НЕНАЧЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як (мов, на́че і т.ін.) жа́ром (кип'ятко́м, при́ском і т.ін.) обдало́ кого, безос.

Хтось раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т.ін., дуже вражений чимсь. Приклади

нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний)
Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький)
обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян)
— Не повернеться? Мене як жаром обдало (З журналу)
так жа́ром і обдало́. При згадці… усього так жаром і обдало (А. Дімаров)
Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний)
Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип'ятком обдало… (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити і под.

Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Приклади

— Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах)
на́че (нена́че┌73258) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко)
— Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький)
— Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, нена́че і т.ін.) ви́хор.

Дуже швидко. Приклади

Час летить неначе вихор… (М. Упеник)
— Татку, заждіть, я зараз! — скочив [син] з розлогих саней і навпростець городом побіг до хати. Влетів мов вихор і в чому був поліз на полик (В. Шевчук)
До кінолабораторії я влетів як вихор (Ю. Яновський)

як (мов, нена́че і т.ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости, з'явля́тися, виника́ти і т.ін.

Швидко й у великій кількості. Приклади

Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш)
нена́че гриби́. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний)
як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський)
Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко)
Росли як гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди [на курорт Трускавець] грошовиті люди (З журналу)

зі сл. шви́дко. Приклади

У великій кількості. Хоч МЖК [молодіжні житлові кооператив] і не ростуть так швидко, як гриби після дощу, однак… ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети)

ме́рзлого в петрі́вку кому, зі сл. хо́четься, корти́ть і т.ін.

Щось неможливе, нездійсненне, нереальне. Приклади

нена́че в петрі́вку ме́рзлого. — Не знати, що оце заманулось тій князівні, неначе в петрівку мерзлого! — обізвався Улас (І. Нечуй-Левицький)
[Ганна:] Люди он гроші заробляють, а тобі кортить мерзлого в петрівку (М. Ю. Тарновський)
— Кожен душу свою рятує, як може. — Питай мерзлого в петрівку, а як і була в тебе душа — за три гривеники продав (В. Дрозд)
Знайшли квітки! Та то бур'ян, а не квітки! Захотілось вам в петрівку мерзлого (І.Нечуй-Левицький)

як (мов, нена́че і т.ін. ) у моги́лі.

Тихо, сумно і т.ін. Приклади

Сиділи мовчки, у хаті було як у могилі (З газети)

зі сл. ти́хо. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно тихо. Приклади

На якусь мить стало тихо, як у могилі (О. Гончар)
Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
І Карпа заболіли руки від щирого вибивання [у двері]… А кругом тихо, як у могилі (Панас Мирний)

[як (мов, не́наче і т.ін.)] не при собі́.

Психічно хворий. Приклади

Беріть його попід руки і тягніть: ач, рядком нагнувся, ніби Лаврей на покуті… Він не при собі. Треба відвезти в Київ (Т. Осьмачка)

У поганому настрої, у стані душевного розладу. Приклади

Гаряча і задихана, бігла [дівчина] через усе подвір'я, мов не при собі була (В. Конвісар)
Тітка Саша привіталася до лікарки, але стара не хотіла її нізащо пізнавати, бо зовсім була неначе не при собі (Ю. Яновський)
По дорозі йшов сліпий Ілько — тихий, зажурений, чоловік не при собі, з медаллю За відвагу на сірому піджаці (І. Драч)

[як (мов, нена́че ́і т.ін.)] під сурди́нку.

Стишено, глухо. Приклади

Фарфор таць подзвонював ніжно й глухо, неначе під сурдинку (Ю. Смолич)
Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією (Ю. Яновський)

як (мов, нена́че і т.ін.) прирі́с до землі́.

Хтось не може зрушити, зійти з місця; остовпів, нерухомий хтось. Приклади

Тодозя оступилась од князя й почувала, що в неї не стає сили рушити з місця: вона од жалю та горя неначе приросла до землі (І. Нечуй-Левицький)
А у Оксани і руки, і ноги затрусились, стала, як укопана. як приросла до землі, ні з місця, ні пари з уст… (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, нена́че і т.ін.) коро́ва язико́м злиза́ла кого, що.

Хто або що-небудь безслідно зник (зникло), пропав (пропало) і т.ін. Приклади

Я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… (Л. Глібов)
Коли вщухла радісна буря зустрічі з давнім другом, Ярошенко обернувся, щоб далі наступати на ворога, але отця Софронія мов корова язиком злизала (Речмедін)
Покарали в тресті Сагуру карбованцем. Місячну зарплату як корова язиком злизала (І. Цюпа)

як (мов, нена́че і т.ін.) шо́вком ши́є (гапту́є), зі сл. бреха́ти і под.

Дуже вправно, тонко, вміло. Приклади

Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький)
Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок)

як (мов, нена́че і т.ін.) чемери́ці (те́ртого хрі́ну і т.ін.) поню́хав.

Неприємно вражений чимсь, приголомшений, очманілий і т.ін. Приклади

— Передайте свою колекцію в музей, це буде краще грамоти. Купець закрутив носом, неначе тертого хріну понюхав (І. Шаповал)
Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав (Г. Квітка-Основ'яненко)
Заграв, заспівав, як мов до своєї [дівчини]. А вона мені як відспівала у вікно, то я мов чемериці понюхав (Укр. поети-романтики..)

[аж (на́че, нена́че і т.ін.)] світ [вго́ру] підня́вся кому.

У кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т.ін. Приклади

Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів… постаті козацтва (О. Ільченко)
Ївзі неначе світ піднявся! Віддихнувши трошки після сліз, пішла за жандармом (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! (Марко Вовчок)

як (мов, не́наче і т.ін.) черепа́ха, зі сл. ходи́ти і под.

Дуже повільно, незграбно. Приклади

— Ходить [Ватя] неначе та черепаха (І. Нечуй-Левицький)
Хоч би швидкості були, я б зманеврував, а то йдеш як черепаха (Ю. Яновський)

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади

— Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, нена́че і т.ін.) неживи́й.

Позбавлений життєвої енергії, бадьорості, дуже слабкий фізично. Приклади

Прийшли жнива, ходить жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова (Укр. присл.)
І де ті в Господа взялися Усякі штучнії їства? Сама ж [жінка] неначе нежива На плечі пада… Напоїла, І нагодувала, І спать його, веселого, В коморі поклала!.. (Т. Шевченко)

зі сл. ходи́ти і под. Дуже повільно, мляво без жвавості, без бадьорості. Приклади

— Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива, робе [робить] діло, мов сонна (І. Нечуй-Левицький)

Приголомшений чимсь, дуже наляканий, вражений, заціпенілий. Приклади

Юрко сам прийшов до хати, і дівчина, мов нежива, застигла біля столу, не знаючи що сказати йому (М. Стельмах)
В палаті світлій ліжко біле, на нього Зою положили. І я стояв, мов неживий… (В. Сосюра)

Нерухомо, без зміни положення. Приклади

А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов)

Нерухомий, блідий і т.ін. Приклади

Я теж плакав, особливо коли труну опускали в яму, а мати спочатку щось кричала й ридала, а потім зробилась як нежива, і на неї бризкали водою (Л. Смілянський)

як (мов, нена́че і т.ін.) кип'яче́м обпа́рено кого, безос.

Хтось раптом став смутний, мовчазний, приголомшений і т.ін. Приклади

— Да що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий.., а тут разом неначе тебе кип'ячем обпарено. Грошей не погубив? (Марко Вовчок)

як (мов, нена́че і т.ін.) у лихома́нці.

Хто-небудь тремтить, здригається і т.ін. Приклади

Сама як у лихоманці, так і труситься (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. труси́тися, тремті́ти, і т.ін. ( перев. у препозиції). Дуже, сильно. Приклади

Староста тіпався як у лихоманці (Я. Баш)
А далі як затруситься [Халявський] неначе у лихоманці (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона забилась у самий куток печі; трусилася як в лихоманці (Панас Мирний)

зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. У постійній тривозі; неспокійно. Приклади

Жили, як у лихоманці (З газети)

як (мов, нена́че і т.ін.) на кілку́, зі сл. теліпа́тися і под.

Дуже вільно (висіти на кому-небудь — про одяг). Приклади

Але ж талія моя не кругла — сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали (І. Нечуй-Левицький)
— А на кого ж вони там міряти [костюм] будуть, коли шитимуть? — На кого-небудь! — Що значить — на кого-небудь? Ну пошиють, а ти одягнеш, і висітиме він, як на кілку! (С. Олійник)

як (мов, нена́че і т.ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх.

зі сл. каза́ти, говори́ти і т.ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Приклади

як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало)
Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов)

Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т.ін. Приклади

— Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало)

як (мов, нена́че і т.ін.) граблі́.

Задубілий від холоду і неспроможний рухатися, діяти; нерухомий (про руки, пальці і т.ін.). Приклади

Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (І. Нечуй-Левицький)
Похукав [Кирило] на руки, розстібаться давай. Сіпа тії ґудзики, сіпа — не розстебнеться; як граблі руки (А. Тесленко)

як (мов, нена́че і т.ін.) найня́вся.

Дуже активно, сильно. Приклади

Що ти кричиш, як найнявся (Ук… присл.)
Рубав [дрова] до самого вечора, мов найнявся (Леся Українка)
А дощ періщить, як найнявся (В. Кучер)
Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече (А. Хижняк)

затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка.

Паморочити різким, п'янким запахом. Приклади

затума́нилося в голові́, безос. Затуманилося Остапові в голові. Не миле ніщо йому (К. Гордієнко)
нена́че затума́нило в голо́ві ро́зум, безос. Як Стефан заколотився був їхати світ за очі, то Євстафієві неначе затуманило в голові розум (С. Чорнобривець)
У відкрите вікно війнули пахощі прив'ялого листя, дурманом затуманили голову гауптманові (Ю. Бедзик)

Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади

Намагався бай заплямувати нове будівництво, брехнею затуманити бідноті очі (О. Донченко)
І чого йому було з тими бандитами зв'язуватись? Що він, багач, дука? Підбили, голову затуманили чоловікові, пішов і сам не радий, і їй світ зав'язав (І. Цюпа)

Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Приклади

Страх затуманює очі, і горобець лякає заляканого зайця (М. Трублаїні)
Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Кучер)

як (мов, нена́че і т.ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти.

Нерухомо, непорушно, застигши на місці. Приклади

як у зе́млю уко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко)
Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко)
як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький)
— Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він [Власов] і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)

як (мов, нена́че і т.ін.) ро́зум розгуби́ти.

Втратити здатність діяти обдумано, помірковано. Приклади

На те лихо неначе розум розгубив він на порозі при зустрічі з графинею (Іван Ле)

як (мов, нена́че і т.ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти і под.

Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. Приклади

Меле язиком, неначе з гарячки (Укр. присл.)
— Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах)

Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. Приклади

— І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки!— затарабанила Олена (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) блекоти́ об'ї́вся (наї́вся), зневажл.

зі сл. говори́ти і под. Так, що нічого не можна зрозуміти; беззмістовно, нерозбірливо і т.ін. Приклади

Говорить, мов блекоти об'ївся! (Укр. присл.)

Дивно, безглуздо хтось поводить себе; нерозумний. Приклади

блекоти́ наї́лась. [Світлана:] Я… за нього заміж вийду! [Кряж:] Ти що, блекоти наїлась? (М. Зарудний)
нена́че соба́чої блекоти́ наї́лася. — Цур тобі, пек тобі! Ти неначе собачої блекоти наїлася (І. Нечуй-Левицький)
— Він у нас трохи теє… ніби як блекоти об'ївся (Григорій Тютюнник)
Що діється, що твориться! Село ніби блекоти об'їлося: галасує, метушиться, тішиться чогось (Д. Прилюк)

як (мов, не́наче і т.ін.) уби́тий (заби́тий).

зі сл. спа́ти і под. Міцно. Приклади

Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець)
Піддубний виспався. Спав цілу ніч як забитий (М. Коцюбинський)
Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький)

Дуже засмучений, пригнічений чим-небудь. Приклади

Балабуха приїхав додому неначе вбитий (І. Нечуй-Левицький)
Старий Трохим по надвір'ю Мов убитий, ходить (Т. Шевченко)