НЕМАЄ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка..

Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. Приклади
  • І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)
  • Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський)
  • — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади
  • Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
  • — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)
перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади
  • — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
  • — Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
  • А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

[і] вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь надзвичайно зайнятий якоюсь роботою, заняттям, зовсім не має вільного часу. Приклади
  • За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко)
  • Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський)
  • За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний)

нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю (одбо́ю) від кого.

Не можна позбутися кого-небудь. Приклади
  • — Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець.— Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник)
  • — Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п'яному під руку..— А тепер одбою немає (Панас Мирний)
Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. Приклади
  • — Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров)
  • — Ми не можемо його [вино] тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них [матросів] не було. А тепер і поготів (В. Кучер)
  • Старші [школярі], ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний)

нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому.

Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. Приклади
  • несть числа́, книжн. , заст. У роки хрущовської відлиги, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети)
  • З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх.. Нема їм числа (Є. Гуцало)
  • — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький)
  • Летять [павучки] бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський)

ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти.

Де-небудь дуже тісно. Приклади
  • — Он у Гордія Кошари, ото сім'я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити (Григір Тютюнник)

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.

Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Приклади
  • деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
  • Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
  • — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
  • Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є) й чу́тки про кого.

Хто-небудь зник, пропав безслідно; нічого невідомо про кого-небудь. Приклади
  • [Семен (до Микити):] Як пішов ти з села, то либонь через місяць.. Маруся збожеволіла й… підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала та й чутки про неї нема (М. Кропивницький)
  • Бабуся живе, терпить, а про Назара нема й чутки (Марко Вовчок)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади
  • Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
  • Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало (Т. Шевченко)
  • На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає (М. Коцюбинський)
  • І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)
кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади
  • Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
  • В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
  • Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому.

Що-небудь довго не порветься, не зіпсується, не поламається і т.ін. Приклади
  • Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов)
  • Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський)

[і] кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т.ін.).

Дуже мало. Приклади
  • — В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов)

[і] дихну́ти ні́коли (нема́є коли́) кому.

Хто-небудь дуже зайнятий. Приклади
  • Тарасові ніколи було й дихнути, так завалив його роботою хазяїн (О. Іваненко)
  • Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Я. Гримайло)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому.

Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Приклади
  • і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко)
  • Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка)
  • — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський)
  • — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб)
  • Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий)
Щось простягнулося дуже далеко або високо. Приклади
  • Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар)
  • Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький)
  • Він давно вже вскочив у його [ліс] і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний)
  • Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура)
чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. Приклади
  • Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало)
  • Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький)
  • У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр. присл.)
  • Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється)

терпцю́ не стає́ (нема́є) кому і без додатка, безос.

Остаточно втрачено спокій, душевну рівновагу; не має змоги терпіти, витримати щось. Приклади
  • Терпіла, терпіла, а далі й терпцю не стає!.. Де се видано? Що се за чоловік? До хати його й псами не заженеш (М. Коцюбинський)
  • Йому не ставало терпцю чекати, поки бесідник його манівцями добереться до своєї мети (Леся Українка)

нема́ (нема́є) проми́тої води́ кому.

Хто-небудь зазнає багато неприємностей, переслідувань, докорів і т.ін. від когось. Приклади
  • Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд (Марко Вовчок)
  • То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок)

нема́ (нема́є) дурни́х.

Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т.ін., як можна було б сподіватися. Приклади
  • Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко)
  • нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
  • — Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало)
  • Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич)

ні́де (нема́є куди́, ні́куди) діва́тися / ді́тися.

Немає іншого виходу; не можна інакше. Приклади
  • Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу — ніде дітись (Л. Глібов)
  • Найшли [сестри] зілля, накопали І стали варити. Заплакали, заридали… А нема де дітись, Треба варить (Т. Шевченко)
  • — Він [Гальванеску] має робити вам операцію? —. .Дійсно, маленьку операцію… Однаково ж більше нікуди діватися (Ю. Смолич)
Треба сказати, визнати правду, істинно так. Приклади
  • — Що ж будем діяти: змекавсь, злякавсь, нігде дітись. Ніколи тепер переполох виливати (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нікуди діватись, випиваю, бо як тебе частують, то треба ж не по-песьки, по-чеськи (Марко Вовчок)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади
  • — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
  • Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
  • — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
  • — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
  • — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.

Відсутня будь-яка можливість виправити становище. Приклади
  • До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
  • З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади
  • Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
  • І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
  • Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому.

Хто-небудь позволений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Приклади
  • Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко)
  • [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий)
без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко)
  • [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема (О. Левада)
Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Приклади
  • Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура)
  • Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко)

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т.ін.) на кому, в чому.

Хто-небудь весь побитий, поранений. Приклади
  • Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п'явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський)
  • — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах)
  • — Аж сусіди позбігались на мій вереск. .. геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський)
Що-небудь вщерть заповнене. Приклади
  • В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людським тілами (Ю. Збанацький)

і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому.

Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до чогось. Приклади
  • Ввійшли у велику хату.. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (І. Квітка-Основ'яненко)
  • А вони [наймички] — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний)

нема́ (нема́є, не було́) рі́вного кому.

Хто-небудь найкращий своїми якостями, властивостями і т.ін. Приклади
  • Серед однолітків не було йому рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (З журналу)
  • Кожен козак обертався в… думах на лицаря, визволителя бідних невільників, ставав героєм, якому нема рівного в світі (З. Тулуб)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади
  • Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
  • Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
  • На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
  • Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
  • Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) дуже цінний (цінне) своїми якостями, властивостями, особливостями. Приклади
  • Коли б… коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр. присл.)
  • Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник)
  • В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний)
  • Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта… пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (П. Куліш)

нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка.

У кого-небудь недостатні розумові здібності. Приклади
  • [Маруся:] І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров)
  • Де ж пак! Такі очевидні речі, а витлумачити людям нема кебети (А. Головко)
  • [Тірца:] Справді, коли бракує ватагам кебети, хай встане жінка, як нова Дебора, і скрикне: встань, Ізраїлю, повстань (Леся Українка)

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

Хто-небудь наскрізь промок. Приклади
  • Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
  • На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
  • Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)

нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.

Не можна спинити, стримати, угамувати і т.ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Приклади
  • Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра)
  • Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький)
  • [Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (С. Васильченко)
  • Нема впину вдовиному сину (М. Номис)
  • Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак)