)
Годувалася вона [Оришка] тим, що у місяць видавали. .Спершу все те крутило у носі.., а як не стало чого збувати,. .почала і не таке їсти (Панас Мирний)

під (пе́ред) [са́мим] но́сом.

Поруч з ким-небудь, дуже близько від когось. Приклади

під самі́сіньким но́сом. Не помітив того, що робилося в нього під самісіньким носом (М. Ю. Тарновський)
Я був упевнений: оця зовсім не схожа з дочкою жінка примусила Оксану зачинити перед моїм носом двері (В. Шевчук)
Чуже бачимо під лісом, а свого не бачимо під носом (Укр. присл.)
Шукають життя, а воно у них перед носом (В. Винниченко)

тільки під но́сом, зі сл. говори́ти і под. Тихо, нерозбірливо. Приклади

Гапка й собі бурчала щось під носом (І. Франко)
Ставав на дорозі, щось мимрив під носом, щось міркував… (М. Коцюбинський)

клю́нути но́сом у що.

Упасти обличчям вниз. Приклади

— Прицілився я — бабах! З одного пострілу поклав усіх п'ятьох. Клюнули фашисти у сніг носом усі підряд (Ю. Мокрієв)
Як пихоне його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади

[Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

підлата́ти ніс кому.

Побити кого-небудь, пошкодивши обличчя. Приклади

— Гляньте-бо, хлопці, як ляшки-панки сковзаються! — сміявся сотник..— Посковзайтесь трішечки ще, а ми вам носи підлатаємо (М. Старицький)

заора́ти (зари́ти) но́сом, фам.

Упасти обличчям донизу. Приклади

зуба́ми заора́ти. — Стій! ні з місця! — крикнув той [панич] і шпорнув [шпурнув] першого з рудника так, що аж той зубами заорав (Панас Мирний)
запоро́ти но́сом. Підвившись з задньої лави, як завжди, з-між молодиць, щоб іти наперед, він [Проць] чомусь плямисто почервонів, що рідко траплялось, а зустрівшись поглядом з Ловачем, не до добра спікнувся, мало не запоров носом (В. Бабляк)
Навмання кинувся Петрик до Дашковців. Прожогом вскочив у двері і зарив носом: за кустом порічок переможно скалив зуби Олесь (Є. Куртяк)
Вийшов з дрюком дід Улас: — Ну, то як тобі у нас? — За коротким цим опросом [запитанням] Аж зарила біда носом (С. Воскрекасенко)
Він з розгону вдарив Аніфата і той, спотикаючись, заорав носом у пісок (С. Чорнобривець);Так осліп, нещасний [Михайлик], від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів і так заорав туди носом, аж кров пішла (О. Ільченко)
Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Панч)

клюва́ти но́сом.

Дрімати, засинати сидячи, час від часу опускаючи на мить голову. Приклади

покльо́вувати но́сом (час від часу). Микола підпер важку голову руками, покльовує носом (В. Кучер)
Відбило північ. Треба подивитися, що робиться в коридорі. Правда, ще рано але… вартовий дуже любить подрімати. Може, він уже клює носом? (Д. Бузько)
В кабіні біля шофера сидів якийсь неголений, худий інтендант і клював носом від довгого недосипання (В. Кучер)

вте́рти / втира́ти но́са кому.

Покарати, провчити кого-небудь. Приклади

— А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я й тобі носа втру (І. Нечуй-Левицький)
— Ось ми вам хутко втремо носа: Іван Мартинович… навчить він вас пановати [панувати] (П. Куліш)
Тут [у пеклі] розні [різні] душі походжали, Все думали та все гадали, Куда-то за гріхи їх впруть, Чи в рай їх пустять веселитись, Чи, може, в пекло пошмалитись І за гріхи їм носа втруть (І. Котляревський)

Присадити, спинити кого-небудь у його діях, висловлюваннях. Приклади

— Спасибі Володимирові Корякові, який заступився за Паніва, утер носа розперезаним критиканам (В. Минко)
Вчителеві… утерли носа: коли ти, мовляв, пан, то й вичитуй по-панському (С. Васильченко)
[Рогач:] Ну ж, юнаки! Орда б вас полонила, татарва б вас подавила!.. [Глоба:] Та невже ж нема такого, котрий втре носа хвалькові? (М. Кропивницький)

Засвідчити або довести свою перевагу над ким-небудь. Приклади

Прилюдно втреш носа комусь із них, зацитувавши при нагоді щось таке, як, скажімо, указ Петра Першого від 9 квітня 1709 року (О. Гончар)
Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині. Але й Ольжина правда, що треба декому тою хустиною носа втерти! (Ірина Вільде)
Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик, гостра та розумна, хоч би й кому не попустить, хоч кому носа втре (Укр. казки, легенди..)

Перевершити кого-небудь у чомусь. Приклади

Взявшись дружно, без лементу та ґвалту відремонтували занехаяну молотарку і тепер втирають носа зарозумілим хутірським очкурам, які вважали, що тільки вони вміють господарювати (О. Гончар)
— А тепер вони [молодь, жінки] ще й нам носа утруть. Їм почесть почала снитись, навіть ордени. Не бачив, яке жито моя жінка з Шевченком вирощують! (М. Стельмах)
— От стріляє, бісова дитина,— не зміг стримати свого захоплення Сахно,— всім нам носа втерла (В. Собко)

взя́ти ду́лю [під ніс].

Нічого не одержати, не дістати. Приклади

Кадети налітали оце з Перекопу, хотіли людей набрати, та дулю взяли (О. Гончар)
Писав Пан: звізду дав і червону стрічку. От я й ждав… Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський)
Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр. присл.)

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т.ін.) [догори́] но́са (ніс).

Гордовито, самовпевнено триматися, ставитися до інших зневажливо. Приклади

[Варка:] Бундючилися супроти нас люде [люди], і тепер і ми підіймемо догори носа (М. Кропивницький)
Від таких розмов батька з матір'ю Кирилко… ще дужче носа піднімав (Панас Мирний)

смія́тися [собі́] під ніс (з-під ву́са) з чого і без додатка.

Злорадіти з приводу чого-небудь. Приклади

— Та й я не дополуднував, бо все сміявся собі під ніс з тих брехень,— обізвався Денис (І. Нечуй-Левицький)
От ідуть вони удвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється)

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д.

Втручатися куди не слід, в чужі справи. Приклади

Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало)

[аж] закрути́ло В но́сі кому і без додатка, безос.

Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило. Приклади

Ач, закрутило в носі їм від поеми Сон! Образилися (Василь Шевчук)
— Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи! — відповів Чумак, не знати, щиро, чи тільки прикидаючись таким байдужим (А. Головко)

з но́са, жарт.

Від кожної людини. Приклади

— Коштуватиме це три карбованці з носа,— оголошує він далі (В. Собко)
Плата за вхід скромненька — троячка з носа (О. Ковінька)

[і] кома́р но́са не підто́чить.

Не буде до чого причепитися, прискіпатися. Приклади

Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив (М. Стельмах)
— Не в тім питання, що з ним [Давидом] зробити, а як зробити? Щоб і комар носа не підточив (А. Головко)
— Я з своїм активом зроблю все так, що комар носа не підточить (В. Речмедін)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади

не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
— Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
— Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
— Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

обтира́ти но́са кому, фам.

Ростити, виховувати когось. Приклади

— Ви мені носа не обтирали.. Сварка починала вже ставати бійкою (В. Стефаник)

лиша́ти / лиши́ти з но́сом кого, жарт.

Обдурювати, перехитровувати когось. Приклади

— Страх не люблю, коли мене лишають з носом… (В. Шевчук). — Ні, не дурні були ви з Еппелкросом, Що не дали себе лишити з носом Отим обшарпанцям! (Переклад М. Лукаша і О. Мисика)
Інколи дядя Живак брав її в розвідку, удаючи себе за сліпого, а Зою — за поводиря. Лишав з носом зайд-карателів (В. Земляк)

ма́ти спи́чку в но́сі, жарт.

Бути тямущим, кмітливим, розсудливим. Приклади

— Еге, Дмитре, видать, що мати тебе в голову не била, маєш спичку в носі (Є. Гуцало)

вда́рити по но́сі кого.

Присадити кого-небудь, даючи йому зрозуміти, чого він насправді вартий. Приклади

— Печоріна треба провчити! Ці петербурзькі вискочні завжди задаються, поки їх не вдариш по носі! (Переклад за ред. М. Рильського)

ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти).

Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т.ін.). Приклади

Ледве, ледве несу ноги (Т. Шевченко)
— Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється)

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон.

Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Приклади

мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо… (М. Коцюбинський)
Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура)

[хоч] кров з но́са.

Незважаючи ні на що, ні на які обставини, за будь-яких умов і т.ін. Приклади

[Халява:] Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по невеликій чарчині (М. Кропивницький)
До сходу сонця ми кров з носа повинні бути в таборі (І. Головченко і О. Мусієнко)
— Кров з носа, а водокачка буде (А. Головко)
— Треба нам, кров з носа, командира — в сільраду (І. Микитенко)

в ніс, зі сл. говори́ти, бала́кати і т.ін.

З носовим відтінком, гугняво. Приклади

Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко)

не з на́шим но́сом.

Неможливо через відсутність відповідних засобів, коштів і т.ін. Приклади

— Учителя,— сказав батько,— з тебе не вийде. Це не з нашим носом (Є. Кравченко)

не пока́зувати (не явля́ти, не потика́ти і т.ін.) / не показа́ти (не поткну́ти і т.ін.) но́са.

Не приходити, не з'являтися і т.ін. куди-небудь, до когось. Приклади

[Мальванов:] Де ж мій Спичаковський? Давно пора одвезти на станцію ці ящики, а він пропав і третій день носа не являє (І. Кочерга)
— Не розумію я тебе, що ти за людина. Рая за тобою сохне, а ти й носа не показуєш (П. Кочура)
— А Клава Бережкова носа не показувала? — намагаючись надати своєму голосу цілковитої байдужості, запитав Андрій (В. Собко)

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка.

Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. Приклади

Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати годі — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина)
— То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть… (О. Гончар)

Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. Приклади

Ноги самі понесли [Сеспеля] нерівним, ковзьким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький)
Він чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір'ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський)
— Тягне було мене… на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький)

є спи́чка в но́сі у кого.

Хто-небудь тямущий, кмітливий. Приклади

У хлопця цього є таки спичка в носі (З газети)

носи́ти в (на) се́рці кого, що.

Завжди добре пам'ятати про когось--щось. Приклади

носи́ти в се́рденьку чиєму. Прийде той, чий образ я носила з піснями вкупі в серденьку свому [своєму] (Леся Українка)
Треба тілько її [правду] мати в душі, носити в серці своєму (Панас Мирний)
Те, що я створив собі культ моєї дружини і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський)

обвести́ / обво́дити за ніс кого.

Перехитрити обманути когось. Приклади

— Нащо гарячкувати? Може, й справді нас за ніс обвели, то треба послухати людей. Люди завжди правду кажуть (Ю. Бедзик)
Не міг просто повірити, що отой гонивітер… здатен перехитрити, обвести за ніс вимуштруваного гестапівського вовкулаку (І. Головченко і О. Мусієнко)

аж но́сом ба́ньки дме, зі сл. дурни́й.

Дуже, надмірно. Приклади

Дурне, аж носом баньки дме (Українські народні прислів'я та приказки)

втри но́са, зневажл.

Уживається як застереження молодим від втручання у справи старших. Приклади

— Носа втри,— гримнув Остап і встав. Це означало, що він нічого не скаже синові, хоч би як той підсипався (В. Кучер)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи). Приклади

З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
— Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)

диви́тися да́лі сво́го но́са.

Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т.ін. Приклади

да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше… свого носа не дивитись! (М. Драгоманов)
Себе передусім… мала [Ольга] на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде)

у ніс ко́ле.

Не подобається кому-небудь, не задовольняє когось. Приклади

Чуєте, йому [Якову] моя страва у ніс коле? (Панас Мирний)
Попідростали [діти] — в голові туманіє. Тому чоботи, тому крамні штани, тому картуза.. Одежа домашньої роботи вже, бач, у ніс коле… (А. Іщук)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади

ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
— Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв.

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Приклади

поповоди́ти з ніс (тривалий час). Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона.. — Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний)
води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
— Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же? (Григорій Тютюнник)
Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко)
— Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко)
— Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович)

носи́ти сміття́ під чужу́ ха́ту.

Піддавати розголосові непорозуміння, суперечки в родині, в колективі і т.ін. Приклади

Не носи сміття під чужу хату (Укр. присл.)

не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти.

Не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися з собою. Приклади

—..Він до мене остро, знаєш, ставиться так, мов він тут пан.. Ну, сим разом я не дав собі по носі грати (І. Франко)

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт.

Бути неврівноваженим, вередливим і т.ін. Приклади

Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій… Її мама взагалі мала мухи в носі (В. Бабляк)

не потика́ти но́са, перев. куди, жарт.

Не з'являтися, не бувати де-небудь; не заходити кудись, не виходити. Приклади

поткну́ти но́са. — Полізли, жевжики, у таку страшну печеру, що я, старий, побоявся б у неї носа поткнути,— пояснив учительці Харитон Макарович (О. Мокрієнко)
— А там ще зима: сніг, морози. І знову сиди в хаті, не потикай носа (Панас Мирний)
—. .Хіба я влада? Так, заложник якийсь. Іще за дня сяк-так. А вночі й носа не потикай. От і доводиться хитрувати (Г. Колісник)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади

З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
— А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
— І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
— Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади

І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т.ін. Приклади

Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький)
Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає.. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко)
Іде [козак] смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко)

поверну́ти но́са в той (цей і т.ін.) бік.

Різко змінити попередні погляди, переконання і т.ін. Приклади

Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар)

верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку)

від кого--чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Приклади

Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Коцюбинський)

від кого і без додатка. Уникати зустрічей, спілкування з ким-небудь, виявляючи зверхність, зневагу і т.ін. Приклади

— Я їй [Парасці] не служила, я їй не годила? Так, як треба було, то й, Зінько, і сестро, а як прохворостили? — то й пику свою одвертає (Панас Мирний)
— Усякий раз, як йде Борис, Маруся відвертає ніс. Не має, певно, зовсім встиду, Раз не приховує огиду (С. Караванський)
Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна (В. Кучер)
Перш усього й тут [у пресі] треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів (М. Драгоманов)

від чого. Не виявляти бажання займатися чим-небудь; цуратися чогось. Приклади

— А котрі десятирічки покінчали, теж від ріллі носа вернуть, вчитися їдуть (Григорій Тютюнник)

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах). Приклади

вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)

Гостро відчуватися (про запах і т. ін). Приклади

Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (А. Хижняк)

чорт (нечи́стий, бене́ря) но́сить кого, грубо.

Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось невчасно або багато, без потреби ходить, вештається в різних місцях. Приклади

чортя́ка но́сить. — І де чортяка їх носить до півночі! Ходять уночі з чортами разом, та ще їм двері одчиняй! — верещала по один бік Мотря (І. Нечуй-Левицький)
Де тільки й носили чорти Федька всі оці роки! Всю громадянську не злазив з коня (А. Дімаров)
чорти́ но́сять. — Голобородька немає? — Нема. — Де його чорти носять?! — Війна, товаришу полковнику, — скрушно похитав головою старий (С. Голованівський)
— Маковея десь бенеря носить, і на обід не з'являвся… (О. Гончар)
— Чого це тебе так рано бенеря носить, Самійле? (О. Копиленко)
— Що тебе, Іване, нечистий носить по селу серед ночі? — буркотіла Марія, відчиняючи двері Жменякові (М. Томчаній)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади

— Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)

Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади

[Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
— Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
— Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

лови́ти [но́сом] окуні́в, жарт.

Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Приклади

лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курями, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом окунців (З газети)
Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко)
Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ'яненко)

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому.

Сварити кого-небудь. Приклади

Прийду було додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький)
Було заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький)

розбива́ти / розби́ти ніс (но́са).

Зазнавати поразки, невдач, неприємностей, намагаючись зробити що-небудь, докладаючи великих зусиль для чого-небудь. Приклади

От подивимося, що з тебе вийде. На крутих поворотах люди носи розбивають (Григорій Тютюнник)

з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са у кого, кого.

З дуже близької відстані від кого-небудь. Приклади

У перекупки з-перед самого носа хтось із безпритульних потяг картопляника (Ю. Збанацький)
Олена з-під носа чоловіка вихоплює миску.., а потім завзято вихлюпує в помийницю всю страву (М. Стельмах)

перен. Безпосередньо, у когось. Приклади

— Таку красуню з-під носа поцупив, забути не можу (А. Крижанівський)
з-під самі́сінького но́са. — Ти навіть цю Марту проґавиш… її з-під самісінького носа у тебе, тюхтія, вихопить Коваль (В. Собко)
А Навроцький вихопив у нього ініціативу з-під носа (І. Микитенко)

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого.

Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Приклади

носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона. . чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок)
Коли майстер гумору з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу)

Усе моє ношу з собою.

Цей вислів (поширений також у латинській формі — «Omnia mea mecum porto») приписують грецькому філософові VI ст. до н. е. Біанту. Коли перське військо напало на місто Прієну, мешканці його, рятуючись від ворога, втекли, забравши своє майно. Біант також залишив місто, але без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, він відповів: «Усе своє (майно) я ношу з собою». Цим він хотів сказати, що лише духовні цінності є справжнім багатством. Приклади

Ми люди тихі, незаздрі, чесні. Нам досить дещиці. В чини не ліземо. Ґрунтів не стягуємо й грошей у бодні не складаємо. Як казали римляни: omnia mea mecum porto. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
Він носить все своє з собою.
Носи, лебедику, носи.
І звідки ти такий єси
Мудрований!
(І. Світличний, Анти-Сковорода)